Волонтери збирають мазут на Бердянській косі 11 січня 2025 року. Фото: з відкритих джерел.
Воєнні злочини проти довкілля — що це?
Пане Борисе, скільки екологічних справ ви зараз ведете, які саме випадки проваджень трапляються найчастіше?
Кожен обстріл і кожна воєнна дія спричиняє шкоду для навколишнього природного середовища. Забруднюються ґрунти, забруднюється атмосферне повітря, горять ліси, страждають дикі тварини, птахи. Але ми повинні розуміти, що не вся шкода, яка завдається довкіллю, екосистемам є воєнним злочином проти довкілля в розумінні міжнародного гуманітарного права. Тому, щоб відповісти на ваше питання, скільки саме кримінальних проваджень наразі розслідується, потрібно зрозуміти, що таке воєнний злочин проти довкілля. Це узагальнене визначення грубих порушень норм міжнародного гуманітарного права, якими в тій чи іншій формі надано захист довкіллю від військових дій. Тобто розуміння контексту, в якому вчиняються діяння, має вирішальний характер. І в кожному конкретному випадку, під час кожної конкретної події ми оцінюємо, наскільки ця подія перспективна з точки зору притягнення до кримінальної відповідальності саме за вчинення воєнного злочину проти довкілля.
Якщо говорити про основні категорії воєнних злочинів проти довкілля, то наразі це атаки на дамби, греблі, атомні електростанції та розграбування наших природних ресурсів. І зовсім інше питання – це глобальна шкода довкіллю від війни, що не є злочином в розумінні міжнародного гуманітарного права і Кримінального кодексу, але страждає довкілля. До найбільш шкідливих дій належать руйнування природних екосистем через обстріли і вибухи, забруднення вод, ґрунтів і повітря токсичними речовинами і ризики для здоров'я людей, знищення флори і фауни.
А як щодо росіян, які останнім часом почали атакувати сховища відпрацьованого ядерного пального на Чорнобилі. Це військовий злочин за ознаками і за стратегією?
За кожною такою атакою реєструється стаття 438 Кримінального кодексу. Це порушення законів і звичаїв війни. Звісно, такий об'єкт підлягає захисту і він не може бути об'єктом нападу. Але стосовно можливого екоциду, тобто статті 441, і можливого злочину саме проти довкілля, це вже буде аналізуватись пізніше, після проведення досудового розслідування, отримання результатів за статтею 438.
Скажіть, будь ласка, екоцид – це український термін, народжений війною, чи міжнародний?
Дійсно, екоцид — це більш український термін. Згідно нашого Кримінального кодексу, це злочин, який визначений статтею 441. На жаль, в європейському і в міжнародному гуманітарному праві ще немає злочину екоциду, але є норми, які захищають довкілля, є норми, які встановлюють відповідальність за здійснення широкомасштабної, серйозної, довготривалої шкоди для довкілля, що десь тотожне, десь прирівнюється до екоциду. І є директива Європейського Союзу 2024 року, яка покликана зробити злочини проти довкілля кримінально караними, і йдуть суттєві розмови щодо включення окремо екоциду як злочину згідно норм МГП.
Пане Борисе, як ці матеріали зібрані вами, трансформуються у міжнародні провадження? Міжнародний кримінальний суд, Міжнародний реєстр збитків… Оскільки Реєстр збитків в Гаазі активно приймає заявки від фізичних осіб та бізнесу, то чи може держава подавати туди масштабні позови саме за шкоду довкіллю? Ліси, надра, заповідники, які спільним надбанням…
Стосовно трансформації матеріалів, скажу, що міжнародні юридичні процеси відбуваються в межах чітко визначених процедур міжнародного співробітництва. Національне розслідування наше стає фундаментом для глобального правосуддя. Що стосується взаємодії з Міжнародним кримінальним судом у контексті злочинів проти довкілля, спричинених війною, то цей механізм працює на засадах повного сприяння. Якщо Офіс прокурора МКС виявляє зацікавленість у конкретному якомусь кримінальному кейсі, кримінальному провадженні щодо шкоди довкілля, яке розслідується в Україні, то надсилає до нас відповідний запит до Офісу Генерального прокурора, і українська сторона забезпечує відповідний рівень взаємодії.
.jpg)
Борис Індиченко в студії Українського Радіо. Скріншот з відео
Ми все одно співпрацюємо з міжнародними прокурорами, надаємо їм всю необхідну інформацію, цифрові докази, результати експертиз та забезпечуємо їм повне сприяння у тих питаннях, які їх цікавить.
Воєнні злочини проти довкілля до повномасштабної війни в Україні ніхто не розслідував
Ви безперечно спілкуєтеся з зарубіжними колегами, скажіть відверто, чи є в них розуміння абсолютно варварського винищення української природи з боку російських окупаційних військ?
На щастя, так. Від початку нападу, початку агресивних воєнних дій дуже багато наших міжнародних партнерів, міжнародних організацій долучаються до збору доказів, до фіксації цих доказів, допомоги нам у аналізі кейсів і перспективи їх, оскільки, давайте говорити відверто, що воєнні злочини проти довкілля до цього ніхто не розслідував, тим паче під час повномасштабної війни.
Тобто ми маємо дуже багато проблем зі зборами доказів. Розслідування екологічних злочинів потребує відібрання зразків ґрунту, відібрання зразків води, якихось порівняльних аналізів. Це все в умовах війни дуже непросто забезпечити. І завдяки саме нашим партнерам і зацікавленості всієї міжнародної спільноти ми маємо можливість це робити.
Я думаю, ваші підлеглі, які становлять якісь такі спеціалізовані екологічні прокуратури, мають мати відповідну освіту, так?
Ця спеціалізація в Офісі Генерального прокурора створена в 2021 році, тому у нас працюють звичайні прокурори, але за час війни настільки багато допомоги ми отримали у вигляді тренінгів, матеріально-технічної допомоги, консультацій, що дійсно я можу відверто сказати, що спеціалізація працює. І це видно не тільки по розслідуванню воєнних злочинів проти довкілля, а взагалі по нашій роботі. Оскільки ж ми повинні розуміти, що внутрішній ворог нікуди не дівся. Ліси як рубалися, так і рубаються, надра як розкрадалися, так і розкрадаються. А перший рік-півтора (повномасштабної війни — ред.), мабуть, навпаки розвʼязав руки тим, хто хотів на цьому наживатися. Зараз вже кардинально ситуація змінилася, з кожним роком зростає кількість виявлених злочинів і припинених схем, тому так, ми маємо спеціалізованих екологічних прокурорів наразі.
"Громадяни, які хочуть допомагати, — це фактично наші руки і очі"
Чи маєте ви зворотній зв'язок з людьми? Адже багато українців за роки війни почали займати активну позицію і сигналізувати про порушення, писати, дзвонити…
Дійсно, в умовах війни громадські організації, небайдужі фізичні особи, просто громадяни, які хочуть допомагати, — це фактично наші руки і очі.
Оскільки було введено мораторій на проведення перевірки Державної екологічної інспекції, тобто фактично отримувати інформацію про порушення ми не маємо звідки. Тому, так, ми дійсно багато співпрацюємо з громадськістю, ми реагуємо на кожне звернення. Я читаю особисто кожний коментар на сайті Офісу Генерального прокурора під нашими дописами.
Тому закликаю небайдужих громадян у випадку виявлення порушень, якщо вони бачать, що відбувається шкода навколишньому середовищу, звертатись, якщо не до ДЕІ, до Державної екологічної інспекції, то до нас, а ми вже будемо реагувати.
Злочини на окупованих територіях: "Поки що в країні-агресорці ще є інтернет, ми маємо що аналізувати"
Пане Борисе, ситуація ускладнюється тим, що чимало екологічних злочинів ворог здійснює на тимчасово окупованій території. Яким чином ви одержуєте звідти дані, коли немає доступу, власне, до цієї території?
В умовах відсутності фізичного доступу до тимчасово окупованих територій стандартне правосуддя ми забезпечуємо через адаптивні дистанційні методи, через масштабне застосування OSINT-розвідки, тобто це аналіз відкритих джерел. Ми аналізуємо супутникові знімки дистанційного зондування землі, ми здійснюємо фіксацію цифрових і документальних слідів, а також проводимо активну роботу зі свідками та потерпілими, які залишили зону окупації.
Такий інтегрований підхід, реалізований відповідно до міжнародних стандартів цифрового розслідування, зокрема протоколу Берклі, дозволяє сформувати належну доказову базу навіть за умов фізичної недосяжності до місця злочину.
І тут також є багато міжнародних організацій, які допомагають нам саме в отриманні якісних, високої резолюції супутникових знімків або у проведенні глибоких OSINT-розслідувань, оскільки поки що в країні-агресорці ще є інтернет, тому маємо що аналізувати.
Частина українських територій були забруднені і до початку тимчасової окупації Криму та Сходу України, тобто до 2014 року. Є ті території, які забруднені вже нами до 2022 року, тобто до початку широкомасштабного вторгнення. Як визначається точка відліку, з якою відповідальність безпосередньо вже повністю на росіянах?
Це дуже важливе питання і дуже важливо, щоб після реформи Державної екологічної інспекції, яку наразі намагаються проводити, був інтегрований моніторинг довкілля. Це важливо і це вже не так важко, як було колись.
Але якщо говорити про те, як зараз проводиться робота, то у кожному конкретному випадку стан забруднення тих чи інших територій визначається індивідуально, виключно за наслідками експертиз. Тобто під час їхнього виконання фахівці ретельно аналізують та враховують, зокрема, фонові забруднювачі, які історично були характерні для конкретної місцевості, промислові чи аграрні. А також ми враховуємо специфічні компоненти забруднення, що виникають внаслідок застосування сучасних видів зброї та боєприпасів. Тобто ми можемо говорити, що раніше на цих територіях ніколи не використовувалися такі забруднювачі, тому ми можемо це аналізувати. Саме на основі таких науково-експертних висновків у ході слідства встановлюється чіткий причинно-наслідковий зв'язок між тим, що виявлено на місці події, та безпосередніми фактами збройної агресії.
Ми залучаємо до проведення комплексної екологічної судової експертизи багато фахівців. Наприклад, по розслідуванню екоциду підриву Каховської дамби, гідроелектростанції у нас влучено більше 20 спеціалістів з різних галузей природничих наук. І кожен з них аналізує за своїм напрямом — хтось грунти, хтось флору, фауну. Потім всі вони надають свої висновки, які ми всі передаємо комісії судових експертів. І вони вже дають нам заключний висновок. Все це лягає в матеріали кримінального права.
Пане Борисе, екологічний злочин, на жаль, відтермінований у часі. Наприклад, росіяни підірвали Каховську ГЕС, знищили її і сталося це не внаслідок прямих дій агресора, а опосередкованих. Якщо простежувати далі розвиток ситуації, то є експертні оцінки, що через кілька років в Чорному морі може зникнути певний вид дельфінів. Чи маєте ви можливості юридично зв'язати і пов'язати це з підривом дамби?
Якщо говорити про підрив Каховської гідроелектростанції, то в рамках кримінального провадження досліджується і питання мору дельфінів, і питання, наприклад, мідій, всіх організмів, які жили в морі та постраждали.
Крім того, є окреме кримінальне провадження за фактом мору дельфінів в Чорному морі. Він відбувся ще на початку війни, ще під час спроб окупації Зміїного острова, і тих активних бойових дій, які були на початку війни. Зараз ми вже маємо декілька висновків різних спеціалістів стосовно того, що стало причиною загибелі цих дельфінів. І вони виводять, що це дійсно пов'язано з активними бойовими діями, з використанням сонарів, з обстрілами. Щодо кількості цих дельфінів (загиблих — ред.), то близько 20 тисяч навіть хтось з фахівців, нарахував. Зараз ми все передаємо судовим експертам, які також повинні для нас визначити. І в разі підтвердження, що дійсно це відбулося внаслідок воєнних дій, ми будемо приймати процесуальне рішення стосовно осіб, які мають до цього відношення, які вчиняли ці обстріли.
"МКС визнав розслідування екологічних злочинів одним зі своїх пріоритетів"
А чи є шанси, що екологічна шкода таки стане частиною звинувачень у Гаазі? Адже Римський статут має дуже жорсткі вимоги до доведення таких злочинів.
Дуже багато працівників Спеціалізованої екологічної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, інших правоохоронців роблять все, щоб зібрати доказову базу за відповідними міжнародними стандартами. Крім того, МКС визнав розслідування екологічних злочинів одним зі своїх пріоритетів. Тобто ми робимо все, щоб зафіксувати кожен факт шкоди навколишньому природному середовищу. І не просто зафіксувати, а й встановити причинно-наслідковий зв'язок, встановити, що відбувається і що буде відбуватись. Ми сподіваємось, що Міжнародний кримінальний суд буде цікавитися цим, і він вже цікавиться, і що дійсно винні особи понесуть покарання.
