Ілюстративне фото Getty Images
В Україні триває цьогорічна вступна кампанія. 1 липня стартувала реєстрація електронних кабінетів вступників, а вже за десять днів, із 19 липня, можна буде подавати заяви до омріяних вишів. Але як сьогодні діяти українським випускникам, які перебувають на тимчасово окупованих територіях України або в зоні активних бойових дій? Як вони можуть вступити до українських закладів вищої освіти? І що чекає на молодь, яка наважується виїхати на підконтрольну Україні територію? Передусім, мені здається, у цій історії важливо говорити про те, що Україна не забуває про своїх дітей, які залишаються в окупації. Я нещодавно дивився матеріал моїх колег-журналістів про дівчину, яка навчалася в Донецьку. Вона вступила до місцевого закладу, почала навчатися, а потім, нікому не кажучи, виїхала до України. І, чесно кажучи, я був здивований. Вона переїхала, вступила до українського вишу й продовжила навчання. Мене вразило, наскільки потужною є ця підтримка. Дитина отримала допомогу і від волонтерів, і від держави. Наскільки я розумію, дітей готові забезпечити житлом, надати фінансову допомогу на перший час, щоб вони могли придбати найнеобхідніші речі. І це справді важливо. Але коли ми говоримо про масштаби проблеми дітей, які залишаються в окупації, про які цифри може йтися? Скільки дітей нині можуть перебувати під контролем Росії?
Насправді це складне питання. Оцінки варіюються від одного мільйона до одного мільйона шестисот тисяч дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Тут важливо наголосити, що ми говоримо про всіх наших громадян і українських дітей, а не лише про тих, хто опинився в окупації після 2022 року. Ця цифра також включає дітей, які проживають на території тимчасово окупованого Криму, що перебуває під окупацією вже понад 12 років. Також важливо розуміти, що вступники, які виїжджають і хочуть скористатися спрощеною процедурою вступу до українських закладів освіти, приїжджають і з територій, окупованих понад 12 років. Водночас освітні прогалини у дітей, які чотири роки не мали доступу до української системи освіти, і у тих, хто перебуває в окупації вже 12 років, – це дуже різні ситуації. Наприклад, випускники з Криму не навчалися за українськими освітніми програмами жодного дня. Це створює для них серйозні бар'єри, але не такі, які неможливо подолати.
Ці бар'єри, насправді, подекуди можуть бути колосальними. Я кажу це не з чуток. Минулого року я працював в одному з найкращих університетів країни, дуже активно допомагав під час вступної кампанії. Я спілкувався з дівчиною, яка приїхала з Донецька. Ви ж уявляєте, скільки років Донецьк перебуває в окупації, тобто скільки часу дитина навчалася вже за окупантів. За рівнем знань, із того, що мені розповідали і що вона сама відчувала, прогалина була колосальною. Вона вирвалася звідти, переїхала сюди, і їй було дуже важко. Вона сама це розуміла, визнавала, наскільки відстала в навчальному процесі. У мене це викликало шок. Навіть якщо взяти англійську мову: коли наші діти в 11 класі вже спокійно мають рівень B2 або C1, то ця дівчина ледве набирала базовий А1. Їй було дуже важко, але, попри це, її всіляко підтримували, і це було справді добре. Але як бути в таких ситуаціях із такими дітьми? Вони дуже хочуть навчатися, знайшли можливість виїхати, повернутися сюди. Яку підтримку держава готова їм надати? Вона, наприклад, навчалася за YouTube, бо не мала коштів на репетиторів і тому подібне.
Діти, які виїжджають, разом із родинами чи самостійно після 18 років, приїжджають із дуже різним рівнем підготовки. Хтось навчався дистанційно в українській онлайн-школі, мав репетитора, хтось стежив за новинами, читав українською. А хтось майже з нуля починає вивчати українську мову, бо останні десять або навіть чотири роки її не чув і ні з ким нею не спілкувався. Це пов'язано і з безпековими ризиками, і з тим, що фізично це часто було неможливо. Із цього року Міністерство освіти, наприклад, для таких дітей, які виїжджають у будь-який момент, запустило так званий зимовий вступ або зимовий курс. Це означає, що коли б ти не виїхав, якщо пропустив літню вступну кампанію, то посеред навчального року тебе може підхопити університет і підготувати до наступного навчального року. Це те, що ми зазвичай сприймаємо як підготовчі курси при університетах. Проте для дітей, які виїжджають з окупованих територій, передбачено, по-перше, безкоштовне навчання. Вони обирають предмети, які хочуть підтягнути: українську мову, літературу, історію, англійську, математику. Тобто можуть обрати саме ті дисципліни, які знадобляться їм надалі. По-друге, вони отримують безкоштовне проживання в гуртожитку. Це обов'язкова умова Міністерства освіти: у програмі беруть участь лише ті університети, які мають змогу не лише навчати, а й поселити такого студента. Також передбачена соціальна підтримка. Це своєрідна стипендія. Звичайна стипендія виплачується вже студентам, які навчаються, а тут ідеться про підготовчу соціальну виплату, щоб діти могли зосередитися на навчанні.
Це доволі серйозна програма, адже з кожного предмета мають провести по 40 навчальних годин. За цей час можна суттєво підтягнути знання. Але, звісно, це не замінить років навчання. Тут дуже багато залежить і від мотивації дитини, і від ситуації, у якій вона опиниться. Ми, як ініціатива Bring Kids Back, займаємося не лише освітніми питаннями. Ми займаємося поверненням депортованих, примусово переміщених дітей і дітей з окупованих територій. І для того, щоб дитина мала можливість навчатися, спочатку потрібно дати їй відчуття безпеки. Вона має приїхати, видихнути, зрозуміти, що тут є дорослі, які їй допоможуть. Що тут можна вільно думати й говорити, що ніхто не забере "на підвал" за те, що ти сказав щось не так, і не забере твоїх батьків. Тому ми починаємо цей шлях не з освіти, а з реінтеграції. Освіта є частиною реінтеграційного процесу. Проте спочатку потрібно визначити, де дитина житиме, ким хоче стати в майбутньому, відновити документи, отримати базову гуманітарну допомогу. За потреби – пройти медичне обстеження або лікування, якщо є проблеми зі здоров'ям, адже програма передбачає безкоштовний медичний чекап.
Олександра Дворецька. Фото: facebook
Тих, хто виїжджає зараз, особливо ближче до вступної кампанії, ми намагаємося якнайшвидше долучити до цього освітнього року, щоб вони не втрачали цілий рік і вже могли інтегруватися в систему освіти. Тут процеси відбуваються паралельно. Вони навчатимуться в університеті й одночасно відвідуватимуть додаткові заняття з тих предметів, знання з яких потрібно підтягнути. Якщо ж говорити не про абітурієнтів, а про учнів старших класів, то для них намагаються організовувати позашкільні заняття вихідного дня або спеціальні шкільні класи, де можна надолужити те, чого бракує. Система поки що працює в пілотному режимі. Не можна сказати, що вона діє в кожній школі Києва чи по всій території України, адже вступників з окупованих територій не так багато. Вони розпорошені по різних регіонах України, тому неможливо сформувати цілі класи лише з дітей, які приїхали з окупованих територій.
Давайте поговоримо про можливості вступу для дітей. Яка процедура діє зараз? Які пільги мають такі діти? Що змінилося цього року? Минулого року був широкий пакет можливостей, який дозволяв вступати, зокрема, без НМТ. Як це працює зараз?
Цього року ця процедура збереглася і навіть дещо розширилася. Зокрема, збільшилася категорія дітей, які можуть нею скористатися. Діти можуть вступати без документів про освіту українського зразка. Тобто, наприклад, навіть якщо вони не навчалися дистанційно в українській школі, а весь цей час здобували освіту в Донецьку за окупаційної адміністрації й лише зараз виїхали, вони можуть не мати документів українського зразка і все одно вступати. Також їм не потрібно мати результати НМТ. Вони вступають за результатами вступних іспитів у тому університеті, який обрали. Фактично вони приходять, декларують, що виїхали з окупованої території, надають ті документи, які мають. Це залежить від того, звідки саме вони приїхали, як довго територія перебувала в окупації, чи встигли отримати ID-картку, якщо це, наприклад, Херсонська чи Запорізька область, чи мають свідоцтво про народження українського зразка, довідку з пункту гуманітарного перетину "Доманове" або інші наявні документи. Далі в освітньому центрі вони розповідають про свій освітній шлях, обирають спеціальність, після чого їм в індивідуальному порядку призначають дати вступних іспитів. Вони складають їх паралельно зі вступною кампанією, яка триває з 1 липня до початку серпня. Саме така процедура гарантується.
Ці діти не конкурують у загальному конкурсі. Вони конкурують між собою в межах так званої квоти 2. Для них передбачені окремі бюджетні місця. Водночас важливо, щоб діти реально оцінювали власні сили. Є пільги при вступі, але немає окремих академічних груп. Тобто після вступу вони навчатимуться разом з усіма іншими студентами. За нашим досвідом, усі діти, які приходять до університету і планують вступати, зрештою отримують бюджетне місце. Або одразу, або, якщо йдеться про університет із великим конкурсом, спочатку зараховуються на навчання за кошти фізичних чи юридичних осіб. Потім, після подання відповідної заяви, коли відбувається перерозподіл місць, університет або Міністерство освіти виділяє додаткове бюджетне місце.
Як це виглядає на практиці?
Наприклад, у закладі ще залишаються вільні бюджетні місця, але саме на спеціальності, яку обрав вступник, їх уже немає. Під час перерозподілу таке місце можуть знайти. Минулого року для дітей з окупованих територій 100% заяв, які надійшли до Міністерства освіти щодо переведення на бюджетну форму навчання, були задоволені. Тому головне – не зупинятися на пів дорозі й знати, що ви маєте право на переведення на навчання за кошти державного бюджету. Також є пільга на проживання в гуртожитку та пріоритетне поселення. Ми знаємо, що місць у гуртожитках завжди бракує, але для цієї категорії студентів передбачене першочергове поселення. Крім того, у межах пакета повернення передбачена базова гуманітарна допомога. Це одноразова виплата на найнеобхідніше, предмети гігієни, допомога з першим житлом. Після отримання або відновлення документів, а з відновленням паспортних документів також допомагають, можна претендувати на одноразову державну виплату в розмірі 50 тисяч гривень. Її можна використати для покриття першочергових потреб, поки ще не призначено стипендію чи не оформлено виплати ВПО.
Які можливості організації виїзду дитини на підконтрольну Україні територію, адже ви також допомагаєте в цьому. Де шукати допомогу? Які організації цим займаються? Як їх знайти? І що важливо знати?
Насамперед потрібно звернутися по допомогу, навіть якщо ви ще перебуваєте на окупованій території або знаєте таких людей – родичів чи знайомих. Можна написати в будь-яку соціальну мережу ініціативи Bring Kids Back або нашим партнерам: Save Ukraine, Українській мережі за права дитини, Helping to Leave чи будь-якій іншій організації, яка є нашим партнером. Їх легко знайти. Це може бути чат-бот у Telegram або повідомлення в Instagram. Є різні способи комунікації, які є максимально безпечними та доступними для людей на окупованих територіях. Ми розуміємо, що сайти державних органів там заблоковані, тому кожен випадок супроводжується індивідуально – залежно від віку дитини, наявних документів та інших обставин. Допомога з виїздом для дітей і родин з дітьми є абсолютно безкоштовною.
Наскільки це складний процес? Напевно, багато хто його боїться.
Він може бути дуже різним. Насправді на один надзвичайно складний випадок припадає понад десять менш складних. Бувають обмеження з боку російських силових структур або повна відсутність документів. У таких випадках підтвердження особи може зайняти трохи більше часу. Але в будь-якому разі, якщо ви звернетеся по допомогу, шлях обов'язково буде знайдений. Головне – мати бажання і дотримуватися інструкцій. Через безпекову ситуацію та істерію, яку російська влада розганяє в Криму й на півдні України щодо нібито неможливості виїзду, важливо пам'ятати: вступ до закладу вищої освіти можливий і онлайн. При цьому у вступника буде ще пів року, щоб підписати договір. Тобто саму процедуру вступу можна пройти дистанційно, а виїхати вже пізніше.
