Ілюстративне фото з відкритих джерел
Покровський напрям: третина всіх боєзіткнень за день
Ситуація на Донеччині. Те, що там відбувається впродовж останніх тижнів чи місяців, подеколи називають "великою вирішальною битвою за Донбас". На ваш погляд, на стратегічному рівні, що там зараз відбувається, які тенденції?
Із великою ймовірністю, зараз йде битва саме за Покровськ. Тобто Покровськ має стратегічне значення. На ньому найбільша кількість боєзіткнень. Якщо в нас типово за день 140-150 боєзіткнень, то 40-50 із них – це саме Покровський напрямок. Ворог там тисне найбільше. Така ж ситуація на Добропіллі, це західний фланг Покровська. На східному фланзі росіяни також дуже сильно тиснуть. І наразі ситуація така, що вони на цій ділянці фронту, а це ті ж "Рубіконівці", які перебувають поблизу Покровського і деякі їхні підрозділи ближче до Запоріжжя, доволі ефективно "ріжуть" нашу логістику. У Покровську проблема саме з цим. Тобто місто ми утримуємо, але фланги продавлені дуже сильно. Але місто тримається і мова про якусь здачу чи щось інше не йде.
Добропільський напрям: "ми контратакуємо, але ситуація там доволі динамічна"
На Добропільському напрямку ми контратакуємо, але там ситуація доволі динамічна і зрозуміти, де ми знаходимося і яких успіхів досягли, дуже важко насправді. Однозначно можна сказати, що не йдеться про те, що ми відкинули ворога на ті рубіжі, де були до цього прориву. Тобто ми якісь населені пункти відбиваємо, але поки що треба ще споглядати, бо ситуація нестабілізована.
Ворог робить спроби, і має певні успіхи, протиснутися на Лиман. Це фланг і це спроба перерізати дорогу, яка йде з Ізюма на Слов'янськ. І це спроба порушити логістику на Слов'янсько-Краматорську агломерацію. Вони також, на жаль, змогли близько підійти до цієї дороги і можуть уже безпілотниками завдавати удари по логістиці цією дорогою. Тому ситуація там однозначно важка. Але якоїсь катастрофічної ситуації, що в них є можливість там сильно прорватися, кудись пройти – ні.
Вони роблять зараз ротацію і на Покровському напрямку найближчим часом вони почнуть застосовувати своїх морських піхотинців. Це 155-та і 810-та бригади морської піхоти. Але боятися їх, казати, що ці морські піхотинці дуже сильно підготовлені – ні. Ці підрозділи були відведені з Сумщини, вони були укомплектовані новим особовим складом, тому що попередній був знищений, і вони не є дуже гарно підготовленими чи натренованими. Мова йде приблизно про місяць підготовки, які могли отримати ці бійці.
.jpg)
Павло Нарожний. Фото: facebook/pablitomoiseevich
У СОУ з'явився ефективний метод боротьби з оптоволоконними дронами росіян
А що вони застосовують зараз із техніки? Це безпілотники, оптоволокно чи якісь інші види техніки йдуть попереду?
Бронетехніка дуже мало застосовується. Були дні, коли наш Генеральний штаб повідомляв про знищення там одного танка за добу, що відносно мало. Буквально пару тижнів тому йшлося зазвичай про 4-5 танків на добу. Тобто мова не йде про якісь штурми, підтримані важкою технікою. Натомість дрони застосовуються у величезних кількостях. Але не можна сказати, що це винятково оптоволоконні дрони. Моя суб'єктивна точка зору, що там десь до 30% – оптоволоконні дрони, і 70% – це дрони на радіокеруванні. Чому так? Тому що в оптоволоконних дронів є свої плюси і мінуси. Вони, по-перше, значно дорожчі. По-друге, для управління оптоволоконним дроном треба доволі досвідчений пілот. І ще один момент полягає в тому, що в нас на фронті з'явився абсолютно ефективний метод боротьби з оптоволоконними дронами. Я подробиці не розповідатиму, більш ніж впевнений, що невдовзі це стане більш-менш відомо. Але захищати якісь стратегічні цінні об'єкти вже зрозуміло як, є рішення щодо захисту цих об'єктів. Тому дрони застосовуються. І з огляду на те, що і в нас, і у ворога не так багато артилерійських снарядів, ця нестача артилерії компенсується саме дронами, оскільки їх відносно простіше виробляти в масових кількостях і застосовувати.
"Ми робимо більше "Богдан", ніж Росія виробляє стволів"
У ворога теж дефіцит артилерії? В чому причина?
В артилерійських установках, у стволах в першу чергу. Ствол – це витратний матеріал. Він витримує 8-10 тисяч пострілів, після цього його треба міняти. Наше ГУР давало повідомлення, що Росія планує за наступний рік зробити, якщо не помиляюсь, 250 стволів. Це відносно мало. Ми робимо більше артилерійських установок. Ми, українці, робимо більше САУ "Богдана", ніж Росія виробляє стволів. Це пов'язано з тим, що були запроваджені санкції проти Росії щодо імпорту хрому. А хром – це метал, без якого зробити ствол практично нереально. Казахстан перестав постачати хром. Я більш ніж упевнений, що в них є якісь інші поставки, але вони відносно невеликі. Самі снаряди не так просто виробляти, особливо масово. Виробництво у них також є, але вони використовують їх приблизно на 50% від наявних потужностей.
Ілюстративне фото: facebook/easternforces
КОНТЕКСТ
2С22 "Богдана" – українська 155-мм самохідна артилерійська установка на колісному шасі, яка стала першою українською САУ, розробленою під стандартний для країн НАТО калібр 155 мм. У 2022 році гаубиця отримала бойове хрещення у битві за острів Зміїний. В 2023 році офіційно прийнята на озброєння Сил оборони України. Перший прототип побудовано 2018 року на шасі КрАЗ-63221, серійно гаубиця виготовляється з 2023 року в кількох варіантах на шасі МАЗ-6317 та Tatra 815-7.
