Ілюстративне фото: facebook/kyivosvita
"На сьогодні місця в садочках є"
До повномасштабного вторгнення для того, щоб дитина потрапила до садочка потрібно було ставати в чергу мало не з дня її народження. Принаймні так було в великих містах. Наскільки змінилася ця ситуація сьогодні?
Дуже слушно ви відмітили, що до повномасштабного вторгнення ситуація була зовсім інша в нас із чергами. На сьогодні, навіть в таких містах як Київ або Львів, місця в садочках є, можна стати в чергу сьогодні і завтра отримати місце. Звичайно, це залежить від району. На сьогодні в Києві, наприклад, у Печерському, Шевченківському районах є місця в садочках. У більш густонаселених районах дійсно треба ставати в чергу і чекати. Але загалом місто Київ готове задовольнити потребу кожної дитини в садочку. Єдине, що Київ – це величезне місто і, звичайно, що нерівномірно ці місця сьогодні готові садочки надавати. Демографічний тренд у нас такий, що якщо великі міста ще мають черги в садочки, то менші міста, селища сьогодні готові приймати дітей і є навіть ситуації, де садочки закривають групи, тому що немає просто дітей.
"Масового звільнення вихователів на сьогодні немає"
А що тоді відбувається з працівниками, з персоналом?
У нас на сьогодні кількість дітей зменшується швидше, ніж зменшується кількість садочків. Умовно кажучи, у нас був ще певний люфт. До війни групи були дуже великі, були випадки, коли і до 40 дітей в групі було. Зараз це вже більш комфортні групи для дітей і вихователів. Тобто вихователі на місцях, працюють, садочки працюють, просто групи є меншими. І масового звільнення вихователів на сьогодні немає. Хоча, звичайно, через війну в прифронтових регіонах, де садочки дуже довго працюють у дистанційному форматі, є випадки, коли, наприклад, технічний персонал звільняють, тому що четвертий рік війни і, на жаль, громади не можуть підтримувати персонал в дистанційному форматі так довго.
"Через 3 роки у секторі дошкільної освіти буде мінус 200 тисяч дітей"
Сьогодні в Україні налічується 750 тисяч дітей віком від 1 до 6 років. Після війни всі прогнозують збільшення народжуваності, і це напевно природньо. Чи готові ми до цього, чи вистачить місць у садочках?
Як я вже сказала, в нас на сьогодні немає тренду укрупнення і оптимізації як такого. Але ми маємо розуміти, що демографічний тренд такий, що через 3 роки у секторі дошкільної освіти буде мінус 200 тисяч дітей, тому що діти просто не народилися. І щоб не робила зараз держава, навіть якщо перемога завтра, діти вчора не народяться. Тому наша мета, як держави, зберегти мережу для того, щоб дійсно не було оптимізації і укрупнення, щоб ми були готові до "бебі-буму". Бо сектор дошкільної освіти якраз перший, хто має зреагувати на "бебі-бум" і бути готовим прийняти діток в сектор дошкільної освіти. На сьогодні ми бачимо, що там, де є місця в садочках, відкриваються групи для дітей молодшого віку – від 1 року. На такі послуги дійсно є попит. Мами хочуть або раніше вийти на роботу, або просто мати більше вільного часу. І тому садочки сьогодні цю нестачу дітей покривають якраз тим, що надають додаткові сервіси для молодших дітей. А також за рахунок того, що набрав чинності новий Закон "Про дошкільну освіту". У нас з'явилися додаткові послуги, які теж надаються садочками для того, щоб і допомогти молодим сім'ям, і зберегти мережу. Це, наприклад, Центри педагогічного партнерства для сімей з дітьми від народження. Туди звертаються батьки з дуже маленькими дітьми і з ними разом із батьками відбувається освітній процес, консультації з розвитку дитини, з дітками і з батьками працюють психологи. Сьогодні такі центри є дуже популярними у прифронтових регіонах, де садочки закриті, але отакі сервіси допомагають сім'ям, власне, отримувати допомогу в розвитку їхніх дітей.
"Додаткові освітні послуги може надавати і сам садочок на платній основі"
Які саме платні послуги нині можуть надавати в садочках і школах?
Я хочу відмітити, що в нас останні 10 років платні послуги існують в садочках. Але вони надавалися за рахунок того, що садочки могли здавати в оренду свої приміщення для надання додаткових освітніх послуг. Сьогодні такі додаткові освітні послуги може надавати і сам садочок на платній основі. Дуже важливо, що такі послуги надаються виключно поза межами освітнього процесу, виключно поза межами освітньої програми закладу. Тобто дошкільна освіта гарантована дитині безкоштовно, але є додаткові спектри розвитку дитини, які батьки можуть вважати важливими для їх дітей. Наприклад, якщо садочок, і є на це попит, хоче відкрити гурток французької мови, то це можна зробити платно поза межами освітнього процесу за бажанням батьків. І така оплата може здійснюватися виключно в безготівковій формі.
Чи можуть батьки відмовитись, якщо, скажімо, додаткову платну послугу їм все-таки "рекомендують" взяти?
Як і від усього, що є платним. Від усього, звичайно, можна відмовитися. Що батьки мають чітко розуміти і знати? По-перше, додаткова платна послуга, яка надається поза межами освітнього процесу, означає, що вихователь постійно є в групі. Він нікуди не може відлучитись, щоб надавати додаткову послугу. Додаткова послуга надається виключно в окремому приміщенні і окремими педагогами. Умовно кажучи, якщо є група 20 дітей і 10 пішли на французьку, то інші 10 не йдуть в іншу групу, не сидять десь з помічником вихователя, а продовжують працювати в режимі роботи групи зі своїм вихователем. Це є дуже важливим. А відмовитись, звичайно, можна і в багатьох випадках це потрібно, тому що дуже багатьом дітям не потрібні додаткові послуги, бо діти від них просто втомлюються. У дошкільному віці дітям взагалі потрібно багато часу на вільну гру, щоб вони розвивали навички соціоемоційного розвитку. Тому дуже маленькій кількості дітей справді потрібні і корисні для розвитку додаткові освітні послуги. Але такі діти є, така опція є. Проте батьки мають чітко розуміти, що заклад має надати освітню програму, має надати вичерпний перелік платних послуг і це має бути дуже прозоро. Батьки мають розуміти, що входить в освітній процес з основної освітньої програми, а що надається в рамках парціальної програми додатково, опціонально за бажанням і запитом батьків. І оплата виключно в безготівковій формі.
Анастасія Коновалова. Фото: facebook/anastasiia.konovalova
"Із 26-го року англійська мова є обов'язковою для дітей від 5 років"
Чи є якийсь перелік того, що можуть організувати заклади у вигляді додаткових платних послуг і де можна з ним ознайомитись?
Вичерпного переліку немає, тому що сьогодні, насправді, є дуже-дуже широкий спектр різних послуг. Тому тут дуже важливо батькам якраз розуміти, що є безплатним. У нас є державний стандарт дошкільної освіти. Заклад не може придумати свою освітню програму. Ці програми схвалені Міністерством освіти і науки, і направлені на всебічний розвиток дитини. Інтуїтивно ми всі розуміємо, що французька мова не входить у державний стандарт дошкільної освіти. Але важливо розуміти, що з 26-го року англійська мова є обов'язковою для дітей від 5 років. А розвиток мовлення, розвиток соціоемоційних навичок, будь-який інший розвиток, що входить в стандарт дошкільної освіти і в освітню програму, є безкоштовним. Фізкультура, наприклад, не може бути за гроші. Гурток айкідо може, але додатково до фізкультури, а не на заміну.
"Єдине, що є платним – харчування"
Садочки сьогодні загалом безплатні чи батьками потрібно якісь внески робити?
Виключно за їжу платяться гроші в садочку. Батьки можуть добровільно робити внески наприклад, у фонд садочка на спецрахунок, але це абсолютно добровільно. Вони мають розуміти, на що ці гроші витрачаються, це має бути абсолютно прозорий процес і виключно в безготівковій формі. Це можливо. Але послуги в закладі дошкільної освіти кожна дитина гарантовано отримує безплатно для реалізації стандарту дошкільної освіти. Єдине, що є платним – це харчування.
"Сьогодні є потреба в будівництві 146 протирадіаційних укриттів для садочків"
Чи в усіх садочках нині є бомбосховище, наскільки вони надійні і чи в усіх регіонах про них подбали?
Не скрізь бомбосховища є в садочках, нажаль. У нас сьогодні різні вимоги до, умовно, безпечніших регіонів, наскільки це в нашій реальності можливо, і регіонів, наближених до лінії фронту. І якщо в більш безпечних регіонах у нас дозволені найпростіші укриття, і тут проблема, в принципі, в більшості випадків закрита, то в прифронтових регіонах мають бути виключно протирадіаційні укриття. Там, де вони були і їх можна було відремонтувати, це вже здебільшого зроблено. Але в нас сьогодні є потреба в будівництві 146 протирадіаційних укриттів для садочків. Це дуже актуальна проблема, бо фінансування закладів дошкільної освіти – це бюджети громад. Власне, від їх спроможності і залежить, наскільки можливим є будівництво протирадіаційних укриттів у садочках. Вони будуються, але знов-таки це час. Пріоритетом були укриття в школах в першу чергу, бо це обов'язковий рівень освіти. Але зараз вже розпочалось будівництво і протирадіаційних укриттів для садочків – так звані "підземні садки".
"У першу чергу треба орієнтуватись на дітей, а не на програму"
Чи однакові в нас вимоги до державних і приватних садочків, і чи однакові в них програми?
У нас є ліцензійні умови, які однакові для комунальних і приватних садочків. І абсолютно ті самі вимоги існують для всіх форм власності. Так само і програми. Заклад освіти може адаптувати програму, і це потрібно робити, тому що в першу чергу треба орієнтуватись на дітей, а не на програму. Тому будь-який заклад освіти бере затверджену програму і далі адаптує її під потреби своїх дітей, під свій календарний план тощо. Стандарти для всіх однакові. Умови ліцензії однакові. Безпекові вимоги, звичайно, так само.
Дуже важливо для батьків перевіряти наявність у закладу освіти ліцензії на освітню діяльність. Тому що, на жаль, у нас сьогодні є випадки, коли нам батьки, наприклад, пишуть про порушення якихось прав дітей і виявляється, що заклад не ліцензований. Тобто він не є закладом дошкільної освіти, а батьки навіть про це не знали. Тому дуже важливо батькам розуміти, що цей заклад має ліцензію. Тоді вони можуть бути впевненими, що і безпекові вимоги, і вимоги до організації освітнього процесу відповідають стандартам України. А стандарт в Україні є досить високим, навіть порівняно з країнами Євросоюзу.
