Ілюстративне фото із сайту Pixabay
"Медіація — це спосіб вирішення суперечок до того, як ми підемо до суду"
Що таке медіація та в яких ситуаціях вона може допомогти?
Медіація вже достатньо давно існує у Європі та США, але у нас в Україні сам закон набув чинності лише у 2021 році. Саме тому ще багато громадян не обізнані або не користувалися цією послугою. Медіація — це спосіб вирішення суперечок до того, як ми підемо до суду. Тобто ми намагаємося вирішити суперечку більш мирним способом, як друзі. Коли говоримо про медіацію, маємо розуміти, що є нейтральна людина, яка допомагає йти по процесу, тобто вона не надає вам консультацій та рекомендацій щодо вирішення вашого спору, а лише грамотно і кваліфіковано допомагає вирішити вашу суперечку. І тоді саме ви є тієї людиною, яка творить своє рішення. Медіація є дуже ефективним способом вирішення суперечок, тому що люди самі для себе вирішують, як вони хочуть вчинити зі спором. Тобто — не суддя, не адвокат, не арбітри за них вирішують, як має бути, а вони самі у процесі обговорення та компромісів вирішують для себе, що найголовніше і на що вони готові піти, для того щоб вирішити спір максимально швидко та з найбільшою вигодою для кожної зі сторін. Адже основна мета медіації — щоб обидві сторони вийшли задоволені, тому що вирішили суперечку і задовольнили свої потреби. Тобто медіація — це добровільне вирішення спору так, як бажають люди. Цей процес має відбутися до того, як ви підете до суду.
"Згідно із чинним законодавством України, процес медіації є добровільним"
Наприклад, пара розлучається. І вони одразу розуміють, що тільки суд їм допоможе справедливо вирішити їхню проблему. Ви можете їх переконати, що справедливо вирішити проблему може також і медіація?
Згідно із чинним законодавством України, процес медіації є добровільним. У нас немає принципу зобов’язання, на відміну від практики у США, наприклад. Там людина буде зобов’язана спочатку звернутися до медіатора, і лише після цього вона матиме змогу звернутися до суду. Пара зобов’язана пройти досудову процедуру врегулювання спору, бо інакше суд його не розглядатиме. В Україні — добровільна основа, за бажанням людини. Але справи про розлучення — дуже емоційні, тому складно знайти рішення, яке б задовольнило обох людей. Звернення до суду — це вже якась точка неповернення, у процесі розгляду люди сваритимуться ще більше, ситуація погіршиться. Вірогідність, що люди після такого розлучення будуть задоволені, мінімальна. А процедура медіації — це якраз спосіб домовитися. Тому що ви можете сісти за стіл і проговорити, що для вас важливо, у той час як суд буде керуватися чинним законодавством, де написано, що ви маєте право лише на такий відсоток і не більше. А під час медіації ви можете домовитися так, як вам буде вигідно. Наприклад, одна сторона бажає 90% майна, а друга сторона не заперечує, тож ви це можете прописати. А потім, якщо ви захочете мати легальну силу вашого рішення, то можете звернутися до суду, щоб цей договір було визнано. І далі можуть настати наслідки невиконання прописаних обов’язків. Велика вірогідність, що ви знайдете оптимальний варіант рішення у процесі медіації. А найбільша цінність у медіації — коли ви залишитесь у нормальних людських стосунках, що в багатьох ситуаціях коштує більше за гроші.
Якщо говорити про бізнес, там іще більші ставки, тому що йдеться про репутацію. Ми можемо на добрих стосунках робити бізнес десятиріччями і можемо посваритися із принципу "не працювати ніколи". Крім того, є багато справ, які потребують конфіденційності. А процес медіації забезпечує цю конфіденційність: жодна зі сторін, за законодавством, не має права розголошувати те, про що було домовлено або про що була суперечка. У разі ж суду — це все відкрита інформація, тобто ми все можемо продивитись у реєстрі, прочитати рішення і скаргу, будь-яка людина має право із цим ознайомитися. І ці репутаційні питання для бізнес-компаній є дуже важливими.
"Тяжкі кримінальні справи — не медіабельні"
Які спори найчастіше вирішують в Україні за допомогою медіації?
Сама процедура медіації зараз дуже популяризується, але в Україні вона ще достатньо молода. Ми маємо доносити людям інформацію, чому варто користуватися цією процедурою. У нас є низка практик, коли навіть суддя пройшов курси медіатора і може надати якісь консультації, а також є медіатори, які працюють при судах, надають консультації та можуть провести по процедурі медіації. Слід сказати, що медіація може бути або платна, або за рахунок організацій, які допомагають розвитку медіації. На сьогодні ми бачимо, що медіація дуже ефективна у сімейних спорах. Спір можна вирішити достатньо швидко і з найменшими втратами для подружжя. Також це господарські справи, добре працює бізнес-медіація. Вкрай рідко ми можемо скористатися процедурою медіації у кримінальних спорах, тому що там дуже високий градус болю, і не всі справи можуть застосувати процедуру медіації. Вбивства, насилля, інші тяжкі кримінальні справи — не медіабельні.
Коли ми сідаємо за стіл, маємо розуміти, що медіатор — це людина, яка вміє активно слухати, вона трішки психолог і повинна бачити, яка обстановка за столом. Ця людина є нейтральною, тому вона може подивитися збоку і побачити, коли починається тиск з котроїсь зі сторін, тобто люди перебувають у не рівних обставинах. Це може бути емоційний, психологічний тиск з боку одного з подружжя, тоді процес може стати не медіабельним — і люди переходять до зали суду.
"Чим краще пропишите договір, тим менша вірогідність, що отримаєте проблему"
На практиці ми також бачимо різні бізнес-кейси. Наприклад, приходить від однієї компанії одна людина та адвокат, а від іншої — 5-6 людей. Це вже тисне на іншу сторону. Але на процес медіації можуть приходити всі зацікавлені люди — адвокат, керівник відділу логістики, менеджер з продажів, якщо йдеться про продаж товарів. Усі ці люди можуть докладніше пояснити ситуацію. Адже кожна людина розуміє події через власну призму знань і досвіду, тому одну й ту саму ситуацію люди можуть розуміти по-різному, через що й виникають конфлікти. Саме тому в угодах прописують усі нюанси. Договір — це як книга, ви можете прописати все. І чим краще ви пропишете у договорі, тим менша вірогідність, що ви отримаєте проблему.
"Сімейні справи — кілька днів, бізнес-кейси — кілька тижнів"
Скільки може тривати процес медіації? Адже суд іноді триває роками, коли люди довго ділять майно, наприклад.
У нас є судовий кейс — справа по розлученню та поділу майна триває вже 5 років. Найгірше в цьому, що страждають діти, і подружжя має дуже погані стосунки. Медіація могла б допомогти вирішити цей спір. Вона може тривати від кількох годин до кількох днів, залежно від того, скільки питань стоїть на порядку денному, наскільки вони складні та скільки людей беруть у цьому участь. Коли ми говоримо про сімейні справи, то їх можна вирішити за кілька днів, якщо люди мають бажання і намір їх вирішити. Якщо говорити про бізнес-кейси, то процес медіації може тривати декілька днів і навіть тижнів. Річ у тім, що під час переговорів бізнес часто може розподілятися по кокус-групах. Це коли люди не хочуть озвучувати свої побажання при іншій стороні. Тобто вони хочуть розказати це медіатору, але не готові відверто говорити про свої інтереси з другою стороною. Тому їх потрібно розводити по кокус-групах в інші кімнати, де вони спілкуються напряму лише з медіатором.
"Медіатор має надати достатній час, щоб людина прийняла рішення виважено"
Ви сказали, що, згідно із законодавством, коли медіатором є колишній адвокат або юрист, він не може давати порад, хоча міг би підказати, як варто діяти. Медіатор може лише рекомендувати звернутися до адвоката. А як взагалі відбувається процес медіації?
Медіатор — це людина, яка пройшла навчання: мінімум 90 годин лекцій і 45 годин практики. Вона знає алгоритм, за яким потрібно працювати, для того щоб люди дійшли згоди. Спочатку є процедура підготовки. Сторона-ініціаторка процедури медіації підбирає медіатора, якого вважає фахівцем, і проговорює основну проблематику, з якою вона приходить у медіацію. Ця людина дає контакти іншої сторони, і медіатор повідомляє іншу людину, що є запит на те, щоб ми з вами спробували врегулювати спір способом медіації. Якщо інша сторона погоджується і довіряє цьому медіатору, то вони обговорюють час і місце зустрічі. Це попередній етап медіації. Далі — медіатор пояснює, що таке сама процедура медіації та яким чином ми будемо співпрацювати. І наступна частина — люди починають озвучувати свою проблему: які вони мають болі, чому вони сюди прийшли і чого б вони хотіли. Якщо діалог відбувається у продуктивному руслі, медіатор виписує всі ці питання і продовжує комунікацію. Медіатор поступово починає показувати, яким шляхом ми можемо прийти до вирішення проблеми, і запитує, на які поступки ви можете піти, а на які — не можете. Кожна сторона, за потреби, може говорити з медіатором приватно, і медіатор не має права розголошувати конфіденційну інформацію, яка була проговорена у кожній кокус-групі.
Ми часто бачили, що люди втомлюються цілий день працювати, бо це велика емоційна напруга, коли йде поділ нажитого роками спільного майна, наприклад. Тож люди можуть попросити перенести підписання їхнього рішення на наступний день, для того щоб відпочити, виспатися і точно бути впевненими в тому, що прописане вчора є найкращим для них. Часто буває так, що на процесі медіації одна зі сторін каже, що мене все задовольняє, але я хочу це проговорити, наприклад, зі своєю сім’єю або з новою дружиною. Тобто ця людина може взяти перерву — і ми можемо перенести медіацію на інший день, коли всім буде зручно. Кожній людині для ухвалення рішення потрібен час. І медіатор має надати цей час, щоб людина прийняла рішення виважено і щоб його потім можна було виконати.
Те, що в Україні система медіації є добровільною, я вважаю, це великий плюс. Людина сама вирішує для себе, чи хоче вона скористатися цією процедурою, чи ні. Але якщо ми зможемо залучати більше фахівців-медіаторів при судах, а судді також наголошуватимуть на тому, що спір можна вирішити у досудовому порядку, то це, можливо, буде дуже ефективним. Чи буде ефективним ввести примусову процедуру медіації для сімейних спорів або господарських, я не знаю. Так, вони трохи розвантажать систему судів, але чи будуть ефективними? Чи виконуватимуть потім ці рішення? Важко сказати. Проте ми можемо запропонувати альтернативу. Якщо ти хочеш сам приймати рішення — використовуй медіацію. Якщо ти хочеш, щоб рішення прийняли за тебе — використовуй арбітраж, судову систему. Мені здається, що це правильно, коли людина може вибирати, а щось має робити з примусу.
"Задоволення сторін максимальне, рівень конфлікту мінімальний, фінансові та часові витрати зменшені"
Якщо підсумувати — які 3-5 плюсів медіації ви б назвали?
Для мене як медіатора, перший найбільший плюс — це емоційна сторона. Люди можуть залишитися колегами, у добрих стосунках одне з одним, а це психічний стан людини, що дуже важливо. Ще один плюс — процедура медіації може допомогти вирішити спір значно швидше. Сама процедура медіації менш вартісна, бо коли ми звертаємося до суду, то нам потрібен адвокат, а також матимемо інші витрати. Тобто потрібно використовувати більше часу і фінансів. До того ж, коли ти використовуєш систему медіації, то можеш прописати рішення, яке задовольняє саме тебе. Отже, задоволення сторін може бути максимальне, рівень конфлікту — мінімальний, фінансові та часові витрати — зменшені. А якщо говорити про бізнес, то там можуть бути колосальні проблеми — і простої на підприємстві, і репутаційні втрати, і втрата конфіденційності. Отже, плюсів у системі медіації багато, алгоритм роботи є, тому застосовувати медіацію — потрібно. Щоб розвантажувати судову систему і спокійно та гармонійно вирішувати суперечки.
