Ілюстративне фото із сайту Pixabay
"Алгоритм відповідно до попиту та пропозиції"
Цими днями, на тлі негоди, поїздка, яка раніше коштувала 300 грн, іноді коштує навіть 1000 грн. Поясніть слухачам, чому так відбувається?
Відбувається це тому, що є підвищений попит, з одного боку. А з іншого боку, зменшується пропозиція, оскільки більшість водіїв не хочуть виїжджати у складних погодних умовах. І отже, алгоритми прораховують і створюють відповідні до попиту та пропозиції суми. Це математична формула.
Тобто ― це встановлюють не таксисти? Як це працює? Я замовляла таксі, але одна фірма пропонувала тариф від 700 грн, а друга ― від 900 грн, хоча локація одна й та сама.
Це робить алгоритм. Залежить від кількості абонентів у мережі, які замовили послугу, та кількості таксистів, які в даний час можуть виконати замовлення. Це робиться пропорційно, і залежно від того, як зростає попит і зменшується пропозиція, алгоритм розраховує рекомендовану ціну, за яку ви можете поїхати. Так працює по всьому світу. Але питання полягає в тому, яким чином це врегульовується у різних державах. Найбільший досвід є у Сполучених Штатах. Наприклад, у Нью-Йорку робили обмеження і встановлювали стелю ― не більше ніж втричі від середнього тарифу за відповідний період. Просто обмежити ― це буде недоцільно, бо ще більше буде знижуватись кількість водіїв, охочих виконувати замовлення, а відтак це збільшить реальну ціну.
"Найбільш швидким рішенням є обмеження цінової стелі"
Чи є спосіб обмежити динамічні коефіцієнти?
Питання вирішується через відповідні платформи. Для компаній-операторів, що надають відповідні послуги, орган державної влади пропрацьовує ці питання і встановлює цінові стелі. Приклад Нью-Йорка я вам навів. Там прокурор штату ініціював таке питання ― і вони домоглись коефіцієнта 3. Потім відміняли і встановлювали знову, але є в принципі позитивний досвід, коли цю стелю можна врегульовувати. Проте якщо занадто занизити тариф, то більшість водіїв не виїде. Питання в тому, що коли збільшується тариф, то це створює умови для водіїв, які навіть не планували виїжджати ― і вони беруть на себе ризик, додаткові витрати і виїжджають, завдяки високому тарифу. З іншого боку, страждають ті люди, які не можуть відкласти поїздку через термінові питання. Щоб врегулювати питання на майбутнє, варто пам’ятати про альтернативні види транспорту із залученням муніципальної влади. Але якщо говорити суто в межах даної ситуації, то найбільш швидким рішенням є обмеження стелі.
"У пікові години в Києві тарифи можуть відрізнятись у 7 разів"
На сайті Мінфіну є таке пояснення, що на вартість будь-якої поїздки впливають два ключові пункти ― базовий тариф та динамічний коефіцієнт. Базові тарифи включають вартість мінімального замовлення, ціну за кожний наступний кілометр, це усталені показники, сформовані залежно від міста. Тобто базовий тариф ― це не фінальна ціна поїздки. Далі має місце динамічне ціноутворення, коли алгоритм реагує на зміну балансу попиту та пропозиції на ринку, розраховуючи коефіцієнт, на який збільшуються тарифи. Цей динамічний коефіцієнт змінюється у реальному часі. Саме через нього формуються різні ціни на поїздку. Коли ситуація вирівнюється, ціна знижується. Ви згадували про альтернативні види перевезень, зокрема комунальний транспорт. Але таксі не завжди обирають через комфорт, буває і метро не ходить, як це сталося у моєму випадку. Чи може бути альтернативою розвиток громадського транспорту, на вашу думку?
Безперечно, це найраціональніше рішення. Але ми розуміємо, що це довгострокові проєкти. Передусім потрібно, щоб органи державної та муніципальної влади відреагували щодо цінової стелі із застосуванням відповідних заходів. При перевищенні стелі мають бути відповідні штрафи перш за все на операторів систем, тоді не буде суттєвих дисбалансів. Можемо тут користуватися міжнародним досвідом, наведеним вище. Ми бачимо, що в Києві у пікові години можуть бути тарифи 100 грн, а потім 700 грн, тобто різниця ― в 7 разів. Щодо альтернативного розвитку транспорту, це питання завжди актуальне. Розвиток транспортних мереж, будівництво відповідної інфраструктури, розв’язок, це зрозуміло. Але якщо ми говоримо про нашу тему, то варто застосовувати міжнародний досвід.
"Регулювати є що, але головне ― не зарегулювати"
Хто має стежити за тим, щоб ціна не перевищувала певну стелю? Адже для регуляції має бути відповідне законодавство і повноважні органи.
У нас є в цілому система регулювання господарської діяльності, є відповідні правила, нормі й закони. Я вважаю, що ці питання треба впорядковувати на законодавчому рівні, застосовуючи відповідні формули. Причому ці формули треба застосовувати не лише в таксі, а й в інших сферах. У нас багато нерегульованих місць, де є зловживання. Із цими зловживаннями має працювати Антимонопольний комітет України, коли використовуються антиконкурентні практики та зловживання монопольним становищем тощо.
Окрім таксі, у нас є багато різних видів послуг, які з різних причин можуть коштувати у 2-3-5 разів дорожче за їхню навіть ринкову вартість. Такі зловживання треба регулювати. Йдеться, наприклад, про нотаріальні послуги, коли в окремому районі працює один нотаріус, який виставляє тариф у 5 разів більший, ніж у сусідньому регіоні. Також це приватні медичні послуги, коли цінова стеля збільшується непропорційно до ринкових цін. А таксі просто привернуло увагу до цього проблемного питання. Раніше працював комітет Держкомпідприємництво, який займався регуляторною політикою, зараз він так не працює. Регулювати є що, але головне ― не зарегулювати таким чином, щоб отримати зворотний ефект. У нас є досвід продажу палива у 2022 році, коли на фоні бойових дій ще додалося регулювання ціни з точки зору держави, що призвело до відсутності пального зовсім. А потім регулювання прибрали ― і ми отримали ще більші ціни та вищу рентабельність, ніж було до того. Отже, питання державного регулювання є дуже чутливим, тому треба застосовувати чіткі прозорі механізми і формули, а також міжнародний досвід.
Віктор Медвідь. Фото: facebook
"Сервіс придумали для того, щоб зробити послугу більш доступною"
Є таксисти, як працюють самостійно, не підключаючись до певних сервісів. Наскільки може відрізнятися ціна і чи можливо "домовитися" з ними?
Як правило, у цих таксистів ще більша вартість, адже менша конкуренція. Тому можна побачити залізничний вокзал і пропозицію таксі з величезними цінами ― удвічі більшими за вже і так підвищений тариф.
А чому у них дорожче?
Тому що ринковий механізм достатньо простий. Таксист стоїть на місці і пропонує послугу ― він має унікальну пропозицію: декілька людей, які хочуть їхати, і лише один таксист. А якщо ви заходите через систему, то до цієї точки можуть приєднатись одразу сотні таксистів, і відповідно збалансовується ціна у бік зменшення. Цю систему і придумали для того, щоб зробити послугу більш доступною. Сервіс розвивається не тому, що зручно, а тому, що це економічно доцільніше. Але у нас тривають воєнні дії, стаються надзвичайні події з електроенергією тощо, і тому дуже важливо, щоб цими питаннями не зловживали. А для цього вони мають регулюватися і повинні застосовуватися жорсткі заходи реагування, коли є такі зловживання, що нагадують вже мародерство, а не бізнес. Варто проводити роз’яснювальну роботу, адже таксисти у більшості своїй не зловживають. Люди мають розуміти, як формуються тарифи і що справді є верхня стеля, а отже, немає зловживань. Потрібне включення держави.
"Йдеться про те, щоб отримати справедливий тариф"
Репліка зі студійного вайбера. В обласних центрах подекуди збереглися звичайні служби таксі, які працюють "по-старому", а не так, як Bolt, наприклад. Нещодавно в Тернополі довелося їхати майже в комендантську годину, але ціна була більш ніж адекватна. Як ви це прокоментуєте?
Питання не в тому, щоб розглянути якийсь окремий кейс, а в задоволенні попиту. Ми можемо обмежити на законодавчому рівні, що ціна не має права змінюватися у певний період. І ми будемо розуміти, що на тисячу одиниць попиту замість 1000 автомобілів виїде 300. Відповідно, 300 запитів будуть задоволені за звичайним тарифом, а 700 не зможуть поїхати зовсім. І це не ринковий звичайний тариф, коли погіршилися умови, а йдеться про те, щоб отримати справедливий тариф. Тобто стоїть питання про справедливість тарифу та відсутність дисбалансів.
