Ілюстративне фото: facebook/easternforces
"Будь-яке просування на фронті веде до величезних втрат"
Наскільки ми знаємо, ви зараз перебуваєте на Олександрівському напрямку, він є досить напруженим. Яка нині ситуація на цій ділянці фронту, що там зараз відбувається?
Один із напрямків, де перебуває бригада – дійсно Новоолександрівський. Наша бригада не буває на ненапружених напрямках, тому що ми штурмова бригада і ми завжди там, де важко. На нашому напрямку ворог намагався атакувати, коли йому не вдалося в лоб захопити місто Покровськ Донецької області – ключовий логістичний хаб. Ворог намагався проникати північніше, південніше, намагався розгорнути свій наступ в районі стику Донецької, Дніпропетровської і Запорізької областей у зв'язку з рельєфом місцевості, відсутністю якихось великих географічних перешкод, крім декількох річок, зокрема річки Вовчої. Тут степ, немає великих населених пунктів, багато балок, багато маленьких посадок, і ворог намагався малими штурмовими групами проникати крізь наші бойові порядки, десь вивішувати свої прапори, переважно одразу гинучи. Подекуди йому вдавалося накопичуватися, завдаючи шкоди нашій логістиці. І особливо небезпечно, коли він не просто накопичується, а коли підтягує під наші бойові порядки свої БПЛА і дозволяє своїм "летунам" різати нашу логістику. Це тривало всю весну, все літо і початок осені. Зараз почався сезон дощів. Сподіваємося, що якомога швидше опаде листя і цей рух ворога буде припинено. Тому що тут немає особливо за що зачепити ні нам, ні ворогу і будь-яке просування веде до величезних втрат. Ми фіксуємо величезні втрати ворога. Але ворог використовує будь-яку можливість будь-куди проникнути. Досить часто це в пропагандистських мотивах, але там, де йому вдається просочитися, він намагається це робити. Тобто тут він рухається не по якихось стратегічних планах, а де ситуація дозволяє йому рухатися. І коли ми говоримо про наступ ворога, то тут не йдеться про якісь великі угруповання. Переважно йде 1-3 російських піхотинця-смертника. Переважно вони гинуть. Якщо їхня поява фіксуються в будь-якому населеному пункті, то переважно вони захоплюють якусь хату, сидять там і максимум до чого вдаються, ще раз зазначу, це або притягують із собою дрони і намагаються різнити нашу логістику, або час від часу влаштовувати якісь диверсійні дії. Тому тут дуже мінлива ситуація, але все-таки певне просування ворогів є – повільне, повзуче, але ворог, на жаль, частково тут продовжує просуватися.
"У російських окупантів два мотиви – страх і брехня"
В ефірі Суспільне Новини ви сказали, що "москаль йде в наш бік, натикаючись на десятки трупів своїх "товаришів". Ви маєте якесь пояснення цьому? Вони чимось заряджені, накачані чи це просто ідеологічна пропаганда і гроші? Що кажуть їхні полонені?
По-перше, у росіян відсутнє слово евакуація. Це переважно контрактники, їхній контракт – це їхній контракт зі смертю. Тобто в них немає слова "назад", немає слова "не виконати наказ". У них значно більше шансів вижити – це рухатися вперед. І це дійсно правда. Тобто пройти вперед, десь заховався, сісти, щоб сіло радіо і не було дурних команд згори – таких варіантів вижити більше, ніж, наприклад, повернутися і сказати, що вони не будуть виконувати цей наказ. Дійсно, якщо колись Московська імперія розставляла в степах так звані верстові стовпи, позначала свою імперську присутність в Україні й українці їх постійно намагалися викинути, то зараз такими верстовими стовпами є трупи росіян. Тобто Ванюшка йде, бачить, де його так звані "побратими" лягли і він по тому намальованому маршруту йде далі. А мотивів якихось… У них є два мотиви – страх і брехня. Страх – це те, що їх переконують у тому, що місце, куди він йде, абсолютно безпечне. І вони часто ведуть себе дуже безпечно. Тобто їм не кажуть, що йдіть обережно, рухайтесь обережно. Їм кажуть: "Давай, давай. Вперед, вперед".
"Їх годують пропагандою"
Але ж "гори трупів" говорять зовсім інше. Вони ж очі мають чи ні?
Тут все засіяно "горами трупів". Ну, не горами, але тут все позначено трупами, на жаль. Тут немає цивілізаційних речей, немає обміну тілами на лінії бойового зіткнення, що можна було б, в принципі, робити. Ворогу вони не потрібні. Вони йдуть приречено вперед.
Є ще один мотив, який ми помітили ще з Часового Яру, з-під Бахмута. Вони мають обмежену кількість води і харчування. Їм кажуть: "Давай, там є українські бліндажі, вони добре облаштовані, там є вода, їжа". І вони дійсно йдуть. І якщо ви побачите мертвого Ваньку і побачите біля нього воду, то це буде пляшка "Прозорої". Тобто вони йдуть практично без нічого. Вони мають обмежений запас боєкомплекту, радіо, а все інше їм кажуть здобути в бою.
Є ще один мотив, але тут треба розуміти психологію росіян. Вибачте, але вони народилися в лайні, живуть в лайні і життя їхнє завжди було "копійка". Українці життєлюби. Ми цінуємо життя, ми хочемо жити, ми мріємо. А вони приречені. І крайній аргумент – те, що ми в своїх діях виходимо з власного сумління, а вони все життя звикли служити государю, офіцеру, командиру. Тобто є наказ і вони бездумно його виконують. Якщо не виконують, то будуть розстріляні. З іншого боку, їх годують пропагандою, що, мовляв, українська армія в цьому районі вже посипалася, українці тікають, відступають. Вони цю полову їдять, у них досить часто відбирають особисті телефони, відповідно, суміш віри і рабського виконання наказів веде їх до такої безглуздої тактики.
Юрій Сиротюк. Фото: facebook/nac.ussd
"Зараз вдень легше пересуватися, ніж вночі"
В одному зі своїх інтерв'ю ви зауважували, що війна подеколи ведеться вже і під землею. Що саме ви мали на увазі під цією тезою?
Це не тільки про російську любов гинути в каналізаційних та інших трубах, а й про те, що панування дронів в повітрі призвело до того, що єдине безпечне місце, яке є для вояків обох армій – це або підвальне приміщення, якщо є якийсь населений пункт, і то зараз це небезпечне місце, бо його великими дронами просто знищать, або яма, бліндаж чи навіть нора для вояка. А дрон – це дуже цікава штука – це засіб індивідуального вбивства. Якщо снаряд, патрон летить по заданому курсу і не змінює його, то дрон-камікадзе, побачивши людину, зупиняється, перенаводиться і може змінити курс. Це страшна зброя. Тобто, якщо до грудня 23-го року ми могли переміщатися ночами, бо вдень вже було значне насичення дронів, то коли з'явилися нічні дрони і вони почали бачити краще, ніж денні.. Зараз вдень легше пересуватися, ніж вночі, бо вдень можна заховатися під листям, під деревом і є шанс, що тебе не помітять. А вночі таких шансів немає, бо тепловий слід чітко показує, що там є людина. Тим паче, погода погіршується і тепловий слід стає ще яскравішим. Тому зараз ситуація така, що ворожий чи наш піхотинець якимось дивом потрапляє на свою позицію, залазить в нору і цій норі він веде все своє життя. Справляє свої природні потреби, їсть, вилазить з неї за крайньої необхідності, коли треба провізію отримати чи добити ворога, який пробує його атакувати. На жаль, так. Тобто, якщо раніше ми були наземні піхотинці чи штурмовики, то зараз новий технологічний прорив панування "птахів" у повітря привів до того, що більшу частину життя воїн має перебувати в закритій місцевості і зовсім не виявляти своєї присутності. Тобто взимку не буде ніякого обігріву. Вже кілька зим у нас немає ніяких пічок. Якщо спочатку були буржуйки, потім окопні свічки, то минулого року, і цього року така ж ситуація буде, не буде ні окопної свічки, ні буржуйки. Тому що буде тепловий слід, тепла пляма і туди буде летіти все, що може, поки вона не захолоне за пару днів. Тому, на жаль, така от війна.
"Йде постійна боротьба дронів і РЕБів"
На скільки в цій ситуаціях зараз допомагають РЕБи? Технології виробництва РЕБів відстають від виробництва безпілотників?
Зараз зусилля оптоволокна, вся земля засіяна цими жилками. Інколи навіть хочеться навішати туди прикрас і пришвидшити Різдво. Оптоволокні дрони не піддаються дії жодних РЕБів. Вони керуються напряму, через прямий зв'язок, і для того, щоб його знищити, треба або збити цей дрон, або вилізти і перервати саме оптоволокно. В мене був, до речі, такий досвід, коли на нас летів оптоволоконний дрон-камікадзе. Я спочатку хотів його автоматом збити, але зрозумів, що осколки можуть піти на мене, тому він пролетів. Але це оптоволокно достатньо розірвати і він впаде. У мене була така нагода. Це було весною, в посадці, було багато листяі він мене не помітив. Тобто тут треба розуміти, що тебе невиявлять і бути готовим вибігти на відкриту місцевість, знайти це оптоволокно і розірвати.
З іншого боку, йде постійна боротьба звичайних дронів і РЕБів. Вони постійно міняють хвилю. А зараз є такі дрони наші і ворожі, які міняють хвилю автоматично. Тобто він летить, попав під дію РЕБ, з ним починає зникати зв'язок і він перемикається на іншу мережу. Тому, якщо ви бачили автомобілі з РЕБами, то на них зверху може вже бути й 10-12 таких "бочечок". І не факт, що завжди воно спрацює, що щось не з'явилося нове. Тому боротьба цих технологій триває. РЕБи дуже потрібні. В нас жодне пересування не відбувається без РЕБів.