Фото: Пресслужба Matsutska
Скільки себе пам'ятаю, я завжди йшла за мрією
Якби тебе попросили коротко описати цю пісню, що б ти про неї могла розповісти?
Це пісня про сміливих мрійників, які мріють і діють, бо в моєму розумінні мрійники змінюють і підкорюють цей світ. Я бажаю кожному мріяти й діяти, не зупинятися, як би важко не було.
А ти пам'ятаєш взагалі той момент, коли прийшла ідея написати цю пісню? Що це був за момент?
Звичайно. Я пам'ятаю цей момент, коли було дуже важко на душі, і я себе зловила на думці, що так не вистачає якогось різдвяного дива, хочеться якогось Magic. І я подумала, що маю його сама собі створити й подарувати людям, тому що я впевнена, що людям також зараз цього не вистачає, зараз дуже не вистачає світла, бо навколо пітьма. І я написала цю пісню. Коли я надіслала своєму другові, він військовослужбовець, і сказала, що не знаю, чи хочу взагалі її випускати, він каже: "Настю, я її слухаю з самого ранку, і вона в мене засідає в голові. Вона мені так піднімає настрій. Настю, випускай, бо я її хочу чути всюди!". Я чесно не розраховувала її випускати, бо, як кожен митець, — переживає, за щось думає, якісь там свої думки має всередині. А мене це змотивувало, я випустила і стільки отримала коментарів, фідбеку. Мені дуже приємно.
Ця пісня з'явилася ще й у різдвяно-новорічний період, коли чекаєш цієї магії. Ти від самого початку відчувала цю пісню як різдвяну чи новорічну, чи вже так склалося?
Насправді так склалося, тому що, коли я писала, мені просто якось не вистачало світла. Хотілося нести це світло у світ. І коли я вже випустила, зрозуміла, що все склалось ідеально.
Часто мрії відкладають на потім. Через якісь обставини, через популярне зараз відчуття "не на часі". Чи згадаєш, можливо, момент з особистого життя, коли тобі доводилося відкладати мрію, і що це було?
Насправді скільки себе пам'ятаю, я завжди йшла за мрією. З самого дитинства я знала, що буду співати, я буду стояти на сцені. Я не знала, як я до цього прийду, не дивлячись обставини, в якій сім'ї я народилась, в якому місті, на зовнішні фактори. Я знала, ким хочу бути, але не знала, як це зробити. Коли я працювала на роботі, я знала, що це не моя робота мрії, розуміла, що це тимчасова історія. Але так склалося, що я надивилася на таке, що люди часом відкладали мрії, бо "зараз не на часі", "зараз треба те-те-те". І я побачила, що це тимчасове перетворилося на назавжди, на жаль. І зрозуміла для себе, що насправді дуже важливо займатись тим, чим ти любиш, і потрібно це пропагувати, підтримувати у людей цей запал, бо, скільки б тобі років не було, скільки б ти не займався тим, що тобі не подобається, ти все одно можеш змінити своє життя. І в мене є такі випадки у друзів. І це дуже класно, коли вони все одно змінюють своє життя і не бояться. Це дуже класно навіть у такі часи.
Це жахливо звучить, але я боялась свого успіху
Ти розповіла про іншу, не творчу роботу, а чи думала колись для себе: якби не музика, то що б це могло бути?
Я б просто не змогла чимось іншим займатись. Я вірю в те, що мені Богом подаровані голос і слух. І це все не просто так. Я декілька разів мала померти насправді. І так склалося, що, коли я виживала, я собі проговорила і зрозуміла, і так закарбувалась у моєму житті, в голові, що це все не просто так. Значить, я тут не просто так, значить, я маю допомагати, маю реалізовуватись і допомагати реалізовуватись іншим і взагалі просто допомагати нести світло, бо це така моя місія.
А для кого, на твою думку, пісня "Мріяти" зараз і для кого вона буде найбільш влучно звучати: для тих, хто ще мріє, чи для тих, хто все ж таки боїться щось робити?
Коли писала, я не задумувалась, чи вона саме для мрійників, чи для тих, хто відкладає мрії. Я не розділяла б це поняття. Я написала цю пісню для всіх — і як в підтримку, як заклик, що мрійте, сміливо дійте, все можливо, не зважаючи ні на що. Все залежить тільки від тебе. Це правда. Я в цьому переконалася не раз. І я хотіла б, щоб ця пісня була для кожного. Для мене і для кожного.
Настю, слово "мріяти" дуже просте, але водночас і складне. Що воно для тебе означає зараз, у цьому періоді твого життя?
Жити. Все в одному слові. Жити, бо, поки ти мрієш, ти живий, ти відчуваєш себе живим.
Ти змінила сценічне ім'я на Matsutska, до цього тебе могли знати як Zelenooka. Чи допомогли тобі ці зміни легше просувати свою музику і себе?
Якщо чесно, все дуже змінилося зі зміною псевдоніма. Я просто звільнилась від якихось своїх уявних кайданів і зажила. Стала собою, почала не боятись проявлятись. Я за собою стала помічати (я це зараз аналізувала і зрозуміла), що боялась свого успіху. Це жахливо звучить, якось нереально, але правда — я боялась свого успіху. Зі зміною свого стилю та псевдоніму я перестала боятись проявлятись і перестала боятись успіху. І це моє кредо таке на наступний рік — працювати, дуже багато працювати і вас здивувати.
А взагалі не думала для себе, що саме тебе стримувало? Чому був такий страх?
Раніше я цього не розуміла також, але, проаналізувавши себе і взагалі повністю свою кар'єру та своє життя, я зрозуміла, що я старалась сподобатись. Була в мене така історія. Я ще не повністю її позбулась, але раніше я старалась догодити людям піснею, зробити її так, щоб вона сподобалась людям, щоб вона стала хітом. Але потім дійшла висновку, що не потрібно старатись влізти в рамки, щоб комусь подобатись, тому що, якщо тобі не буде подобатись твоя музика, творчість і твоя справа до кінця, то й людям не буде, тому що вони відчувають оцю "пластмасовість" і несправжність. Люди все відчувають. Ти як на долоні. Тому я зрозуміла, що маю робити те, що у першу чергу подобається мені, а люди це побачать, і твоя аудиторія тебе зацінить, знайде і буде з тобою.
Я дарую свою музику, яка мені відгукується, і бачу, як вона відгукується людям
Ти про цей рік думаєш для себе як про рік здобутків чи все ж таки про рік певних факапів?
Якщо чесно, ще минулого року я готувалась до змін, уже знала, що я перейду, просто допрацювала той матеріал, у мене був фіт, я випустила крайню пісню і вже на тому етапі знала, що я змінююся. Я готувалася, писала новий матеріал, працювала над новим звуком зі звукорежисером, саундпродюсером. Ми сиділи мільйони годин на студії, працювали і все заради того, щоб у цьому році я зробила цей стрибок для себе в першу чергу і змогла нарешті робити те, що мені подобається. І наступний рік буде як продовження, але з більшим масштабом. Ну, для мене в першу чергу.
Які амбіції ти маєш як для себе і як для співачки на 2026 рік?
Насправді великі. Цього року я подавала заявку на Євробачення. Я її випущу в січні, і ви її вже почуєте. Я фрагмент виставляла у себе в інстаграмі й тіктоці. Люди дуже зацінили, вона їм сподобалась. Хоча, якщо чесно, я дуже сумнівалась, чи показувати, тому що я не пройшла. Хоча я нікому не казала, що подавалась на Нацвідбір. Це було моєю стратегією — нікому не казати цього разу, тому що трошки сумно, коли ти не проходиш. Але мене це так порадувало, і я розумію, що не потрібно ховати свій матеріал, свою музику. Я бачу відгук від людей, що їм ця пісня допомагає, вона відгукується в серцях інших. І я така: "Вау, класно, нарешті".
Не знаю, чи наступного року піду на Євробачення. Я прийму це рішення пізніше, але буду дуже багато працювати. Ви почуєте від мене дуже багато класних нових пісень, які в мене вже є. Я написала контент-план наперед і готую кожен випуск пісні як маленьке свято. Це для мене і стрес величезний — все встигнути, все зробити, але також це величезне свято для мене. Я дарую свою музику, яка мені відгукується, і бачу, як вона відгукується людям. Я бачу неймовірну органіку на новому ютуб-каналі. Люди передивляються, переслуховують "Не шукай". І я така: "Вау, ну, нічого собі!". Хоча, здавалось би, новий канал, а органіка неймовірна йде. Тому дуже багато матеріалу, і я буду працювати над альбомом, нарешті в тій концепції, в якій я його бачу. Ну, поки не говоритиму, бо хочу зробити й потім показати, а не багатословити.
Настю, що б ти хотіла побажати собі та слухачам Променя у 2026 році?
Я хочу перш за все всіх привітати з прийдешніми святами й хочу побажати кожному, щоб наша спільна мрія здійснилася у 2026 році. І щоб у кожного українця здійснилась своя унікальна особиста мрія. Мрійте, будь ласка, дійте, тому що ви цього варті, ви здатні на все. Просто повірте в це.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
