Многая літа, Вікторе Павліку!

Многая літа, Вікторе Павліку!

Народний артист України, співак і гітарист Віктор Павлік святкує сьогодні ювілей — 60 років, 40 із яких — він провів на сцені! Складно знайти когось, хто б не знав його хіти "Ти подобаєшся мені", "Шикидим", "Ні обіцянок, ні пробачень", що ставали саундтреками до весіль, освідчень та важливих подій у житті мільйонів українців. Не випадково його вважають одним із головних романтиків країни. 

Як це — народитись "під ялинку" і потім все життя святкувати "два в одному": Новий рік і День народження, як планує відзначити 40-річчя творчої діяльності,  а також про інші ювілеї наступного року іменинник розповів ведучим "Ранку на Радіо Промінь" Дмитру Захарченку й Лесі Антипенко.

 

0:00 0:00
10
1x

Фото надане співаком

"60 років мені і 40 років на професійній сцені, творчої діяльності, — це серйозні дві дати. Разом скласти — це буде 100!" 

Доброго ранку і многая літа!

Вітаю всіх слухачів Радіо Промінь, дякую, що додзвонились. Мені дуже приємно. 

Для слухачів трохи про наші залаштунки розкажу: дзвонимо Віктору Павліку, а він десь біжить, в нього купа справ, діти, щось коїться. 

Я дитину привіз у садочок і перевдягаю якраз у цей момент, а телефон тримаю бородою. Але вже закінчив, можу говорити.

Це життя, все по-справжньому. Ми зичимо тобі ще многая-многая літа. Звичайно, аби натхнення не полишало, будемо чекати нових релізів. Дякуємо, що ти в нас є, дякуємо, що твориш, і, звісно, міцного здоров'я, миру і душевного спокою.

Дякую, дорогенькі, дякую, що всі разом зараз в ефірі, дуже приємно. Мама о сьомій ранку мене народила, якраз я зараз з вами в ефірі, а на другій лінії бачу, мама додзвонюється, напевно, привітати. Але нічого, зараз я їй передзвоню. Я дуже-дуже вам дякую, всіх вітаю з Новим Роком, бажаю 2026-го переможного, однозначно, щоб ми, зрештою, під мирним небом нашої найкращої неньки, непереможної України зажили. Будемо сподіватися, будемо молитися.

Як ти зазвичай відзначаєш День народження? Бо це ж і Новий рік, і День народження, все в один день. 

В принципі, ніяк. Звик з дитинства, що це Новий рік. Просто часом буває, що ввечері я опиняюсь за якимось святковим столом новорічним. І мені, як-то кажуть, легше, — не потрібно накривати стіл, бо стіл уже накритий. 

Новорічні свята для артистів — це ж завжди "гаряча пора" через корпоративи, гастролі. Ти можеш пригадати, де тобі доводилось, можливо, в найнезвичніших обставинах виступати і зустрічати свій День народження й Новий рік?

Типу десь між білими ведмедями? 

Це вже ти скажи.

Просто дуже багато років це все вже тягнеться, і я навіть не згадаю чогось такого нестандартного. Коли був спокій, не було війни, то, звичайно, це був якийсь заклад, якийсь ресторан, багато людей і так далі. Просто в  26-му році ще 40 років моєї творчої діяльності в липні місяці, 5-го числа, це теж такий ювілейний у мене рік виходить. А 31 грудня, де б я не був, а щороку десь буваю, приблизно все плюс-мінус однаково: багато людей, ялинка, музика, спів, конфеті. Тому чогось такого надзвичайного, типу якісь бархани або Аляска чи Антарктика, чи якісь ведмеді або чукчі, — не було такого ніколи в мене в житті. Тому все по накатаній, все стабільно, приблизно плюс-мінус так.

Все попереду, я думаю, і ведмеді, і Антарктика, і концерти. Хочу проанонсувати твій ювілейний концерт у супроводі симфонічного оркестру 21 березня 2026-го року в Палаці "Україна". Як триває підготовка і що там буде? Можеш поділитись подробицями?

Я вам скажу чесно, що найважливіше для мене було — це розписати всі партитури, тому що це не просто дуже великий склад самого колективу, симфонічного оркестру. Вже є домовленості, по ідеї. Вчора Сергій Перман, генеральний директор Палацу "Україна", який і проводить цей ювілейний концерт, написав мені, що з президентським домовились, і я дуже-дуже радий, тому що Національний президентський оркестр України дуже потужний, хороший, сильний. Там керує Максим Вікторович Гусак, молодий чоловік, підполковник, але дуже амбітний. І колектив хороший. І от у мене найважливіше було — це підготувати партитури для оркестру, що майже закінчено. Дмитро Коновалов є аранжувальником і людиною, яка розписує це все. Оце було найскладніше. Тепер це вже майже готове, і я видихаю потрошку. Тепер залишається все підготувати оркестру. І ще будуть дуже-дуже цікаві колаборації. Буде чотири-п’ять наших відомих дівчат з різних поколінь, наших зірочок. Будуть дуети дуже цікаві, я запевняю.

"В 2026 році 30 років пісні "Ні обіцянок, ні пробачень" теж будемо святкувати"

У тебе сорок років творчої діяльності!

Ну так.

Ні, це не "ну так", це "ого"! Не так часто вдається поспілкуватися з людьми, які проходять такий тривалий шлях. Цікаво, як для тебе змінилась українська музика? 

Мені дуже складно сказати, тому що дійсно 40 років — це немало, як мінімум, це три покоління. Чим я пишаюся, то це 1992 рік пісня "Ти подобаєшся мені" Сергія Лазо, якій у 26-му буде вже 33 роки. І це реально два повних покоління, а, може, і два з половиною. Я починав з 1986 року, це був Радянський Союз, це були Софія Ротару, Василь Зінкевич, Назарій Яремчук і так далі всі наші великі артисти. Це була "Ватра", Павло Дворський, це були ті пісні, які ми слухали. Я починав у Микулинецькому будинку культури керівником вокально-інструментального ансамблю, про що в мене є запис у трудовій книжці. 5 липня 1986-го року розпочалась моя професійна творча кар'єра. Я був зарахований у Будинок культури керівником ВІА. І звичайно, все це я пам'ятаю. Щоб здати програму, обов'язково потрібно було патріотичні пісні на початку співати. В мене в трудовій книжці навіть перший запис російською мовою, так тоді це було. Я вже все не згадаю, бо стільки часу прийшло, розумієте? Але 60 років мені і 40 років на професійній сцені, творчої діяльності, — це серйозні дві дати. Разом скласти — це буде 100! І, звичайно, музика змінювалась, різні виконавці, різні стилі. В 1989-1990-му роках я працював у Тернопільській обласній філармонії з Іво Бобулом (група "Віватон" як акомпонуючий колектив). Можна сказати, Іво Васильович — один з моїх перших вчителів співу, не побоюсь цього слова. Далі "Анна Марія" й Туреччина. Приїхав із Туреччини в кінці 1996 року, "Ні обіцянок, ні пробачень" почав співати. В 2026 році 30 років цій пісні теж будемо святкувати на одному з музичних каналів, плануємо зробити хор з молодими популярними виконавцями. Звичайно, музика змінювалась постійно. Багато чого, як і в моді, так і в музиці, повертається, як було в моєму дитинстві, в моїй юності. Кожні 12, 15 чи 20 років я розумію, що воно оновлюється. В музиці молодих людей багато чого для мене незрозумілого, але, напевно, що така молодь, так вони мислять, так вони думають. Але я думаю, що класична естрадна пісня, якщо це хороша пісня, вона завжди на часі. І в нас є багато пісень, можна назвати "Два кольори", "Чорнобильці" і багато-багато інших наших композиторів відомих, то це все вічно, хоча стилі трошечки міняються. Я це все чую, радію, бо дуже багато популярних молодих людей, і це все цікаво. 

Відпускаємо тебе, біжи приймати ще привітання, і від мами теж. Тобі хорошого дня і многая літа!