Ілюстративне фото з сайту Pixabay
"Циркони" небезпечні тим, що "часу на реагування практично немає"
Прокоментуйте, чим Росія атакувала Київ в ніч на 19 липня.
Найімовірніше, йдеться про ракети "Циркон". Це гіперзвукові ракети, які розроблялися для застосування проти надводних цілей. Їх планували використовувати з бортів надводних кораблів. Водночас вони можуть запускатися з таких самих пускових установок, як і ракети "Іскандер". Це була одна з головних ідей їхньої розробки. Згодом їх доопрацювали, і тепер вони запускаються як із кораблів, так і з берегових пускових установок. Фактично це мобільні пускові комплекси. Водночас ці ракети можуть уражати й наземні цілі. Вони мають значну дальність польоту — понад півтори тисячі кілометрів. Це дозволяє використовувати їх і по наземних об'єктах. Летять вони на висоті приблизно 30–40 кілометрів з надзвичайно високою швидкістю, після чого знижуються й завдають удару.
Сьогодні повідомляли приблизно про 40 таких ракет. За попередніми даними, їх запускали з території Курської та Брянської областей. Тобто відносно недалеко, тому часу на реагування, найімовірніше, було дуже мало. Проблема в тому, що ці ракети дуже швидкі, тому часу на реагування практично немає. Є й інша проблема. Наразі невідомо, чи вже поставлені нові ракети PAC-2 або PAC-3, якими можна було б ефективніше перехоплювати такі цілі. Інші зенітні ракети та підготовлений персонал у нас є. Але, на жаль, наявні комплекси не здатні ефективно перехоплювати саме такі ракети. Вони можуть збивати дозвукові ракети, наприклад "Калібр" чи Х-101. Роблять це досить успішно. Але використання "Цирконів", а можливо, й "Іскандерів", створює зовсім іншу ситуацію.
"Україна вже взяла під вогневий контроль Азовське море, понад половину суден РФ уже виведено з ладу"
Узагалі Україна, не маючи власного флоту в класичному розумінні цього слова, завдає болючих ударів і втрат Росії — державі, яка традиційно пишається своїм флотом. Удари по суднах російського тіньового флоту в Чорному та Азовському морях продовжуються в межах 40-денної операції впливу на Росію, яку президент Володимир Зеленський оголосив 25 червня. Який задум із погляду військового мистецтва ви тут бачите?
Мені дуже не подобається постійне нагадування про те, що на початку широкомасштабної агресії Україна не мала флоту. Це дуже погано. І, на мою думку, потрібно зробити все, щоб флот у нас був. Саме через відсутність флоту противник за кілька годин заблокував усі наші порти й завдав ударів по приморських територіях. І лише завдяки інноваційним тактичним рішенням, а не стратегічному плануванню, нам вдалося змінити ситуацію. Це дуже серйозний урок для наших політиків і стратегічного керівництва щодо важливості флоту, який потрібно будувати не заради амбіцій, а виходячи з реальних потреб держави. А наші реальні потреби — це захист портів, морської економіки, свободи судноплавства й недопущення атак противника з моря. Усе інше — другорядне.
Щодо цієї операції, то вона справді досить унікальна. Переважно її проводять Сили безпілотних систем, а також інші структури, зокрема Служба безпеки України. Зараз між ними налагоджена дуже серйозна координація. Противник має в Криму потужне військове угруповання. До того ж Крим — це перша окупована територія України, захоплена ще 2014 року. Водночас він дуже вразливий із погляду логістики. Я думаю, саме цю логістичну вразливість і використали під час цієї операції. Формально вона має тактичний рівень, але її мета — стратегічна. Вона полягає в тому, щоб використати цей тиск як аргумент для примусу Росії до переговорів щодо припинення війни.
Операція розпочалася ще в червні. Спочатку ми перекрили або суттєво обмежили сухопутні логістичні коридори. Йдеться про напрямки через Чонгар і Армянськ, які з'єднують Крим із тимчасово окупованою частиною материкової України, а також про Керченську протоку. Коли ці маршрути були заблоковані або майже заблоковані, у Криму виникла серйозна криза з енергоносіями. Крім того, СБУ завдавала ударів по енергетичній інфраструктурі — підстанціях та інших об'єктах.
Це привело до зростання соціально-економічної напруги. Ціни на пальне значно зросли. Зараз на окремих заправках у Криму, де бензин узагалі є, його вартість сягає приблизно п'яти доларів за літр. Там, де пальне продають офіційно, ціна становить близько двох доларів за літр, але фактично придбати його неможливо. Це значно дорожче, ніж зараз в Україні чи більшості європейських країн. Водночас по всій Росії від початку року ціни на пальне зросли приблизно на 40%.
Росія почала шукати інші способи забезпечення Криму, щоб знизити соціально-економічну напругу на півострові, забезпечити паливом військове угруповання в Криму та війська, які діють на окупованій частині Херсонської й Запорізької областей на лівому березі Дніпра. Для цього почали перекидати пальне через Азовське море — з російських азовських портів до Керчі. Але тут вони прорахувалися. Цей район ми вже взяли під вогневий контроль Middle Strike безпілотників. Ще рік тому це було практично неможливо, а зараз — цілком реально. Таких дронів уже багато, вони відносно недорогі й мають бойову частину масою до 100 кілограмів. Цього достатньо, щоб вивести з ладу танкер. Він не буде знищений, але буде позбавлений можливості виконувати свої функції. Зазвичай такий безпілотник влучає в надбудову, місток, де розташовані системи керування судном, засоби зв'язку, радіолокаційні станції, а також перебувають капітан і екіпаж. Після цього судно вже не може виконувати свої функції. Його потрібно ремонтувати, а це потребує і часу, і значних коштів. Саме тому за короткий час було виведено з ладу понад половину суден, які Росія використовувала в цьому регіоні. Це як російські, так і іноземні судна, що працювали за фрахтом.
Після того як можливість використовувати Азовське море була значною мірою обмежена, Росія почала активніше використовувати Чорне море для перевезення пального та інших вантажів. Однак і тут СБУ спрацювала ефективно. Ми знаємо, що вже близько 40 суден були уражені. Важливо, що це відбувається в межах української морської економічної зони навколо Криму. Тому не виникає тих міжнародних непорозумінь, які були, наприклад, наприкінці минулого року під час затримання суден тіньового флоту у економічних водах Туреччини. Крім того, тактика застосування безпілотників мінімізує можливі екологічні наслідки, водночас повністю виконуючи головне завдання — блокаду Кримського півострова.
"Росія змушена шукати нові логістичні маршрути, аби забезпечувати постачання до Криму"
Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді ("Мадяр") повідомив, що з 6 до 18 липня в межах операції "Молочка" українські безпілотники уразили 172 російські судна: 118 — в Азовському морі та 54 — у Чорному. Лише в ніч на 18 липня, за його даними, були уражені 13 суден: вісім суховантажів, танкер, газовоз, буксир і два плавучі крани. Учора я також бачила коментарі росіян, які вже закликають узагалі не відправляти судна ні в Чорне, ні в Азовське море, адже, на їхню думку, перспектива в них одна — бути ураженими українськими дронами. Як ви оцінюєте результати цієї операції станом на зараз? Невже Росія справді може повністю зупинити перевезення Чорним та Азовським морями?
Заклики — то заклики. Дійсно, зараз цю загрозу вже усвідомлює і населення Російської Федерації. І не лише стосовно Криму, а й інших регіонів. Ми бачимо це також за повідомленнями медіа. Є серйозні перебої з постачанням пального, зростають ціни. Крім того, завдаються удари по військових і промислових об'єктах Російської Федерації. Тобто російське суспільство починає потроху усвідомлювати, що таке війна проти України. Вже п'ятий рік триває війна, хоча раніше настрої були зовсім іншими. Але вони й надалі намагатимуться забезпечувати постачання пального до Криму та інших вантажів. У них є Кримський міст, який зараз використовується не так активно. Але міст функціонує, і певна кількість вантажів ним усе ж перевозиться. Саме тому СБУ кілька тижнів тому пошкодила міст між Керчю і Джанкоєм. Це ключова залізнична гілка, через яку здійснюється перекидання нафтопродуктів та інших вантажів. Думаю, вони шукатимуть інші логістичні маршрути. З'явилася інформація, що на ці танкери вони намагаються посадити загони "Рубікон". Це спеціальний російський підрозділ, створений рік тому особисто під контролем Путіна. Він має пряме й необмежене фінансування.
(1).jpg)
Андрій Риженко. Фото: Facebook
"Для захисту танкерів росіянам доводиться знімати підрозділи з фронту"
Нині йдеться про перекидання до двохсот розрахунків ударних безпілотників підрозділу "Рубікон" на південь, щоб захистити судна так званого тіньового флоту в Азовському та Чорному морях. Як сухопутний підрозділ може допомогти тіньовому флоту, який перебуває на морі, а не на суходолі?
Тут нічого складного немає. Наприклад, група з десяти осіб перебуває на борту танкера. Вони мають засоби розвідки, радіорозвідки та радіоелектронної боротьби. Це так звані окопні засоби РЕБ. До речі, такі системи росіяни вже стаціонарно встановлюють і на кораблях. Також у них є кулемети, FPV-дрони, дрони-перехоплювачі. Є переносні зенітні ракетні комплекси. Тобто вони можуть оперативно реагувати й намагатимуться це робити. Але, думаю, це також враховується українськими силами безпеки й оборони. Якусь частину дронів вони можуть збити, але далеко не всі. Крім того, ці підрозділи доводиться знімати з ділянок фронту. А це певною мірою полегшить виконання бойових завдань нашим військовим, адже відомо, що ці підрозділи справді небезпечні для українських сил і здатні перерізати логістику. Через їхню технологічність доводиться приділяти їм багато уваги під час протидії. А якщо таку велику кількість цих підрозділів перекинуть, то для нас це буде позитивним фактором на лінії фронту.
Для боротьби з танкерами тіньового флоту, думаю, також знайдуть рішення: використовуватимуть більш стійкі до засобів РЕБ дрони Middle Strike і, по-друге, просто збільшать кількість їх застосування. Тобто використовуватимуть їх масовіше.
"Якщо ми продовжимо цю операцію, це примусить Росію повернутися до діалогу"
Як ви, як військовий аналітик, оцінюєте перспективу того, що поразки, яких зараз щоночі зазнають російські судна в Чорному та Азовському морях, можуть мати й політичні наслідки для Росії?
Логістика завжди була слабким місцем армії Російської імперії. Це справді стосувалося й російсько-японської війни 1904–1905 років. Соціальні потрясіння, які тоді виникли в Російській імперії, стали одним із чинників активізації революції 1905 року. По-друге, сама операція з блокади Криму є дуже важливою. Вона має тактичний характер. Тут ми використовуємо принцип максимального делегування повноважень. Фактично рішення про ураження танкера ухвалює оператор на тактичному рівні. Він має визначені повноваження й самостійно виконує місію. Тобто він бачить ціль, бачить можливість її уразити — і діє. Не потрібно доповідати на найвищий рівень і чекати окремого дозволу. Це демонструє ефективність принципу mission command — західної моделі управління військами. Крім того, ми використовуємо асиметричний підхід — завдаємо ударів по найуразливіших місцях противника. Ця операція є тактичною, але вона матиме стратегічні наслідки на політичному рівні. Про це говорять багато експертів. Це явно не подобається російському політичному керівництву. Ми бачимо наради за участю Путіна, на яких обговорюють ці питання, зокрема ситуацію навколо Криму. Також бачимо його відповідні заяви. Якщо ми продовжимо цю операцію, це призведе до того, що ми примусимо їх повернутися до діалогу і закінчення війни проти нас.
