Ілюстративне фото ДСНС
"За міжнародними оцінками, Україні потрібно не менше 10 років і 34 млрд доларів для розмінування"
Україна має понад 130 тисяч квадратних кілометрів потенційно забруднених територій. Чи є взагалі розуміння, скільки років, скільки ресурсів потрібно для повного гуманітарного розмінування?
Досить цікаве питання, оскільки точні прогнози площ наразі варто сприймати обережно. Адже все залежить від рівня й характеру забруднення, складності та специфіки робіт на конкретних територіях. І тому, враховуючи всі ці фактори, ми якраз і запускаємо програму гуманітарного розмінування, щоб підлаштуватися під реальні умови. За міжнародними оцінками, Україні потрібно не менше 10 років і 34 млрд доларів для розмінування. Але це надзвичайно обережні оцінки від Світового банку. За останні три роки роботи програми гуманітарного розмінування ми розуміємо, що при залученні великої кількості операторів, яких в Україні дедалі більше, а також науково-технічних досягнень ми здатні орієнтовно за три роки розчистити 80% земель. Звісно, за умови зупинки бойових дій, нашої перемоги, тому що все-таки щодня, на жаль, цей банк вибухонебезпечних предметів в Україні поповнюється і поповнюється.
"Коли ми починали роботу, операторів було всього 7, а зараз — 140"
Скільки на ринку працює операторів? Мені доводилося бачити цифру близько 140 операторів протимінної діяльності. Як держава збирається контролювати якість їхньої роботи? Чи в цьому напрямі настільки все суворо, що тут немає права на помилку?
Так, на ринку вже працює 140 операторів. І саме тому держава намагатиметься збільшити можливість контролю якості розмінування. В Україні не було ніколи гуманітарного розмінування, а наразі воно існує. Відбувається створення підрозділу контролю якості, сертифікації операторів, контролю робіт, саме ми це і робитимемо. Держава у цьому році виділяє додаткове фінансування на людей, які працюватимуть у штаті Центру і забезпечуватимуть контроль якості. Цей підрозділ вже створено, наразі п'ять людей, ми розуміємо, що це обмаль. Найближчим місяцем ми залучимо ще певних людей. Усе йде крок за кроком, і виходить так, що коли ми починали роботу, операторів було всього 7. А зараз їх 140. Ми маємо і урядові, і міжнародні, і комерційні оператори. Тепер треба якість їхніх робіт контролювати, ми підійшли до цього питання, і завдяки уряду та міжнародній підтримці ми запровадимо цю функцію.
"Роль Центру буде трохи інша — ми створюємо додатковий рівень належної перевірки"
Центр гуманітарного розмінування запускає і власний підрозділ незалежного контролю якості. Чим ця система відрізнятиметься від контролю, який, до прикладу, існує в ДСНС, Міністерстві оборони, у міжнародних операторів? Чи буде ця система контролю якості уніфікована?
Існуюча система не замінює контроль, а підсилює його. І ДСНС, і Міноборони відповідають за регулювання і нагляд, а оператори мають свою внутрішню процедуру контролю. Роль же Центру буде трохи інша в тому, що ми створюємо додатковий рівень належної перевірки, котрий гарантуватиме, незалежно від того, хто виконував роботи, хто перевіряв їх, що результат є безпечним. Тому тут створюється така третя точка, на яку спиратиметься цей вже існуючий елемент контролю якості. І завдяки цьому підрозділу і роботі Центру ми зможемо впевнено сказати, що вже з усіх боків — і силових органів, і операторів, і з нашої незалежної сторони як ключової організації в гуманітарному розмінуванні — у контролі та імплементації державної політики також буде відповідний контроль. Отже, це точно не замінить, але ще підсилить тим елементом, якого не було. Ще 3-4 роки тому такого розуміння, що таке гуманітарне розмінування, в Україні не було.
"Це відповідальність оператора"
Спробуймо змоделювати ситуацію. Якщо після завершення робіт на очищеній і потенційно вже безпечній території знаходять небезпечні предмети — міну, артилерійський боєприпас, частину ракети, нерозірваний безпілотник тощо, хто нестиме юридичну і фінансову відповідальність? Оператор, держава чи замовник робіт?
Відповідальність буде оператора. І саме для цього розвивається процес гуманітарного розмінування. Власне, тому нам і необхідні сертифіковані оператори, які мають сертифікати на ті чи інші процеси, щоб вони в подальшому не просто розміновували, а й несли повноцінну відповідальність за виконання цих робіт. Отже, відповідь однозначна: якщо на цій території щось буде знайдено після проведеної роботи, то відповідальність буде оператора. І це загрожує оператору втратою постійного сертифіката, для них це найбільше покарання. Звісно, може бути і кримінальна відповідальність, і адміністративна. Хочу наголосити, що, на жаль, ми сьогодні бачимо такі ситуації, коли розміновуються території, а потім прилітають нові "Шахеди", ракети, дрони — і йде повторне забруднення. Тому факти повторного забруднення також існують. Саме для цього і є у нас цей підрозділ та існуватиме контроль якості для таких функцій, коли необхідно буде розібратися, чи це те, що не доробили, чи це те, що прилетіло знову.
"Ми на 100% залежні від того, наскільки контроль якості відповідатиме очікуванням партнерів"
Частина програм розмінування фінансується нашими міжнародними партнерами. Наскільки критичним зараз для нас є це фінансування? І чи може Україна втратити фінансування через певні, можливо, репутаційні провали?
Безперечно, я навіть скажу більше. Наразі все гуманітарне розмінування в Україні відбувається за кошти донорів. Тому що, наприклад, одна програма гуманітарного розмінування має щороку 2-3 млрд грн, але все це кошти донорів, які через Ukraine Facility надходять до бюджету. Інші фінанси, які також залучаються міжнародними операторами, це також донорські кошти. Тому я можу констатувати, що ми на 100% залежні від того, наскільки якісно будемо проводити роботи, наскільки цей контроль якості, котрий ми маємо забезпечити, відповідатиме очікуванням партнерів. Адже будь-які скандали і навіть невеличкі запитання до цієї галузі, яка щойно створилася, яка фактично народжується на наших очах, одразу транслюються на донорів, що миттєво викликає надзвичайно бурхливу реакцію. І тому для нас немає шляху ні назад, ні в бік. Якщо не буде забезпечена робота над відповідним контролем якості, звісно, ніхто не даватиме нам кошти.
Наприклад, у нашій програмі гуманітарного розмінування ми вже реалізували непоганий механізм і зменшили вартість із 3 доларів за квадратний метр до 12 центів, то це надзвичайно зацікавило партнерів. Ніде у світі немає такого зниження ціни за рахунок того, що торги стали публічними. Але з іншого боку, незважаючи на максимальну низьку вартість, у жодній країні не знайдете такої низької вартості розмінування. Питання контролю якості, щоб це було дешево і якісно, стоїть на першому щаблі. Для міжнародних партнерів це дуже чутливий напрямок і маркер, тож контроль якості є у пріоритеті Центру та нашого уряду на цей рік.
Володимир Байда. Фото з відкритих джерел
"Запрошую наших співвітчизників звернути увагу на галузь гуманітарного розмінування"
Але щоб це було не тільки дешево, а передусім якісно, потрібні фахівці. Україна формує чи не найбільший ринок гуманітарного розмінування взагалі у світі. Чи вистачає людей — саперів, аналітиків, технічних операторів для такого масштабу робіт? І кого можуть залучати в подальшому?
Безперечно, фахівці постійно потрібні. Україна сьогодні є країною з найбільшою кількістю операторів, машин механізованого розмінування — вже йде на четверту сотню лік цих машин — власне саперів та іншого роду фахівців. І звісно, ми розуміємо: чим більше буде людей в операторів, тим більше вони зможуть здійснювати робіт. Тому що, незважаючи на всі досягнення і машини механізованого розмінування, все одно після будь-якої техніки має проходити людина. Так, машини полегшують роботу людини, пришвидшують її, але люди все одно потрібні. Тому ця кількість людей, сподіваємось, незабаром буде більше 10 тисяч залучених у цю галузь, але потрібно більше і більше. Ми також розуміємо, що основна проблема з розмінуванням нас чекає попереду. Коли зупиниться вогонь, коли закінчиться війна, то прикордонна смуга, 20-кілометрова зона від ЛБЗ, в якій наразі не проводиться гуманітарне розмінування, — найбільше забруднення буде там. Ми розуміємо, що 20, 30, 50 кілометрів — поки що ми туди не заходимо. Намагаємося розмінувати те, де можуть люди працювати, проводити господарську діяльність, здебільшого це те, що залишилося з 2022-23 років. Але коли ми зайдемо на ці території, я розумію, що людей потрібно буде кратно більше. На мій погляд, це один із перших варіантів для соціальної реабілітації і військовослужбовців, яких також буде багато. До речі, зараз дуже багато людей, хто тимчасово, на жаль, втратив повноцінну працездатність, приходять у галузь — і всім знаходиться застосування. Тобто для тих, хто хоче боронити країну, але не має зараз змоги фізично це робити, галузь гуманітарного розмінування — це якраз те, що треба. Отже, це прекрасне місце для соціальної реабілітації. Далі — це досить конкурентні зарплати, досить конкурентна робота для фахівців, які пройдуть відповідну підготовку. І знову ж таки, це нові спеціальності для наших людей, оскільки оператори і міжнародні організації навчають за свій кошт. Тому, користуючись нагодою, я запрошую наших співвітчизників звернути увагу на цю галузь. Тут не кожен іде з міношукачем, адже є і оператори дронів, і оператори наземних роботизованих комплексів, є економісти, фінансисти, купа спеціальностей та фахівців, які потрібні цій галузі.
"Десятки тисяч людей будуть залучені у галузь"
За вашими оцінками, скільки нам потрібно людей у структурі гуманітарного розмінування?
За нашими оцінками, кількість цих людей при зупинці бойових дій може йти на десятки тисяч людей. Території, які зазнали забруднення, колосальні — 132 тисячі квадратних кілометрів потенційно забруднених земель. Це 20-23% усієї території. Тобто це територія, яка більша за деякі європейські країни. Тому ми розуміємо, що при будь-яких досягненнях науки і техніки, щоб забезпечити контроль якості — оскільки навіть одного вибухонебезпечного предмета буде достатньо, щоб наробити великої біди — люди точно потрібні. Так, техніка полегшує роботу людей, але вона їх не замінить на 100%. Отже, це десятки тисяч людей, які будуть залучені в галузь. Якщо ще 10-20 років тому ми користувалися номенклатурою вибухонебезпечних предметів після холодної війни чи після пострадянської доби, то зараз цих предметів — колосальна кількість. І ви знаєте, які прилітають різноманітні міни, бойові частини від дронів, уламки тощо. Тому навіть класифікувати це, знищити або розмінувати буде дуже складно. Потрібна буде величезна кількість людей.
"Ми вже формуємо досвід не лише для себе, а й для світу"
Європейські міжнародні стандарти протимінної діяльності формувалися після інших типів воєн. А зараз стандарт формується вже на основі українського досвіду. Що нам вдалося запозичити і що вже будуть переймати в нас?
Можемо констатувати, що той досвід, який могли перейняти, ми вже його перейняли успішно. Колеги із цих країн активно у нас працюють. Але вже те, що ми маємо за останні чотири роки в Україні, не йде у жодне порівняння з будь-яким досвідом, тому фактично ми вже формуємо свій власний досвід. І Україна, на жаль, стає на майбутнє десятиліття центром гуманітарного розмінування. Усе нове буде з'являтися саме у нас, відтак ми вже формуємо досвід не лише для себе, а й для світу.
