Ілюстративне фото: facebook/Sily Powietrzne
"Головне завдання – завчасне виявлення будь-яких повітряних цілей"
Президент України Володимир Зеленський на Варшавському безпековому форумі запропонував західним партнерами створити "спільний щит" проти російських повітряних загроз. Що ви можете сказати про цю ідею і які компоненти можуть туди входити?
Я про цей "спільний щит" або взагалі про правильний підхід щодо створення нової сучасної системи протиповітряної оборони розповідаю дуже давно. Тут, насправді, головним завданням є все ж раннє попередження або завчасне виявлення будь-яких повітряних цілей. Тому що в будь-якому випадку, маючи точкове рішення у вигляді систем перехоплення (мобільні вогневі групи, Skynex, SkyRanger, які нам обіцяють надати, Gepard), вони передбачають виявлення умовно "Шахеда" за 10 км. Тобто час для ухвалення рішення в нас дуже малий. А тут ми говоримо про створення єдиної системи моніторингу всього повітряного простору за рахунок великої кількості різноманітних датчиків. Частково в нас така система вже є – звукові, візуальні, теплові датчики. Додатково треба казати про створення дешевої системи радіолокації, яка би дозволяла в пасивному або в активному режимі виявляти будь-які цілі в повітряному просторі. І вже за рахунок наявних інструментів, алгоритмів або штучного інтелекту, прогнозувати і створювати умови, коли перехоплення буде здійснено пострілом на випередження.
Те саме можна сказати, що ми, наприклад, можемо використовувати засоби радіоелектронної боротьби, правильно формуючи спуфінг, який буде виводити ціль на мобільні вогневі групи або на стаціонарні системи у вигляді гармат зі штучним інтелектом, який будуть автоматично захоплювати і знищувати ціль в їхньому секторі. Також треба казати про дрони-перехоплювачі, бо це здешевлення засобу ураження. І, безумовно, треба казати про цікаве правильне рішення – це створення систем масового знищення, але з дешевими елементами ураження. Умовно кажучи, це лазерна та імпульсна зброя. Це насправді те, що може руйнувати будь-яку зброю, в якій є електроніка
"Нам є що надати Європі, і Європі є що надати нам"
Це ви говорите зараз про "український щит" чи тут йдеться про "спільний щит" із нашими західними партнерами?
Я кажу про "спільний щит" для демократії, щоб не опинитися в російському болоті. І як треба протидіяти тій загрозі, яка йде з боку Росії, з Північної Кореї, з Ірану за підтримки Китаю.
Тобто це може бути "глобальний щит" і його можна розгорнути не тільки в Україні?
Безумовно. Він повинен бути вибудуваний в Україні й потім можна казати про копіювання його на певних напрямках Європи, де може залітати цілі з боку РФ. Тому що в будь-якому випадку треба розуміти, що кожен "Шахед", який запрограмований долетіти до Львова, він долітає до Львова і вже під Львовом перехоплюється. Кожен "Шахед" або ракета, яка летить на Київ, вона під Києвом вже перехоплюється. Інколи, коли маршрути побудовані так, що вони все-таки залітають у зону систем ППО, вони перехоплюються на маршруті руху. Але знов-таки, обмежена кількість засобів не дозволяє нам сформувати повний захист всієї України. Тому ми сформували захист стратегічних об'єктів і великих міст, де є зацікавленість ворога в нанесенні ударів. Бо ворог намагається зробити максимум руйнації, максимум жертв і для цього використовує велику кількість засобів озброєння, навантажуючи протиповітряну оборону. Нам треба відповісти. Ми не можемо відповісти великою кількістю ракет АІМ-120 або АІМ-9. Дорого підіймати, наприклад, літаки для того, щоб перехоплювати такі цілі як "Шахеди". Безумовно, проти балістичних ракет – системи Patriot, проти крилатих ракет – системи NASAMS, IRIS-T, літаки. Це все це працює. Але давайте зауважимо, ворог не збільшує кількість озброєння у вигляді ракет, а збільшує кількість дешевих засобів ураження, шукає нові рішення у вигляді реактивних дронів, реактивних "Шахедів" тощо. І в Європі є інструменти, якими вона може поділитися. В Європі є якісне технологічне рішення щодо радіолокації, систем раннього попередження, щодо супутникових розвідувальних систем, які теж можуть відслідковувати усі ці рухи "Шахедів", ракет та інших засобів озброєння. Тому ми кажемо про інтеграцію системи, коли Захід надає нам більше якісних технологічних систем, тому що ми поки що не можемо дозволити собі такі вироби, бо вони дорогі, а ми, наприклад, ділимося досвідом і шукаємо рішення у вигляді, наприклад, дронів-перехоплювачів чи інших систем. Тому тут насправді, є про що говорити щодо співпраці. Нам є що надати Європі, і Європі є що надати нам. Це взаємовигідні умови. І в Україні є напрацювання, є фундаментальне рішення. Їх потрібно масштабувати, їх треба поліпшити, додати певних технологічних інструментів і тоді це буде якісний захист, який буде передбачати будь-які загрози. Відповідно, зміна тактики або модернізація будь-яких дій з боку ворога буде неефективна.
"Стіна дронів" повинна проходити принаймні по руслу Дніпра"
Британське видання The Telegraph пише, що в НАТО розглядають можливість розміщення системи ППО на Заході України для перехоплення російських ракет та дронів, і в подальшому може навіть розширити цей захист до Києва. Що ви про це думаєте і наскільки швидко таке рішення могло би бути втілене?
Якщо буде політична воля, то західна частина України закривається засобами озброєння і елементами протиповітряної оборони, які є в країн НАТО і Європи. Умовно кажучи, ближче до Дніпра стає захист Європи. А те, що є у нас, передислоковується на лівобережну частину України. І ми розуміємо, який тиск ми можемо робити на ворога на лінії бойового зіткнення. Тобто ми зможемо зробити щільну систему ППО. Але потрібно, щоби наша Західна Україна все-таки відповідала тим вимогам, які ми вибудували самостійно. Я, до речі, давно кажу про те, щоб Україну доєднали до "небесного щита" Європи і частину засобів перехоплення країн НАТО передислокувати до західної частини України. Постійно наголошую на тому, що "стіна дронів" повинна проходити принаймні по руслу Дніпра. Для того, щоб знов-таки вивільнити ресурс, який зараз захищає західну частину держави. Але тут ми знову повертаємося до політичної волі. Це пряма залученість західних військ до війни з РФ.
"Для цього треба бути такими ж сміливими як ЗСУ"
Але якщо про це вже говорять, про це пише західна преса, то, можливо, там якісь рухи вже є?
Треба шукати рішення. Як свого часу Росія розповідала про "зелених чоловічків", що "їх там немає", так і тут треба зробити те саме. Щоб, наприклад, польські чи данські військові приїхали в Україну навчатися захищати повітряний простір за рахунок реального залучення до захисту повітряного простору. Ми ж не воюємо, ми навчаємося. Але для цього треба бути такими ж сміливими як Збройні сили України. Поки що в Європі ми не бачимо такої активності й сміливості, на жаль.
Анатолій Храпчинський. Фото: facebook/anatolii.khrapchynskyi
"Собівартість на рівні рабської праці"
Напередодні стало відомо, що Європейська комісія домовилася з Україною про виділення 2 млрд євро на виробництво дронів. Наскільки це суттєва сума і наскільки вона співставна з російськими інвестиціями у виробництва безпілотників?
Якщо ми кажемо про Росію, то там відбувається централізована видача коштів навіть на приватне підприємство, яке більше виглядає як державне підприємство. Тобто все формується навколо Путіна, який каже, кому і скільки заплатити, вчасно чи невчасно. І є випадки збанкрутілих російських компаній, які на початку повномасштабного вторгнення робили велику кількість озброєння. Чому? Тому що неналежне фінансування, примусове вимагання збільшити виробництво тощо. А російське бачення фінансування безпілотників ми бачимо по кількості запущених дронів на територію України, по кількості запущених FPV безпосередньо на лінії бойового зіткнення. Воно колосально велике, насправді. Росіяни дуже швидко масштабують ці засоби. І ми ж розуміємо, що вони, умовно кажучи, можуть віддавати навіть якісь ресурси Китаю за комплектувальні, які потім збирають студенти в "Алабузі". Тобто, собівартість на рівні рабської праці. Тому тут я би так не порівнював. Але безумовно треба казати, що насправді з боку РФ йде дуже велика кількість різноманітного озброєння і воно дедалі збільшується.
"Треба зіграти на якості, спроможності й тактичних характеристиках"
Щодо грошей, виділених Європою Україні. Маємо надію, що вони будуть розподілені правильно на потрібні засоби і допоможуть нашим виробникам створювати більш технологічні рішення. Ми постійно кажемо про те, що технології на лінії бойового зіткнення змінюються кожні 3-6 місяців. Це правда. Але давайте повернемось до омріяної нами американської ракети Tomahawk, яка тривалий час тримається в топі найкращих ракет. Тобто треба створювати технології, які будуть далекоглядні і стратегічні. Це дорогі технології. Тому тут треба зіграти на якості, на спроможності, на тактичних характеристиках. При цьому треба робити такі речі, щоб ворог навіть не розумів, як це працює. Це головне завдання наших інженерів зараз для того, щоб росіяни не робили те, що вони роблять. Вони копіюють наші технології і до нас вже прилітає те, що використовували ми.
"Локалізація виробництва комплектувальних в Україні є надважливою"
Наскільки фактор Китаю зараз залишається вагомим для випуску українських дронів? Чи можуть звідти росіяни отримувати інформацію про те, які комплектуючі ми закуповуємо, що з них робимо і які види дронів, наприклад, можуть з'явитися найближчим часом?
Щодо комплектуючих, то лише блоки зв'язку можуть казати про певні можливості і ще деякі деталі, які закуповуються. Тому локалізація виробництва комплектуючих в Україні є надважливою. У нас є виробники, які виробляють свої камери, двигуни, польотні контролери. Але собівартість вироблення таких засобів і їх кількість не може конкурувати з китайською ціною. Китайський ринок вже розбудований і працює на повну, тому він може забезпечити дешеву ціну і велику кількість. Тому нам потрібно сформувати якісні програми, наприклад, підтримки виробництва комплектувальних. Бо це в тому числі і про технологічну незалежність. Тобто ворог не буде знати певні технічні характеристики наші дронів, які ми плануємо використовувати.
"Треба створювати умови"
Це, очевидно, пов'язано і з перспективою відкриття експорту української зброї. Якщо на горизонті таке масштабування виробництва й експорту проглядається, то навіщо нам ділитися цими об'ємами з Китаєм? Ми ж це все можемо самі робити чи ні?
Безумовно. Ми можемо збільшити обсяги виробництва. Ми можемо, наприклад, продавати за кордон дорожче і реінвестувати гроші в свою спроможність виробляти комплектуючі. Але давайте повернемось до того, що 4-й рік війна, а в нас немає умовно програм, які б дозволили збільшити кількість компаній і зацікавити компанії, які би виробляли комплектуючі. Це виключно особиста ініціатива приватного ринку. Так само, як і особистою ініціативою приватного ринку було створити 800 компаній ОПК, які зараз випускають різноманітну зброю. Тому я б тут сказав, що насправді треба створювати умови. До речі, президент створив Технологічну Ставку щодо далекобійних дронів, вона буде збиратися. А нам, я вважаю, треба зробити Інженерну Ставку, яка буде постійно діючою в державі і формуватиме якраз ці критичні моменти, показувати в стратегічному баченні як буде, якщо ми зможемо робити дешеві комплектуючі, як буде, якщо ми відкриємо своєчасно експорт озброєння тощо. А також будемо аналізувати вороже озброєння, наше озброєння для того, щоб шукати рішення, які допоможуть нам дещо уніфікувати, дещо стандартизувати і зрозуміти ту потребу, якої зброї потрібно більше, а яка непрацююча або неефективна.
