Ілюстративне фото: facebook/Генштаб ЗСУ
Двадцятикілометрова кіл-зона фактично унеможливлює ефективне застосування ворогом бронетехніки
Наскільки зараз російським окупантам вистачає ресурсів, щоб атакувати на різних ділянках фронту в Україні?
710 тисяч російських вояків задіяні в рамках так званої "СВО". Останнім часом на полі бою поменшало задіяння окупантами бронетехніки, зокрема, танків. Проте це не означає, що у ворога їх немає. Очевидно, що він їх ховає, щоб не спалити на полі бою. Двадцятикілометрова кіл-зона фактично унеможливлює ефективне застосування бронетехніки. Ворог активно використовує живу силу в рамках тактики інфільтрації малих піхотних груп, в результаті чого іноді досягає успіху. Чи є цьому протидія? Так. Це інженерно-технічні споруди, протитанкові та протипіхотні мінні поля. Усе це може зупинити інфільтрацію ворожої живої сили.
Як росіянам все більше вдається використовувати старлінки?
Супутникове угруповання, яке створив Ілон Маск повністю накриває всю територію нашої країни. Те, що росіяни мають можливість за рахунок сірих схем закуповувати кількостях старлінки – це таємниця Полішинеля. В обхід санаційної політики сірими схемами закуповуються ті самі старлінки, які дедалі частіше з’являються в окупаційних військах. Це виклик, і тут є над чим працювати виробнику старлінків.
"Потрібно посилювати заходи примусової евакуації цивільного населення із зони бойових дій"
Чи вчасно вживаються заходи щодо евакуації населення із зони бойових дій?
Це наша Ахіллесова п’ята. Бої в Куп’янську точаться вже кілька місяців. Цивільне населення не має перебувати у вирі активних бойових дій. Проте велика кількість мешканців досі перебувають в цьому населеному пункті. Це означає, що місцева військова адміністрація вчасно не провела евакуацію цивільного населення. Така ситуація має місце і в інших населених пунктах. Потрібно посилювати заходи примусової евакуації громадян України, які перебувають на територіях, куди наближаються активні бойові дії. Окрім загрози для життя перебування цивільних в зоні бойових дій створює проблеми для наших оборонців. Ворог часто використовує наших громадян в якості живого щита.
.jpg)
Владислав Селезньов. Фото: facebook
КОНТЕКСТ
За даними осінтерів (фахівців із розвідки за відкритими джерелами, від англ. OSINT – Open Source Intelligence), у Росії у сховищах залишилося нуль танків, які можна відразу пустити в бій. Водночас РФ мала, за даними на жовтень минулого року, 684 танки, які можна відновити, але це потребуватиме додаткових ресурсів. А загальна кількість танків у Росії за даними на жовтень минулого року – понад 3000 на складах та центрах зберігання і їх неможливо відновити.
Щодо нових танків, Росія виробляє їх тільки на одному-єдиному підприємстві – "Уралвагонзавод". Йдеться про Т-90М. І виробляють лише шість-дев'ять, максимум 11 танків на місяць. Тобто близько 120 нових на танків на рік. Хоча зараз окупанти втрачають на фронті до 80 танків щомісяця, а раніше – до 300 танків.
І як зазначає військовий оглядач Олександр Коваленко, "Майже всі цикли виробництва на "Уралвагонзаводі" – це ручна праця. На інших російських заводах так само, але там здійснюється лише ремонт та модернізація танків. У Росії немає високотехнологічного виробництва, там все так само, як було за "дідуся Сталіна".
Як зазначає військовий оглядач, Росія виснажена, вже пройдено точку неповернення, такої кількості танків, яка була до повномасштабного вторгнення в Україну, РФ більше ніколи не матиме. Отже, Росія більше не зможе бути одним з топекспортерів танків, однією з найбільших танкових країн із великим танковим парком. 2026 рік у цьому може поставити крапку.
Це, звісно, не означає, що Росія залишилася без танків. Так, вона і надалі їх відновлюватиме, модернізуватиме і ремонтуватиме. "Але вже зараз РФ намагається заощаджувати техніку в зоні бойових дій, воюючи переважно піхотою", – резюмував Олександр Коваленко.
