Фото: Пресслужба The Hardkiss
Людська психіка з часом тільки міцнішає, і, виявляється, ми можемо багато чого пережити
Альбом Grey Hound уже тиждень на стримінгах. Які коментарі або, можливо, реакції найбільше запам'яталися за цей час?
Випуск альбому — це завжди стрес. Це дуже масштабна історія. Рідко зараз хто часто випускає альбоми, більше сингли, і тому ми дуже чекали на цей день. Усе супер, коментарі класні. У нас є 7 відеоробіт до цього альбому, які можна подивитися в ютубі, і коментарі ми там теж читаємо регулярно. Я деяким відповідаю, дякую. Іноді є критика, звісно, але все, що стосується творчості, все приймається, все дуже цікаво читати.
Ви називаєте Grey Hound концептуальним альбомом. Про що цей альбом для вас як для гурту?
Цей альбом концептуальний, тому що ми писали його цілісно. Це не набір синглів, а цілісний альбом, на який ми витратили півтора року для його створення, і його треба слухати від початку до кінця. Він зроблений у такій кінематографічній структурі: є інтро, де я розмовляю, та аутро, є переходи між піснями. Якщо слухати на музичних платформах, він нон-стоп іде. Ми дуже хотіли це зробити. Він розказаний від імені Часу. Час — головна фігура цього альбому, спостерігач, який розказує історії цих людей і цих пісень. Час як щось, що лікує наші душі, щось, що може нам допомогти переосмислити своє життя, свої вчинки. Ну, такий персонаж у сірому костюмі, якого ми назвали Grey Hound.
Чим цей альбом особливий для вас у музичному плані? Що нового ви про себе дізналися в результаті?
Ми завжди багато експериментували з музикою. Ті, хто з нами від самого початку, ті знають, що у нас були і електронні періоди, і більш ліричні, і пісня Perfection, така електронно-драйвова, і пісня "Журавлі", і це все — The Hardkiss. Тобто ми завжди експериментували, а в цьому альбомі вирішили зробити його більш альтернативним — там ще більше гітар з дисторшном, ще більше такої "злої" електроніки якоїсь. Навіть іноді проскакує метал і гроулінг, і скримінг від вокаліста гурту The Hara, наприклад. Тобто ми тут відірвалися на повну — дозволили собі достатньо брутальне звучання, при тому що мій вокал все одно залишається таким глибоко ніжно-лиричним, драматичним. The Hardkiss все одно існує за рахунок мого вокалу.
Ти вже пояснила, що тут цей Час — це така метафора. Але як час зараз працює для The Hardkiss, враховуючи всі обставини та зміни, в яких ви опинилися зараз?
Власне, всі пісні на альбомі є відображенням мого душевного стану, душевного стану взагалі всієї команди, коли майбутнє незрозуміле, воно сіре. Тому і колір обраний сірий як такий проміжний якийсь колір осмислення, колір невизначеності, колір запитань, на які потрібно знайти відповіді. І, власне, я сподіваюся, що час і допоможе знайти відповіді на дуже багато питань. І, в принципі, час для всіх, мені здається, — це не ворог, а союзник.
Яка твоя особиста філософія, поділися, що робити з часом? Боротися, тікати від нього чи якось пливти за течією? Як ти взагалі знаходиш баланс у цьому хаосі?
Мій життєвий досвід показує, що від часу не втекти, від себе не втекти, і обставини складаються так чи інакше, хочеш ти цього чи не хочеш, і твоє, все, що ти можеш, — це якось підлаштовуватися під події, не втратити здоровий глузд при цьому всьому і продовжувати жити, втілювати якісь свої плани, мрії, тому що життя одне. І час мені допомагає дуже сильно. Інколи здається, що є якісь події в житті, які неможливо пережити. Але виходить, що людська психіка з часом тільки міцнішає, і, виявляється, ми можемо багато чого пережити.
Нам завжди хотілося, щоб нашу музику чули не тільки в Україні, а й поза її межами
Поговорімо про візуал, тому що ти на ньому декілька разів акцентувала — на цьому сірому кольорі, а саме на обкладинці альбому. Бо коли я особисто на неї дивлюся, виникає якесь подвійне відчуття — я так розумію, що це все ж ти чи то вільно літаєш, чи міцно прикута… Хто створював обкладинку і що це символізує?
Це картина, її малював Вал Бебко. Ми вирішили зробити обкладинку — якщо вже у нас усе концептуальне, то і обкладинку ми вирішили зробити хендмейд. В еру AI і швидкого контенту, швидкої творчості хотілося чогось реального, і тому Вал вирішив сам намалювати цей мій портрет. Він дуже намучився з очима, з обличчям, малював декілька днів, перемальовував. Ну, така концепція, знову ж таки, поза часом — левітація в сірому холодному просторі. Тобто що ти бачиш: хлопці дивляться ніби з боку на це все. Такий трошки арт, який можна по-своєму кожному осмислювати.
Юлю, я не можу оминути той момент, що майже всі пісні написані англійською мовою, є навіть спільний трек із британським гуртом. Це ваше якесь свідоме повернення на європейський ринок?
На альбомі 12 повноцінних пісень, із них дві українською мовою. Мали бути три українською мовою, але ми вирішили одну відкласти на осінь, тому вас чекає ще одна класна прем'єра восени. Якщо брати від початку гурту, ми писали англійською мовою, наш перший альбом практично 100% англомовний. Нам завжди хотілося, щоб нашу музику чули не тільки в Україні, а й поза її межами. І зараз у нас є така можливість, бо співпрацюємо з європейським менеджментом, букерами і робимо дуже багато кроків, аби презентувати нашу музику на міжнародних фестивалях, і ми вже почали це робити. Насправді одиницям з українських артистів вдавалося стати успішними на міжнародних сценах. Може, навіть два гурти, три максимум. Ніхто не знає, що буде в майбутньому, як це все вийде чи не вийде. Не хочеться ставити якихось аж занадто амбітних цілей. Просто хочеться робити музику, і хай вона відкриває собі двері далі.
Якщо оцінювати цей новий альбом, він розпочинає якийсь абсолютно новий етап для The Hardkiss чи, навпаки, завершує певну епоху? Як ти для себе його оцінюєш? Які у вас зараз взагалі глобальні амбіції? Що хочеться реально найбільше реалізувати і зробити?
Якби ти мені це питання поставив у 2024 році, я б могла тобі навіть відповісти, що, напевно, завершує, тому що, зізнаюся, у нас були дуже різні думки з приводу майбутнього нашого гурту за різних обставин. Але цей альбом настільки вийшов класним, і ми бачимо таку круту реакцію від слухачів і в Україні, і поза її межами, що в мені є надія на те, що, попри те що гурт існує вже 15 років, може відкритися ще якась нова сторінка, ще якийсь новий, дуже цікавий етап, новий, більш масштабний досвід, якого у нас не було. Знову ж таки, ніхто не знає, що буде в світі завтра і взагалі як це все обернеться, але наша музика класна і зроблена з любов'ю, якісно… Ну, я слухаю цей альбом і пишаюся тією роботою, яку ми зробили, і хочеться далі. І ми вже отримали дуже цікаві пропозиції і про дуети з міжнародними, дуже крутими артистами, і фестивалі. Знову ж таки, ми бачимо, як це працює, і це можливо.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
