Ілюстративне фото із із сайту Pixabay
70% смертей — від серцево-судинних захворювань
Якщо говорити про кардіологію, майже 64% всіх смертей в Україні повʼязані з серцево-судинними захворюваннями і ця статистика десятиліттями значно не змінюється. Як на це вплинула війна?
Василь Лазоришинець: По-перше, зазначу, що не 64%, а 70% за даними ВООЗ за останні роки в структурі летальності — це серцево-судинні та нейроваскулярні захворювання. По-друге, ці захворювання як були, так і залишаються за останні 20-30 років, тоді як в країнах розвинутих, наприклад, США, Японії, Франції ця цифра складає 29-30%. Тобто більше, ніж вдвічі.
Основна велика проблема — це спосіб життя та профілактика. Ми самі за собою не слідкуємо і не дбаємо. Проте вважаю, що буде велике зрушення після того, як держава прийнята програму "Скринінг 40+". Йдеться про чекап, який дає змогу перевірити рівень цукру, холестерин, тобто ті предиктори, які провокують виникнення серцево-судинних захворювань. Ця програма дасть результат, проте не через місяць-два-три, це буде через роки та десятки років.
Допомога психолога та щоденник артеріального тиску
Пані Ольго, а чи збільшується кількість звернень в дні після масштабних обстрілів? Чи існують загальні рекомендації, як зменшити навантаження на серце в таких умовах?
Ольга Уніцька: Загальна тенденція є сумною. Як тільки ми маємо стрес, звичайною фізіологічною реакцією є збільшення пульсу — тахікардія або й порушення ритму, і підвищення артеріального тиску. Звісно, що зараз ці випадки почастішали. Я своїм пацієнтам раджу звернутися до психолога, бо психотерапевтична допомога нам усім зараз потрібна, не тільки кардіологічну сторону лікувати. Багато пацієнтів, які відвідують психотерапевта, психолога, приймають ліки для психологічної підтримки, не потребують антигіпертензивної терапії.
Дуже важливо вести щоденник артеріального тиску: заміри необхідно здійснювати 2-3 рази на день. І коли я отримую щоденник артеріального тиску, я можу призначати пацієнту якусь терапію або застосовувати ті чи інші методи впливу на здоровʼя.
Зараз спостерігається тенденція, що інфаркти та інсульти "молодшають". Чому це відбувається, якщо рівень життя людей зростає?
Василь Лазоришинець: В першу чергу це стрес. У нас навіть є наукові дослідження цивільних та військовослужбовців, які постійно перебувають в стані стресу. Дослідили, що на 14 років інфаркти та інсульти є "молодшими" у військовослужбовців, ніж у цивільного населення. Тож одна з причин — стрес.
Ще маємо цифру, що серед небойових втрат серцево-судинні захворювання мають лідерство серед військовослужбовців. Й тут постає питання: з одного боку, очевидно, що стрес дуже впливає, а хто в нас ще більшого стресу зазнає, ніж військовослужбовці. З іншого боку, може недостатній контроль "на вході" — під час проходження ВЛК — щодо серцево-судинних захворювань?
Василь Лазоришинець: Це безперечно, тому що за ці 4,5 роки вже прооперували 3600 військовослужбовців, з яких бойових травм серця лише 219 чи 220, це десь 8%. Все інше — це порушення ритму серця, набуті вади серця, патологія аорти і далі — вроджені вади серця. Тобто військовим зараз по 50-60 років і в них тільки зараз виявили вади серця. Тому так, це проблема “на вході”, це кваліфікація наших ВЛК.
Василь Лазоришинець. Фото: "Голос України"
Коли ми говоримо про те, що серцево-судинні захворювання омолоджуються, то ще одна категорія — це діти. Вони потенційно можуть стати в подальшому пацієнтами кардіологічних відділень. Як убезпечити на майбутнє дітей, аби вони не потрапили в групи ризику?
Василь Лазоришинець: Що стосується дітей, то тут в першу чергу страждає ментальне здоровʼя, тому треба працювати з психологами. Зараз вже є спеціальні програми для збереження ментального здоровʼя.
Що стосується серцево-судинних захворювань, то це або вроджені вади, які закладаються в період розвитку плода, тож це більше треба вивчати здоровʼя наших жінок. Якщо йдеться про атеросклероз чи гіпертонічну хворобу, то ми будемо бачити їх тільки через 5-10 років.
Тому в першу чергу звертаємо увагу на стресову ситуацію і ментальне здоровʼя наших дітей, тому що вони велике стресове навантаження несуть зараз.
Для серцево-судинної системи корисна середземноморська дієта
Пані Ольго, а яку роль щодо цих хвороб відіграє те, що ми пʼємо та їмо?
Ольга Уніцька: Велику. Якщо порівнювати різні країни, хто які захворювання має, то в середземноморських країнах рівень серцево-судинних захворювань набагато нижчий, ніж в інших країнах. Тож я раджу своїм пацієнтам дотримуватися середземноморської дієти. Дуже корисний аспект нашого харчування — вживати рибку, жирну рибку, наприклад, скумбрію, споживати хороше борошно.
Але поруч з тим, є й генетика, яку ми змінити не в змозі. Словʼянські народи більш схильні до посиленого прогресування атеросклерозу і ми повинні більш прицільно ставитися до свого здоровʼя. Треба достатньо рухатися, забезпечувати собі достатню гідратацію, корисне харчування. Це ті речі, на які ми можемо впливати, відтерміновуючи захворювання.
Ольга Уніцька. Фото з відкритих джерел
А як щодо симптомів: які дзвіночки мають звернути на себе увагу і що в цьому разі робити?
Ольга Уніцька: Ми вже говорили про програму "40+", яку впровадили на державному рівні. Дуже важливо, щоб люди нею скористалися і не нехтували. Це базовий чекап, який може пройти кожна людина й лікар визначає групи ризиків.
Щодо симптомів, то йдеться про артеріальний тиск: після 35 років варто хоча би іноді його поміряти. Артеріальна гіпертензія здебільшого розвивається роками і вона не зникає, потребує постійного контролю та вживання ліків, зміни способу життя. Відповідно, багато людей не відчувають підйому артеріального тиску.
Щодо симптомів, які вказують на підвищений тиск, є біль голови, нудота, тахікардія, почервоніння обличчя. Люди в таких випадках зазвичай випивають таблетку від головного болю, а не тиску. Серед симптомів також є стенокардія, тобто біль в ділянці серця, наче вас здавила "грудна жаба". Буває відчуття клубка в горлі або затерпання лівої верхньої кінцівки, пече в грудях або шийному відділі хребта. Людина починає ходити на масажі, а вартує звернутися до сімейного лікаря.
"Парламент намагатиметься цього року збільшити видатки бюджету на охорону здоровʼя"
Пане Михайле, хотілося б ще запитати вас про програму "40+": на вашу думку, чи працює вона ефективно?
Михайло Радуцький: По-перше, добре, що вона працює, добре, що держава завдяки цій програмі може розуміти, які є в людей захворювання після 40 років, щоб планувати програми медичних гарантій, на які напрямки збільшити фінансування, де покращити кількість обстежень. Завжди казали, що попередити набагато легше, ніж потім лікувати і це не тільки про гроші. Тому вважаю, що програма має право на життя.
Єдине, що я би порадив на місцях більш коректно ставитися до того, як проводяться ці скринінги. Десь це працює як відписка, а десь — дійсно працює і виявляє тяжкі захворювання.
Михайло Радуцький. Фото: сайт партії "Слуга народу
А як щодо вікових змін серцево-судинних захворювань: чи встигає на це "омолодження" реагувати держава і що найближчим часом пропонуватиме парламент?
Михайло Радуцький: На жаль, ми перебуваємо в межах великої війни і на сьогодні серцево-судинні захворювання "помолодшали". Тож вперше за багато років держава почала закуповувати стенти — майже 79 лікарень по Україні можуть надавати таку допомогу. Мережа таких лікарень постійно розширюється, щоб зменшити час до отримання спеціалізованої допомоги. Також переглянуті пакети по отриманню спеціалізованої кардіохірургічної допомоги.
Що може робити парламент? Законодавчо уряд має всі важелі на сьогоднішній день. Єдине, що ми будемо намагатися в цьому році зробити, — це збільшити видатки бюджету на охорону здоровʼя.
