Володимир Зеленський і Денис Шмигаль. Фото: facebook/zelenskyy.official
"Кандидатуру Дениса Шмигаля треба обговорювати на засіданні фракції, яке відбудеться 12 січня"
19 листопада 2025 року Верховна Рада 322-ма голосами відправила у відставку міністра юстиції Германа Галущенка та міністерку енергетики Світлану Гринчук. Станом на сьогодні ці посади залишаються вакантними. Чому так довго питання не вирішується?
Найперше, я хотів би сказати, що увага, яка зараз прикута до кадрових перестановок, є надмірною. І роль того, що відбувається, насправді перебільшена. Кадрові ротації є, але одних міністрів просто призначають на посади інших міністрів у тому ж самому уряді. Тому не можна сказати, що відбувається аж таке оновлення. Звісно, під час таких страшних випробувань в енергетиці, чи повинно мати міністерство свого очільника? Зрозуміло, що так. Тут питання до процедури. Тому що профільний комітет, коли відбулося звільнення міністра, сказав, що вони запропонують кандидатуру та обговорять її на засіданні фракції. До сьогодні на таке обговорення мене, наприклад, не запрошували. Тобто такого засідання досі не відбулося і призначення також не відбулося. До того ж, при всій повазі до Дениса Анатолійовича, я не підтримую такі призначення у важливі міністерства за залишковим принципом, тобто тих, кого зараз звільняють. Хоч Денис Шмигаль і має менеджерський досвід, він працював в енергетиці раніше, але зараз дуже складні випробування, треба проводити шокову терапію, перезавантажувати все до нуля, адже у цій сфері відбулися величезні корупційні скандали. Хочу сказати, що міністр Герман Галущенко працював в уряді за часів Дениса Шмигаля, коли той був на посаді прем’єр-міністра. Тож тут є питання з приводу формату призначення, адже кандидатуру треба обговорювати на засіданні фракції, яке відбудеться 12 січня у понеділок.
"Це повинні бути професіонали, навіть якщо вони матимуть інші ідеологічні чи політичні погляди"
Як ця колізія з Денисом Шмигалем сприймається вашими однопартійцями? Які настрої панують у парламенті?
Думаю, що в здоровому крилі нашої фракції ця думка поділяється. Якщо ми говоримо, що нам треба зробити більш технологічним Міністерство оборони, побороти старий совковий генералітет, який дуже сильно зацементувався в управлінні, то стає зрозумілим, що треба призначати на цю посаду міністра цифровізації Михайла Федорова, який успішно вів дронові та інші технологічні проєкти. Сьогодні іншого шляху, ніж застосування технологій у війні, ми не маємо, бо нас просто знищать. З приводу інших кадрових позицій, їх треба обговорювати детально, комунікувати із суспільством, пояснювати логіку призначень. Станом на сьогодні я не бачу логіки саме таких ротацій, як відбувається з Денисом Анатолійовичем. Звісно, Міністерство оборони ― це прерогатива президента та його конституційні повноваження. Але й парламенту треба говорити своє слово. У нас всередині коаліції була домовленість і про це було публічно заявлено, що парламентський корпус може пропонувати кандидатів, які будуть призначатися на інші міністерства. Зараз ми говоримо про Міністерство юстиції, Міністерство енергетики та інші можливі вакантні міністерства, які найближчим часом раптом втратять своїх очільників. Так званий "Міндічгейт" іще продовжується, тому дехто може отримати підозри або стати фігурантом розслідування. І я б сказав, що варто превентивно звільняти деяких міністрів. Але ж деяких міністрів звільнили вже півтора місяця тому, а призначень немає і досі. Тому зараз нам треба збиратися фракцією, вести нормальну дискусію з прем’єркою, обговорювати кандидатів, призначати людей, які готові брати на себе відповідальність і бути ефективними. І це повинні бути професіонали, навіть якщо вони матимуть інші ідеологічні чи політичні погляди. Тому що зараз стоїть питання номер один ― виживання країни, а не питання політичних ігор, заповнення квот і розподілення посад.
Олександр Качура. Фото: Українське Радіо
"Василь Малюк сам написав заяву. Можливо, нам із часом стане зрозумілою логіка прийняття цього рішення"
Хотілося б почути вашу точку зору стосовно найрезонанснішого моменту в цій ланці ― звільнення Василя Малюка з посади голови СБУ. Деякі ваші колеги вважають, що голосів за відставку Малюка, попри його заяву, в Раді на сьогодні немає. Відомо, що звільнення та призначення голови СБУ має відбуватися за поданням Кабміну, але вирішальне слово належить Верховній Раді. Який у нас варіант вимальовується?
Я вважаю, що Василь Васильович показав себе як ефективний управлінець, під чиїм керівництвом було реалізовано величезну кількість операцій, у тому числі на території ворога. І коли я дізнався про це кадрове рішення, у мене воно викликало здивування. З політичної точки зору, це відповідальність президента в першу чергу. Але мені б хотілося, щоб нам пояснили логіку. Я вважаю, що із суспільством не прокомуніковано до кінця питання того, чому відбулася ця кадрова ротація. Адже цілими днями показували, які класні операції проводить Василь Малюк, згадаймо тут ж "Павутину", а тут нам кажуть, що цей очільник зможе організувати роботу таким чином, щоб цих операцій було більше, але на іншій посаді. Я вам можу підтвердити, що якби таке подання було внесено до Верховної Ради, то навряд чи знайшлося б 226 голосів, для того щоб відправити Малюка у відставку. Але оскільки Василь Малюк сам написав заяву, відставку прийняли, призначений в.о., то це рішення Верховного Головнокомандувача, і можливо, ми чогось не знаємо. Можливо, нам із часом стане зрозумілою логіка прийняття цього рішення.
Важливо розуміти, що зараз призначений виконувач обов’язків, який має певний обмежений функціонал і повноваження. Тому в будь-якому разі ми прийдемо до того, що у Верховну Раду будуть вносити подання, і тоді, я переконаний, має бути запрошений попередній керівник, щоб дати відповідь на запитання, чому він ухвалив таке рішення, написав заяву і що планує робити далі. Будемо це обговорювати. Але з точки зору громадянина України, це призначення викликало здивування.
