Денис Гореньков та Євгеній Агарков в студії Радіо Культура
Закон надав капеланам офіційний статус
Хто такий військовий капелан?
Інститут військового капеланства в процесі формування після ухвалення Закону України "Про службу військового капеланства". Але, безумовно, військові капелани або люди, які відчували поклик допомогти і духовно підтримати військових, були у війську і до ухвалення закону. І за часів АТО, і загалом за часів Незалежності України були люди, які бачили сенс в тому, щоб духовно підтримувати військових. Закон надав їм офіційного статусу, і зараз допомагає військовим капеланам бути повноцінними частинами своїх підрозділів.
Зараз військовий капелан – це офіцер, починаючи з молодшого лейтенанта і далі. Водночас він і священик. Це людина в формі, і при цьому це священнослужитель. Не обов'язково християнських конфесій. Ми зараз маємо капеланів-імамів, адже нині ісламська спільнота потужно представлена у війську. Це логіка військового капеланства: якщо у війську є люди, які відчувають, що їхні духовні або релігійні потреби мають бути задоволені (мовою закону), то мають бути і представники їхніх релігійних традицій і релігійних спільнот. А за великим рахунком, мета капелана і до ухвалення закону і після цього прийняття полягає у тому, щоб допомогти військовому зберегти людяність. Це необхідний мінімум.
Де навчаються капелани?
Зараз військові капелани проходять навчання у Військовому інституті КНУ імені Тараса Шевченка. Також є тренінг в Німеччині. Його проводять військовослужбовці США. І третій рівень – це Велика Британія, де навчання проводять військові капелани британської армії. Саме там я почув оцей символ: військові – це вівчарки, які захищають овець, але вівчарка дуже легко може перетворитися на вовка.
Людина, яка носить форму, але при цьому є частиною цивільного життя
А про те, що вівчарка не перетворилася на вовка, як на мене, досить промовисто свідчить приклад наших військовополонених, які повертаються з російського полону і навпаки. Росіян в українському полоні годують тричі на день. Годі й казати, в якому стані повертаються наші військові.
Так і є. Але хочу з російського суспільства перевести фокус уваги на наше. Зараз відбувається певна капсуляція військових. Я щойно йшов у студію, я був у формі, і побачив, що переважно люди прагнуть не зустрічатися поглядом з військовим. Вони дивляться вбік, і я їх розумію. І я також розумію, що військові, які давно у війську, відчувають, що суспільство віддаляється від них, навіть їхні родини і релігійні спільноти, якщо людина віруюча. Тому дуже важливо, щоб капелан був своєрідним містком, людиною, яка носить форму, але при цьому є частиною цивільного життя. І є носієм цінностей, які підтримуються і серед військових.
Що змінило ухвалення нового закону? Чи відчуваєте ви себе соціально захищеним? Адже раніше, ще за часів АТО, капелани діяли виключно на добровільних засадах.
І якщо вони гинули, це була виключно їхня відповідальність. Бо офіційно їх там не мало бути. Це була велика проблема. Зараз капелан, як я вже говорив, є капеланом офіцерської служби. Він має повноцінне забезпечення і такі ж соціальні гарантії, як і решта військовослужбовців. Він підпорядковується безпосередньо командиру. Капелан – це офіцер командного рівня. При цьому капелан є людиною, котра постійно перебуває серед військових і має звершувати своє капеланське служіння. Якщо з ним, не дай Боже, щось трапляється, поранення, полон чи загибель, то на нього так само транслюються всі права і соціальний захист, який мають всі військовослужбовці.
Мандат на здійснення військово-капеланської діяльності
Цим же законом передбачений мандат на право здійснення капеланської служби. Що він означає, як його отримати?
Зараз у війську все ж є люди, які не є військовими капеланами і не мають мандата на здійснення військової капеланської діяльності. Але вони допомагають військовим і підтримують їх. І в цьому насправді вся наша Україна. Ми всі різні. Але серед нас є люди, котрі ходять в шпиталі, приїжджають до військових. І моє ставлення до них дуже позитивне. Це волонтери, котрі, як на мене, теж можуть називатися капеланами. Це не проблема. Але зараз наш шлях – це шлях формування професійного військового капеланства, для якого священнослужитель релігійного центру, як каже закон, має отримати мандат на здійснення військово-капеланської діяльності.
Такий мандат надає Державна служба етнополітики та свободи совісті. Далі у співпраці зі службою військового капеланства, маючи мандат, людина йде до центру комплектування і говорить про своє бажання мобілізуватися, стати на контракт як військовий капелан. Для цього вона повинна мати мандат і освіту. Далі або його бере до себе частина, або до цього долучається служба військового капеланства і допомагає людині знайти свою посаду. Тобто зараз ми дійсно на шляху формування професійного військового капеланства. Мандат – це свідчення того, що, по-перше, релігійна спільнота взаємодіє з державою, а, по-друге, це свідчення того, що віряни цієї релігійної спільноти є у війську. Тому що капелан насамперед повинен йти до своїх. Він не місіонер. Він не використовує технології агресивного маркетингу, щоб навернути у віру військових.
Це священик, який підтримує і допомагає військовим, котрі мають в цьому потребу. Отже, важливі два фактори: релігійна спільнота є частиною Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, і у війську є віряни цієї спільноти. Більшість квот на мандат має православна церква України. Але немало мандатів отримала і греко-католицька церква, і протестантські конфесії, і мусульмани.
Тобто держава намагається подбати про те, щоб був певний баланс: кількість капеланів має бути пропорційною кількості вірян у війську. Звісно капеланів замало. Зараз у нас близько 800 капеланських посад, і вони на сьогодні закриті не повністю. Тобто військових священиків не вистачає. І це завдання номер один – зробити так, щоб ця служба була привабливою для священиків.
Хто може стати капеланом
Хто може стати військовим капеланом? Який шлях для цього потрібно пройти?
Насамперед потрібно звернутися до представника вашої релігійної спільноти або конфесії, який відповідає саме за військове капеланство. Така людина є і в православній церкві, і в протестантській, і в греко-католицькій, і в ісламі. Знайти контакти такої людини не важко. Ця людина буде співпрацювати з вами в процесі отримання мандата. А для того, щоб отримати мандат, потрібна, по-перше, вища освіта, це вимога закону.
Чи обов'язково вона має бути фахова?
Згідно з законом, вона має бути саме фахова, богословська. Але під час війни діє певний мораторій, який дозволяє ставати капеланами справді хорошим священикам, які поки що не мають богословської освіти. Також потрібно мати досвід служіння і бути рукопокладеним священиком, тобто мати умовну ліцензію на те, що ти є священик або релігійний лідер. Людина без досвіду служіння буде у війську проблемою. І ще один момент – це готовність піти саме на контракт. Це обмеження власної свободи. Це розуміння того, що я буду у війську до того моменту, поки мені не скажуть, що я вільний. Але до кінця війни я разом з військовими.
Хто такий військовий капелан в сучасному розумінні? Це священик в погонах чи це щось ширше? Яке його головне завдання на фронті? Це духовна підтримка чи швидше психологічна допомога?
Як я вже сказав, у військового капелана є дві ідентичності. Людина має залишатися священнослужителем і представником своєї релігійної спільноти. Священик супроводжує військо. Він поруч з військовими, де б вони не були. У нас є знайомі капелани, які виходять навіть на медичну евакуацію і ризикують життям. Виходять на першу лінію, в окопи. Є дуже різні капелани. Є капелани в навчальних центрах, в дисциплінарних батальйонах, в військових інститутах. Але є капелани, як я вже сказав, на першій лінії зіткнення. Вони там підтримують військових. Це їхня ідентичність – бути священиком, який підтримує військових. Але зараз для того, щоб бути повноцінною частиною війська, свого підрозділу, капелан дійсно має бути і офіцером.
Сутність капеланства: ключові моменти
Сутність служіння військового капелана зосереджена в чотирьох ключових моментах. Перше і найголовніше це душпастирська опіка. Капелан може бути добрим психологом, або може бути слабким психологом – цього можна вчитися. Але він має бути перфектним душпастирем. У нього мають бути власні унікальні інструменти, з якими він працює. Це інструменти його конфесії: і таїнства, і сповіді, і молитви, і душпастирські бесіди. Капелан відрізняється від військового психолога ще й тим, що у капелана є зафіксована в законі тайна сповіді. Якщо ви сповідуєтеся капелану, про це ніхто не дізнається. Військовослужбовці звертаються до капелана зокрема і через те, що буде збережена конфіденційність.
Наступний момент – це консультування командира з релігійних питань. У військо приходить дуже багато людей. Є відмовники з релігійних переконань, є люди, яким потрібен час для молитви або особлива їжа. І капелан має бути людиною, яка за фахом має все це знати. І має щодо цих питань консультувати командира. Третя складова – це соціально-доброчинна діяльність. Капелани є представниками власних релігійних спільнот. Це також і волонтерські ініціативи, і волонтерські групи. Тож капелан стає містком, який забезпечує матеріально-ресурсну допомогу військовим. І четвертий фактор – це релігійно-просвітницька робота. Це коли капелан просто сідає з військовим і спілкується з ним. Це проста розмова, вміння вислухати і допомогти людині зберегти людяність через віру. Капелан співпрацює з психологами, але у нього є власна ідентичність, власна унікальність, власні інструменти і ці чотири моменти, про які я щойно сказав.
