Фото: Суспільне
Безкоштовно і без реклами
Безкоштовний застосунок "Бробакс". Як ним користуються, наскільки він набуває популярності?
Ми побачили одразу хороший, позитивний відгук на додаток "Бробакс", оскільки це безкоштовний проєкт і тут не міститься реклама. Ми бачимо, як важливо батькам, дідусям, бабусям, всім, хто користується смартфонами, планшетами, отримувати доступ до якісного контенту українською мовою для дітей, не платити за це кошти, не бачити російського пропагандистського контенту, бути впевненими, що це цікавий якісний контент, який обирають їхні діти. За перші кілька місяців роботи ми вже отримали понад 250 000 відвідувачів, і понад 50 000 завантажень застосунку на смартфон. Ми бачимо, які проєкти в топі популярності. Старші дітки дивляться різні пригоди, пригодицькі серіали, батьки з молодшими дітками вмикають радіоказки, які ми спільно робимо з Радіо Культура. Дуже багато аудіопрослуховувань. Тому популярність є. Ми очікуємо ще більше долучень. Бачимо, що це відгукується і є на часі.
Перш ніж запускати проєкт або застосунок, чи проводите дослідження, щоб розуміти, яка потреба є у дитячої аудиторії?
Ми не проводимо дослідження перед кожним проєктом, бо це насправді дуже дорого. Ми поки не можемо собі такого дозволити. Не так давно запускали підліткові проєкти, провели велике дослідження аудиторії 9-13 років, де були розмови з їхніми батьками, тестування, анкетування. Ми отримали великий розбір цієї вікової групи - із психологічними оцінками, поясненнями, чим вони цікавляться, чим живуть, коли користуються телефонами, які формати дивляться, які соцмережі популярні. Ми провели велику роботу, на яку нашаровуємо наші проєкти. Нам допомагає зворотній зв'язок, оскільки ми намагаємося спілкуватися з аудиторією, виходити в офлайн, а не лише працювати, дистрибувати проєкти. Ми їх показуємо в Ютубі, в додатку, на телебаченні. Зараз виходимо на різні фестивалі, там, де присутні батьки, діти. В нас є різні партнерства із Укрзалізницею, Укрпоштою, тому ми отримуємо зворотній зв'язок і завжди до цього дослухаємося, що краще спрацювало, що гірше, чого потрібно більше. Ми бачимо, що батьки в пошуках українського контенту. Ми маємо всі цифрові можливості, аналітику, що саме шукають, на що є запити в Google. Наприклад щодо контенту українською для дітей, дитячі пісні, казки, мультики, теми. Ми все це аналізуємо разом із нашими колегами і працюємо із цими даними, спираючись на них. Важливо, аби це було корисно аудиторії. Контенту все ще мало, ми завжди про це говоримо.. Багато студій працюють, багато людей долучаються до створення. Ми дуже цінуємо кожну команду, яка робить контент українською. Особливо зараз в розрізі додатку. Ми всіх запрошуємо долучатися, будемо показувати не лише наш контент, а готові показувати контент інший якісний українською мовою. Ми намагаємося звертати увагу на те, що потрібно зараз і батькам, і дітям.
Юлія Дичук. Фото: Facebook сторінка
Підлітки хочуть розважальний контент, дошкільнята – розвитку
Що хочуть самі діти і підлітки?
Якщо говорити про підлітків, то вони мають запит на розважальний контент. Але очевидно, що це не може бути завжди нашим пріоритетом, як Суспільного, адже ми маємо інформувати, навчати, займатися просвітництвом, освітою, і потім аж розважати. Вони хочуть подивитися стрім своїх улюблених геймерів, грають в ігри онлайн, дивляться якісь гумористичні шоу навіть дорослого формату. Ми теж це бачимо. Вони хочуть легкого дитинства, безтурботного, шукають онлайн там, де це можливо. Ми бачимо запит на розваги. Тому намагаємося балансувати, давати корисну інформацію разом із розважальним форматом, експериментуємо. Ми робимо різні скетчі, пародії, де наші ведучі перевдягаються в різних персонажів, грають, імітують. Це театр, гумор, стендап. Ми шукаємо різні форми, аби трошки вони усміхнулися, а заразом і почули щось корисне на наших сторінках.
Що стосується дітей дошкільного віку, тут точно завжди є запит на розвиток. Зараз ми запустили новий формат для дітей 2+ – це пісні, де є два анімаційні герої, дуже протилежні за характерами: неповороткий монстрик БУ і співуча нотка ЛА-ЛА. Вони вчать дітей дуже простим речам. Цифри, тварини, дружба, кольори: ми просто вивчаємо це через пісню, яка триває дві хвилини, повторюємо в ритмічному форматі цифри, пори року, кольори. І пояснюємо це діткам – хтось в дитячому садку, хтось вдома з батьками – вони можуть це повторювати, співати, танцювати. Ми бачимо, що є запити, діти можуть бути активними, рухливими, не просто дивитися перед екраном мультик, а ще й чомусь навчатися і розвивати якусь певну мелодику, ритміку, вірші. Тому теж бачимо запит на розвиток, щоб діти могли чогось навчатися. І ми це теж робимо. Звісно, ми додаємо локального контексту. Це теж запит батьків. Ми знаємо, що батькам складно іноді говорити з маленькими дітками про війну. Батьки шукають ці відповіді в книгах, фільмах, історіях, казках. Тому ми обов'язково створюємо, додаємо це в локальний контекст про безпеку. В серії мультфільму пояснюємо, що таке повітряна тривога і чому не варто нехтувати, обов'язково завжди йти в укриття. І це важливо. Звісно, ми показуємо це через анімаційних героїв. Або чому важливі поліцейські, чому не відкривати двері незнайомцям, на вулиці не відповідати… Ми обов'язково все це додаємо, інтегруємо в такому форматі, який буде зручний дітям і в якому вони це зрозуміють теж. Це десь пісня, десь гра, мультсеріальний формат. Тому все, що відбувається навколо нас, однозначно зараз важливе і потребує пояснень.
Ми, як виробники медіаконтенту для дітей, точно не можемо замінити функцію і роль батьків, вчителів, психологів. Це все комплексна робота, в якій кожен має свою зону відповідальності. Ми точно є в цьому ланцюгу і беремо на себе частину відповідальності, тому що діти потім споживають наш контент, вони на ньому ростуть. Ми обов'язково ставимося до цього дуже відповідально, але все це працює комплексно. Не можна залишити дитину на відкуп контенту, віддати її в соцмережі, YouTube, в телефон і переконатися, що там вона знайде ці відповіді. Ні, ці відповіді треба шукати разом, обов'язково з дорослими. Можливо під наглядом психологів, якщо ви бачите, що цього потребує ваша дитина або ви не можете з цим впоратися. Це нормально. Ми залучаємо до розробки, виробництва проєктів психологів. Навіть, якщо це не тема, яка стосується війни, якщо це тема, де ми вчимо цифри, ми питаємо, а як краще пояснити у цьому віці дитині? Як вона нас краще зрозуміє? Як нам краще її не ранити? Особливо в тих реаліях, в яких ми живемо, особливо, коли розповідаємо казку про родину, про стосунки бабусі, онука, мами, сина. Чи розуміємо ми, що, на жаль, зараз не всі діти в Україні мають живих батьків, не всі діти живуть в повноцінних родинах? Батько чи мати на війні? Або ви виїхали тимчасово за кордон, а частина родини десь залишилася, хтось десь під окупацією. Це різні травматичні досвіди. І врахувати всі нереально. Але ми намагаємося консультуватися, аби хоча б не ранити, бо знаємо, які теми зараз дуже вразливі. Ми намагаємося обережно пояснювати. Беремо консультації психологів, намагаємося говорити чесно. Наш флагманський проєкт "Хоробрі казки" існує ще з 2023 року. Це і книга видана, і подкаст. Це 12 реальних історій, написані на основі реальних досвідів, деякі дуже травматичні. Нещодавно Сергій Притула у своєму подкасті згадував, що читав одну з казок своєму синові ввечері. Каже: "Я знав, що це складна книга, що це історія. Я, коли прочитав, сам розплакався і зрозумів, що це книга про втрату, як дитина втрачає батька і цей батько з'являється їй уві сні". І через цей елемент сну, коли рідна людина з тобою, залишається в твоїй уяві, зберігаються ці почуття, які десь відпускаєш, щоб продовжити жити.
Ми шукаємо ці форми разом із нашими креаторами, психологами. Діти знайдуть відповіді на ці питання з нами чи без нас. Але оскільки у нас роль Суспільного – відповідального медіа, ми маємо братися і за складні історії. Ми співпрацюємо з регіональними редакціями, висвітлюємо історії підлітків, які створюють якісь дуже круті речі в регіонах, селищах, містечках, які збирають дрони, волонтерять, створюють класні проєкти, танцюють, співають. І ми теж це все показуємо і намагаємося доносити, що дуже багато активного життя теж вирує в Україні зараз.
Наскільки легко знайти колег для створення дитячого контенту?
Це складно, бо останнє десятиліття не було активного ринку індустрії, щоб створювалися багато дитячих, підліткових проєктів. Був певний бум в 90-х, нульових, коли були ще дитячі телепередачі. Потім це все трошечки затихло, в нас була пауза. І зараз ми починаємо відновлювати ці проєкти вже на цифрових платформах, там, де є аудиторія. Знайти колег по цеху дуже складно. Ми почали розробляти із колегами саме ці формати для дітей і підлітків. Запит долучатися зараз дуже актуальний. Люди готові змінювати свої напрями журналістської діяльності на створення проєктів для дітей і підлітків. До нашої команди долучаються дуже різні люди. Хтось, хто працював в суспільно-політичній журналістиці і має великий бекграунд, але зараз хоче робити щось для молоді, відчуває в цьому більше сенсу, натхнення, настрою і долучається до нас, маючи фаховий бекграунд, але готовий оновлювати знання про аудиторію. Хтось долучається з освітніх проєктів, хто не працював в медіа, але розуміє нашу конкретну аудиторію. У кожного з них є якась своя суперсила, супернавичка, розуміння, тому ми комбінуємо, щоб були і ті, хто вміють створювати проєкти, і ті, хто знають аудиторію, і ті, хто вміють про це комунікувати, хто цікавиться цими трендами підлітковими і дитячими. Бачимо на це зараз запит, популярність. Ми вивчаємо дослідження, слідкуємо за потребами, спілкуємося з аудиторію, визначаємо свої пріоритети на рік. Ми бачимо, що аудіо формати дуже добре заходять, що на подкаст платформах слухають наші казки, ми продовжуємо їх записувати більше і більше. До нас долучаються різні зірки, актори, волонтери. Ми продовжуємо рух у цьому напрямку. Бачимо, що не вистачає пісенного формату – запускаємо тестово цей формат. Ми за цим слідкуємо. Це наша робота, наше життя, ми постійно тримаємо в фокусі, що зараз на ринку, чим живе аудиторія, які потреби. І спільною відповідальністю ухвалюємо рішення. Що не спрацьовує – закриваємо, пробуємо знову. Це може бути дуже складний пошук, експерименти. Дуже тішуся, що ми взагалі зараз створюємо не лише аудіо і візуальний контент. Ми створили серію книг. Наш персонаж Тото, є героєм мультсеріалу в три сезони, ми вже створили з видавництвом шість книжок: "Тото вивчає Україну", "Тото святкує Різдво", "Тото йде в дитячий садочок". І це інтерактивні книжки з розмальовками, наліпками, де дитина вивчає цікаві конкретні теми. Вже через книгу ви можете з нею почитати разом, поробити різні завдання, можна зробити якісь листівки. Ми створюємо продукти, і виходимо за межі контенту, щоб теж якось спілкуватися з аудиторією. Ми шукаємо рішення, партнерів та нові підходи. Це завжди складно, але як і в кожній роботі, варто постійно шукати щось нове і дбати, аби аудиторії було цікаво.
