Фото: ФБ-сторінка Олександра Положинського
Ми ж для цього і концерти робимо, щоб люди могли трішечки видихнути. Звісно, хотілося б, щоби могли видихнути ті люди, які безперебійно перебувають на фронті. Але, на жаль, такої можливості ні в них немає, ні в нас для них це організувати
Буквально за два дні у Києві відбудеться концерт Олександра Положинського та гурту Гуляйгород з приводу 20-річчя виходу їхнього спільного альбому, який точно пам'ятають люди нашого віку, добре знають і скучили взагалі за цим прекрасним дуетом. Олександр з нами на зв'язку. Привіт! Бог народився!
Доброго ранку! З Різдвом. А! Славімо Його!
Вітаємо тебе теж з Різдвом! Хай свята будуть світлі, хай новий рік примножує все найкраще у житті. І хай все лихе обходить нас боками і сторонами, і повз.
І одразу хочемо тобі подякувати за те, що створюєш можливість для нас усіх прийти до тебе на концерти, подивитись на ваш чудовий дует з Гуляйгород! Для нас це буде свято. А ти як святкуєш?
Та трохи не до святкування. У мене підготовка до концерту, у мене служба, і в принципі на Святвечір вдалося заскочити разом з Іваном Маруничем і Світланою, його дівчиною, в гості до Арсена Мірзояна з Тонею Матвієнко. Оце і все моє святкування. Ми дуже душевно посиділи, але дуже швидко, бо ми доволі пізно приїхали, я їхав після репетиції, а треба було роз'їхатися до комендантської години, тому доволі коротко все вийшло. А так, поки на святкування немає ні часу, ні сил.
Це достатньо поширена ситуація для багатьох українців, звісно. Але от перемикати тимчасово психіку хоча б на годинку з друзями, які наповнюють світлом, – це класна традиція все одно.
Ми ж для цього і концерти робимо, щоб люди могли трошечки видихнути. Звісно, хотілося б, щоби могли видихнути ті люди, які безперебійно перебувають на фронті. Але, на жаль, такої можливості ні в них немає, ні в нас для них це організувати.
Наскільки довго ти наважувався на те, чи думав на те, щоби зробити з Гуляйгород концерт з нагоди річниці альбому?
Довго думати не треба було, бо я знав, що альбому в цьому році виповнюється 20 і хотілося зробити цей концерт. Єдине що – запрошували виступити на ще на Країні Мрій влітку і я думав, що було би класно виступити з Гуляйгород саме там, бо, власне, завдяки Країні Мрій цей дуєт народився, по-перше. А по-друге, де ще виступати з такими концертами?
Але тоді моє керівництво не дало дозволу на цей виступ і лишилося тільки мріяти, бо взагалі щось в цьому році мені дуже мало дозволяли давати концерти. Але зараз в мене нове керівництво і воно пішло назустріч. В будь-якому разі такий концерт треба було зробити обов'язково, і я радий, що цей вже наближається. І я впевнений, що він пройде дуже добре, тому що ми вже зробили генеральну репетицію, і я розумію, що звучить все класно. І квитків уже залишилося дуже мало. Буде повний зал, і буде класне дійство на сцені. Та й в залі, думаю, буде класне дійство. Не думаю, що люди в залі будуть просто сидіти.
Альбом з Гуляйгород – це плюс-мінус година матеріалу. Будете чимось добивати програму? Чи ви якось збільшили пісні? Чи, можливо, будуть якісь сюрпризи?
Особливих сюрпризів не буде. В принципі, ми приблизно відтворюємо ту програму, з якою 20 років тому дебютували з проєктом на Країні Мрії. Ми тоді грали пісні з альбому. Правда, самого альбому тоді ще не було. Була програма з пісень.
От, і добивали іншими піснями Тартака, які виконували разом з Гуляйгород. В принципі, це все і відтворимо. І ще окремо від дівчат пограємо трішки пісень з хлопцями з тартаківського репертуару, – щоб дівчат дуже сильно не перевантажувати. І, знову ж таки, щоб глядачі, які прийдуть, отримали більше задоволення, буде трішки пісень окремо з репертуаром Тартака і сольним.
Так, я пам'ятаю про те, що Тартаку виповнюється 30 років з дня створення. Це розуміння є у мене, і ми щось будемо робити. Вже є пропозиції робити деякі особливі концерти, присвячені творчості Тартака
У нас є питання від наших постійних слухачів, шанувальників твоєї творчості.
Наступного року гурту Тартак виповнюється 30 років? Враховуючи те, що ти зараз співпрацюєш з Антоном Єгоровим, є хоча б гіпотетична можливість возз'єднання гурту на 30 річчя? Це ж і 25 років з моменту виходу "Демографічного вибуху" також.
У возз'єднанні, як такому, я не бачу сенсу, але пограти разом… В будь-якому випадку, ми вже це практикували: в минулому році ми з Мухічем, нашим колишнім гітаристом, робили 20-ліття альбому "Музичний лист щастя". Зараз із Антоном, який теж був гітаристом Тартака, робимо цей концерт. З Яриком, барабанщиком Тартака, періодично граємо на концертах.
Тобто, я не бачу необхідності прям возз'єднувати Тартак заради того, щоб заграти концерт. Можна просто зібратися, його заграти і, можливо, ми це будемо робити і, можливо, не один концерт будемо робити. Зараз багато що залежить від ситуації в країні, від того, які будуть події на фронті, від того, як буде проходити моя служба і чи керівництво буде мені давати можливість ці концерти робити. Дуже багато факторів впливає на це.
Звісно, я пам'ятаю про те, що Тартаку, умовно кажучи, виповнюється 30 років з дня створення. Звісно, що є це розуміння в мене, і ми щось будемо робити. Вже є пропозиції робити деякі особливі концерти, присвячені творчості Тартака. Так що цілком можливо, що з нового року з'являться вже якісь анонси, якщо все буде добре.
Дай Боже, хай так і буде. Насправді для глядачів, слухачів і прихильників зіграти разом концерт – це і є реюніон. Це ж не те, що там прямо знову зібрались разом на постійній основі, – скоріше об'єднатися на сцені, щоб зіграти спільно програму. Ну, добре. А ти ось писав у своїх соціальних мережах, у профілях своїх соціальних мереж, що за останні три роки створив багато різних пісень. І що деякі будуть оприлюднені, а деякі – ніколи. Чому так? Що там такого? Чи це таке тимчасове рішення?
Ну, просто деякі пісні писалися в певних обставинах і в певному настрої. І вже минули і обставини, і настрій, і вони просто будуть недоречними зараз. Якісь пісні я вже переріс, якісь вже мені не так подобаються, як подобались коли я їх створював.
В принципі те, що створено за три роки служби в Збройних силах, я виклав в альбомі, який вийшов якраз на триріччя мої служби – "ЗСУв". І там 18 пісень – чимало, як за три роки. Дуже нормально по числах розподіляється: 18 ділиться добре і на три, і на шість. Цифрова магія працює добре (сміється).
Правду кажучи, з моменту виходу альбому я написав тільки одну повноцінну пісню, але скоріше за все, я її також не буду записувати особисто. Принаймні, поки що ми шукаємо артиста, який міг би цю пісню виконати так, як мені би хотілося. Я просто не вигрібаю, там потрібен потужний рОковий вокал, якого в мене немає.
Це як у вашому дуеті з Віталієм Кириченком "Попелюшка": "а далі товариш, бо я не тягну"?
Щось подібне. Там дуже потужна пісня. Вася Прозоров міг би витягнути, але я не знаю, чи він захоче співати не свою пісню, він сам прекрасно пише. Хтось ось такого формату артист.
Шановні артисти, які зараз нас слухають! До вашої уваги!
Можливо, АННА запросити. …Аня, я знаю, як ти гарно співаєш, але це не про тебе, а про гурт.
Прийнято. Так, наша Аня скоріше по етно і фольку, а не по рокмузиці. Тож, дуже дякуємо тобі за те, що ти знайшов можливість з нами поспілкуватися. Зустрінемось на концерті 28-го грудня у київському Caribbean Club. Відпускаємо тебе в хороший, безпечний, світлий в усіх відношеннях день. До зустрічі і нових нагод на Радіо Промінь!
