Фото: Інстаграм-сторінка Rusnak
Мене спочатку не хотіли приймати у музичну школу. Але ж не може ж бути такого, щоби в музиканта син був без музичного слуху? Коротше, мене взяли. І через рік я вже вигравав всі конкурси по Чернівецькій області!
Олександре, привіт! Принагідно вітаємо тебе з Новим роком, з Різдвом, з Водохрещем, якщо раптом сьогодні ти святкуєш і теж водичкою обливаєшся цілющою.
Привіт! Дякую! Вас теж!
Дай Боже щасливого року, хай він нам принесе нарешті перемогу України. Ну а тобі – творчості, натхнення, виключно приємних приводів для того, щоб творити і зустрічатись в тому числі з нами на хвилі Радіо Промінь! Давай почнемо зі знайомства. Ми в презентації запнулись на півслові – може, ти й не на своїй гітарі перегравав хіти?.. Як взагалі почалась твоя музична історія? В якому віці? Хто надихнув?
Ну, правильно – гітара не моя була (сміється). На початку я гітару стирив у друга. Ну і, відповідно, на ній починав грати. А співати я почав набагато пізніше, тому спочатку все ж таки тільки грав.
Потім тато мене віддав у музичну школу. Це, до речі, дуже цікава історія, тому що в мене тато музикант. Він все життя займається музикою, в мене дуже музична сім'я.
І склалося так, що в сім'ї музикантів син повинен бути теж музикантом. Тато мені вже готував такий маленький акордеончик. Тато – акордеоніст, ну, він багато на чому грає, але в більшості на акордеоні, на баяні. І він мені вже готував акордеончик: "От, Сашка, будеш на ньому грати. Купив тобі маленький такий, щоби було зручно". А я дуже не хотів – ну взагалі!
Не хотів музикою займатись? Чи на акордеоні конкретно?
Мені не подобався акордеон. Це взагалі було не те. І батько мене готував, поки мені вже 10 років не виповнилось – бо дітей зазвичай у 8 в музичну школу віддають. А я все брикався і брикався. Ну він і каже: "Добре, почекаємо". І тут я поїхав десь на відпочинок з сестрою в гори. Маємо вернутися вже на наступний день, аж він мені дзвонить такий: "Я записав тебе в музичну школу!" Опа!
А ти міг не піти? Все ж таки тебе щось на це підштовхнуло! Чи це був примус, чи все ж таки ти увірував, так би мовити?
Прикол був в тому, що це була гітара – він мене записав на гітару. Все склалося дуже стрімко. Він зустрів свого давнього друга, і виявилося, що той викладає в музичній школі гітару. Тато про це не знав. І він такий: "О, я хочу записати сина до тебе!" – "Ну, давай!". І ось я на наступний день приїжджаю і йду в музичну школу.
І що саме цікаве, там в музичній школі… ну, я думаю, ті, хто вчився, зрозуміють зараз, – там є такий тест на те, наскільки ти ритмичний, наскільки ти музикальний.
Тобто похлопати потрібно, або щось заспівати, повторити звуки якісь, так?
Так, так! Я прохлопав, заспівав – викладачу сподобалось. Ну, в мене ритміка дуже чітко розвинута, а співав я так собі. Тобто, я ніколи не співав малим. І от я заспівав – типу все добре, а потім треба було ще повторити цю процедуру перед директором школи музичної. Я прийшов, сидять ці тітоньки і говорять: "Не треба хлопати, одразу співай!". Вже не пам'ятаю, що я співав – чи то "Червону руту", чи Гімн України. І пам'ятаю, що в жодну не влучив (сміється). Я старався, але не вийшло. Ну, тому що не співав до того. Тітоньки подивились і не захотіли мене брати. Мовляв, цій дитині до музичної школи не треба…
Чого ви сюди прийшли, ви тут займете чиєсь місце?..
Саме так мені й казали. Але потім все ж таки взяли – тільки через те, що у мене тато музикант, його всі знали. Ну не може ж бути такого, щоби в музиканта син був без музичного слуху? Коротше, мене взяли. Через рік вже я показував непогані результати. А на наступний рік я вже вигравав всі конкурси по Чернівецькій області!
І вже ця директриса зі мною постійно віталась (сміється).
Так а скажи: акордеон тепер в твоєму арсеналі є?
Ні.
Ікона з Ванею Леньо і акордеоном в спальні не висить?
Ні, такого немає (сміється).
Фото: ДВОРНЯГА
Добре, давай кількома словами про вашу з ДВОРНЯГА колаборацію. Як ви знайшлися з ним? Чия це була ідея?
Ми познайомилися спонтанно, через спільних знайомих. Йому мене порадили як гітариста, я повинен був записати йому гітару. Відповідно, ми списалися в соцмережі, він мені скинув ТЗ, а я забув про нього! (сміється). Взагалі повністю. А через пів року він мені попався в стрічці, і я такий – о, я його знаю! Ми списалися знову, я послухав його пісню і запропонував щось зробити разом. Звісно, перепросив за те, що я забув йому записати гітарні партії. От. І ми зустрілися один раз, і після того по факту не бачилися. Тобто, бачилися в житті один раз. Все написання цієї пісні було онлайн. Просто по переписці.
Технології у найкращому прояві, коли вони допомагають творити дистанційно. Круто. Розкажи, будь ласка, де тебе найближчим часом можна побачити, почути? Можливо, є в тебе якісь плани творчі в Чернівцях? Або де ти зараз перебуваєш?
Я мешкаю у Києві зараз. Киянин тепер. Поки що найближчим часом концерти не плануються. Але літом точно я буду виступати – може, на якихось фестивалях. Можна навіть буде побачити мене на Хрещатику. Як вуличного музиканта.
О, а де? Біля ЦУМу чи в Трубі на Майдані?
Біля ЦУМу переважно. Буває, що я виходжу на вихідні влітку, коли хороша погода.
Хочемо ще раз подякувати за те, що знайшов час з нами поспілкуватись і розказати чимало цікавих історій про себе. Наостанок просимо тебе звернутись до слухачів Радіо Промінь з тим, що найважливіше нам усім зараз сказати.
Насамперед, хочу привітати всіх з Новим роком і побажати, щоб в 2026 році все стало краще і щоб все, чого ви бажаєте, все збувалося. І в цьому році нарешті ми закінчили цю війну і люди нарешті знайшли спокій. В мене нещодавно вернувся дядько з війни. Воював майже з самого спочатку, пішов добровольцем з початку повномасштабного вторгнення. І нещодавно повернувся, тому що йому стукнуло 60. Я дуже радий, що він живий, що все добре. І бажаю, щоб у кожного українця все було добре, і всі їхні рідні, вся рідня повернулася додому.
Дай Боже, підтримуємо кожне твое слово і дякуємо тобі. Бажаємо гарного дня – і до нових нагод на радіо!
Слухати пісню "Холодно-тепло" Rusnak і ДВОРНЯГА, як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує 2026" на Spotify, YouTube і YouTube Music.
