Фото надане співаком
"Буквально років ще два назад мені здалось, що я себе повноцінно вважаю попартистом. Бо для мене попмузика — це, напевно, самий складний жанр, самий різноманітний. Але зараз я зловив себе в якийсь момент на думці, що я, напевно, не можу ще вам сказати, що конкретно якийсь напрямок, стиль у мене, як за основу"
Привіт. Після виходу треку "427on" в інстаграмі тебе назвали новим Bob Dylan. Як тобі таке порівняння?
Я бачив такий коментар під відео, але я не знаю, щоб якась така асоціація була пряма, я не бачу цього абсолютно. Це був експеримент, але Bob Dylan — це щось більше туди вже, до рок-історії. А я, напевно, більше про щось інше, про якусь альтернативу.
В одному з інтерв'ю ти казав, що зростав на саунді 70-их, 80-их і нульових. Ким саме ти надихався, хто впливав на твою музику?
Насправді я не можу сказати, хто саме, тому що дуже велика кількість цих музикантів, артистів. Якщо ви хочете, щоб я прям конкретно когось такого відмітив, то звісно, що дуже великий вплив на мене мав Michael [Jackson — ред.]. Ми розуміємо, бо в нас один такий глобальний Michael. Я ще з самого дитинства свого побачив якісь перші відео з ним. Це 2009 рік, якраз його смерть і цей хайп навколо нього. І воно мене не змогло не торкнутись, я почав диск дивитись, у мене був з фільмом, дискографія його ціла, і я для себе тоді просто відкрив щось таке феноменальне. Знаєте, як напевно, більшість людей не тільки в Україні, а й в Америці, коли вони бачать Майкла, то для них це не просто якийсь музикант, це якийсь супергерой. Але в цілому це і Stevie Wonder, George Benson, Bill Withers. Їх там безліч просто цих музикантів, таких "фірмачів" прям. Тому воно формувалось так, але з часом я почав слухати більше сучасної музики. Це так само і реп, і електронна музика, тому не можу сказати, що саме цей відрізок часу є сформуванням мене. Дуже велика кількість різних напрямків.
Біля кожного Michael є свій Quincy Jones. А хто твій Quincy Jones, чи він існує? Я маю на увазі людину, яка може працювати з продюсуванням, з музичною складовою, безпосередньо з фінальною версією того, що саме чує слухач.
Якщо говоримо про Quincy, то це така людина, котра робить дуже великий обсяг різних процесів. Це більше про музичного продюсера. В мене його немає і не було. Абсолютно практично все ми створюємо самі. Я говорю ми, маючи на увазі себе й DENOMA, тому що ми дуже багато й часто працюємо разом. Просто є людина, котра як саунд-інженер, типу, звести пісню, мастерінг, інструментал, то у нас є людина, і не одна. Але так, щоб це ціла історія, створювання цілих процесів, то в більшості випадків — це ми самі. Немає таких біля нас людей, на жаль, як Quincy. Це рідкість, напевно. Більше це в Америці така історія розвинена.
Хотілось би попрацювати з кимось подібним?
Дивіться, комунікації хочеться абсолютно кожному музиканту, котрий вже розуміє більш поглиблено й починає вже вивчати, то хочеться співпраці. І це не тільки про продюсерів, це й про інших музикантів. Канєшно, хочеться, але хочеться більше з точки зору поспілкуватись, зрозуміти людину. Тому що технічні моменти, професійні, ми все одно рано чи пізно до них приходимо самі. Але так, щоб щось зробити, можливо, так. Не можу сказати, що це прям моя мрія. Нема таких зараз людей, з котрими я хотів би попрацювати прям тісно.
На початку нашої розмови ти казав про експерименти. За внутрішнім відчуттям, ти вже визначився з жанром і з ним експериментуєш? Чи все ще граєшся з музичними жанрами?
Чесно скажу вам, в якийсь момент, буквально років ще два назад, мені здалось, що я себе повноцінно вважаю попартистом. Бо для мене попмузика — це, напевно, самий складний жанр, самий різноманітний. Але зараз я зловив себе в якийсь момент на думці, що я, напевно, не можу ще вам сказати, що конкретно якийсь напрямок, стиль у мене, як за основу. Напевно, зараз ми розуміємо, що купа всього. R&B стало іншим, попмузика стала іншою, інді стало теж різноманітним. Й електронна музика вже мене якось торкнулась. Мені, до речі, DENOMA відкрив цей стиль, і мені дуже подобається електромузика. Тому поки що поєднуємо, поки що оця от дифузія, коли ти купу всього в себе просто як губка поглинаєш, і вже, напевно, на фініші щось виходить твоє. Але щоб сказати, що в мене щось зараз таке моє прям є, те, що ти слухаєш, і розумієш, що це Feviane, то я, напевно, поки що цього не бачу. Поки що формування ще йде.
"Я не робив таку музику ніколи абсолютно. Просто зараз я почав слухати велику кількість того, що повертає в 70-ті, це рок-музика типу Fleetwood Mac, Phil Collins, я дуже сильно надихнувся цим звуком. Плюс я трішки поєднав це з сучасними артистами, такими, як Mk.Gee, не знаю, чи ви чули. І я вирішив зробити такий експеримент"
Ми зараз будемо слухати пісню "427on". Ти казав, що це теж був експеримент. А в чому він полягав?
Експеримент у першу чергу по звучанню, тому що я не робив таку музику ніколи абсолютно. Просто зараз я почав слухати велику кількість того, що повертає в 70-ті, це рок-музика типу Fleetwood Mac, Phil Collins, я дуже сильно надихнувся цим звуком. Плюс я трішки поєднав це з сучасними артистами, такими, як Mk.Gee, не знаю, чи ви чули. І я вирішив зробити такий експеримент. Ця пісня була вже давно насправді. Я її грав просто на гітарі через акорди. Але "goldy1love", це Іван [Семенов — ред.], котрий спродюсував цю пісню, мені допоміг в цю пісню внести щось таке свіже. І для мене це експеримент у будь-якому випадку, тому що це такий більше легенький рок-звук. Тому це сто відсотків експеримент, щось супернове для мене.
Дякуємо тобі за розмову.
Слухати пісню Feviane "427on", як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує. Новинки" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.
