Ілюстративне зображення АрміяInform
"Провідний мотив росіян ― військовий, на другому плані ― удар по економічних спроможностях Одещини"
За останній тиждень зафіксовано понад 500 обстрілів Одещини із застосуванням різних видів озброєння. Основна ціль ворога ― портова інфраструктура, а також логістичні вузли. Росіяни прагнуть зруйнувати мости, які зв’язують північ і південь Одеської області. Як нам протистояти таким діям ворога?
Це далеко не перші удари по цьому мосту, але всі попередні використовували геть інші технології. Зазвичай вони били ракетами, і ці удари не мали успіху раніше. Тому що влучити ракетою по прольоту мосту не так просто через особливості навігаційних систем. Зараз удари росіяни завдають із використанням новітньої технології ― це "Шахеди" з управлінням. Йдеться про mesh-модеми, які дозволяють використовувати "Шахед" у форматі FPV-дрона. Річ у тім, що Одещина розташована дуже близько до окупованого Криму, тож підняти в повітря ретранслятор і отримати зв’язок на такій відстані ― абсолютно реально. Чого хочуть домогтися росіяни? Якщо атаки успішні, то це великі економічні проблеми, бо всі підприємства поблизу Білгород-Дністровського будуть відрізані від великої землі, а отже, всі комунікації відбуватимуться через територію Румунії. Наприклад, підприємство вирощує помідори, їх треба продати на базарі в Одесі, а везти їх потрібно через Румунію. Друга проблема ― це величезна територія, яку Силам оборони треба охороняти від ударів російської армії.
На мою думку, провідний мотив росіян ― все ж таки військовий. Коли ми відбиваємо "шахедні" атаки, мобільні вогневі групи переміщаються на великі відстані, перевозять швидко системи ППО, а без мосту це буде зробити дуже проблематично. Ми маємо тоді застосовувати якусь баржу або ж везти через Румунію. Ну і на другому плані ― удар по економічних спроможностях цього регіону.
"Удари по мосту на Затоку конкретно на експорт зерна не впливають"
Як ці ворожі атаки на Одещину впливають на здійснення нашого експорту збіжжя та іншої продукції?
У нас 4 порти, через які раніше експортувалося наше зерно. І найбільший порт ― це Одеса. У більшості випадків в Одеський порт привозять зерно залізницею, там його завантажують на кораблі, і воно йде на експорт. Крім того, це соняшникова олія та інші аграрні продукти. Ці удари по мосту на Затоку конкретно на експорт зерна не впливають. Навіть якщо перекрити залізницю, то все одно залишаються автомобільні дороги, хоча вантажівками возити дорожче і складніше. Але експорт збіжжя все одно не зупиниться.
"Нам треба знищити цю mesh-мережу"
Тож які наші рецепти протидії ворогу в цьому регіоні?
Ми розуміємо, що головна загроза ― це "Шахеди" з mesh-модемами, які дають можливість дуже точно влучати в ціль. Що таке mesh-модем? У повітрі є декілька "Шахедів", на кожному встановлено mesh-модем. І достатньо, щоб хоча б один із цих "Шахедів" мав зв’язок з пунктом управління, який розташований на території окупованого Криму. Росіяни піднімають у повітря один "Шахед", він літає колами десь над Чорним морем на великій висоті та працює як ретранслятор для інших "Шахедів", які летять на конкретну ціль на території Одещини.
Отже, нам треба знищити цю mesh-мережу.
►Перший варіант ― збити ретранслятор. Наприклад, підняти літак і вдарити далекобійною ракетою на відстані 50-100 км. Ракета дорога, але це зупинить атаку в цей момент часу.
►Другий варіант ― менш очевидний, але також робочий. Ми прекрасно знаємо модель цього mesh-модема та на яких частотах він працює. Отже, на ті об’єкти, які нам треба захистити ― міст, електростанції, елекромагістралі ― треба спрямувати РЕБ-засоби, які можуть заглушити конкретно цю частоту. Тобто ми глушимо не ретранслятор, а ті "Шахеди", які збираються атакувати наші об’єкти. Виробити такі засоби РЕБ або адаптувати нинішні ― це цілком реально.
►І третій варіант ― детектування для мобільних вогневих груп. Йдеться про виготовлення спеціальних детекторів цих mesh-модемів, і тоді вогневі групи будуть знати, що в повітрі є mesh-модем ― найбільш цінна ціль, яку треба збивати, тобто вони будуть фокусуватися насамперед на цих "Шахедах" з управлінням.
"Говорити про якусь там критичну ситуацію, що мости повністю знищені, ― не варто"
Яка зараз поточна ситуація щодо мостів? Чи досягнув ворог того, чого прагнув?
По цих мостах було заборонено пересуватися вантажівками, пропускають тільки легковий транспорт. Тобто якісь ураження ворог здійснив. Але ми розуміємо, що удари завдають по прольотах. Знищити опори мосту навіть прямим влучанням ракетою ― це дуже важко зробити, тому що там армований бетон, товщина арматури ― як людська рука. І відновити ці прольоти відносно просто. Наприклад, на пошкоджені прольоти класти бетонні плити. Транспорт пересуватиметься повільно, але він зможе пересуватися. Отже, говорити про якусь там критичну ситуацію, що мости повністю знищені, ― не варто.
Павло Нарожний. Фото: facebook
"Основний фокус ворог зосереджує на об’єктах інфраструктури"
На яких регіонах, крім Одещини, робить зараз акцент ворог?
Зараз, з огляду на опалювальний сезон, основний фокус ворог зосереджує на об’єктах інфраструктури, на передачу електроенергії. Тут треба розуміти дизайн української електромережі. До повномасштабного вторгнення РФ у нас більше 50% електроенергії виробляли атомні електростанції. За час війни ворог пошкодив або знищив більшість ТЕЦ, а також б’є по ГЕС і дамбах. Тож у нас у робочому стані залишилися тільки АЕС, але всі вони розташовані на заході України. І ми маємо такий собі "подовжувач", який передає електроенергію від АЕС, від західного кордону до центральних та східних регіонів. Ці електромагістралі приховати чи пересунути нереально, і ворог завдає по них ударів. Більшість із цих магістралей захищені ― залиті бетоном, там встановлено сітки. Але питання стоїть, скільки сотень ракет і "Шахедів" повинні долетіти, щоб пробити цей захист. Була ситуація в одному регіоні, коли знищили підстанцію, і стояло питання розібрати захист ― бетонні плити, якими була захищена ця підстанція, щоб відновити її роботу.
Є ще інші об’єкти ― старі радянські заводи, на яких виробляли зброю. Ворог вважає, що вони і далі продовжують виробляти зброю, тому завдають по них удари. Ми знаємо в Києві точку, по якій постійно "прилітає" ― Лук’янівка. Також колишній завод Антонова, на якому колись виробляти військові літаки. Крім того, аеродроми, на яких теоретично можуть злітати наші літаки. Наприклад, Старокостянтинів. Навколо Старкона все усипано "Кинджалами", які далеко не такі точні, як нам розповідають росіяни. Усі ці об’єкти сьогодні є інтересом для російських атак.
КОНТЕКСТ
На Одещині відновили рух транспорту на автошляху М-15 Одеса ― Рені, який перекривали після російських влучань. Про відновлення руху повідомив напередодні заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький.
"Обмеження руху транспорту в обох напрямках на автодорозі М-15 Одеса – Рені у межах населеного пункту Маяки ― зняті", ― зазначив Білошицький.
Раніше російські війська вдарили по цивільному авто на Одещині: загинула мати, троє дітей поранені.
