Артур Пройдаков. Фото: facebook/arturproidakov
"Я працюю вчителем 15 років, але щодня ситуації, коли десь щось треба уточнити і це абсолютно нормально"
У понеділок 27 жовтня ми всі писатимемо Радіодиктант національної єдності. Відома українська мовознавиця, на жаль, загибла, Ірина Фаріон свого часу сказала, що рідну мову треба вчити все життя. Що ви про це думаєте?
Я абсолютно погоджуюся з цією думкою. Мені здається, коли ми, зокрема, говоримо про Радіодиктант національної єдності, то тут не йдеться про те, що ми за декілька днів зможемо всі-всі правила вивчити, запам'ятати, зафіксувати і перевірити на практиці в понеділок 27 жовтня. Тут йдеться про те, щоб підготуватися саме до конкретного диктанту, десь нагадати якісь правила. А от після написання диктанту, мені здається, буде потреба ще десь зануритися в контекст, ознайомитися з якимись новими словами тощо, тому що дійсно – це процес тривалістю все життя. Я працюю вчителем 15 років, але щодня натрапляю на якісь ситуації, коли десь щось треба уточнити, десь перевірити, десь з'ясувати і це абсолютно нормальна ситуація.
"Точно треба робити акцент на орфографії і пунктуації"
Що найперше перед диктантом ви б радили подивитися, повторити? Можливо якісь правила орфографії, пунктуації. З якими труднощами найбільше стикаються люди, які щороку пишуть Радіодиктант?
Ви маєте рацію. Точно треба робити акцент на орфографії, тобто правильному написанні слів. І пунктуація – це правильна розстановка розділових знаків у реченні. Тому що уявити собі, що є диктант, наприклад, без ком, я не знаю, такого диктанту я ще не бачив у своєму досвіді. Тобто точно будуть коми, можливо, тире, можливо, двокрапки. І я би на місці всіх наших слухачів повторив би правила – коли ставляться коми, однорідні члени речення, вставні слова, конструкції, кома на межі частин складного речення, коли є одна граматична, а потім друга граматична основа. Коли ставиться тире, наприклад, у випадку між підметом і присудком. Або тире в складному реченні між двома частинами складного речення. Коли ставиться двокрапка. Я б радив нашим слухачам і слухачкам на ці правила звернути увагу. Тому що, на мою думку, точно в тексті траплятимуться саме ці випадки, коли ми маємо правильно вставити розділові знаки. Щодо орфографії, то за декілька днів важко охопити всю орфографію. Але я би звернув увагу на слова, які з'явилися в новій редакції 2019 року – "священник", правопис із часткою "пів" тощо.
Давайте відразу скажемо, що слово "священник" тепер пишемо із двома літера "Н". Правильно?
Так, дві літери. І "священний" як прикметник, і "священник" як іменник – дві літери "Н". Слова із префіксом або з часткою "пів" зараз пишуться всі окремо: пів огірка, пів міста, пів Києва, пів України, пів Дніпра тощо. Тобто все ми пишемо окремо.
А раніше було через дефіс чи…?
Раніше там було навіть три стовпчики: "пів" із власними назвами – через дефіс, "пів" із загальними назвами – разом. Зараз все окремо. Але якщо це не позначає один предмет чи одне явище. Наприклад, "півмісяць" ми пишемо разом.
"Розкіш диктанту в тому, що треба швидко думати"
У будь-якому разі треба думати, так?
100%, тут без цього ніяк. Але розкіш диктанту в тому, що треба швидко думати, тому що вже наступне речення. Нам ще треба повторити минуле речення, зафіксувати, а тут вже наступне. Тому треба подивитися, прочитати загальні правила вживання розділових знаків, зараз не буду їх всі називати, новації правопису редакції 2019 року і, можливо, загальні правила. Я би радив ще м'який знак або апостроф повторити. Тому що складно собі уявити диктант без, наприклад, вживання слів із м'яким знаком або без апострофа. Тому я б радив передусім загальні правила проаналізувати. І що більше часу ви маєте, то звичайно більше можна звернути увагу на якісь деталі й нюанси.
Багато людей, особливо нового покоління, не дуже полюбляють читати, їм би щось подивитися, послухати. Чи є якісь подкасти, відео, щоб цю інформацію повторити у такий спосіб?
Так, я розумію. Для мене, наприклад, одним із джерел інформації, я не можу сказати, що це якесь супердостовірне і єдине джерело знань, є й канали у соцмережах, де можна зайти і подивитися якісь певні правила. Є відео на Ютубі в рамках проєкту iLearn, це підготовка до складання НМТ, де можна прописати і натрапити на вебінар, де є конкретні теми, конкретні правила. Наприклад, можна подивитися вебінар про складне речення і там поглянути, де які розділові знаки ставляться в складному реченні. Можна послухати подкасти про українську мову, їх також є великий вибір. В Ютубі багато матеріалів. Тобто я б не апелював до якогось одного джерела знань, тут можна використовувати різні джерела інформації для того, щоб краще закріпити. В інтернеті, в Ютубі, на подкаст-майданчиках такої інформації є доволі багато.
Артур Пройдаков. Фото: facebook/arturproidakov
"Радіодиктант я кожен рік пишу і в мене завжди є помилки. Це абсолютно нормальна історія"
Я нагадаю, що Радіодиктант національної єдності до Дня української писемності та мови відбудеться 27 жовтня об 11:00. Назва диктанту – "Треба жити!". Авторкою цьогорічного тексту стала українська письменниця Євгенія Кузнєцова, а текст читатиме акторка театру і кіно, народна артистка України, телеведуча Наталя Сумська. На вашу думку, для людей, які досі послуговуються російською мовою, Радіодиктант може стати тією точкою відліку, щоб повністю перейти на українську мову і бути цілісним громадянином чи громадянкою України?
Абсолютно може бути такою точкою Радіодиктант. І я би тут говорив навіть не лише про правила, про норми, про орфографію, про синтаксис, а про класний ритуал єднання, єдності. По-перше, я би всім порадив – не планувати собі на 27-е число жодних справ. Бажано з 10:30, щоб заздалегідь підготуватися, не знаю, випити чаю чи кави. І з 10:30 до 12:30 нічого собі не планувати, попередити на роботі, передати колегам на роботі, що є класна історія, можна написати Радіодиктант, буде трансляція по радіо, по телебаченню, можна подивитися, послухати. І зробити це.., можливо слово скажу запозичене, але зробити такий елемент фановий, тому що це, мені здається, дуже класна традиція. І я завжди, і в школі ми пишемо з учнями/ученицями, і коли всі об'єднуються..., ну начебто диктант, всі знають як його писати, що це оцінка, але тут щось зовсім інше, коли об'єднуються всі.
І ще важить текст диктанту. Це не просто набір слів, а це якась думка. Ми пам'ятаємо попередні Радіодиктанти і всі ці меми, історії про те, що хтось плакав під час цього диктанту, хтось надихнувся цим диктантом. Мені здається, дуже важлива сила слів і це те, що може впливати на особистість. Тому Радіодиктант точно треба писати, я буду писати, закликаю всіх писати, тому що це навіть емоційний поштовх до віднайдення себе, до турботи і згадування про свою національну ідентичність. І, власне, до того, що можна і варто переходити на українську. Вже багато цих точок було за останні десятиліття і за останні роки, зокрема. Але я впевнений, що знову-таки 27 жовтня Радіодиктант може бути поштовхом для багатьох українців, які ще досі може бояться або вагаються переходити на українську. Товариство, всі, хто мене слухає, цей час настав і нехай ця розмова, цей ефір і цей Радіодиктант буде сигналом, що треба пробувати, не треба боятися помилок. Дивіться, Радіодиктант я кожен рік пишу і в мене завжди є помилки. Це абсолютно нормальна історія. Але я відчуваю те, що я разом з іншими, мені є ще куди розвиватися, чого вчитися. І це важлива річ, коли я з іншими об'єднуюсь, пишу Радіодиктант і продовжую поглиблювати свої знання з української мови.
"Так працює проза Євгенії Кузнєцової"
Минулого року авторкою тексту Радіодиктанку була Оксана Забужко і всі боялися її складних речень. Як ви думаєте, цьогорічний текст Євгенії Кузнєцової буде складним чи не дуже?
Насправді, дуже цікаво почути текст від Євгенії Кузнєцової у виконанні Наталії Сумської, тому що я прихильник прози Євгенії Кузнєцової, я читав її романи. І в її романах, зокрема, "Спитайте Мієчку", "Драбина", мені здається, дуже цікава контрастність: поєднання простих речень, якихось буденних реалій, але водночас якісь філософські глибокі думки там заховано також. І тому мені цікаво почути цей текст Радіодиктанту. Це буде трішки інакша стилістика, ніж в Оксани Стефанівни, я точно в цьому переконаний. Можливо це будуть не такі складні речення, можливо, це навіть будуть речення з невеликою кількістю слів у складі, але там може бути заховано дуже багато сенсу. Принаймні так працює проза Євгенії Кузнєцової. Я знаю, що в Україні і за кордоном є дуже багато прихильників саме цієї творчої манери письменниці. Тож будемо чекати на Радіодиктант.
КОНТЕКСТ
Авторкою Радіодиктанту національної єдності у 2025 році стала українська письменниця Євгенія Кузнєцова. Текст називатиметься "Треба жити!". Читатиме його народна артистка України, акторка Наталія Сумська.
Всеукраїнський радіодиктант національної єдності цьогоріч відбудеться 27 жовтня. Його транслюватимуть на всіх платформах Суспільного об 11:00.
Де слухати радіодиктант
Радіодиктант транслюватимуть на всіх платформах Суспільного — телебаченні, радіо та диджиталі:
- на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
- наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура;
- на YouTube-каналі Українського Радіо;
- а також у застосунках suspilne.radio та "Дія".
У середу, 29 жовтня, об 11:00 на сайті Українського Радіо та сайті Суспільне Культура буде оприлюднено текст Радіодиктанту національної єдності, тож ви зможете перевірити себе на помилки самостійно.
Як надіслати диктант на перевірку
Роботи прийматимуть онлайн та офлайн.
- Можна надіслати текст радіодиктанту паперовим листом за адресою: 01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 26. Важливо, щоб на штемпелі була дата не пізніше 28 жовтня.
- Або ж слід сфотографувати / відсканувати написаний текст (у форматі .jpg, .png, .jpeg, .tiff, .pdf) та надіслати його до 11:00 29 жовтня на адресу rd@suspilne.media.
Після оприлюднення тексту радіодиктанту електронні листи не прийматимуть. Усі надіслані роботи перевірить фахова комісія.
Учасників закликають публікувати у соцмережах фото та відео під час написання радіодиктанту чи підготовки до нього із гештегами #пишеморазом, #радіодиктант2025.
Традицію радіодиктанту започаткувала у 2000 році команда Українського Радіо задля єднання навколо мови. За ці роки радіодиктант перетворився на найбільший україномовний флешмоб, який об'єднує українців по всьому світові.
Минулого року до написання диктанту долучилось понад 700 тисяч слухачів на всіх платформах Суспільного Мовлення. Загалом на перевірку надійшло понад 10 тисяч текстів із понад 30 країн. Авторкою тексту радіодиктанту "Магія голосу" була письменниця Оксана Забужко. У прямому ефірі зі студії його зачитав поет і військовий Павло Вишебаба.
