Фото надане артисткою
Я думаю, що база в будь-якій професії – це дуже важливо. Але я роблю все інтуїтивно. Я з дитинства сама писала пісні і наслідувала відомих артистів – максимально намагалась не просто вокальні манери наслідувати, а навіть якусь енергію передати і емоцію ту саму
Привіт тобі!
І вам привіт! Дуже дякую вам за запрошення. І за класну візитівку, я аж сама заслухалась!
Так, це наша фішка: робити візитівку нашим артистам так, щоб вони згадували про себе щось хороше!
Це приємно!
Розкажи, будь ласка: ти сама з Миколаївщини, але зараз живеш у Дніпрі, так?
Так, я приїхала до коханого, переїхала рік назад. І саме тут за його підтримки почалася моя поки маленька музична кар'єра – саме в Дніпрі.
Ти сама активно розвиваєш свій проєкт? Це прям принципова позиція, що ти не хочеш долучати інших людей з їхніми смаками? Чи просто поки що так склалося?
Ну, це поки що тільки третій реліз. Взагалі я абсолютно відкрита до будь-яких співпраць, колаборацій і так далі. Але, звичайно, в мене є своє бачення продукту.
Я сама пишу пісні, сама роблю і відео, і кліпи монтую, і так далі. Тобто, своє бачення у мене є, але до інших співпраць я теж відкрита.
Ми підслухали, що ти не маєш музичної освіти. І в нашій практиці розмов з артистами це доволі поширена історія. Яка почасті свідчить про те, що може, то і краще, що люди не мали професійної музичної освіти – бо іноді або вчителі вбивають в дітях інтерес, або ставлять їм якісь рамки. А який твій життєвий шлях, самурає?
Звичайно, я думаю, що база в будь-якій професії – це дуже важливо. Але я роблю все інтуїтивно. Я з дитинства сама писала пісні і наслідувала відомих артистів. Я думаю, це часта історія будь-якого музиканта – коли береш якогось артиста, який тобі подобається, і намагаєшся повторювати за ним…
А яких-то артистів?
В мене були різні ери. То я слухала рок – AC/DC (навіть в 17 років виступала на концертах трибют-гурту Highway to Hell). Потім Muse, Arctic Monkeys і так далі.
То в мене була реп-ера з Емінемом. В школі в мене був навіть реп-гурт. Потім настала ера лірики з Адель, Кристиною Агілерою і так далі.
Якщо говорити про саме наших артистів, то це Океан Ельзи, звичайно. І Бумбокс – це взагалі моя любов. Їхні тексти, їхня подача, їхня емоція і так далі. Це те, чим я надихаюсь, чому я слідую. Тому мій шлях отакий.
От ми зараз говорили про те, що в мене немає освіти. Я просто брала якогось артиста – і максимально намагалась не просто вокальні манери наслідувати, а навіть якусь енергію передати і емоцію ту саму. От так сформувалося моє бачення.
Значить, фішка не в здобутті освіти – а в твоєму випадку талант став визначальним…
Ну, можливо. Я не знаю. Я не буду так гучно про себе казати...
Тонке відчуття і талант. І не соромся про це казати!
Так, у мене класний смак, у мене чудове відчуття (сміється).
До речі, можливо, у тебе музична родина, що виховала музичний смак? Чи просто – як це часто буває – збирались на Великдень всією родиною і давай співати? А потім такі: "А ну, дитино, іди сюди, я тобі тут касетку з Агілерою приніс, послухай!"
Та ні. У нас родина не музична, у мене батько – ветеринар. Може, і співав щось своїм тваринкам гарним (сміється). Але, звичайно, за столом ми любили поспівати пісні на два голоси. Так, це звичайна практика у нас була вдома.
Перед тим, як ми послухаємо сьогоднішній трек "Віражі", розкажи в двох словах про цей трек – що ще ми маємо про нього знати?
"Віражі" взагалі для мене – це про те, щоб не боятися. Не боятися проявляти себе, не боятися бути яскравим, не боятися бути гучним. Знаєте, коли світ каже тобі: будь тихіше, непримітніше, щоб тебе ніхто не бачив, ніхто тебе не чув. "Віражі" якраз про те, щоб проявити себе. Бо я така людина, якій завжди здається, що я недостатньо талановита, недостатньо яскрава, недостатньо співоча і так далі. І якраз "Віражі" для мене – це була як внутрішня підтримка: ні, не треба боятися, тому що найкрутіше народжується саме там – у цих "віражах". І мені дуже хотілося, щоб і інші люди відчули цей посил. І окрім того, мені хотілося ще додати такої осінньої естетики, осіннього фльору, вдягти "Віражі" у косуху. І тому там багато такої осінньої символіки – ванільне небо і так далі. Я хотіла, щоб осінь відчувалася на сто відсотків.
Клас. Не хочеться навіть що-небудь іще додавати, крім того, що подякувати тобі за твій вайб, за світло, за фльор – за твою творчість. До зустрічі на хвилях Радіо Промінь!
Слухати пісню "Віражі" YANKEE, як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує 2025" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.
