Прикордонник на кордоні з Білоруссю, Житомирщина, 23 липня 2025 року. Віталій Бунечко/Facebook
Дрони над Польщею: сигнал для НАТО і ЄС
У Білорусі 12 вересня розпочались спільні стратегічні навчання білоруських та російських збройних сил "Захід-2025", які триватимуть на полігонах Білорусі до 16 вересня. Мета цих навчань – відпрацювання спільних дій білоруських і російських військ у рамках забезпечення військової безпеки Союзної держави. А 10 вересня під час масованої повітряної атаки України Росія направила частину безпілотників до Польщі. Перша група російських безпілотників потрапила до Польщі через територію України, а друга — залетіла через Білорусь. Які реакції по цих двох напрямках НАТО ми вже отримали і які варто очікувати?
У НАТО рішення ухвалюють політики, а не військові. Тут поєдналися два випадки: і російсько-білоруські навчання на західному кордоні Білорусі, і атака дронами по Польщі. Це не спроста. З одного боку, Росія перевіряла технічно, як спрацюють польські радари, як відреагує військова логістика, які сили й засоби будуть залучені. А з іншого — це була спроба внести розкол чи створити провокацію в дискусіях усередині НАТО і Польщі.
Польща ініціювала розгляд статті 4 Вашингтонського договору. Це означає, що якщо країна-член НАТО бачить загрозу, вона може скликати союзників для спільного обговорення. НАТО проаналізувало ситуацію. Була чітка заява Марка Рютте, який застеріг Росію від подальших кроків. Поки що НАТО не розцінює цю провокацію як початок війни. Для нас важливими були б рішення, які Росія відчула на собі. Тому що просто закритись в оборонному напрямку і посилювати свою оборону — це дуже добре, але якщо не буде відповіді щодо Росії, тоді ці речі будуть повторюватись А це ж був напад не лише на НАТО, але й на Європейський Союз. Тому тут ми б очікували спільну реакцію.
Симетричної відповіді Альянсу не буде
З огляду на обережність політичного крила НАТО, якої практичної реакції можна очікувати?
Європейське небо спільне — якщо щось літає в Україні, воно становить загрозу і для Польщі, і для країн НАТО. Ми б хотіли, можливо, такий підхід: 20 дронів залетіло в Польщу, а НАТО запустило 20 дронів на Росію. Або ще краще розбомбило Москву — і тоді ця російсько-українська війна припиниться. Це симетрична відповідь, але її не буде. Але могла б бути асиметрична реакція, навіть сильніша від запуску дронів у зворотному напрямку: спільні рішення ЄС і НАТО у сфері енергетики, по нафті та газу, категорично від цього відмовитись і перестати загравати з тим, або в банківській системі, щоб Росія реально відчула тиск і припинила провокації.
"Путін прагне, щоб НАТО та ЄС загрузли в дискусіях"
Це позиція Путіна — насміхатись над Європою. Якби чітко не було в цей день обстрілу України, а 20 безпілотників залетіли в Польщу, мені здається, ще більш очевидною була б ця агресивна політика. А так вони вибрали момент, коли точкою бомбардування дронами були Волинська та Львівська області, і таким чином можна це пояснювати, що хтось збився з курсу. Мета Росії на сьогодні — це не її перемога над Європою, чи домінування. Це не те щоб поставити прапор Росії в Варшаві. Ні, їм, можливо, це не потрібно. Їм потрібно довести і НАТО, і Європейський Союз до того стану, щоб там не могли ухвалити серйозне рішення, щоб вони загрузли в дискусіях, а є для цього підстави. Ми бачимо позицію Угорщини та Словаччини, які блокують багато рішень. Непроста ситуація з новою американською адміністрацією. Тому завжди можна досягти консенсусу лише в простих речах, які полягають в тому, щоб висловити засудження, а радикальні кроки можуть блокуватись. І якщо Путін цього досягає, то це вже певне домінування, тому що потім немає сенсу побоюватись і Європейський Союз, і НАТО, якщо вони не можуть реагувати адекватно в силу просто внутрішніх причин, які складаються. І росіяни все роблять для того, щоб до влади в різних країнах проходили ліво- та праворадикальні сили, які б гальмували європейське об’єднання як таке.
Спільний щит ППО — це лише посилення України, а й НАТО
Наскільки реально створити спільний щит ППО?
Є всі підстави зробити так, щоб це запрацювало. І цей випадок — це провокація, яка може спонукати до цього. Тому що якщо інтегрувати протиповітряну оборону України та НАТО, то це посилення і України і НАТО також. Ці дрони летять в Україні, і так само будуть летіти далі — в Угорщині, Румунії, Польщі та Литві. І ми зверталися ще на початку війни до НАТО з тим, щоб допомогли нам закрити небо. Але всі побоюються реакції Росії. Але якщо ховати голову в пісок, це нічого не дасть. Треба спільно діяти. І це, інтеграція протиповітряних систем, ми готові ділитись досвідом, і, наприклад, малі вогневі групи, ті ж польські фермери можуть з великокаліберними кулеметами захищати свої поля. Бо інакше там нападають дрони, і доведеться польським фермерам працювати в таких умовах, в яких працюють українські фермери на сході нашої країни.
"Захід-2025": військова демонстрація чи прикриття для провокацій
12 вересня розпочалися російсько-білоруські навчання "Захід-2025". Які тут загрози і як реагують Польща та НАТО?
Росія хоче, щоб у війну втягнулася Білорусь. Мало того, що Росія домінує над Білоруссю і там контролює армію, Путін хотів, щоб Білорусь вступила в війну проти України. І вони на початку широкомасштабного вторгнення, в принципі, це робили. Вони дозволили атаку зі своєї території, сюди навіть заходили в окремі білоруські частини. Лукашенко ж гальмує цей процес, не хоче втягування своєї країни. Тому білоруси собі думають, що вони навчаються. А для росіян це можливість спровокувати прикордонний конфлікт з тим, щоб це виникло між Литвою і Білоруссю, між Польщею і Білоруссю. Тому росіяни у свій підлий спосіб зіштовхнути хочуть. Тож думаю, що провокації ще будуть. Польща перекинула близько 40 тисяч військових до східного кордону. Військові реагують, є алгоритми. Росія буде діяти в більш гібридний спосіб. В НАТО обговорювали цей інцидент з дронами так: агресія є, але нападу немає. Тому застосувати 5 статтю НАТО не можна.
