Фото: Пресслужба bulovinova
У своїй творчості я завжди описую якісь реальні події
Сьогодні ти презентуєш новий трек "перетвори наш дім". Яка історія чекає на слухачів?
Цю пісню я написала ще навесні цього року, і вона стала для мене таким актом проговорення вголос, навіть самій собі, теми втрати відчуття дому, оскільки все моє життя — це один великий переїзд. Я думаю, ця тема зараз, на жаль, відгукується багатьом українцям. І я говорю про те, що дім варто шукати зараз у якихось нематеріальних речах — у першу чергу підтримувати себе і шукати його в близьких людях поруч, у якихось спільних моментах, розширювати своє поняття дому.
Коли ти писала "перетвори наш дім", ти більше тікала від чогось чи шукала щось нове?
Я б сказала, що я описувала момент, який відбувається зараз. Я написала її напередодні третьої річниці своїх романтичних стосунків і описувала радше почуття кохання, яке зараз і є для мене тим головним почуттям дому.
Хто або що навколо тебе допомогло цій пісні з'явитися саме в такій формі?
У своїй творчості я завжди описую якісь реальні події, вихоплюю реальні фрази з життя, потім вставляю у свої пісні — обожнюю це. І навіть такі маленькі речі, як пиріжки з ягодами або обійми вночі, закидання ніг на ноги, і такі якісь маленькі "тілесні" речі, вони, мені здається, дуже передають цю емоційність, тепло. І я вже отримую відгуки від слухачів, що вони слухають, і їм так тепло, комфортно. Ну, значить, вдалося.
А що тебе найбільше здивувало під час створення цієї пісні?
Насправді робота над піснею відбувалася досить експериментально для мене, тому що я пішла до нового музичного продюсера — Євгенія Іванова. Раніше ми з ним не співпрацювали сольно. І це був процес пошуків звучання, яке допоможе розкрити сенс пісні, допоможе "обгорнути" її в таку теплу ковдру. Також ми записували живі барабани з талановитим барабанником Іваном Корнієнком. Я дуже рада, що вони долучились. І я думаю, що якраз оцей музичний процес був для мене дуже натхненим.
Тема оточення дуже болюча для мене, оскільки з кожною зміною дому, міста, втрачаються люди та зв'язки
Ти заговорила про пошук дому, постійні переїзди й те, що зараз це, на жаль, відгукується великій кількості українців. У 2019 році ти переїхала до Польщі. Чи було у тебе відчуття, що це "тимчасове" трохи затягується? І як це відчуття "жити на паузі" відгукується у твоїй музиці?
Я думаю, що так. Але так само я пишу й про інші речі, не лише про це відчуття нестабільності. Мені здається, що дуже важливо говорити й писати про це, не мовчати. І я буду дійсно рада і щаслива, якщо це когось підтримує, тому що тема досить така щемлива і чутлива.
Як змінилися твої стосунки із рідними та друзями, коли між вами з'явилася фізична відстань?
Насправді тема оточення дуже болюча для мене, оскільки з кожною зміною цього дому, міста, втрачаються люди, втрачаються зв'язки. Одного разу мені моя психологиня сказала, що зараз молоде покоління — це таке самотнє покоління, тому що мусимо шукати свій дім деінде й так само шукати людей. Я думаю, що це теж така тема моїх пошуків і, до речі, в майбутній творчості я розкрию її більш глибоко.
Чи є у тебе для себе відповідь на запитання, коли ти повернешся додому?
Це дуже складне питання. Насправді я буваю і в Києві, і у своєму рідному Дніпрі. Намагаюсь приїжджати якомога частіше і зустрічатись там зі своїми близькими людьми, бути з ними поруч. Сподіваюсь, що це відбудеться якнайшвидше.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
