Фото надане артистами
Перший дубль зазвичай є найщирішим і найчуттєвішим
Друзі, доброго ранку, вітаємо вас!
Вікторія Родько: Доброго ранку!
Кирило Черкашин: Вітаю!
Дякуємо, що знайшли можливість поспілкуватись з нами! Розкажіть, будь ласка, що ще ми маємо знати про пісню "Лови"? Яким чином ви всі знайшлися? Можливо, вже перетинались в якихось інших творчих проектах і раптом зрозуміли, що хочете створити щось своє?
Вікторія: Ой, насправді це дуже цікава історія! В мене була така досить довга музична пауза насправді. І мені подзвонив мій друг Роман Бахарєв (BAH.ROMA). Мовляв, є крутий хлопець, який грає разом із ним, і ось він написав гарний трек. І Роман вирішив, що саме я можу його виконати: типу "поспілкуйтеся, може у вас щось вийде". І ми почали спілкуватися. Кирило мені скинув демку, я її послухала, щось запропонувала. І так поступово ми почали працювати – такими сесіями. Попрацювали, потім щось затихло, потім знову попрацювали, і так далі.
Потім ми з Кирилом зустрілися у нього в музичній школі. І це було так дуже символічно, тому що в мене мама вчитель музики, і Кирил, в принципі, сам вчитель. І ми прямо в кабінеті спробували записати вокали. Це виявилось дуже класно, прикольно. І насправді найцікавіше, що ми в фінальний варіант треку взяли саме вокали з цього запису. Тому що вони вийшли дуже влучними, мені здається.
Ми зараз це ще послухаємо, звернемо на це увагу. Кирило, а розкажи, будь ласка, в твоєму досвіді часто так буває, що записали перший дубль, потім ще щось записали, покращили – а потім зрештою ти повертаєшся до того самого першого і розумієш, що це було воно?
Кирило: Насправді, це дуже часта ситуація у багатьох виконавців. Саме перший дубль зазвичай є найщиріший і найчуттєвіший. Знаєте, свій перший трек, який я написав, він був саме після першого масованого обстрілу. Він називається "Очі". Всі пам'ятають цей час і ті емоції. Зараз вони вже трохи притупилися, але тоді це було щось нове і воно допомогло мені створити трек. В цілому творчість, яку я позиціоную, це творчість дуже ситуативна. Вона "зараз", вона надихає. Так само і цей трек. Можна сказати, що у цього трека досить довгий шлях творення, але він є саме проявом емоцій. Це повна рефлексія тих почуттів, які нас оточують. І в кожному своєму творі я намагаюся закласти ті почуття, які в нас є зараз. Певний такий, можна сказати, сучасний реалізм.
З візитівки ми зрозуміли про вас, що ви абсолютно з різних музичних середовищ. Це електронна і джазова сцена, сесійна робота. Нам цікаво, як відбувається взаємодія в процесі роботи вашої! Чи це форма абсолютної синергії?
Вікторія: Ой, слухайте, мені здається, що всі, хто є музикантами, в чомусь та зійдуться. Це, мабуть, питання характерів і якоїсь емоційної складової. Але в нас з Кирилом це вийшло абсолютно одразу, справді. Тому, в принципі, я думаю, що ми десь були постійно поруч. У нас 100% є багато спільних знайомих. Але ось так перетнулись, і це класно, це круто.
Кирило: Тим більше, враховуючи те, що більшість музикантів, насправді, один одного знають. З Вікторією я знайомий, мабуть, з першого великого концерту з Ромою, коли ми грали з гуртом BAH.ROMA. Він був іще аж у 2023-му році. Здається, там і познайомились. І бачилися багато разів – скажімо, на Весняному вернисажі…
Вікторія: Так, ми ходили поруч.
Кирило: Насправді, оця різність (робота з різними виконавцями) – це й досвід. Тобто, можна спілкуватися з різними артистами, музикантами. Уявіть, у мене є досвід спілкування з Ромою Бахарєвим, який стільки років виконує неймовірну музику, зі Стасом Корольовим, з хлопцями із Ziferblat. Це дуже цікаво. В кожного з них – певний світ. І, умовно кажучи, я накопичую цей світ і можу його якось відобразити.
І чудово, що в мене є такі знайомства, я можу звернутися до Роми і він може щось порадити…
Вікторія: До речі, він мій сусід! (сміється)
Ти бачиш, який світ тісний! Але коли Кирило сказав, що ви побачились "аж у дві тисячі…" – ми думали, зараз буде в якомусь 2010-му, 2023-му році!
Вікторія: Так, недавно, але здається, що вже давно реально!
Друзі, розкажіть, а ця ваша співпраця не завершиться ж однією піснею? Можливо, це початок чогось більшого, постійнішого, тривалішого? Чи є зараз розуміння, як рухатиметься ця історія?
Вікторія: Я думаю, ми подивимось, тому що, насправді, також дуже цікаво. Мене Кирило навіть трішечки ошарашив – типу, от уже зараз реліз буде. Я була навіть не готова трошки до цього. І я дуже йому вдячна, що так сталося. Тому що це мене трошки, знаєте, збадьорило! Тому, насправді, ми зараз переживаємо цей реліз.
Він летить, нам все дуже подобається. А далі подивимось. Я думаю, що щось ще класне зробимо.
Кирило: Насправді, є ще одна демка, яку я надіслав Вікторії...
Вікторія: Так, так, так!
Кирило: Тому, можливо, це буде не одна пісня.
Ми будемо сподіватися, що дійсно буде багато ще класних композицій від вас обох, і ми зустрінемось і поговоримо про ваші нові роботи. І наостанок хочемо подякувати за те, що ви знайшли час з нами сьогодні поспілкуватись, поділилися своїми думками, досвідом – нам надзвичайно цікаво і приємно! – і просимо кожного по черзі звернутися до слухачів Радіо Промінь з тим, що у вас зараз на серці.
Кирило: Я хотів би порадити слухачам послухати цей трек. Просто вийти в якийсь вечірній час, включити цю пісню і просто пройтися. Насправді вона досить довга і монотонна. Але, тим не менше, вона має дуже багато емоцій, які, я думаю, знайомі кожному. І хотілося б поділитися цими емоціями зі всім світом.
Вікторія: Поки Кирило казав, я зрозуміла, що для мене цей трек – це рефлексія.
Вона може у кожного зачіпати певні якісь емоції, моменти. І я бажаю слухачам класно рефлексувати під цей трек, підняти те, що, можливо, закопано дуже-дуже сильно глибоко. Тому що після цього з'являються бажання щось робити нове, творити нові сили.
Дякуємо! Вам гарного, безпечного дня і до нових нагод на Радіо Промінь!
Слухати пісню Kyryllch, oneWITCH і Ivan Korniienko "Лови", як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує 2026" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.
