Ілюстративне фото УНІАН
За газопостачання заборгованість зменшилася, натомість за електроенергію суттєво зросла
Яким був сумарний житлового-комунальний борг перед початком широкомасштабного російського вторгнення і на скільки він зріс за ці майже 4 роки?
На кінець 2021 року сумарний борг по всім видам послуг складав 92 мільярди. Останні дані на початок 2025 року складають 106 мільярдів. Зростання приблизно на третину. Це не критичне зростання, враховуючи, що країна перебуває у війні. Люди продовжують платити. За газопостачання заборгованість не лише не зросла, а навіть дещо зменшилася. Натомість за електроенергію заборгованість зросла дуже сильно (на 33%-34%).
Єдине за що має платити сім’я з-закордону – це за опалення
За кордоном перебуває близько 8,5 млн українців. І фактично йде штучне накопичення боргу, оскільки, незважаючи на фізичну відсутність людини в Україні, їй все одно приходять рахунки. Єдине за що має платити сім’я з-закордону – це за опалення, оскільки його неможливо відключити. Тут недопрацьовують комунальники і міська влада.
ОСББ має сенс створювати там, де приблизно рівень доходів сімей однаковий
Хто переміг у боротьбі: ОСББ чи керуючі компанії?
Рахунок зараз нічийний. У Києві приблизно половина житлового фонду обслуговується комунальними компаніями, а решта – приватними. ОСББ має сенс створювати там, де приблизно рівень доходів сімей однаковий. Наприклад, у новобудовах, де люди купляють квартиру за свій кошт і зацікавлені в тому, щоб зберегти свої капітальні вкладення. Там, де старі будинки по 50-60 років, мешканці яких переважно літні люди і не мають тих статків, складно організувати людей, щоб вони зібралися. Загалом наше суспільство поступово, але наполегливо іде до згуртованості. Люди розуміють, що проблеми будинку можна вирішити лише разом.
Економічної необхідності списувати заборгованості немає
Чи є плани списати одномоментно усі борги?
Останнім часом таких планів я не чув, але періодично років 15-20 тому вони виникали. Це хибна ідея, оскільки ми одразу ставимо в якесь дурне становище тих людей, які сумлінно сплачували комуналку протягом років. Крім того, економічно такої необхідності немає. Той розрив у зарплатах і пенсіях, який існує в Україні, драматичний, трагічний і не піддається жодному поясненню. Судді, прокурори отримують пенсії по 100 тисяч і більше, а звичайні люди 3-5 тисяч. Рівень платежів в Україні завжди сягав 92-94%. Зараз цю ситуацію зруйнувала війна. Потрібно наводити лад в самій системі тарифоутворення. В Європі за електрику люди платять максимум 15% від зарплати. В Україні при мінімальній вартості електроенергії в Європі люди платять 19-20% від середньої зарплати. Розрив нелогічний. Тому потребують ревізії певні види комунальних тарифів.
Вартість виробництва електроенергії складає десятки копійок
Зараз діє мораторій на підвищення тарифів. Що нас очікує після війни?
Це нікому невідомо. Невідомо, яка буде економічна ситуація загалом по країні. Чим тариф відрізняється від ціни? Ціна – це економічна категорія. Без таких товарів, як вода, тепло, каналізація неможливе існування суспільства. Для таких видів економічних товарів призначається тариф, який є не чисто економічною, а соціально-економічною категорією. Вартість виробництва електроенергії складає десятки копійок. На ринку вартість електроенергії варіюється від 5 до 6,5 гривень. Тому намагання підняти вартість електроенергії для населення – це лише шлях до розкрадання коштів.
Собівартість житла набагато нижча, ніж та, за якою його продають забудовники
Чи зберігається зараз така позиція як соціальне житло? Які шанси для багатьох родин хоча б стати в чергу і в перспективі одержати соціальне житло від держави?
Закон про соціальне житло є. Є певні ліміти. На жаль, вони незначні. В Києві усе соціальне житло вже роздали. Тут необхідне втручання держави. Забудовники мають в запасі певні мільйони квадратних метрів, але їх ніхто не купує. Держава має зробити непопулярні кроки і викупити це житло можливо навіть примусовим чином через визначення його собівартості. Технологічно, будівництво – це найбільш примітивний процес. Там використовується некваліфікована робоча сила з мізером інженерів та майстрів з високою кваліфікацією. Тому собівартість житла набагато нижча, ніж та, за якою продають забудовники. Тобто держава має його викупити і перетворити на соціальне житло, яке надається в оренду за доступними цінами.
Олександр Сергієнко. Фото: Укрінформ
Землю мають продавати за такою вартістю, щоб вона враховувала майбутні прибутки
Яка ситуація із замороженим будівництвом, коли люди змушені чекати десятиліттями на придбане житло?
Земля, яку ради виділяють під будівництво передається фактично безкоштовно. Її передають в оренду по мінімальній ціні. Якщо на ній збудувати будинок чи підприємство, то ця земля приноситиме прибуток набагато більший, ніж той, за яку купили цю ділянку землі. Тому тут потрібно міняти державні підходи до визначення вартості цієї земельної ділянки. Її мають продавати за такою вартістю, щоб вона враховувала майбутні прибутки. Тоді місто отримуватиме прибуток або від оренди за великі кошти, або від продажу ділянки за великі кошти. На жаль у нас забудоване лобі дуже сильне.
Є проблема черговості
Яка ситуація з відновленням зруйнованого житла в Києві?
В Києві такої проблеми немає. Є проблема лише черговості. Для виділення таких коштів необхідно проходити низку бюрократичних процедур. Щорічно в нас 2 десятки будинків повністю відновлюються і десятки об’єктів, які капітально ремонтуються.
Наскільки забудовники виконують вимоги щодо капітальних укриттів в новобудовах?
Є відповідне законодавство щодо укриттів, проте воно було прийняте запізно. Очевидно, що потрібно врахувати досвід Ізраїлю, де в кожній квартирі є бетонний блок, який захищає від обстрілів. Завдання для архітекторів – робити будинки більш стійкими до ударів.
