Наслідки підриву російськими окупантами греблі Каховської гідроелектростанції, червень 2023 року. Фото: АР
"Це одна з найбільших екологічних катастроф у сучасній історії Європи"
Яка ситуація три роки потому на тих територіях, які були затоплені внаслідок підриву російськими окупантами Каховської ГЕС?
Через три роки після підриву Каховської ГЕС ми маємо визнати, що це була не просто техногенна аварія чи воєнний злочин. Це одна з найбільших екологічних катастроф у сучасній історії Європи. Це дуже важкі й великі втрати не тільки для цивільного населення й аграріїв, а й для всієї планети. На півдні України, який зазнав наслідків Каховської катастрофи, змінилися водні структури, що вплинуло й на кліматичні зміни. І найстрашніше те, що люди втратили доступ до питної води. Ми говоримо про Херсонську, Запорізьку, Дніпропетровську та Миколаївську області. Після руйнування греблі фактично Україна втратила резервуар із приблизно 18 км³ прісної води. Також були зруйновані зрошувальні системи. Для довкілля наслідки виявилися ще масштабнішими, тому що було зруйновано цілу екосистему найбільшого водосховища на Дніпрі. Загинули мільйони риб, молюсків, земноводних та інших водних організмів. Вниз за течією були віднесені мулові відкладення, накопичені за десятиліття існування водосховища. І ще один важливий наслідок — руйнування системи зрошення, тому що 580 тисяч гектарів земель фактично потрапили в зону ризику і зараз не мають доступу до необхідної води.
Також ми бачимо наслідки катастрофи, які виходять далеко за межі 2023 року, і вони впливають на економіку, продовольчу безпеку і загальну стійкість цілого регіону та життя місцевих мешканців. Ми говоримо як про забруднення, так і про глобальні зміни, тому що наслідки ми будемо відчувати десятиліттями. Окрім цього, ми не можемо моніторити наслідки катастрофи так, як мали б це робити, оскільки це все ж таки лінія фронту. Крім того, ми не можемо дослідити території, які тимчасово окуповані, тому використовуємо супутникові дані.
Одна частина територій затоплена, інша — відновлюється як природний луг
Що показують супутникові знімки цих територій, які були затоплені?
У нас є населені пункти, які так і залишилися під водою. Але там, де вода зійшла, відновлюється природний луг, який був до того, як там з’явилося водосховище. Тому суперечності між дослідниками та активістами полягають у тому, чи будемо ми відновлювати водосховище, чи залишиться луг. І, напевно, було б правильно все ж таки оновити інфраструктуру — і для зрошення, і для доступу до питної води, для резервуару — та зробити її більш децентралізованою. Але наразі маємо: частина територій затоплена, а частина відновлюється як природний луг.
Частково у нас змінилися території. Але це стосується тих, що ближче до Дніпропетровщини, там, де зійшла вода. Тобто територій Херсонської області. Там, де люди взагалі втратили доступ до води, її фактично привозять навіть для пиття та побутових потреб. І ми маємо ситуацію, коли на частині територій зійшла вода і вони можуть зазнати опустелювання, частина територій уже заростає природним лугом, а частина територій залишається затопленою. Вода нікуди не зійшла з декількох сіл. У нас є території, де окремі села залишаються під водою.
Які види тварин і рослин найбільше постраждали внаслідок цієї катастрофи?
У зв’язку із розв'язаною Росією війною та Каховською катастрофою на півдні зникають деякі види. Найбільше постраждала, звичайно, риба, тому що вона була фактично знищена. Там, де було Каховське водосховище, багато риби загинуло. Також відбувається зміна географічного стану півдня. Види, які могли вижити, були природним чином переміщені. Але наразі ми не маємо повної інформації.
Юлія Мархель. Фото: Укрінформ
“Світ перестав говорити про Каховську катастрофу”
Наскільки у світі є зараз консенсус щодо того, яку саме відповідальність Росія має понести за підрив Каховської ГЕС?
Україна працює над цим, тому що навіть наші дослідження ми передаємо військовій прокуратурі. Військова прокуратура вже використовує їх для фіксації злочинів. Тому важливо для українців продовжувати моніторити, досліджувати й публікувати дані, поширювати їх не лише в межах нашої країни, а й за її межами, і надсилати дані як до Європейського Союзу, так і до ООН та всіх можливих структур, які є дотичними й компетентними в цьому напрямку. Світ перестав говорити про Каховську катастрофу, тому, мені здається, українцям треба набагато більше говорити про це. Тому що зараз я перебуваю в закордонному відрядженні в Стамбулі на глобальному форумі Zero Waste, на який приїхали понад сто міністрів екології. І ніхто про це не говорить, хоча тут говорять про зміни клімату, хоча тут говорять про забруднення. Тобто цього немає на порядку денному. Тому ми маємо актуалізувати інформацію, поширювати її серед інших країн і, звичайно, працювати над тим, щоб ці злочини не тільки фіксувалися, але й щоб наші дипломатичні місії за кордоном працювали над тим, аби країни визнавали, що це є екоцид щодо нашої природи, і щоб Росія потім виплатила компенсації та забезпечила не лише очищення територій, а й їх відновлення для того, щоб це було екологічно, природно й безпечно.
Якою має бути ця відповідальність, на вашу думку як екологині?
Тут має бути притягнення до відповідальності і, звичайно, повне покриття витрат на очищення, відновлення і розбудову нової інфраструктури, якою б вона не була: чи децентралізованою, якщо влада ухвалить таке рішення, чи якоюсь осучасненою. Для того, щоб ми почали ліквідовувати наслідки, причому не швидкі, а довгострокові наслідки Каховської катастрофи, нам потрібно, щоб зупинилася війна. Нам треба туди зайти з усіма науковцями, усе дослідити, проаналізувати, скласти міжнародний план, тому що маємо багато прецедентів у світі щодо затоплень, наприклад. Інші країни мають досвід ліквідації наслідків забруднення. Ми маємо зібрати міжнародний досвід з усіх сторін, щоб ми могли використати цей досвід і на глобальному рівні реалізувати все це на півдні якнайкраще, адаптувавши до умов нашої країни.
Наслідки Каховської катастрофи залишатимуться з Україною на десятиліття
Які наслідки катастрофи будуть залишатись впродовж десятиліть? Які є прогнози щодо динаміки розвитку ситуації?
Усі ці наслідки будуть із нами ще довго. Ми не можемо їх ліквідувати, тому що триває війна і ми фактично не маємо доступу до цих територій, що дозволило б нам, як іншим країнам, які не перебувають у стані війни, усе очистити та відновити. І ми говоримо про десятиліття.
Крім того, наші дослідження показують, що ті токсичні речовини, метали, пестициди, усі ці забруднення, які потрапили до Дніпровсько-Бузького лиману та Чорного моря, нікуди не діваються. Тобто вони будуть розкладатися природним шляхом у природному середовищі. І залежно від того, які це речовини, вони можуть зникнути через три роки, а можуть і через сто років. І ми говоримо про те, що на дні Чорного моря в нас дуже багато забруднення після Каховської катастрофи, яке нікуди не поділося. І це стосується як мастил, так і свинцю, кадмію, ртуті, миш’яку, нікелю, хрому — усього того, що могло потрапити не тільки з домогосподарств. Ми знаємо, що були підтоплені й затоплені цілі заводи, підприємства, заправні станції. Тобто вся ця аграрна інфраструктура. Тому насправді це дуже відкрите питання: скільки років ми ще будемо відчувати ці наслідки.
І, звичайно, ми закликаємо всіх не користуватися водою там, де було повне затоплення і де в колодязях та свердловинах вода є непитною. Або, якщо вже користуються, то хоча б багаторазово кип’ятити, відстоювати й очищати воду. Тому що всі ці речовини не тільки через харчовий ланцюг потрапляють до нашого організму, вони можуть проникати і через шкіру. Наприклад, діти купаються в Чорному морі, приходить хвиля із забрудненнями, і через шкіру ці речовини також потрапляють в організм. І навіть миш’як, який потрапив у довкілля і щодо якого були зафіксовані перевищення норм після катастрофи, усе одно накопичується в організмі. За один день ми, можливо, не відчуємо наслідків для людського організму, але після накопичення можуть виникати хвороби — від алергічних реакцій до летальних випадків. У нас вся екологічна система фактично забруднена у зв’язку з війною. І ми не маємо можливості відновлюватися навіть самі по собі як люди. Звичайно, це впливає і на природне середовище, і на флору, і на фауну. Тому забруднення залишається серйозною проблемою для ґрунтів і води, а також для безпеки життєдіяльності людей. Окрім цього, звичайно, ми вже ніколи не побачимо аграрний сектор таким, яким він був раніше. Тобто південь уже ніколи не буде таким, яким був. На жаль.
КОНТЕКСТ
6 червня 2023 року, під час російського вторгнення в Україну окупанти знищили греблю Каховської гідроелектростанції, вчинивши воєнний злочин і акт екоциду. Греблю Каховської ГЕС росіяни замінували та підірвали, що призвело до її знищення. У зоні катастрофи опинилося 16 000 людей та близько 80 населених пунктів, частину з яких затопило внаслідок цього російського теракту.
