Dima Prokopov: Я дуже відкритий, простий і ніколи не задирав голову

Dima Prokopov: Я дуже відкритий, простий і ніколи не задирав голову

Dima PROKOPOV презентував новий сингл "Ти одна" — ліричну пісню про кохання як джерело опори, внутрішнього спокою та відчуття дому, що виникає в людині. У центрі треку — історія пошуку, яка завершується зустріччю з "тією самою".

Чому артист, якого слухачі люблять за лірику, тривалий час писав більше про розлуку, ніж про кохання? І де проходить межа між щирою творчістю та музикою "під запит"? В ефірі шоу "Вікенд нової музики" на Радіо Промінь Dima PROKOPOV розповів ведучому Віктору Дяченку про історію нового треку "Ти одна", яку незвичну деталь додав у відео на цю композицію і до чого тут шиномонтаж. Також у розмові — про що думає артист, коли слухає свої пісні, чи допомагає популярність у стосунках і як Dima PROKOPOV ставиться до застосунків для знайомств.

 

0:00 0:00
10
1x

Фото: Пресслужба Dima PROKOPOV

Творчість інколи має бути кон'юнктурою — ми маємо абстрагуватись під аудиторію, під наше суспільство і робити музику, яка їм буде подобатись

Твоя нова пісня називається "Ти одна". Чи є якась життєва ситуація, яка тебе надихнула написати цей трек?

Ну, я взагалі повернувся, напевно, до того Діми, який був до повномасштабного вторгнення, тому що почав аналізувати свою творчість і зрозумів, що чомусь я дуже багато пишу про розлуку. Я не пишу про кохання. Є, звичайно, пісні мотиваційні, як мені вже звітувала моя аудиторія, що твої пісні мотивують: "Забудь образи і все відпусти", "Зробіть гучніше цій принцесі". Але це, напевно, запит моєї аудиторії: вони люблять ліричного Dima PROKOPOV і часто мені пишуть про це: "Дімо, у тебе класні денсові пісні, але між цим не забувай, будь ласка, що ти непогано співаєш лірику". Тому ліричні пісні взагалі у мене в серці топ один. Я дуже люблю лірику, але також можна сказати, що це кон'юнктура. Я дивлюсь на запит не тільки своєї аудиторії, а що зараз "заходить", — ну це шоу-бізнес. Але це моя думка: творчість інколи має бути кон'юнктурою — мии маємо абстрагуватись під аудиторію, під наше суспільство і робити музику, яка їм буде подобатись. Не завжди це виходить. Це також така лотерейка. Може пісня "зайти", може "не зайти", але потрібно працювати, писати. "Ти одна" — одна, напевно, з моїх улюблених пісень.

А ти завжди орієнтуєшся на такі радикальні зміни, наприклад, або повороти виключно на аудиторію? Чи є ще хтось, до кого ти прислухаєшся?

Прислуховуюсь часто, і це, напевно, моя помилка. Прийдеш до одного саундпродюсера, тобі скажуть: от це треба, і це залетить сто відсотків. Інший скаже — ні. Тому в першу чергу потрібно слухати своє серце і робити те, що ти любиш, те, що відчуваєш. Останнім часом я роблю те, що я реально люблю і кайфую від цього.

Що для тебе пісня "Ти одна", коли вона лунає в авто? Про що ти думаєш і про що вона для тебе?

Коли вона лунає в авто, я думаю про аранжування. Що я не так зробив? Можливо, треба було там додати якусь скрипочку. Можливо, там треба були якісь інструменти. Я працюю над аранжуванням і постійно, коли їдеш в авто, ти вже десь губиш цей сенс пісні і думаєш за звук: "Чи правильно я зробив? А міг я там по-іншому заспівати?". Але для мене це спокій. От я її слухаю — і мені спокійно. Для мене ця пісня така релаксна. Ввечері, як захочете поспати, є в мене "Колискова", і після неї вмикайте "Ти одна". Мені просто також дівчата писали: "Дімо, ми так засинаємо під твою «Колискову», і дітки засинають". Я це бачив у тіктоці: мами знімають відео, і дітки засинають під цю пісню. Мені приємно, що моя музика заспокоює. Музика ж має нести такий якийсь поштовх, сенс. Хтось може танцювати під танцювальну пісню — і їм це зараз треба. Комусь зараз не треба танцювати — він хоче виспатись. Не допомагають таблетки для сну — вмикають "Колискову". І "Ти одна" — з розряду таких пісень. Вона дуже-дуже спокійна.

На цю пісню є кліп. Які сенси ви туди закладали? Що хотілося показати? Чи це така більше була mood-робота?

Це mood-робота, але вона дуже цікава. Мені спала на думку ідея, що мікрофон має висіти на ланцюгу. У нас такий зв'язок, і я вирішив, що це буде таким символом, і цей ланцюжок буде висіти з мікрофоном. До речі, багато мені коментували, що класна ідея. Я розкажу історію, як я це втілював. Я шукав цей ланцюг, знайшов, потім він до мікрофона не підходив. Я поїхав на шиномонтаж. Кажу: "От мені треба". Хлопці запитали, чи я артист. Я ввімкнув свої пісні. Вони кажуть: "О, ми тебе знаємо". Там зі мною фоткались. На шиномонтажі хлопці дві години робили все так, щоб у цей мікрофон ланцюг зайшов. Попрацював я багато над тим, щоб втілити цю ідею, але вона доволі проста. Там у тінях є силует дівчини. Ми танцюємо. Це якраз про той спокій, який я казав, — коли прийшла людина в твоє життя, з якою спокійно, класно і ти можеш посміхатись і радіти життю. Подивіться кліп і уявіть: я цілий день робив того ланцюга, щоб він гарно працював у кадрі. Хлопці з шиномонтажу на Деміївській з мене ні копійки не взяли, сказали, що в них ще артиста не було і таку роботу вони ще не робили. Треба було в кредітсах написати: "Дякую шиномонтажу, що прикріпили ланцюг до мікрофону".

Наша доля знаходить нас самих, тому я не впевнений, що потрібно ходити кудись шукати

Наступна пісня теж буде лірична чи вже щось танцювальне?

Танцювальна, наступна пісня уже сьомого квітня, у вівторок. Це фіт з Настею Балог — пісня "Шаленію". Знову ж таки про кохання, до речі. Пісня танцювальна, і я думаю, що в травні також уже буде танцювальна. Ну зараз же буде літо, сонечко, люди посміхаються. Я сьогодні вийшов з під'їзду, дивлюсь: ну все, весна вже, інший настрій у людей. І, звичайно, хочеться трошки драйву. Люди будуть на річку кудись їздити, засмагати, і треба щось веселіше. Тому я вже паралельно готую новий трек на травень. Узагалі цей рік поставив багато задач, і я написав уже багато класних пісень, я так вважаю. Подивимося, як аудиторія оцінить, але думаю, що доволі хітові треки вийдуть. У мене є дуже гарна пісня про літо. Також, можливо, десь у червні-липні її випущу, нещодавно написав. Не буду загадувати, але те, що зараз я творю, це дуже мене радує, тому що у творчої людини часто є такі періоди, коли от ти не знаєш, про що писати, не знаєш, що робити, що далі. Зараз я наче відчуваю, що потрібно мені і моїм слухачам, тому творю, а вони вже будуть оцінювати мої роботи.

А де зазвичай ти шукаєш стосунки? Це старі перевірені музичні компанії друзів, якісь галасливі вечірки, кафе чи, можливо, застосунки для знайомств? Що тобі ближче?

Я, чесно кажучи, вважаю, що не потрібно нічого шукати. От якось те, що я чув від друзів, як мої батьки познайомились, сестра, — все воно — це просто досвід поколінь. Наша доля знаходить нас самих, тому я не впевнений, що потрібно ходити кудись шукати. Це може бути такий момент, якого ти просто не очікуєш. Коли ти будеш шукати, наприклад: усе, йду на Хрещатик, ввечері маю прийти з нареченою — такого ніколи не буде. Це може бути десь спонтанно, на якомусь дні народженні, концерті. Тому я вірю, що доля приходить дуже несподівано, коли ти взагалі нічого не очікуєш. От як я написав у цій пісні: "Я шукав свій храм по твоїм слідам". Цей "храм" — це цей затишок, душа, і можна навіть його не шукати. Ти можеш десь усередині, в серці бажати цього, і воно прийде.

Якщо брати з твого досвіду, застосунки для знайомств — це хороший був варіант? Був досвід?

Так, були стосунки, ми три роки зустрічались, познайомились у застосунку, розійшлись, і після того я видалив усі оці сайти знайомств. Я вже не знаю, які там зараз є, просто не цікавлюсь. Я думаю, що це доволі нормальна історія, тому що чому б і ні? А де ж людям знайомитись? Зараз мені взагалі шкода трішки молодь — вони не відчувають того, що відчували ми. Тому що є комендантська година. Ти ж пам'ятаєш нічні прогулянки, ми зустрічали сонце. І реально шкода молодь, тому що вони цього не відчувають. Немає дискотек. Чому люди на концертах відриваються, танцюють? Тому що цього стало менше. І, звичайно, де їм ще знайомитись? На вулиці або у застосунках. Тому це нормально. Головне, щоб людина знайшла людину. Це найважливіше.

А взагалі, наскільки складно знаходити стосунки, коли ти відомий, популярний, впізнаваний? Тобі це якось заважає чи допомагає?

Чесно кажучи, я навіть ніколи не звертаю на це увагу, і мені здається, це не має ні допомагати, ні заважати. Якщо ти знаходиш, знову ж таки, свою рідну душу, то не має тобі заважати те, що ти впізнаваний артист, і навпаки. Ну тобто для мене все стається в один момент — ця яскрава зірочка, іскра запалюється, і це кохання, метч, як уже молодь каже, має за десять секунд статися. Коли я закохувався, це все ставалося дуже швидко. Не знаю, як в інших людей, є різні історії, а я от чомусь одразу закохувався — побачив, усе, я її кохаю. Але з часом ти розумієш, що, можливо, це було і не кохання, це все досвід. Тому впізнаваність мені не заважає знайомитись. Я дуже відкритий, простий, ніколи не задирав голову і впевнений, що ніколи не буду задирати.

Якщо говорити про пошук, це може бути будь-хто чи є якийсь усе ж таки образ або набір рис людини?

Немає, тому що, знову ж таки, я вже досвідчений у цьому. Ну, я так вважаю, тому що хотів сказати: я вже прожив життя. Зараз хтось послухає і скаже: "Слухай, що ти там прожив". Насправді для мене з часом приходить розуміння, що потрібно знайти свою душу, що не у вроді вся справа, а у душі, у людині, з якою ти можеш поговорити, яка тебе може зрозуміти, яка може тобі поспівчувати і ти їй. Тобто це має бути оцей конект і, в першу чергу, комфорт. А все інше — то вже потім, все можна зробити. Стосунки — це робота. Вони не можуть бути ідеальними, коли просто ти мені подобаєшся. Людина мені подобається, я їй — все, ми закохані. Звичайно, над стосунками потрібно працювати обом. Не дарма я пам'ятаю з дитинства тости на весіллях, я ж виріс на весіллях, і там тости молодим кажуть: "Розуміння вам одне до одного". І це правда, тому що, коли немає розуміння, все буде руйнуватись. Тому в першу чергу це розуміння, повага. Жінка має поважати чоловіка, а чоловік — жінку. Тоді буде ідеальна сім'я. Я не впевнений, що існують ідеальні. Це також таке поняття доволі двобічне, але для кожного є свої якісь ідеальні стосунки.

Кожна дівчина принесла в моє життя щось класне — досвід, якісь емоції

Ти як людина досвідчена, не можу тебе не запитати. Розкажи, чи пам'ятаєш своє найкраще побачення? Що це було і де?

Воно ще попереду. Я не хочу зараз ображати когось з дівчат, з якими я зустрічався. Це якось буде не по-чоловічому, якщо я зараз виокремлю  одну. З кожною дівчиною була своя історія. Кожна дівчина принесла в моє життя щось класне — досвід, якісь емоції. Я написав дуже багато пісень і про кохання, і про розлуку, тому можу їм тільки дякувати. І дуже б хотів побажати всім, щоб у вас залишались гарні відносини з людьми, з якими ви розходитеся, щоб ви могли бачитись, сказати: "Привіт, як у тебе справи?". Це дуже круто, і я стараюсь залишатись у нормальних стосунках. Тобто не оці блокування одне одного. Я бачу, на мене мої колишні підписані, я на них, і це класно. Ну, був такий у нас досвід, нас життя поєднало для чогось, і це круто.

 

Редакторка текстової версії — Олена Кірста.