Олена Земляна: "На щастя, ми напередодні убезпечили найцінніші експонати"

Олена Земляна: "На щастя, ми напередодні убезпечили найцінніші експонати"

Унаслідок російської атаки на Київ пошкоджень зазнала скарбниця Національного музею історії України. Вибухова хвиля вибила вікна в експозиційних та робочих приміщеннях, однак найцінніші експонати вдалося завчасно убезпечити. Про стан музею після обстрілу, наслідки атак РФ для культурної спадщини та роботу зі збереження історичних артефактів в ефірі Радіо Культура розповіла генеральна директорка музею Олена Земляна. За її словами, Росія намагається «нищити найцінніше, що ми маємо зберегти для своїх нащадків», однак українські музейники продовжують захищати й зберігати культурну спадщину навіть під час війни

0:00 0:00
10
1x

Олена Земляна. Фото: suspilne.media

 

Пані Олено, ми знаємо, що руйнувань зазнала друкарня та інші споруди, а недалеко від Успенського собору розташована скарбниця Національного музею історії України. У якому стані приміщення?

Приміщення постраждало. Вибуховою хвилею вибито вікна і в робочих кімнатах, і в тих приміщеннях, де розташовані музейні експозиції. Але, на щастя, ми убезпечили напередодні найцінніші експонати, тобто розібрали ці експозиції. Тож експонати не постраждали, а маємо лише наслідки деяких руйнувань виставкових конструкцій, що були ближче до вікон.

Коли може відкритися музей і відвідувачі зможуть зайти до скарбниці НМІУ?

Зараз тривають роботи з подолання наслідків. Складаємо всі документи, щоб зафіксувати ці збитки і потім перейти до наступної стадії — відновлення, де це можливо. Треба не забувати, що це пам’ятка національного значення, що обмежує нас у певних швидких рухах. Але ми маємо сприяння від усіх органів влади, тому це буде, думаю, у максимально стислі терміни. Заповідник до кінця тижня точно буде зачинений для відвідувачів. Ми поки що орієнтуємося на такі ж терміни.

Ми раніше згадували про Чернігів, Святогірськ, Одесу, Харків, Херсон. Які спільні риси мають російські атаки на культурну спадщину?

Безперечно, це однакові методи руйнування наших унікальних пам’яток. І це певні обмеження у роботі закладів, оскільки ми убезпечуємо колекції, тож не можемо повноцінно представляти наші артефакти. Це і люди, які працюють у цих закладах і долають ці наслідки. Тут ідеться про стреси, це фактично форма залякування працівників і населення загалом. Тим не менше, ми намагаємося справлятися із цими наслідками та співчуваємо нашим колегам, які так само щоденно потерпають від ворожих атак.

Коли Росія руйнує нашу культурну спадщину, вона намагається забрати у нас історію, приглушити наше відчуття минулого. Що про це говорять історики?

Це може бути кілька факторів, які ставить перед собою агресор. Якомога більше показувати свою перевагу, що їм не дуже вдається на полі бою, а також нищити найцінніше, що ми маємо зберегти для своїх нащадків. Тому ця спланована атака має за мету впливати і психологічно. Дякую всім, хто тримається, бо навколо проблеми мобілізувалося багато людей сьогодні. Представлені всі органи влади, діячі культури, всі об’єдналися в одній меті — захищати і зберігати, щоб наступні покоління мали можливість осягнути велич нашої історії та культури. Ворог хоче впливати на наше майбутнє, але ми тут тримаємося щоб цього не відбулося.

Чи можемо ми за переліком зруйнованих пам’яток уявити собі, якою хоче бачити Росія історію України?

Кожен об’єкт має значення, національне чи місцеве. Тому втрата будь-якої пам’ятки для нас є безумовною втратою цілого напряму історії. Має бути цільна картина, вся широка географія нашої спадщини, наших артефактів, якими опікується Україна. Неможливо виокремити якийсь об’єкт як особливий.

Чому пам’ять про руйнування інколи стає не менш важливою за пам’ять про створення цих пам’яток?

Треба робити висновки із того, що відбувається, аби максимально бути убезпеченим у майбутньому. Тому цю інформацію про руйнування треба пам’ятати, зберігати, поширювати, щоб ця історія не повторювалась. Маємо мрію, що так воно і буде. Після перемоги ми зможемо осягнути весь масштаб збитків, який сьогодні маємо.

Як, за вашим досвідом, відбувається повернення в Україну цінних артефактів?

Попри те, що основна задача зараз — вистояти і перемогти, є люди, які розуміють цінність культури і знаходять ресурси, для того щоб спрямовувати їх саме в культуру. Ми в Національному музеї історії України маємо таких друзів, завдяки яким було реалізовано багато проєктів. Це і відома колекція "Скіфського золота", яка була повернена в Україну вже під час повномасштабного вторгнення, і колекція унікальних історичних артефактів, які зберегли для нас канадські колеги, і ми повернули їх наприкінці минулого року. Усі ці речі убезпечені зараз, і ми чекатимемо, коли безпекова ситуація дозволить повноцінно поділитися з українцями радістю цього надбання. Безперечно, цю роботу треба проводити далі, вести переговори про повернення артефактів в Україну.

Останні новини
Україні потрібні мобільні заправки, автоматизовані АЗС без операторів — Думенкова
Україні потрібні мобільні заправки, автоматизовані АЗС без операторів — Думенкова
"Сліди" в оскарівських перегонах. Коментує Алік Шпилюк
"Сліди" в оскарівських перегонах. Коментує Алік Шпилюк
Промінь рекомендує: АЗІЗА з треком "Забирай"
Промінь рекомендує: АЗІЗА з треком "Забирай"
Хвороба Альцгеймера: як вчасно розпізнати і профілактувати?  Поради неврологині
Хвороба Альцгеймера: як вчасно розпізнати і профілактувати? Поради неврологині
"Дуже добра ініціатива". Федоренко про Центр рекрутингу іноземців НГУ
"Дуже добра ініціатива". Федоренко про Центр рекрутингу іноземців НГУ
Новини по темі
Великий бізнес проти ініціативи збільшити ПДВ до 21% — Руслан Чорний
67% видатків — на безпеку й оборону: аналіз проєкту бюджету 2027 від Євгена Невмержицького
"Або померти від дрона, або від голоду": розповіді очевидців про голодомор в Олешках, який росіяни влаштували у XXI ст.
Усе про "Зимову підтримку". Ексклюзивно для Українського Радіо міністр соцполітики Денис Улютін
"Я сподіваюся, що Верховна Рада зможе проголосувати". Улютін про поліпшення ситуації з держбюджетом