"Кватирка відкрилася і спрацювали". Лакійчук про стратегію ударів по тилах РФ

"Кватирка відкрилася і спрацювали". Лакійчук про стратегію ударів по тилах РФ

Коли у Сил оборони України з'явилася достатня кількість засобів для регулярних ударів по глибоких тилах держави-агресорки, то стала втілюватися чітка стратегія, зазначає в ефірі Українського Радіо керівник безпекових проєктів Центру глобалістики "Стратегія-21" Павло Лакійчук. Тобто якщо планується прорив протиповітряної оборони противника, наприклад, в Криму, то через це вікно залітають одночасно чи послідовно засоби ураження, які битимуть по військових об'єктах у Криму, в Краснодарі, і за ними спрямують ті дрони і ракети, які прориваються вже вглиб російської території. "Кватирка відкрилася, спрацювали, хай вони там шукають нові засоби ППО, щоб цю шпарину закрити. Ми її потім знову розлупимо" – резюмує Лакійчук.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: achilles.army 

"Ми завжди тут у профіті"

Пане Павле, ось ці українські атаки на НПЗ РФ, по російському виробництву вибухівки, суднобудуванню, військовій логістиці, складах БПЛА в Криму і не лише. Чи свідчить це про те, що в нас вибудувалась така стратегія глибокого рівномірного виснаження, а не точкових операцій? 

Йдеться про те, скільки в нас дронів застосовують. Коли у нас була спроможність збудувати 10 штук і вирішує військове командування, куди їх застосувати. Цілей сотні, а засобів враження — десятки. І думають, що ще й на переході під час польоту з них буде половина знищена. Тобто, якусь одну ціль, якщо вибрати, то вона має дуже-дуже-дуже жирна. А коли вже є достатня кількість засобів для регулярних ударів спрямованих, то тут вже можна вибудовувати стратегію. І стратегія вже очевидна. 

Це, по-перше, якось все об'єднати. Для нас, здається, middle-страйки – це одне, ось тут ми б'ємо по військовій логістиці противника поруч, а deep-страйки то далеко, по якійсь російській економіці. При плануванні операції все це здійснюється разом, тобто планується прорив протиповітряної оборони противника, грубо кажучи, в Криму. Через це вікно залітають одночасно чи послідовно засоби ураження, які будуть бити по військовим об'єктам в Криму, в Краснодарі, і за ними спрямують ті дрони і ракети, які прориваються вже вглиб російської території. Кватирка відкрилася, спрацювали, хай вони там шукають нові засоби протиповітряної оборони, щоб цю шпарину закрити. Ми її потім знову розлупимо. 

Те саме по цілях, коли спрямовуються відповідні засоби. Тут комбіноване і комплексне застосування важливе. Одночасне використання різного типу засобів ураження по швидкості, по висоті, по радіовідбивній спроможності. Воно має перенавантажити протиповітряну оборону.

До слова, коли починають порівнювати нашу ППО з російською, то кажуть, що раніше в них було більше, а зараз менше, і в них ще й територія яка величезна. Ми завжди тут у профіті. Звісно, такий профіт має постійно підтверджуватися постійними ударами. 

Павло Лакійчук. Фото: uacrisis.org

"Це навіть без кінетичних санкцій хороший удар"

Поговорімо ще про ті безпілотники, які летять далеко, про наші deep- і middle-страйки, і те, що вони спричиняють як кінетичні санкції. Якщо спробувати співставити той вплив, який спричиняють на нафтогазові доходи РФ, дійсно санкції, і те, що ми робимо з їхніми нафтоналивними потужностями в Новоросійську, в Усть-Лузі, Приморську, вглиб РФ на нафтопереробних їхніх майданчиках. Наскільки це співставні насправді речі й що ефективніше? Мені здається, що це вже неочевидно, що ефективніше…

Ми дуже великий пласт піднімаємо. По-перше, санкції вони ж дуже різні: починаючи від конкретних осіб, конкретних компаній і конкретних кораблів, в тому числі суден. Це різні санкції, але кожна з них діє. Діє тоді, коли напрацьований механізм їхньої реалізації, тому що можна накласти там, образно кажучи, санкції на "Газпром", і казати: "дивиться, він під санкціями" і нічого не робити. Тоді він буде собі працювати як підсанкційний. Якась там австрійська компанія дуже нехороша, тому що співпрацює з підсанкційною компанією. Але якщо вона отримає вторинні санкції — штрафи чи якісь обмеження за те, що співпрацює з "Газпромом", то це зовсім зовсім інша ситуація. 

Також ми багато говоримо про санкції щодо тіньового флоту. Є там якийсь "Polar Star", який здійснює рейси з російською нафтою під прапором Гібралтару. Його включать під санкції, судновласник перереєструє його десь в Панамі, зафарбовується назва і він стає, наприклад, "Night fish" і вперед. Начебто він знову не під санкціями і його потрібно постійно відстежувати. Включати під санкції потрібно тих, хто допомагає такому флоту, мають бути якісь заходи впливу і тоді буде результат.

Ну, і нарешті з'явився реальний результат, коли наші партнери, деякі з цих країн починають рішуче протидіяти цьому тіньовому флоту. От мене дуже порадували дії французів, які затримують вже ці нафтові танкери тіньового флоту у своїх терводах, і британці, які теж заявили, що вони в своїх терводах будуть затримувати судна тіньового флоту. Якщо разом це роблять британці і французи, то це говорить про те, що найважливіша артерія — протока Ла-Манш — стає непрохідною для російського тіньового флоту. Це навіть без кінетичних санкцій хороший удар.

А ми робимо своє, це зовсім інша спрямованість і значно ефективніша.