Фото надане співаками
"Мені здається, якщо нам вдасться все ж таки потрапити на свої власні концерти й стати їхніми учасниками, то я думаю, що той драйв і та шалена енергія, яка в нас була, вона нікуди не поділась. Але так, разом з нашими слухачами ми дорослішаємо. Починаємо співати пісні з якимись іншими сенсами, ось і все."
Привіт. На YouTube під цією піснею злива захопливих коментарів. Люди дякують вам за нове прочитання вашого старого хіта, тож виникає запитання, чому так довго наважувались?
Мені здавалось, що люди повинні жити майбутнім, а бачите, як у нас виходить, що багато хто живе минулим. Якось так складається. І захопливі коментарі часто відбуваються саме під піснями, які люди слухали колись давно. Й тому така реакція, мені здається.
Людям притаманно ностальгувати. Можливо, ваша пісня пов'язана у них з якимись гарними емоціями в минулому?
Абсолютно точно. Я в жодному разі не хочу сказати, що це погано чи ця емоція зі знаком мінус.
Під відео люди пишуть, що, послухавши цю пісню, хочеться заснути, як під колискову, й прокинутися в мирній країні. А яку емоцію ви закладали, коли створювали цей трек?
Цей коментар, який ви знайшли серед інших, частково сходиться з тими емоціями, які я відчуваю. Звісно, всім нам хочеться миру, і всі втомились, тим більше військовослужбовці. Й бажання бути зі своїми рідними, близькими, дітьми надихає на такі композиції. Вийшла така своєрідна колискова для дитини. Якщо російськомовна пісня була лірична і більше про почуття дорослих людей, то це — саме колискова для малечі.
"Чесно кажучи, я не очікував, що так буде сприйнята ця нова-стара пісня, так би мовити, "Біле ведмеже". І нам посипались і коментарі, і повідомлення з проханнями й пропозиціями співпраці."
Ви чим далі, тим більше відходите від амплуа гурту, де кожен виступ перетворювався на свято. Восени минулого року в нашому ефірі такі зміни в творчості гурту ти пов'язував з тим, що ви подорослішали, а не лише з тим, що відбувається навколо, маю на увазі повномасштабну війну. Але все ж таки, чи не зарано говорити про дорослість?
Мені здається, якщо нам вдасться все ж таки потрапити на свої власні концерти й стати їхніми учасниками, то я думаю, що той драйв і та шалена енергія, яка в нас була, вона нікуди не поділась. Але так, разом з нашими слухачами ми дорослішаємо. Починаємо співати пісні з якимись іншими сенсами, ось і все. Я думаю, це нормально. Може, хтось скаже: "Куди поділися ті веселі й убойні "Топіки"?" Вони нікуди не поділись, просто ми змінились разом з нашими слухачами. Це непогано, це абсолютно нормальна, мені здається, тенденція для будь-якої людини.
Тоді будемо чекати на концерт від гурту! І ще хочу запитати, чи ви плануєте далі переосмислювати якісь пісні?
Не ставили такої задачі. Чесно кажучи, я не очікував, що так буде сприйнята ця нова-стара пісня, так би мовити, "Біле ведмеже". І нам посипались і коментарі, і повідомлення з проханнями й пропозиціями співпраці. І люди стали перекладати якісь інші наші пісні. Тому не знаю навіть. Ми завжди, чесно кажучи, хотіли робити щось нове. Хіба нас щось вразить, і ми навіть поспівпрацюємо з якимись авторами-перекладачами.
І наостанок, як у вас відбувається взаємодія з хлопцями з гурту? Бо я припускаю, що це не дуже просто зараз.
Онлайн. Мені приходить щось в голову, й я кидаю в чатикu в Телеграмі іншому учаснику. Потім, коли з'являється така можливість, приїжджаю й одразу серією записую декілька треків, власне, голос на вже готову музику, і щось виходить, а щось ні. Тому що в нас зараз вже більша частина гурту військовослужбовці. Це не є продуктивно. Але в силу умов, що склались, я радий, що це хоч якось дозволяє нам продовжувати існувати, да, отакі гучні слова.
Хочеться подякувати тобі й хлопцям за службу, за те, що ви робите.
Робимо все, що можемо.
І будемо чекати на концерт.
І ми теж будемо!
Однозначно! Добре, що наші бажання сходяться!
Слухати пісню "Біле ведмежа" гурту "Громадянин Топінамбур", як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує. Новинки" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.
