Ілюстративне фото з відкритих джерел
Великий іспит держави на зрілість – це житловий фонд, де проживає близько 8 млн людей
На скільки часу були розраховані «сталінки» і «хрущівки»? Скільки вони ще можуть стояти?
Такого поняття немає. Питання придатності тієї чи іншої конструкції або об’єкту нерухомості цілком індивідуальне. Верховна Рада розглядає різні варіанти модернізації або зносу таких будинків. Ті будинки, які будувалися масово, починаючи з 50-их років, дійсно були розраховані на певний період. Фундаменти, стіни і перекриття можуть слугувати сотні років. А от питання термомодернізації потребує диференційованого підходу. Академія будівництва України проводить дослідження, яким чином це робити з урахуванням сучасного підходу до реконструкції. Це безумовно цифровізація кожної споруди окремо. Великий іспит держави на зрілість – це житловий фонд, де проживає близько 8 млн людей. Необхідно проінвентаризувати кожну споруду, поставити 3D скани, перевести в цифру і виявити стан цієї споруди. І лише після того, як буде надана така оцінка вже приймати рішення стосовно конкретної споруди. Таким шляхом пішли країни Східної Європи.
"Важлива саме правова та економічна основа"
Чиїм коштом виконуватимуться модернізаційні роботи? де проживатимуть люди протягом модернізації? Яким чином людей забезпечуватимуть житлом, якщо будинок підпадає під знесення?
Є 6 необхідних шарів, які потребують конкретного вирішення. По-перше, це технічний стан. По-друге, правовий. Складно приймати рішення, коли не всі мешканці його підтримують. По-третє, економічний стан. Модернізація чи реконструкція – це дорогий процес. Його не можуть виконати виключно мешканці самого будинку. Тут потрібні великі інвестиції держави. Соціальний момент полягає в тому, що люди бояться втратити житло, оскільки не довіряють державі. П’ята позиція – містобудівна. Реконструювати один будинок доволі складно. Місто повинно робити відповідні проєкти реконструкції. Шостий момент – військовий і демографічний. Відновлення України треба поєднати з питанням реконструкції старого фонду. Тому дуже важлива саме правова та економічна основа.
Прив’язка до місця проживання
Якщо людина не хоче змінювати місце проживання, а будинок потрібно зносити. Чи може вона розраховувати на квартиру в новозбудованому будинку саме в цьому місці?
У Токіо є великий квартал, який у 2005 році коштував 7 млрд доларів. Там був житловий фонд. Велика компанія, яка там будувалася пропонувала жителям двох великих багатоквартирних будинків акції компанії або отримати подвійний коефіцієнт до того житла, яке вони мали. Тобто людям давали вдвічі більше житло. Крім того, їм залишили куточок з озером, де вони медитують, як нагадування де вони живуть. Люди всюди універсальні і вони потребують прив’язки до тієї місцини, де вони є. Тому слід використовувати світовий досвід і так само вирішувати цю ситуацію в нашому випадку.
Іван Перегінець. Скриншот із відео
КОНТЕКСТ
Верховна Рада опрацьовує законопроєкт щодо комплексної реконструкції застарілого житлового фонду, але він не передбачає масового знесення "хрущовок".
Про це повідомила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
Наявні законодавчі ініціативи щодо впорядкування цієї сфери передбачають передусім реновацію застарілого житлового фонду. Але планів щодо знесення будинків застарілого житлового фонду у парламенті наразі не пропрацьовують.
Жодного рішення про масове знесення такого житла не ухвалювали, а питання реновації застарілого житлового фонду потребує окремого законодавчого врегулювання, яке ще не завершене, пояснила голова комітету Шуляк.
"Ніхто нічого зносити не збирається. Ми дійсно активно працюємо над новою житловою політикою, і базовий законопроєкт щодо неї вже ухвалено", – зазначила вона, коментуючи інформацію щодо можливого знесення "хрущовок", яка з'явилася у медіа.
"Питання реновації застарілого житлового фонду, зокрема хрущовок, хоч і пов'язане з житловою політикою напряму, однак потребує окремо виписаного законодавчого підґрунтя", — наголосила Шуляк.
За її словами, в Україні налічується понад 30 тис. об'єктів застарілого житлового фонду, з яких понад 10 тис. — це "хрущовки". У деяких містах частка такого житла сягає до 50%.
При цьому законодавчою ініціативою, яка безпосередньо стосується цієї теми, є законопроєкт про здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду.
Його ухвалили у першому читанні ще у вересні 2022 року, однак після цього документ отримав значну кількість правок і потребує суттєвого доопрацювання.
Документ не передбачає знесення всіх будівель, які підпадають під реконструкцію. Такий варіант можливий лише тоді, коли інші способи оновлення є неможливими.
Комплексна реконструкція може передбачати різні формати оновлення — від модернізації багатоквартирного будинку в межах кварталу до реконструкції об'єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.
"У кожному окремому випадку спосіб реконструкції має розроблятися з урахуванням результатів технічного обстеження будівель і споруд, енергетичного аудиту та техніко-економічних розрахунків. Тобто не йдеться про універсальне рішення для всіх будинків без винятку", — зазначила Шуляк.
Водночас, за словами голови комітету, до остаточного ухвалення рішення парламент ще не дійшов.
Після доопрацювання законопроєкт має пройти публічні консультації, адже повномасштабна війна суттєво змінила контекст житлової політики та підходи до оновлення житлового фонду.
Вона додала, що саме через складність теми та масштаб можливих наслідків рішення щодо реновації застарілого житла не можуть ухвалюватися без широкого обговорення зі стейкхолдерами.
