Фото надане співаком
"Я регулярно заходжу на паблік Ліни Василівни й читаю, бо кожного дня там викладають і старі, і нові вірші. Мені цікаво, я слідкую за її творчістю. Й мені попадається цей вірш на очі, і знаєш, як всі зараз люблять слово "метч", от воно в мене одразу заметчилось."
Привіт. Буквально два місяці тому, 19 березня, вся Україна відзначала 96-річчя Ліни Костенко. Ми всі читали тоді її вірші. В який момент ти зрозумів, що саме цей її вірш настільки резонує з твоїми переживаннями, що захотів покласти його на музику?
Трошки раніше, це відбулось десь на початку березня. В мене була готова музика. Що називається, сиджу в студії, розставляю нотки, і музика була готова. Тексту на неї не було. А я регулярно заходжу на паблік Ліни Василівни й читаю, бо кожного дня там викладають і старі, і нові вірші. Мені цікаво, я слідкую за її творчістю. Й мені попадається цей вірш на очі, і знаєш, як всі зараз люблять слово "метч", от воно в мене одразу заметчилось. Я одразу ритміку під ту музику, котра вже була в мене, почув, і воно заграло. Я записав трек, і само собою, вирішив отримати дозвіл, і в мене це вийшло! Дякую Ліні Василівні за те, що дала дозвіл на використання свого вірша.
Можеш розказати про це докладніше? Бо ми почули, як ти пишаєшся собою. Тому що поспілкуватися з Ліною Костенко зараз — це дорогого коштує.
Мені насправді поки не пощастило з нею ні познайомитись, ні поспілкуватись. Я знаю, що в неї закритий такий стан. Вона спілкується зі світом через свою доньку. Але добре, коли є друзі, і можна використати, як я це називаю, "дружескій адмінресурс". Мені допоміг Сергій Жадан. Я його набрав, кажу: "Серьога, така тєма, от написав пісню на вірш, але хочу отримати дозвіл, щоб це не було неправильно". Він говорить: "Давай трек". Я йому відсилаю трек, і буквально за пару годин він мені присилає відповідь, що так, ми здивовані, що саме цей вірш Олег вибрав, але так, само собою, даємо добро, най співає. І я, звісно, дуже з цього радію.
А хотів би поспілкуватися з Ліною Костенко?
Звісно. І познайомитись, звісно, хочеться, але розумію, що прийде час і треба буде, — побачимося.
Треба буде — напишемо ще пару пісень.
Однозначно.
На цю пісню вийшов також дуже чуттєвий кліп, знятий одним кадром. Як виникла ідея зняти саме так?
Насправді це теж, коли воно має відбутися, воно відбувається. Я не планував знімати саме такий кліп на цю пісню, але приїхав підтримати гурт "Друга ріка". Вони знімали кліп на свій трек "7’Я в онлайні" і попросили мене підтримати. Там багато друзів приїхали. Я сів в кадр, ми зробили один дубль. І для їхнього кліпу вони нарізали друзів шматочками. А я коли побачив цей один дубль, джентльменам одразу сказав, що мені потрібен цей дубль від початку до кінця. Вони мені його презентували, і виходить, що знову ж таки заметчилось. Я хотів підтримати друзів з гурту "Друга ріка", а виходить, що й вони мене теж навзаєм підтримали.
В тебе постійно повторюється історія, що і тут склалось, і тут вдалий момент, і тут заметчилось. Це взагалі притаманно твоєму життю, що втручається випадок?
Звісно, так. Можу сказати, що я десь в цьому сенсі трохи щасливчик. Дуже багато речей зі мною відбувались випадково, але ставали згодом знаковими для мене. Тому все можливо.
А якийсь приклад?
Наприклад, в мене колись була своя телевізійна програма на Національному телебаченні, це був ще 94-96-ий рік. Це було просто випадково. В мене був роман з дівчиною, котра працювала на цьому телебаченні. Я просто прийшов до неї в гості, і все, познайомився з дирекцією, розказав про свої ідеї. На той час я вже цікавився хіп-хоп культурою, мені подобався репчик, і я їм сказав, що є новий прошарок, куди треба звернути свою увагу, і дирекція пішла мені назустріч, і за рік в мене вже була своя телевізійна програма на Національному телебаченні. Хоча теж це клеїлось отак от випадково. Мені здається, що навіть і з Фоззі, з гуртом "Танок на майдані Конґо" я теж познайомився випадково. Я просто вчився на круп'є в казино в 94-му році. І туди ж прийшов Фоззі теж вчитись на круп'є в казино. Випадково ми там з ним познайомились, а згодом це стало, можна сказати, теж доленосним рішенням, доленосною зустріччю. Тому, якщо так копатися по моїй біографії, то можна багато таких випадкових речей знайти, котрі потім стали знаковими.
Ще хочу повернутись до пісні "Я кину все". В тебе в інстаграмі є смішні відео під неї. Там і про те, як ти в дитинстві вирішуєш піти з дому, або як тобі в борщ поклали болгарський перець. Як виникла така ідея? Це все TikTok?
Коли пісня серйозна і, що називається, дуже щемлива, дуже справжня, скажімо так. Й не дивлячись на те, що вірш написала Ліна Костенко, вона дуже резонує з тим, що відбувається в мене зараз всередині. А TikTok і вся ця штука… Це називається "плюс", і радість від роботи з зумерами. Тому що в нашій команді з'явилось декілька прекрасних дівчат-зумерок, і вони накидують ідеї. І я розумію, що вони теж мене зчитують. Вони розуміють, де можна посміятись і іронічно поставитися до якихось серйозних речей. І мені дуже подобається такий їхній підхід. От я просто терпіти не можу болгарський перець, особливо коли його в борщ додають. Мені здається, що болгарський перець взагалі треба заборонити законодавчо. А якщо це неможливо, то хоча б розказати людям, що в борщ його не треба додавати, тому що це вже бограч якийсь виходить. А борщ — це святе, його не можна псувати болгарським перцем! [Сміється — ред.]
"Я пристаю на все нове, коли воно гармонійне і не псує класику. А борщ із болгарським перцем — це псування класичного українського рецепту. А наші TikTok і ідеї зумерів щодо ставлення до пісні, — то це якраз мені дуже подобається, тому що до серйозних речей завжди треба ставитись трошки з іронією."
Ти кажеш, що не любиш, коли в борщ додають болгарський перець, хоча йдеться про новий смак, про якусь новизну. Й при цьому підтримуєш те нове й незвичне, що пропонують дівчата-зумерки, які працюють в команді. Як у тебе це поєднується?
Дивіться, я пристаю на все нове, коли воно гармонійне і не псує класику. А борщ із болгарським перцем — це псування класичного українського рецепту. А наші TikTok і ідеї зумерів щодо ставлення до пісні, — то це якраз мені дуже подобається, тому що до серйозних речей завжди треба ставитись трошки з іронією. Тому що коли ти надто серйозно ставишся до серйозних речей, це вже масло масляне, і воно вже трошки попахує тавтологією емоційною. А от трошки іронічно подивитись — мені це завжди подобалось. Та й в принципі дуже багато у нас і пісень глобально так зроблено: з іронічної точки зору про серйозне.
Я все ж хочу побути адвокатом болгарського перцю, бо все не так погано насправді.
Я можу вам пояснити. В нього настільки домінуючий смак, настільки агресивний, що коли ти в будь-який салат його кладеш, от він полежить поруч із огірком, — і вже огірок буде смаку болгарського перця. Полежить поруч із помідорчиком, — і помідорчик вже все на себе забере. А я не хочу, щоб один якийсь смак домінував. Борщ — це гармонійні складові різних смаків, і ніхто не має собі дозволяти це псувати. [Сміється — ред.]
Дякуємо тобі за цю розмову в такі не найсвітліші часи.
Слухати пісню Fahot "Я кину все", як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує. Новинки" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.
