Нобелівські лауреати-2025 (зліва направо): Джон Кларк, Мішель Деворе та Джон Мартініс. Фотоколаж: Новелівський комітет
"Жовтень і грудень — два пікові періоди"
6 жовтня розпочався Нобелівський тиждень, під час якого стануть відомі лауреати Нобелівської премії за 2025 рік у низці галузей. А що таке взагалі Нобелівський тиждень?
Тут насправді цікава історія. Зазвичай ми згадуємо про нобелівку двічі на рік, якщо прибрати проміжні згадки на кшталт бажань деяких людей висуватися на премію. Це жовтень і грудень, два такі пікові періоди. Тому що у жовтні відбувається Нобелівський тиждень, який інколи розтягується трошки на довше або навпаки — виявляється компактнішим. Під час цього тижня відбувається оголошення премії, а в грудні — вручення. У цьому фундаментальна різниця між двома подіями. Оголошення премії — це публічне проголошення самих тематик. І тут завжди така інтрига, тому що люди, які отримують це визнання, мають одержати повідомлення шляхом телефонного дзвінка. А це додаткові курйозні історії, як додзвонитися до нобеліата і сказати йому, що він удостоєний премії. Тобто йдеться про історію з додатковими людськими факторами.
"Це завжди історія з додатковими мелодраматичними елементами"
А телефонують особисто лауреату? Чи його команді, наприклад?
Зазвичай це має бути особистий контакт. І робиться це Нобелівським комітетом у певний часовий проміжок, що може не збігатися із часовим поясом країни, де живе нобеліат. Тому бувають випадки, коли людина прокидається о другій ночі від дзвінка Нобелівського комітету або ж людина проспала цей дзвінок. Або ж ситуація із цьогорічним лауреатом, якому не могли додзвонитися, бо він був десь у горах в Айдахо, взагалі без зв’язку (американський вчений Фред Рамсделл став одним із переможців Нобелівської премії з фізіології та медицини — ред.). Але сьогодні йому все-таки передали приємну звістку.
Тобто — це завжди така окрема історія з додатковими мелодраматичними елементами. І далі протягом двох місяців оголошена інформація перетравлюється усім світом, а 10 грудня, у фіксовану дату, що пов’язана із днем смерті самого Нобеля, відбувається красива і пафосна церемонія вручення премії. Це також стає приводом для різноманітних додаткових інформаційно-емоційних "накрутів": кого запросили, кого не запросили, хто і в якому порядку буде сидіти на вечері, що будуть подавати, тому що там є навіть особливо створене меню зі спеціальними позиціями, які не змінюються з 1901 року. Тобто дуже багато традиційних моментів і водночас — нових, тому що все динамічно розвивається і до всього долучається такий психосоціальний компонент, який залежить від персоналій. А наш проєкт щороку страждає від того, що дуже коротким є період між моментом оголошення премії та врученням. Адже ми проводимо свою подію у переддень вручення, тож на підготовку маємо всього два місяці.
"Нобелівський комітет дуже ретельно виконує усі моменти, які зафіксовані у заповіті Нобеля"
На вашу думку, чи Альфред Нобель думав, що започаткована ним премія обросте такою кількістю ритуалів, різноманітних процесів, прийомів? Чи він просто хотів підтримати людей, які щось зробили для людства?
У мене немає відповіді на це запитання, тому що у Нобеля не було фейсбука, в якому він написав би великий пост про своє ставлення до всього цього. Але, справедливості заради, Нобелівський комітет дійсно дуже ретельно виконує усі моменти, які зафіксовані у заповіті Нобеля. Це стосується речей, котрі ми зараз можемо вважати якимись архаїчними, наприклад, чому саме в такому порядку оголошується, чому саме в Осло вручається премія миру, а не безпосередньо у Стокгольмі, де всі інші премії. Багато таких моментів — це винятково бажання Нобеля. Він написав, що хоче саме так, і з того часу Нобелівський комітет не піддавав сумніву доцільність таких дій. У цьому є велика контраверсійність Нобелівської премії. З одного боку, це золотий стандарт визнання наукових досягнень, а з іншого — у Нобеля, наприклад, є обмеження, що за одну тему не можуть отримати премію більше трьох людей. Але ми маємо сучасну науку, де над кожною темою працюють десятки науковців, це дуже складні комунікаційні структури. Проте Нобелівський комітет від цього відійти не може.
"Фундаментальна наука не завжди повинна мати прямий місток у практику"
Цікавить чисто практичний бік. Чи десь зазначається, що ми з вами користуємось таким ось благом цивілізації, до створення якого долучився свого часу Нобелівський лауреат? Чи мають якісь практичні наслідки ті винаходи, які винагороджуються Нобелівською премією?
І так, і ні. Треба зазначити, що фундаментальна наука не завжди повинна мати прямий, в один крок, місток у практику. Інколи це просто доповнення знань про світ, які потім, за декілька додаткових кроків, дадуть нам вихід у практику. У контексті Нобелівської премії бувають і такі, і такі випадки. Інколи це зовсім фундаментальні речі, а інколи це речі, які ми можемо пов’язати із нашим повсякденним життям. Кілька років тому ми у своєму проєкті створили добірку щоденних застосувань результатів Нобелівської премії. Там від холодильника до медичних застосувань, які ми зараз приймаємо як звичайні, приміром, певні вакцини. Тут кожне досягнення треба розглядати окремо, чим ми і займаємось. Якщо говорити про практичне застосування, то маємо дуже різні внески різних тематик. Нагадаємо, що це фізіологія, хімія, фізика, медицина, література та економічні науки. Причому з економічною премією трошки окрема історія, тому що її було сформульовано пізніше саме в такому вигляді, і це, напевно, єдине оновлення порівняно із найтрадиційнішою формою заповіту Альфреда Нобеля. Якщо взяти премію з літератури, то було б дивно очікувати від неї якоїсь практичності. Якщо ж говорити про хімію та фізику, то тут, звісно, можуть бути більш практичні виходи. Наприклад, одного року була історія про акумуляторні батареї, це максимально актуальна тема. Тут саме й інтрига — що ж буде цього року, щось більш практичне чи більш фундаментальне?
Розмір Нобелівської премії — 11 млн шведських крон або близько 1 млн доларів США
Чи відомо, на що витрачають свої гонорари Нобелівські лауреати?
На сьогодні сам розмір Нобелівської премії встановлено на рівні 11 млн шведських крон. Це десь близько 1 млн доларів США, залежить від курсу. Як вони витрачають цей гонорар, це більш особисте питання до лауреатів. Періодично ми чуємо про те, що гроші були витрачені на якісь благодійні цілі або на розвиток дослідницьких лабораторій. Тут є така гуманітарна компонента, тому що часто лауреати — це люди поважного віку, які мають непогане фінансове становище, тому вони можуть собі дозволити пустити цю премію на покращення світу.
Премія миру — це єдина категорія, куди можуть подавати "люди з вулиці", а не спеціальні комітети
Ще цікавий аспект хайпових історій про подання на Нобелівську премію. На цьому дуже багато спекуляцій. Чому так багато розмов про премію миру? Тому що це єдина категорія, куди можуть подавати "люди з вулиці", грубо кажучи, а не спеціальні комітети. Адже на премію з фізики або фізіології не може подати свого кандидата якась рандомна людина, бо це був би абсолютний хаос. Немає належних компетенцій у людей без певного рівня освіти, тому є конкретні критерії не до самих лауреатів, а до людей, які можуть висувати цих потенційних лауреатів. Там досить складна бюрократична структура. А премія миру в цьому сенсі вільніша, до неї багато хто може просто долучитися своєю цінною думкою.
.jpg)
Ольга Маслова. Фото: uk.wikipedia.org
А чому обділена увагою математика з боку Нобеля?
Це відома історія про додаткові емоційні нашарування. Є міфи, що були з цього приводу якісь особисті думки у пана Нобеля та його особиста історія. Але насправді математики не такі вже й обділені. Бо коли ми говоримо про фізику, то дуже часто в основі відкриттів лежить саме математична база, а відповідно — математики часто фігурують у списках нобелівських лауреатів, хоча не є лауреатами премії безпосередньо з математики, а з фізики, хімії та економіки.
"На кожну з нагороджених нобелівкою тем в Україні є експерти, дотичні до цієї теми"
Щороку в Києві відбувається Nobilitet. Це така просвітницька ініціатива для поширення знань про проривні досягнення в науці, культурі, правах людини, економіці, за версією Нобелівського комітету. Чи будете цьогоріч проводити ваш захід?
Так, 6 грудня будемо підсвічувати український внесок та українське місце у світовій науці. Тому що головна наша мета — показати, що на кожну з нагороджених нобелівкою тем в Україні є експерти та люди, дотичні до цієї теми. Попри сумний стан нашої наукової сфери загалом, він все-таки синхронізований зі світовими тенденціями, і у нас завжди є люди, які мають або спільні публікації з нобеліатами, або якусь спільну роботу в минулому, або інші контакти. Отже, ми насправді у кращому стані, ніж може здатися на перший погляд, коли дуже песимістично дивимось на українську науку.
З яких країн маємо найбільше нобелівських лауреатів?
Напевно, Сполучені Штати Америки і Японія. Але потрібно брати конкретну статистику. Здебільшого це Західна Європа, Штати і Японія.
А ці кошти не закінчаться? Нобеля вистачить на всіх, на багато поколінь наперед?
Вистачить надовго, тому що там додалися ще якісь інші донори. Тож цю діяльність завершувати не планують.
КОНТЕКСТ
У Швеції та Норвегії 6 жовтня розпочався Нобелівський тиждень, під час якого стануть відомі лауреати Нобелівської премії за 2025 рік у низці галузей. Розклад оголошення лауреатів Нобелівської премії:
6 жовтня (понеділок): Нобелівська премія з фізіології або медицини.
7 жовтня (вівторок): Нобелівська премія з фізики.
8 жовтня (середа): Нобелівська премія з хімії.
9 жовтня (четвер): Нобелівська премія з літератури.
10 жовтня (п'ятниця): Нобелівська премія миру (її оголосить Норвезький Нобелівський комітет в Осло).
13 жовтня (понеділок): Економічна премія пам'яті Альфреда Нобеля.
Загалом норвезький Нобелівський інститут зареєстрував 338 кандидатів на Нобелівську премію 2025 року, з яких 244 людини та 94 організації. Ані імена номінаторів, ані імена номінантів на Нобелівську премію не розголошуються
Щодо номінації у категорії "за сприяння встановленню миру", один із членів Нобелівського комітету на умовах анонімності заявив агентству Reuters, що лобіювання кандидатури президента США Дональда Трампа на отримання цієї нагороди "буде контрпродуктивним". Натомість комітет, ймовірно, зверне увагу на "гуманітарну організацію, яка працює в умовах, що стали складнішими частково через скорочення допомоги" самим американським лідером. Це може означати присудження Нобелівської премії УВКБ ООН, ЮНІСЕФ, Червоному Хресту або ж організації "Лікарі без кордонів".
Очільниця Інституту дослідження проблем миру в Осло Ніна Грегер зазначила у коментарі агентству, що Трамп вивів США з ВООЗ та з Паризької кліматичної угоди, а також розпочав "торговельну війну проти старих друзів і союзників". За її словами, це суперечить заповіту засновника премії Альфреда Нобеля, адже нагорода має бути присуджена людині, "яка зробила найбільше або найкраще для розвитку дружби між народами", і, мовляв, очільник Білого дому "цього не робить".
2 вересня Трамп заявив, що не прагне отримати Нобелівську премію миру. Але він відзначив, що "зупинив сім воєн", а тому прагне відповідного ставлення до себе. Зі свого боку, Президент України Володимир Зеленський зазначав, що подав би кандидатуру Трампа на Нобелівську премію миру, якби той зупинив війну РФ проти України.
Водночас ізраїльська та пакистанська влади заявляли про наміри висунути очільника Білого дому на Нобелівську премію. У Верховній Раді також зареєстровано постанову з пропозицією висунути Дональда Трампа на отримання цієї нагороди.
