Фото з фейсбук-сторінки Олег Фагот Михайлюта
"Поруч є друзі, хто тебе любить, і ти сам в першу чергу, якщо ти любиш себе і любиш те, що ти робиш, воно тебе й тримає"
Привіт, многая літа! Зичимо натхнення, дуже міцного здоров'я, щоб ти завжди міг прокидатися вранці, сповнений бадьорості й сили, щоб у тебе були гроші, само собою.
Дякую. [Сміється — ред.]
Щоб ти далі надихався і творив, а ми будемо то підтримувати в своїх етерах. Вітаємо з Днем народженням!
Дякую, шановні!
Ну, трохи розбудили. [Сміються — ред.]
Трохи є, звісно. Вже починаючи з дванадцятої телефон пілікає, я намагаюсь відповідати. Можна сказати, що заснув пізно і прокинувся рано.
А хто тебе зазвичай перший вітає? Бо ми такі, може, Фоззі?
Це, напевно, стереотип. Так само, коли мене зустрічають люди, то першим ділом говорять: "О, здрасьтє, що і як", а потім одразу: "Де Фоззі?" Так само і в вас зараз стереотип працює. Мене вітають різні друзі. Я так розумію, що на теренах мережі взагалі існує багато людей, котрі так чи інакше слідкують, знають, люблять, тому вистачає.
Якщо говорити серйозно, все ж таки за життя подій-то дуже багато відбувалось, а ти все одно залишаєшся собою, залишаєшся справжнім. Яка опора в тебе?
Напевно, що опора завжди в кожного своя. Кожен десь в собі щось знаходить. Напевно, що впевненість, що ти на своєму шляху і йдеш туди, куди треба. Це ж вічна тема. Я точно не пам'ятаю цю притчу, але приблизно вона звучить так: спочатку ти робиш те, що тобі говорять батьки, потім ти робиш те, що тобі говорить дружина, потім робиш те, що треба робити для дітей, потім починаєш нарешті робити те, що хочеш сам, а всі навколо тобі говорять: "Діду, ти взагалі крякнувся?!"
Зараз ти на якому етапі?
Так от входжу в етап діда. [Сміється — ред.]
А от це відчуття, що ти на своєму шляху, воно в тебе коли з'явилось? Ще коли ти починав свою музичну кар'єру чи пізніше?
Насправді, коли ти йдеш своїм шляхом, тобі життя буде підкидати постійно сумніви, чи ти правильно робиш, чи туди йдеш. І скільки б мені не було, п'ятнадцять, двадцять, двадцять п'ять, перший альбом або вже скоро десятий альбом "Танка" буде, кожного разу ти ніби розумієш, що все правильно, ти рухаєшся, а життя тобі все одно підкидає сумніви. І люди навколо різні бувають, вони так само вселяють в тебе сумніви і розхитують твій стрижень. Але поруч є друзі, хто тебе любить, і ти сам в першу чергу, якщо ти любиш себе і любиш те, що ти робиш, воно тебе й тримає.
Якщо ми вже згадали "Танків", то в листопаді цього року буде тридцять років, коли ти приєднався до гурту. Ти пам'ятаєш свої відчуття, коли познайомився з Фоззі?
Насправді це не те, що я прийшов, тому що я з ними познайомився в 95-му, напевно що. І вже в 95-му перший раз з ними зіграв на сцені. Компанія весела була, мені подобалось з ними проводити час. Ми нещодавно пригадували про перший гонорар гурту. Я тоді був уже присутній, але на сцену не виходив, я був поруч як відеограф. Просто в мене була з собою камера, і я все документував. Я тоді дуже любив все знімати. Я все документував, і тому десь є відео навіть першого гонорару гурту "Танок на майдані Конґо" в Луцьку на концерті. І вони раз запросили, другий запросили, а я нікуди й ніколи не напрошуюсь, знаєш. Потім у них забрали барабанщика в армію, я почав робити їм барабани на комп'ютері. І отак от потрошку-потрошку втягнувся в музичний процес. А в 96-му, від якого ми зараз рахуємо день народження сезонів театральної трупи "Танок на майдані Конґо", — це вже була "Червона Рута", і ми виставились на "Руту" з піснями українською мовою. Написали пісню "Зроби мені хіп-хоп". І так от і понеслась тєма. Тому це довгий шлях, але яскравий.
Мені дуже подобається цей початок, що ти пам’ятаєш перший гонорар "ТНМК" і що знімав це на відео.
Ці перші сто доларів — вони найкрасивіші в житті! [Сміється — ред.]
"Сьогодні я відкриваю збір на потреби мого рідного батальйону "Реванш", з котрим я починав. Але не просто так відкриваю збір на своїх сторінках, а взамін я буду дарувати допрем'єрний показ свого нового треку на вірш Ліни Костенко. Я отримав добро, дозвіл від класика сучасності на це, і сьогодні я просто буду дарувати людям цей трек, допрем'єрний показ"
Я трохи повернусь до нашого початку, що ти входиш в стадію, коли в тебе вже запитують: "Діду, ти що, крякнувся?" Слухай, діду, станом на 2026 рік і на найближче майбутнє, чого ми можемо від тебе очікувати, щоб ми потім могли сміливо і щиро ставити це запитання? Чим будеш дивувати, грубо кажучи?
Прям сьогодні я вже почну дивувати, напевно що, слухачів, так як у нас сьогодні це популярна і правильна тема — відкривати збори на підтримку підрозділів. І мій рідний підрозділ, з котрим я починав жити на казармі ще в 22-му році, тактична група "Реванш", від котрих хлопців я отримав першу свою зброю, з котрими став у лави. То сьогодні я відкриваю збір на потреби мого рідного батальйону "Реванш", з котрим я починав. Але не просто так відкриваю збір на своїх сторінках, а взамін я буду дарувати допрем'єрний показ свого нового треку на вірш Ліни Костенко. Я отримав добро, дозвіл від класика сучасності на це, і сьогодні я просто буду дарувати людям цей трек, допрем'єрний показ. Він буде зарелізений трошки пізніше, може, за місяць. А сьогодні, якщо хтось хоче отримати "право першої ночі", скажімо так, першим послухати трек до релізу, то велкам підтримати батальйон "Реванш".
Інформацію треба шукати на твоїх сторінках у соцмережах?
Так, на моїх сторінках, на "танківських", всюди, де Інстаграм, ТікТок, Фейсбук. Ми так давно живемо, що ще не відійшли від Фейсбука, а вже влетіли в ТікТок.
Насамкінець у мене запитання, як ти плануєш провести сьогоднішній день? І взагалі, як ти проводиш Дні народження? Це вечірка якась запланована, це зустріч з рідними? Можливо, просто прийматимеш привітання?
Я завжди люблю на свою Днюху кудись тулити. Далеко, дуже далеко. Так як сьогодні дуже далеко тулити не виходить, то я в Україні. І приймаю привітання дистанційно. Але я люблю все це робити в дорозі. В дорозі, мені здається, яскравіше можна усвідомлювати насправді, що з тобою відбувається.
Ми зичимо тобі довгої дороги, і щоб вона для тебе завжди була цікавою, а ти її встигав фільмувати, і щоб у тебе все складалось!
