Ілюстративне фото Associated Press
Ви, як працівник ДТЕК, чи можете зробити так, щоб світло було у вас завжди?
На жаль, ні. Ми такі самі люди, як і всі. Тому так само переживаємо такі ж незручності з відсутністю світла, як і всі інші, ніяких привілеїв ми в цьому плані не маємо.
Як виглядає ваш робочий день?
Приходимо на роботу. Я, як майстер, виписую наряд, збираємо інструмент, матеріали, необхідні для ремонту, всі документи оформляємо, їдемо на лінію, де пошкоджена кабельна лінія. Ці лінії, зазвичай, йдуть під землею. 90% нашої роботи пов'язано з підземними лініями.
Коли відбувся обстріл і є пошкодження, що найчастіше пошкодилося?
Це або підстанції, або в місцях прильоту кабельні лінії, які знаходяться під землею і йдуть приблизно 70 см - 1 метр. В цих місцях може бути воронка, перебитий кабель, ми їдемо, розкопуємо, ремонтуємо, засипаємо.
Крім підстанції намагаються поцілити ще і в кабелі під землею?
Ні, це рандомна випадковість. Там, де був прильот, знаходяться кабельні лінії. Цілі йдуть якраз на підстанції. А те, що в землі, то вже як пощастить.
Як ви дізнаєтеся, де є пошкодження?
В нас є електролабораторія. Вона займається саме пошуком кабельних ліній, які пошкоджені. Відштовхуючись від них, ми дізнаємося в подальшому, де нам працювати, яка лінія пошкоджена, який характер пошкодження і як її правильно відремонтувати.
Як виглядають дні для енергетиків, коли тотальне знеструмлення Києва, купа черг одночасно без світла, є люди, які 30 годин сидять без світла?
Це колективна робота всіх служб, що є у ДТЕК: диспетчерів, оперативної пари з перемикання, кабельних ліній, таких, як ми ремонтуємо, лабораторії з пошуку. І злагоджена робота дає такий результат. Коли вже немає ніяких обстрілів, хоч у важкому стані енергетика, але хоч трошки стабільна. Диспетчер бачить, що більш-менш стабільний стан, тоді дає відповідну команду, що поки без відключень.
Що для вас є найскладнішим зараз у роботі?
Погодні умови, так як в нас 99% роботи відбуваються саме на свіжому повітрі: спека, дощ, холод – ніяких виправдань. В будь-якому випадку треба працювати. І зараз, як холодає, це найнегативніше. Не перший рік працюю, пристосувалися. І які б не були складні погодні умови, робота робиться.
Пішов 18 рік, як я тут працюю. Гуртожиток надається приїжджим. Хороший соцпакет, страхування. Графік: чотири дні працюєш, чотири – відпочиваєш. Зазвичай взагалі нічних змін немає, тільки денні. Є окремі бригади не ремонтні. В них графік два дні, дві ночі, чотири вихідних.
Як відрізнялося життя енергетиків до того, як почалися масовані обстріли енергосистеми, і після?
Тоді аварійних відключень не було. Потім почались обстріли. Кількість робочих бригад зросла. Ти відпрацював з 8 ранку до 8 вечора, і тобі доводиться залишатися ще на ніч до ранку, працювати майже добу, щоб повернути світло.
Коли почалися обстріли і енергетика посипалася, тоді було усвідомлення, що тепер будемо працювати у посиленому темпі і треба буде ще не тільки свою зміну відпрацьовувати, а додаткові. Ми не тільки чотири через чотири, а й п'ять через три, шість через два працювали, виходили в ніч. Роботи стало більше. Треба було відпрацювати свою зміну, ще й щоб був результат. Ти відремонтував кабель, але не факт, що він включиться. Може бути повторне якесь пошкодження. Включили, лише тоді спокійно можна їхати додому. Не включили, лабораторія знову шукає нове пошкодження, і ти знову йдеш в бій зі світлом.
Яка ваша найдовша зміна була?
Заступив о 8 ранку на роботу і поїхав додому тільки наступного дня о другій. Більше доби.
А як тоді із вихідними?
Той день вже йде. Якщо в мене наступний день, в який маю виходити, то я в перший день залишаюся в ніч, другий вже йде відчіпний. Тобто те, що ми працювали в ночі і до ранку, обіда, то цей день уже в мене перекритий. Наступного дня все одно вже йти на роботу.
А як побачити, що світло дійсно працює і повернулося, якщо йде відключення?
Лабораторія, в них є спеціальні прилади, вони його випробовують підвищеною напругою. Якщо після аварійних відключень його будуть включати, і буде зрозуміло, що він включиться, то вже проблем не буде. Ми чекаємо, лабораторія каже, що робити далі. Далі вже працюємо на відновлення.
Робота повинна робитися, світло повинно бути в домівках, лінія має бути відремонтована. Вона впливає не тільки на будинок, а взагалі на систему загалом. Всі підстанції в Києві закольцовані. Якщо десь кабель пошкодився, якщо десь щось згасло, можна переключитися на другу лінію, дати підвищене навантаження, але щоб лінія продовжувала працювати. І якщо щось не відремонтувати, то краще від цього не буде. Всі лінії повинні працювати справно. Неважливо, що на другу переключили, не переключили: цю обов'язково треба зробити, щоб система працювала, як годинник, всі деталі механізму повинні бути в дії.
А у вас, коли отримуєте рознарядку, куди треба їхати, де треба ремонтувати, бувають локації, в які би ви хотіли найменше потрапити, бо там працювати найскладніше?
Так, є місця, де великі глибини, дуже багато комунікацій, не тільки кабельних ліній, а зв'язку, водоканалу, тепломереж. І там така павутина, щоб добратися до своєї лінії, треба дуже сильно напрягтися. Охоплює центральну частину Києва, Печерськ, центр, Хрещатик, до Лук'янівки, Видубичі, до Голосіївського району. Це найважчий район через кількість комунікацій. Якщо десь по околицях Києва не така велика забудованість, можна під'їхати, почати роботу, то в центрі треба шукати власників машин, щоб почати роботу. Або щоб потрапити на якусь територію, домовлятися, якісь гарантійні зобов'язання в письмовому вигляді давати, що ми відновимо після себе асфальт чи плитку. Нам виписується гарантійний лист, що по закінченню робіт все буде відновлено.
Як влаштована наша енергетична система?
Наша система так влаштована, що ті лінії, що в межах міста йдуть на стовпах, то вони вже пролягають так само і в землі, далі потрапляють уже на стовпи, а звідти в будинки. Вони можуть іти прямо з-під землі в щитові, і так само можуть йти по верху. Також є кабелі на великих опорах, вони йдуть у підвищену напругу. Якщо ми працюємо з кабелями в 10 000 В, то там уже йде 110 000 В, 330 000 В, і вони по нормах і повинні знаходитися на опорах і в повітрі, тому що від своєї роботи можуть нагріватися, а в повітрі йде охолодження. Потім вони йдуть на ТЕЦ, з ТЕЦ на звичайні підстанції, потім на розподільчі, і на трансформаторні, а звідти вже йдуть до житлових будинків.
Чому в сусідньому будинку є світло, а в нас нема, якщо ми в одній групі?
Група одна, але є лінії першої необхідності, або спарені із тими лініями, які живлять лікарні, військову структуру, поліцію, владу, залізницю. І вони до них під'єднані, група одна, але ці лінії не вимикаються. Їх заборонено вимикати, тому що це лінії першої категорії.
Як формується графік відключень черг? Хто визначає, скільки черг одночасно виключати? Коли кому давати світло?
Це інстанції, які знаходяться вище. Вони дивляться загальний стан енергетичної системи, ділять їх на групи, щоб якщо буде пікове навантаження і якщо всі групи будуть включені, то вони почнуть не витримувати, тому що багато так само розбитих підстанцій, багато обладнання на ТЕЦ зруйноване. І якщо в такому піку всі групи будуть працювати, енергетика просто не витримає і багато ліній почнуть вилітати, пошкоджуватися в багатьох місцях і на їхнє відновлення тоді треба буде дуже багато часу. А якщо йде якесь чергування ліній, навантаження в загальній системі йде допустиме, тому вони самі там коригують, ділять на групи, щоб система залишалася непошкодженою, працювала в нормальному своєму графіку, тому такі групи створюються.
ДТЕК радить не вмикати прилади одразу, як дали світло.
Система повинна прийти в норму, все обладнання увімкнутися, якийсь час попрацювати, тому що якщо зразу все включити, можуть бути пускові токи, зразу кабель вмикається і може, якщо буде велике навантаження, по найслабших місцях бити, будуть кабелі пошкоджуватись. А так система прийде в норму, стабільну роботу, подивляться, що все працює справно, ніякого ніде підвищеного навантаження нема, ніяких витоків немає. Тоді вже, якщо буде вмикатися додаткова апаратура, система зможе витримати навантаження. Система працює часом навіть на межі. Із такою ситуацією в енергетиці зараз йдуть стрибки, може просідати, може давати трохи підвищене.
Україна продає світло за кордон в умовах масованих відключень?
Це міф, тому що в самих нас ситуація складна. Підстанції, ГЕС, ТЕС можуть виробляти таку кількість енергії, яку на даний момент після розбитих менших підстанцій українці не можуть спожити, бо вона є надлишковою. І якщо навіть її продадуть, то тільки надлишок. В межах Києва йде тільки до споживачів.
На вихідних більше світла, ніж у будні дні.
В будні більше працює різних організацій, які споживають більше світла, люди більше на роботі, тому їм воно не потрібно в будинках, тоді йдуть відключення. Хоча організації теж відключаються і зараз багато на генераторах працюють. А на вихідних організації не споживають, вже можна дати і споживачам.
Одним із найбільших викликів для енергетиків є нанесення повторних ракетних ударів по місцю, куди вони прибувають лагодити.
Зазвичай це просто аварійні відключення, так як кабельні лінії в Києві більшість ще прокладені в 40-х, 50-х роках. Вони застаріли і десь через фізичний вплив пошкоджуються. Ми їдемо їх лагодити. Нещодавно після обстрілів однієї із ТЕЦ були пошкоджені кабельні лінії. Ми відпрацювали день і нам ще з колегою кажуть, що треба ще в ніч йти. Ми приїжджаємо, там здоровезна вирва, купа ліній, щось вціліло, а щось аж на 2 м вглиб позагинало ці кабелі, ще доводилося їх відкопувати, виводити з-під землі, лагодити. Ніч попрацювали, полагодили, випробували, включили і на ранок люди вже були зі світлом.
Треба хорошу фірму повербанка обирати, щоб ємність була відповідною, інвертор, акумулятор додатковий мати. Хтось бере зарядні станції.
А чи працюєте під час обстрілу?
Взагалі під час обстрілу ми повинні ховатися в укриття. Заповнюємо спеціальний лист, ставимо підписи, де вказано, що там, де ми працюємо, є найближче укриття. А далі самі несемо відповідальність за себе. Можемо працювати, але загалом повинні ховатися. Але в 90% випадків працюємо далі.
Ми працювали на одній із Київських ТЕЦ. Якраз це було після масованого обстрілу. Скільки там було знищено обладнання?! Все було в сажі, гарі, шматки металу, у вирві знаходив металеві уламки від ракети. Всі уламки основні уже вивезені звідти, місце було обгороджено і нам сказали, що вже був допуск і можна йти працювати, там безпечно.
Щодо цікавих місць, то колись давно на Контрактовій площі ми працювали, то здорові крупнокаліберні патрони викопували ще часів Другої світової. В нещодавно декілька раз працював на території Печерської лаври, де застарілі людські рештки викопували.
