Володимир Зеленський і Петро Порошенко. Фотоколаж, джерело фото: АР і commons.wikimedia.org
"7 років вони перебували, скажімо так, у вкрай недружніх стосунках"
Пане Володимире, ми обговорюємо зустріч президента України Володимира Зеленського із очільниками депутатських фракцій, зокрема із лідером партії "Європейська солідарність" Петром Порошенком. Що, на ваш погляд, може змінитися у роботі парламенту після цієї зустрічі?
Мушу сказати, що Петро Порошенко дуже обережно ділився результатами цієї зустрічі з фракцією. Вочевидь, протягом тривалої розмови були обговорені дуже чутливі моменти для обох президентів, тому що 7 років вони перебували, скажімо так, у вкрай недружніх стосунках. І це впливало, зокрема, і на політичний клімат в Україні, попри те, що "Європейська Солідарність" неодноразово зверталася до Зеленського, що ми не вороги, давайте закопувати сокиру війни, бо вороги не всередині, а ворог наш — у Кремлі. Але з огляду на те, що робилося, зокрема, із запровадженням абсолютно необґрунтованих санкцій, переслідуванням членів команди, відкриттям кримінальних справ різного штибу, обмеженням політичної та зовнішньополітичної діяльності "Європейської Солідарності", вимкненням із цифрового мовлення телеканалів, які належать опозиції, створювалася відповідна атмосфера, яка була, скажімо так, далека від дружньої.
"Перший крок був зроблений. Але чи на постійно — покаже час"
Але що змінилося? Чия це була ініціатива та які мотиви були у сторін цю зустріч провести? Бо раніше президент Зеленський зустрічався лише зі своєю фракцією, і то не так часто, як депутатам хотілося б.
Я думаю, що ініціатива все ж таки була з нашого боку, бо ми неодноразово закликали президента Зеленського повернутися до нормального діалогу з парламентом і перейти від автократичної моделі до конституційної, де чітко написано, що Україна — парламентсько-президентська республіка. Перший крок, можна сказати, був зроблений. Але чи він зроблений на постійно — покаже час. Поки що видно, що Офіс президента не відмовляється від одноосібного формування порядку денного через лідерів фракцій, монобільшості зокрема. І ми просто будемо бачити наступного пленарного тижня, чи взагалі чують голоси опозиційних політичних сил. Це буде стосуватися не тільки безпосередньо голосування, формування порядку денного, але і спільної роботи над найважливішими законопроєктами, зокрема в системі оборони, в бюджетному плануванні тощо. Ми неодноразово говорили про ті речі, які потім виявлялися справедливими, зокрема про необхідність правильного планування бюджетного процесу з урахуванням потреб оборони. Але зараз 50% — це недофінансування Сил оборони, і при цьому 40 млрд грн ще й забрали з оборонного бюджету, перекинули у резервний фонд, з якого беруть гроші на кешбеки, пітчинги, скринінги здоров'я, на три тисячі кілометрів залізниці, на всі речі, які не терміново потрібні для України. А 40 млрд зараз забрали із рядка, який передбачає закупівлю зброї. У принципі, таких речей не повинно бути, але якщо нас чутимуть, то це буде дуже добре.
"Хочеться сподіватися, що президент Зеленський розуміє наслідки мегакорупційних скандалів"
Мені хочеться все ж таки сподіватися, що президент Зеленський розуміє наслідки мегакорупційних скандалів, які відбулися навколо його найближчого оточення, падіння довіри, на превеликий жаль, до України, не тільки до Зеленського як президента, бо він уособлює державу на міжнародній арені. І це спонукало його до того, щоб принаймні розпочати цей діалог із парламентом вперше за понад 4 роки повномасштабної війни. Але можна сказати, що і вперше за 7 років його президентства. Тому що раніше парламент розглядався як департамент Офісу президента з натискання необхідних кнопок. А якщо зараз ми перейдемо до європейської моделі, коли є розподіл між гілками влади, кожна гілка влади відповідає за своє і президент як глава держави буде відповідати за свої конституційні обов'язки — забезпечення оборони і зовнішньополітичні відносини — то тоді, я думаю, ми зможемо не просто зрушити в позитивний бік внутрішньополітичний клімат, а й зробити крок до необхідного об'єднання усіх політичних сил заради одного найважливішого завдання — забезпечення ефективної оборони від рашистських окупантів. А також рухатися до Європейського Союзу.
"Без цього закону в нас можуть бути проблеми з отриманням чергових траншів позики у 90 млрд євро від ЄС"
Пане Володимире, хочемо торкнутися двох законопроєктів, які минулого тижня не були проголосовані. Один із них стосувався нашої співпраці з Міжнародним валютним фондом. Ідеться про податок на посилки до 150 євро. Верховна Рада не змогла ухвалити цей законопроєкт, хоча ваша фракція голосувала за нього. Що буде далі з цим законопроєктом?
Він має бути перевнесений до Верховної Ради на наступній сесії. Хоча це справді умова для фінансування України з боку Євросоюзу. Звісно, цей законопроєкт — контроверсійний. Але з 2014 року, коли реально почалася війна, рішення нам доводилося приймати, обираючи між "погано" і "дуже погано". Третього вибору просто не було. На превеликий жаль, поточна влада часто намагалася між "погано" і "дуже погано" обирати "нічого не робити", що погіршувало ситуацію, і в результаті доводилося вибирати між "дуже погано" і взагалі катастрофою. І зараз той випадок, коли ми маємо отримувати кошти від Європейського Союзу, ці кредитні кошти, без яких Україна не зможе вижити, пенсіонери не зможуть отримувати кошти, бюджетна сфера просто ляже, без яких українська гривня може впасти дуже-дуже суттєво. Тобто це та фінансова подушка безпеки, яка необхідна нам для виживання протягом боротьби із рашистськими загарбниками. Тому, якщо в цьому законопроєкті не заховані корупційні моменти, то "Європейська Солідарність" як державницька політична сила буде голосувати, навіть розуміючи, що це може викликати невдоволення у певних наших виборців. Але ми їм будемо пояснювати, що у випадку, якщо ми цього не зробимо, ситуація стане набагато гіршою. Тому ми чекаємо, чи буде рішення компромісним, зокрема, узгодженим з урядом і нашими європейськими партнерами — для того, щоб пом'якшити умови. І тоді цієї сесії, а не восени, можна буде говорити про те, що законопроєкт буде винесений вдруге. Ще раз повторюю: поки що його доля невідома, але без цього закону у нас можуть бути проблеми з отриманням чергових траншів позики у 90 млрд євро від ЄС.
"Мережа із захисту прав жінок вважає, що в умовах війни цей законопроєкт приймати — передчасно"
Ще один резонансний законопроєкт минулого тижня Верховна Рада не підтримала. І тут якраз "Європейська Солідарність" не давала голосів. Це законопроєкт про декриміналізацію виготовлення, поширення і ввезення порнографії. Поясніть, будь ласка, позицію своєї фракції. Що вас не задовольняло у цьому законопроєкті?
Цей законопроєкт виявився досить контроверсійним, з огляду на те, що у нас було достатньо багато звернень від феміністичних організацій. Тобто, наприклад, у громадянського суспільства були дуже серйозні претензії до того, чи взагалі цей закон треба приймати. Оскільки є достатньо серйозна структура — мережа, яка займається захистом прав жінок, і вони вважають, що в нинішніх умовах, особливо в умовах війни, цей законопроєкт приймати, м'яко кажучи, передчасно. Ми запросили нашого колегу Ярослава Железняка, одного з авторів законопроєкту, щоб він виклав свою точку зору. Але ви ж знаєте, як відбувається формування порядку денного — ввечері ми дізнаємося про те, що буде розглядатися наступного дня. Якби формування порядку денного відбувалося у пристойний спосіб, коли порядок денний відомий заздалегідь, то ми б встигли провести цю розмову і приймали б обґрунтоване зважене рішення, а не відмовились взагалі від участі у цьому голосуванні. Отже, ми просто не мали елементарної можливості для того, щоб провести необхідну дискусію. Ми маємо вислухати всі думки, а потім фракція голосуванням ухвалює рішення. Я, наприклад, схилявся до того, щоб підтримати цей законопроєкт, але в даному разі ми вирішили, що поки остаточно не проведемо дискусію, зокрема щодо руху із захисту прав жінок, ухвалювати рішення не будемо.
"Застава 17 тис. грн має бути покладена на роботодавця"
У Верховній Раді зараз зареєстровано низку законопроєктів, які у разі ухвалення можуть змінити правила військового обліку та бронювання. Серед таких новацій — економічне бронювання через цільові внески від заброньованих працівників у сумі 17 тис. грн. Хотілося б дізнатися ваше ставлення — будете чи не будете голосувати за таку пропозицію?
Я вважаю, що людина точно не повинна вносити заставу сама за себе. Але якщо йдеться про те, щоб це робив роботодавець, тоді, можливо, це має сенс. Оскільки роботодавець буде зацікавлений у тому, щоб не просто бронювати конкретних людей, а щоб вони далі у нього працювали. І це буде дійсно стосуватися тих осіб, які є особливо цінними для роботодавця. Тобто — в даному разі це має бути покладено на людину, яка наймає на роботу, тобто на юридичну особу.
Володимир Ар'єв. Фото: facebook/volodymyr.ariev
"Якщо зробити автоматичним, давати чи не давати бронювання, це знизить корупційні ризики"
Якщо це зробити автоматичним й уникати розгляду, давати чи не давати бронювання, то це знизить корупційні ризики, які супроводжували процес бронювання. Адже певні посадовці певних міністерств, до галузі яких належать ті підприємства, які подавалися на бронювання, визначали на свій особистий розсуд, давати право підприємству бронювати працівників чи не давати. Перше читання — це одна справа, але те, що відбувається після внесення поправок — це зовсім інша історія, тому що ми будемо читати такі важливі законопроєкти досить глибоко. І якщо туди повносять речей, які становитимуть корупційні ризики, то "Європейська Солідарність" підтримувати це не буде. Але я можу точно сказати: якщо ініціатива буде сприяти тому, щоб знизити корупцію і навести порядок у питаннях бронювання, то "Європейська Солідарність" завжди дає голоси для адекватних законопроєктів.
"Буде кілька етапів реформи всього, що стосується цифровізації, поведінки та функцій ТЦК"
Далі поговоримо про законопроєкт щодо реформи територіальних центрів комплектування та сервісної моделі мобілізації. Цей документ передбачає цифровізацію процесів. Зокрема, пропонується перевести взаємодію громадян із ТЦК до електронного кабінету військовозобов'язаного, зробити вручення повісток винятково онлайн із фіксацією отримання і дати українцям постійний доступ до інформації про свій статус, придатність до служби, відстрочення чи перебування у резерві. Як ви ставитеся до цих ініціатив?
Цей законопроєкт є достатньо свіжим, він ще не розглядався у комітеті. Я вам скажу, що це лише частина із того комплексу питань, які зараз треба вирішувати щодо мобілізації та загалом цього процесу. Він дійсно, особливо на місцях, обріс корупцією. А історії, які відбуваються із порушенням прав людини під час затримання і доставлення до ТЦК, усім дуже відомі, про це говорять у Верховній Раді, а Уповноважений з прав людини зробив це частиною своєї щорічної доповіді у парламенті. Тобто — це треба вирішувати. Я бачу, що є зараз ініціатива міністра оборони для того, щоб дійсно змінити ситуацію. Минулого тижня була зустріч у народних депутатів з Михайлом Федоровим, я був на цій зустрічі. Звісно, зараз я не можу розповідати певні деталі того, що збираються робити, бо це була спільна домовленість із міністром — допоки Міністерство оборони через уряд не внесе свій повний законопроєкт, ми деталі не повідомляємо.
Буде кілька етапів реформи всього, що стосується цифровізації, поведінки та функцій ТЦК, деяких речей, які будуть робити службу в Збройних силах і мобілізацію більш привабливою, в тому числі фінансово. Це буде внесено, міністр обіцяв, уже цього місяця. Тобто — буде внесено комплексний законопроєкт, перший із трьох, які очікуються загалом від Міністерства оборони. Процес буде, я вам одразу скажу, дуже непростий, оскільки закон справді зачепить інтереси тих, хто, скажімо так, грів руки на всьому тому, що відбувається. Я вважаю, що ми підходимо до цього професійно, і якраз всі тези, які стосуються цифрового обліку під час мобілізації та оповіщень, можна буде внести загалом, і вони можуть бути у законопроєкті від Міністерства оборони. Ми маємо його отримати, прочитати уважно і зробити висновки. Поки що тезові ідеї, озвучені міністром, мені особисто сподобалися. І я вважаю, що це дійсно створить абсолютно нові умови, які принаймні покладуть основу того, щоб не відбувалися такі скандальні історії, коли люди просто ховалися зі страхом від мобілізації до Збройних сил України.
"Функції оповіщення мають бути покладені або на поліцію, або на окрему від ЗСУ структуру"
Але тут найголовніше — треба визначити, хто має проводити заходи з оповіщення та перевірки громадян щодо виконання законодавства про мобілізацію. На мою особисту думку, це не мають робити військовослужбовці. Люди у військовій формі, виходячи з Адміністративного кодексу, Цивільного кодексу України, не повинні просто брати участь у діях, що пов'язані із військовозобов'язаними, але ще не військовослужбовцями. Тобто — всі ці функції мають бути покладені або на поліцію, або на окрему структуру, яка має бути окремою від Збройних сил України. Збройні сили і територіальні центри комплектування мають займатися лише розподілом мобілізованих по військових частинах, але ніяким чином не брати участь у тому, щоб виловлювати громадян і доставляти їх у ТЦК.
Керівництво поліції вже не раз підкреслювало, що не горить бажанням займатися цією функцією. Але функція важлива, тож дійсно треба ухвалити державницькі рішення і визначити, хто буде відповідальним.
А чим взагалі вони горять бажанням займатися? Працівників поліції багато заброньованих, вони мають підтримувати правопорядок, в тому числі й виконання законів. Якщо вони заброньовані від призову та мобілізації на військову службу, то принаймні мають займатися тим, щоб цю мобілізацію забезпечити.
"Номер один, два і три — це законопроєкт про підвищення зарплат військовослужбовців"
Щодо найближчого пленарного тижня. Які найважливіші законопроєкти буде розглядати Верховна Рада, котрі стосуються передовсім безпеки та оборони? І загалом, які топ-3 законопроєкти ви вважаєте пріоритетними для розгляду?
Ми не знаємо до останнього моменту, які законопроєкти будуть включені у порядок денний. Тобто — остаточний порядок денний ми здебільшого отримуємо вранці у день пленарного засідання, і кожного наступного дня протягом пленарного тижня порядок денний змінюється. У нас зараз, я вважаю, топ-пріоритети — перерозподіл бюджету. Це номер один, номер два і номер три. Найперше, треба нарешті припинити цю практику роздачі слонів під час необхідності максимального забезпечення оборони. Ми бачимо, що відбувається зараз у Збройних силах із постачанням, є недофінансування, як я вже казав, 50% сфери оборони. Під час війни сфера оборони — найбільш недофінансована з усіх сфер у державному бюджеті. Ясна річ, що з цим треба щось робити.
Для мене номер один, два і три — це законопроєкт про підвищення зарплат військовослужбовців. Тому що вони давно уже на це заслужили. Людям, які обороняють Україну від навали під час повномасштабної війни з 2022 року, з того часу фактично не піднімали зарплатню, навіть базову ставку. Але при цьому гроші витрачаються на кешбеки, на доплату за пальне, на безкоштовні квитки тощо. На моє абсолютно тверде переконання, військовослужбовці заслуговують на ці гроші більше. Я порахував, що за тиждень на всі ці "прожекти", які уряд проводить з резервного фонду, витратили близько майже 100 млрд грн. Цього було б абсолютно достатньо для того, щоб підвищити зарплату військовослужбовцям — базову ставку з 20 до 30 тис. грн. Тому що, наприклад, виділення по 180 млн грн кожного разу одним траншем телеканалу 1+1, Інтеру, іншим олігархічним телеканалам — на це кошти завжди знаходяться. А для того, щоб підвищити зарплату військовослужбовцям, коштів немає.
28 травня Верховна Рада в першому читанні внесла зміни щодо держбюджету, які передбачають збільшення видатків на сектор безпеки та оборони. Ви мали на увазі, що це потрібно остаточно проголосувати?
Це не той законопроєкт. У тому законопроекті якраз 40 млрд грн забрали від оборони і передали у резервний фонд. Я дуже уважно читав, що ми приймаємо. А про цей законопроєкт, який стосується підняття зарплат військовослужбовцям, навіть на засіданні бюджетного комітету міністр фінансів Марченко сказав, що ресурсів на це вони поки що не вбачають. Але ми вбачаємо ці ресурси і ми будемо боротися за те, щоб вони були використані саме на підняття зарплат військовослужбовцям, а не на резервний фонд, звідки беруться гроші на кешбеки, чекінги і пітчинги. Щоб ці кошти йшли безпосередньо на питання оборони.
У ПРОГРАМАХ "СЬОГОДНІ. ІНТЕРВ'Ю" УКРАЇНСЬКОГО РАДІО БЕРУТЬ УЧАСТЬ ПРЕДСТАВНИКИ РІЗНИХ ФРАКЦІЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ. ПІСЛЯ ЧЛЕНА ФРАКЦІЇ ПАРТІЇ "ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ" ВОЛОДИМИРА АР'ЄВА У ПРОГРАМАХ "СЬОГОДНІ. ІНТЕРВ'Ю" ЦЬОГО ТИЖНЯ ВІЗЬМУТЬ, ЗОКРЕМА, УЧАСТЬ ПРЕДСТАВНИКИ ПРОПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ ФРАКЦІЇ "СЛУГА НАРОДУ", ФРАКЦІЇ "ГОЛОС", ДЕПУТАТСЬКОЇ ГРУПИ "ПАРТІЯ "ЗА МАЙБУТНЄ".
