Фото: Пресслужба Kate Soul & Олексій Копилов
Люди вимагали: "Давайте вже записуйте цю пісню!"
Розкажіть, як почалася історія треку "Поламана Любов"?
Олексій Копилов: Пісня написалась для мене достатньо традиційно. Я був у ванній, дістав телефон. Коли я щось пишу і не записав відразу в нотатки, то я одразу забуваю, і це все втрачено. Я відразу, слава Богу, записав, занотував. У мене заграла мелодія, потім я вийшов, уже коли взяв гітару — навіть трохи інакшу версію, але награв, і на диктофон записав. Воно так залишилось, і в нотатці теж. І тільки десь через три місяці, мабуть, ми регулярно з Kate почали постити в інстаграм і тікток свої відео. І причому домашні. Ми помітили, що відео максимально щирі, в піжамах, домашні, викликають більшу реакцію людей. Ми в такому форматі записали цю пісню, і вона полетіла. Стільки реакцій відразу ми побачили від аудиторії в інстаграмі й тіктоці, і були в шоці, що це так.
Коли почався оцей переломний момент усвідомлення? Ви пам'ятаєте, коли одне одному сказали, що пісня вже народна?
Олексій Копилов: У перший вечір.
Kate Soul: Це просто сталось диво насправді, тому що люди одразу почали переспівувати, купа версій, відміток, дуже сильно одразу понеслося. Люди вимагали: "Давайте вже записуйте цю пісню". Ну, тобто це було прям дуже швидко, і ми в шоці.
Ми попередньо, коли анонсували вашу пісню і взагалі презентували її, розповідали тоді про феномен довіри, бо люди почали скидатися грошима, щоб артисти записали їхню улюблену пісню. Як закрутилася ця історія з донатами?
Kate Soul: Ох, ви знаєте, ми завантажили це відео, яке полетіло, і люди почали писати: "Давайте, давайте швидше, випускайте цю пісню". Але, на жаль, паралельно з цією прекрасною подією, що залетіла пісня, у нас трапився приліт шахеда в наш будинок. Це вже було тоді, коли люди вимагали пісню, але ми в процесі не могли кинути всі речі, переїзд, і почати записувати пісню. Музика завжди потребує великих коштів — запису, промо і так далі. І люди сказали в коментах: "Будь ласка, створіть уже ту банку, ми вам накидаємо, просто просимо вас". І ми отак наважились попросити, нарешті, про фінансування. Люди одразу почали підтримувати. І одна дівчина, ми хочемо передати їй величезний привіт. Дар'є, ми тобі дуже сильно вдячні, що ти з'явилась у нашому житті, тому що вона профінансувала першою. Вона нас набрала, каже: "Давайте зустрінемось". Дала нам кошти, і ми записали цю пісню завдяки їй.
Як воно взагалі, оце відчуття? Що вирує всередині, коли люди просто кажуть: "Ми готові вам дати все, що вам треба"?
Kate Soul: Це не передати словами.
Олексій Копилов: Максимальна довіра до нас, і ми починаємо самі від цього вірити в себе, в свої сили, крила розправили і почали просто робити музику.
Kate Soul: Так, бо ми, знаєте, схильні дуже сильно себе недооцінювати, сумніватися в собі. Але саме віра людей і їхній такий жест, що давайте ми вам допоможемо, ще більше тебе окриляє. Ти хочеш робити, робити, робити і віриш у себе.
Олексій Копилов: Ми зарядилися, хоча протягом усієї війни і до війни ні я, ні Kate ніколи на свою музику не збирали ніде грошей. Тобто це взагалі перший кейс у нашому житті.
Kate Soul: Ми вважали це недоречним, тому що є на що збирати. Ми закривали збори різні. Звісно, є потреби важливіші. Але так як люди наполягли, і я в якийсь момент настільки повірила в цю музику... Знаєте, є така фраза: "Коли хочеш щось змінити, ти маєш сильно розізлитись". Але ця злість така якась позитивна, типу ти от просто максимально збираєш усі сили докупи і починаєш робити. Я сказала: "Так, скільки можна? Мені вже стільки років, коли вже це настане?" Я просто кажу: "Давай регулярно постити цей контент. Неважливо, не на мікрофони якісь там круті — з тим, чим ми маємо, там, де ми є". І ми почали просто записувати, записувати, записувати. І це в якийсь момент спрацювало. І плюс, у нас дійсно дуже щира і хороша музика. Це не без цього. Тобто важливо ще матеріал.
На жаль, війна розлучила дуже багато пар, і серед нас дуже багато є тих поранених пташок
Ця пісня має вже декілька версій. Зокрема, вона потрапила до рук Артема Пивоварова. Як відбувся цей контакт взагалі? З чого почалася ваша співпраця?
Олексій Копилов: Співпраця почалася з того, що Артем мені спочатку написав, каже: "Скинь якісь пісні, що в тебе є. Я маю намір вам допомогти щось зробити". І я скинув відразу, а у нас вже був такий кейс, що за цією піснею "Поламана Любов" вже почали нестись і інші пісні. І теж багато набрали. Я скинув йому все, що на той момент у мене в голові з'явилось. Він подивився і каже: "Так, ну це супер, давай це робити". Ми обговорили нюанси і були в захваті від його пропозиції. Він запропонував зробити радіоверсію, допомогти з радіоефірами, запропонував допомогти з виступами.
Kate Soul: Він сказав дуже класну фразу: "Дякую, що ви заразили мене тією піснею так само, як усіх інших. І я готовий вам допомогти зробити радіоверсію цієї пісні, бо, на жаль, досі існують формати".
Олексій Копилов: Коли акустику можуть просто не взяти, наприклад.
Як воно взагалі, оця робота з продакшном, який насправді створює хіти на мільйони прослуховувань? Чи змінилося у ваших підходах, можливо, щось? Чи ви щось побачили, що такі: "Так, це треба тепер у нашому музичному житті втілити обов'язково"?
Kate Soul: Дивіться, ми залишаємось тими, ким ми були. Це дуже важливо. І що мені сподобалось, наприклад, у співпраці з Артемом Пивоваровим, що він не нав'язував свій саунд — у нього є характерний свій стиль, і він не намагався цю пісню змінити і підігнати під якийсь формат своєї творчості. Тобто він просто підсилив цю пісню, і все. І це дуже важливо. Ми дуже вдячні.
Тепер, коли пісня отак завірусилася і продовжують автоматично віруситися інші треки, які писалися раніше і які зараз пишуться, чи є у вас тепер відчуття ось оцього: "Ми знаємо, як пишеться музика, яка влучає"?
Kate Soul: Насправді, ні, немає, бо, на жаль, хто б що не говорив, не існує формули хіта. Ми всі схильні думати, що є формула хіта: використовуй такі-то гармонії, такі-то мелодії. Ні, немає, ніколи не було, тому що якби всі знали цю формулу, то в нас було б мільйон хітів на квадратний метр. А так його не існує. Так само ця пісня, вона коли створювалась, ми навіть не могли подумати, що це буде хіт. Ми направду вважаємо, що у нас є набагато сильніші роботи, але людям відгукнулось, зрезонувала в цей час саме ця пісня, і ми цьому раді, ми це приймаємо.
У вас відбувся такий взаємний обмін — людям відгукнулася ваша пісня, вони почали знімати ролики, а ви вирішили: а нам теж відгукуються ваші ролики, і ми зробимо кліп. Розкажіть про ідею кліпу. Що це?
Kate Soul: Так, коли версія ще завірусилась у її акустичному варіанті, де ми грали на дивані, ми побачили, що дуже багато відео знято під звук. Ми кожного дня просто заходили — воно росло-росло, ми переходили і дивилися, що саме знімають.
Олексій Копилов: І люди абсолютно різні були.
.jpg)
Фото: Пресслужба Kate Soul & Олексій Копилов
Kate Soul: Ми зрозуміли, що ця пісня універсальна, і вона про різну любов — до своєї дитини, до чоловіка…
Олексій Копилов: До тварин, до своєї професії, музики, до чого завгодно.
Kate Soul: Ідея кліпу була в тому, щоб просто моменти життя людей закарбувати в цьому відео. На жаль, є така болюча сторона цієї пісні, тому що наскільки світлий текст у куплетах і наскільки всі питали: чому поламана любов? Тому що, на жаль, війна розлучила дуже багато пар, і серед нас дуже багато є тих поранених пташок. Я б зараз хотіла зачитати, для мене це дуже важливо — коли ми робили відео, я особисто спілкувалася з кожним, хто робив ці відео. Я вважаю, що це відео більше їхнє, більше людей, ніж наше. В приспіві розкриваються абсолютно інші сенси, коли у відео з'являються: Стецюк Олексій, Володимир Черкавський, Мандзюк Володимир, Нерушенко Владислав, зниклий безвісти військовий на позивний Павук. Попередні хлопці, яких я прочитала, — це всі молоді хлопці, які вже на щиті. Ми вважаємо, що наших героїв мають пам'ятати всі. Обов'язково потрібно про них говорити. Наша задача — щоб ця пам'ять не зникла. І завдяки цій пісні пам'ять про цих людей буде жити вічно, тому що дружини цих військових писали про це, і вони дуже дякували. Для них було дуже важливо, щоб ми вшанували їхню пам'ять саме так і щоб вони потрапили в це відео. Тому ми дуже вдячні. Це не видумана історія, не для хайпу чи ще щось. Це насправді щирі емоції цих людей, бо вони зняли під цю музику відео, і для них це важливо. Немає якоїсь режисури, ми це не придумували. Ми просто взяли те, що люди відчули, і поставили в відео. Будь ласка, подивіться відеороботу — вам дуже сильно відгукнеться. Я думаю, що це варте того, щоб подивитися.
Ви розповідали, що другий куплет виник випадково. Яка із ним пов'язана історія?
Олексій Копилов: Другий куплет виник набагато пізніше — після того, як ми вже показали цю пісню, і вона зібрала багато позитивних відгуків, ми зрозуміли, що ця композиція людям неймовірно подобається. А я дістаю телефон, і в мене тільки перший куплет і приспів є. Я все одно не став дописувати відразу, а почекав, поки щось відчую. Так і сталося. Десь за тиждень після того ми з Kate пішли в NOVUS за хлібом. Дорогою вона з кимось говорила по телефону, а я в нотатках ішов просто, і от до мене як натхнення прийшло, і я почав писати цей текст. Потім ми вийшли вже із супермаркету, я кажу: "Я дописав, хочеш подивитися?". У нас є це відео, бо вона це зняла. Ми стали за "Новусом", я їй показав текст, вона почала ридати, і я почав ридати. Вдвох.
Kate Soul: "Ти мій останній у світі дім. Без жодної речі". Особливо коли це накладається на контекст, коли люди втрачають свої домівки буквально, ти розумієш, що дім — це не щось фізичне, не будівля, а люди, які поруч.
Олексій Копилов: Коротше, ось так з'явився другий куплет, і тоді вже ми зрозуміли, що у нас є повноцінна пісня, і ми її можемо записувати. Ми хотіли це набагато раніше зробити, але як вийшло — так вийшло.
Люди нас охрестили дуетом. Але ми насправді дуже давно існуємо як окремі сольні виконавці
Паралельно з тим, як нісся хіт і всі тішилися тому, що ви розриваєте чарти і тікток, що відбувалося у вашому житті?
Kate Soul: Паралельно з прекрасними речима цими, що залетіла пісня, відбувався суцільний жах, тому що на нас випало так багато випробувань. Часто кажуть, що, щоб чогось досягнути, ти маєш упасти на саме дно, щоб відштовхнутись і потім вистрибнути. У нас у січні залетів шахед у будинок. Ми на дев'ятому поверсі живемо, а влучило в десятий, одинадцятий.
Олексій Копилов: У наш теж частково, але у нас поверх поділений на дві частини, і друга частина, яка від ліфта, вона розбита, там квартира вигоріла і знищена. А у нас постраждали тільки дві кімнати, балкон вилетів, вікна повилітали, але ми самі в квартирі не постраждали, тільки емоційно, коли намагалися вибратися: пожежа, всі кричать, дим.
Kate Soul: І плюс після цього одразу — в Олексія є проблема, яка його турбує дуже багато років. Можеш розповісти.
Олексій Копилов: Так, я, мабуть, більше 25 років страждаю на хронічні фронтити. Це така штука, не запускайте ніколи застуди. Це в дитинстві я ходив без шапки в школу, бо мені здавалось, що я так красивіший і дівчата будуть більше уваги мені приділяти… У мене вже була п'ята операція, і у мене постійно з'являються утворення в лобній пазусі. І цього разу була загроза менінгіту.
Kate Soul: І сліпоти.
Олексій Копилов: Так, вона починала поширюватись на праве око, я почав погано бачити, і вже треба було оперуватися. А після останньої операції, яку мені робили в Харкові, я рік був недієздатний — не грав на гітарі, не співав і майже не ходив, дуже погано почувався. І я через ту моральну травму довго не погоджувався на цю операцію знову. Але, знову ж таки, так співпало, що я Артему, коли він зі мною зв'язався, кажу: "У мене є така проблема, вона мене дуже сильно турбує. Порадь". Він порадив лікаря, я подзвонив і потрапив до такого лікаря, який реально мене врятував. Тобто ще один Артему дуже великий респект.
Як ви взагалі знаходили сили ставати до мікрофону? Що стало мотиватором?
Kate Soul: Ви знаєте, ми так довго цього чекали, так довго до цього йшли, що ми готові вже на ліжку з крапельницями, але тільки дайте мікрофон, дайте записатись. Ми любимо це неймовірно. Є така штука, музикантам часто кажуть: "Якщо ви можете це не робити, то не робіть". Ну, ми не можемо цього не робити, тому ми це робимо. І вже наступного дня після прильоту, я чітко пам'ятаю, у мене якраз був реліз попереднього відео, попередньої пісні "Тут", і я вже запухла після тієї невиспаної ночі, скло по квартирі валяється, і ми вже записуємо відео, рилзи пиляємо, все несеться. Ми просто сильно любимо це.
Олексій Копилов: Ну, я через біль багато років робив музику. Цього разу так само все було. У мене просто все життя сильно болить голова, і я 10 років, умовно кажучи, сам собі раз в два-три місяці проколюю уколи, гомеопатію. Ну, такий мій організм. Я не знаю поки як вирішити цю проблему, але я пристосувався.
Як далі плануєте розвивати творчість? Все ж таки буде сольне випускання пісень, чи, можливо, буде більше дуетів?
Олексій Копилов: Ми не знаємо насправді, як піде, але ми не проти робити і так, і так.
Kate Soul: Люди нас охрестили дуетом. Але ми насправді дуже давно існуємо як окремі сольні виконавці, але ми не проти робити це в дуеті, залишаючись під своїми іменами. Тому що Kate Soul існує як проєкт з 2019 року, і я б не хотіла змінювати назви, а просто залишитись Kate Soul. Ну, а Олексій — Олексій Копилов.
Олексій Копилов: У мене дуже давня музична історія, і вона дуже складна. Але якщо доведеться, то ми, я думаю, і гурт змогли б зробити. Але поки намагаємося просто робити пісні разом і окремо, бо у нас дуже багато написаного вже матеріалу, який є окремо для Kate, її матеріал, і мій — окремо для мене. Тобто він не може бути синхронізований.
Я в Олексія бачив в інстаграмі, що є банка, і вона підписана "На запис альбому". Тобто буде якийсь альбом? Що це за історія?
Олексій Копилов: А я вже знімаю, бо мені за операцію треба заплатити. Я хотів, у мене були плани з піаністом, з моїм другом записати альтернативний, такий акустичний альбом, достатньо андеграундний, бо в мене є для цього матеріал, і я збирав на це гроші. Але зараз плани трохи змінились. Треба покрити рахунки.
Ми купили мікрофон. Нам дівчина, оця Дар'я, про яку Катя казала, допомогла — ми купили хороший мікрофон собі, і будемо накопичуватися вдома, а саундпрод далі — подивимося, може хтось нам допоможе, може ще зберемо, може собі заробимо. Ну, бо плани є, ми точно будемо робити далі музику.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
