Фото з інстаграм-сторінки misha_pravilniy
"Вирішив мобілізовуватися ще влітку. А каталізатором першим було те, що я відвідав 92-гу бригаду в рамках проєкту "Фронтова студія" від "Культурних Сил" і побачив, як там живуть хлопці. Трішки розвіялось це загальне розуміння того, що армія — це якесь пекло, що там немає умов. Побачив, що люди роблять все для того, щоб ці умови були притомними"
Привіт. Твій пост у телеграм-каналі про мобілізацію для багатьох став, як сніг на голову. Адже ти активно просував своє видавництво й книжки, писав пісні, давав концерти. Розкажи, коли ти вирішив мобілізуватись і як обирав бригаду для служби?
Вирішив мобілізовуватися ще влітку. А каталізатором першим було те, що я відвідав 92-гу бригаду в рамках проєкту "Фронтова студія" від "Культурних Сил" і побачив, як там живуть хлопці. Трішки розвіялось це загальне розуміння того, що армія — це якесь пекло, що там немає умов. Побачив, що люди роблять все для того, щоб ці умови були притомними. Це перше. І коли постало питання, куди мобілізовуватись, я відчув себе потрібною людиною, бо, звісно ж, там медійних людей дефіцит, в кожному батальйоні це потрібний ресурс, зокрема, з акумулювання коштів і тому подібного. Пропозицій було багато, але обрав батальйон "Нахтіґаль", бригада "Любарт", тому що, по-перше, там служить багато моїх друзів, по-друге, ціннісно мені максимально підходить те, що робить цей підрозділ. Не жалкую і не жалкував про це жодної хвилини. Щодо книжок, музики і так далі, то маю можливість продовжувати це робити, маю команду, яка робить це без мене, тому тут все добре. Творчості, сподіваюсь, менше не стане.
"Ця пісня — це постнеомілітарі-шансон, давайте так його назвемо. Це така напівжартівлива, напівсерйозна пісня, збірний образ із штампів про військових, відірваних від своїх жінок, або військових жінок, відірваних від своїх чоловіків"
"Дуже сумна щемлива пісня про любов", яку ми сьогодні будемо слухати, незвична для тебе, адже ти там співаєш, і лірика в пісні переважає над соціально-політичними питаннями, які ти зазвичай порушуєш у своїй творчості. З чим це пов’язано?
Та в мене не так багацько соціально-політичних пісень, хоча такі є. Співати? Насправді я шукав, хто б виконав цей приспів. В підсумку, так як я не мав багато часу доробляти цей трек і тому подібне, заспівав сам і запітчили мій голос. Вийшло, як вийшло, та й все. Хочеться більше пісень, відірваних від соціально-політичного контексту, бо так чи інакше і громадською діяльністю, і книжками я буду трішечки відволікатись. Думаю, що буде більше сторітелінгу від мене найближчим часом. Але те, що я роблю, огляд соціуму, теж нікуди не дінеться.
І представ свою пісню, але зроби це "недушно".
Ця пісня — це постнеомілітарі-шансон, давайте так його назвемо. Це така напівжартівлива, напівсерйозна пісня, збірний образ із штампів про військових, відірваних від своїх жінок, або військових жінок, відірваних від своїх чоловіків. Там є щось від мене, є щось від просто почутих історій. Сподіваюсь, вона знайде свого слухача на Радіо Промінь. Дякую.
Слухати трек "Дуже сумна щемлива пісня про любов" Міші Правильного, як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує. Новинки" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.
