Фото: Пресслужба гурту DRUG
Коли я прокидаюсь, у мене завжди є такий ніби ритуал посмішки в дзеркало
Сьогодні ти презентуєш нову пісню гурту DRUG "Алгоритм". Розкажи, про що вона для тебе як для автора?
Вона для мене якоюсь мірою про хронічну перевтому. Вона написалась після гастролів. Ми поверталися з O.Torvald, я вже не пам'ятаю, з якого міста: чи з Дніпра, чи з Харкова, і я був уже виснажений дорогою. Плюс у мене було багато справ, які ще потрібно було онлайн зробити по написанню музики, тому що я ще багато пишу музику для інших проєктів. І цей марафон два дні був такий безсонний. Я після нього підійшов до дзеркала, подивився на себе, злякався і сказав: так, алгоритм дій простий: почистити зуби, прийняти душ, умити обличчя, попити кави — і треба збадьоритись якось. От у мене завжди є такий ніби ритуал посмішки в дзеркало, коли я прокидаюсь, — щоб піднімати собі настрій на день. І в той день я піднімав собі настрій посмішкою, але виходило не дуже. Десь от про це і пісня.
Цей ритуал обов'язковий? Не усміхнешся, то і день не вдався?
Ну, напевно, ні. У мене батько так робив. І діти ж завжди повторюють за батьками. Це ж просто діти — віддзеркалення своїх батьків. І я завжди спостерігав за тим, як він зранку прокидався, посміхався в дзеркало, щось навіть говорив до себе, якісь смішні жарти розповідав і таким чином піднімав собі настрій. Я спробував цей прийом, і він реально якось піднімає настрій, день стає веселіший, бадьоріший, і якось усе легше тоді вдається. Тому я почав практикувати таке.
Часто кажуть, що творчі люди насправді не дуже алгоритмічні, не дуже продумані. А ти як? Ти схильний до того, що все має бути так структуровано? Чи все ж таки ти людина емоцій?
І те, і те. Я людина недисциплінована стосовно своїх певних, скажімо так, бажань щодо тієї ж творчості. Я інколи можу відкласти щось своє на потім, знаючи, що мені обов'язково треба зробити для когось те чи інше. Тобто якщо я пообіцяв комусь зробити, то там немає жодної розхлябаності. Я завжди дисципліновано стараюся це зробити, щоб не підвести людей. А стосовно вже своїх певних задач, то я можу відтягнути. І буває таке, що воно навіть і на краще.
Ти живеш зараз як мінімум у двох проєктах: DRUG і O.Torvald. Наскільки взагалі легко перемикатися між ними тобі як творчій людині?
Достатньо легко. Я завжди йду за музикою. Коли ми робимо щось з хлопцями з O.Torvald, я приходжу в студію, хтось щось награв, буквально якусь мелодію, яка чіпляє, мене одразу ніби баламутить, і хочеться сказати: "Вау, а давайте її дорозвинемо так, а давайте...". І просто музика веде, і ти вже те все не контролюєш, воно накриває тебе певною такою звуковою хвилею. Так само і з DRUG. Я можу прийти на репетицію, Дімон чи Саня щось награли: "О, а давайте спробуємо!". Просто тут на першому місці музика, а з різними людьми вона завжди по-різному реалізовується.
Ти кажеш, що свої проєкти можеш відкладати. За внутрішнім відчуттям DRUG для тебе вже став якимось головним музичним проєктом чи ним залишається O.Torvald?
Та ні, в мене немає пріоритетності стосовно того, що DRUG — це головний, а O.Torvald — не головний проєкт. Я просто максималіст і стараюся завжди витискати максимум з усього, до чого мене підводить доля. Треба записати крутий альбом з O.Torvald — я вмикаюсь на всю. Я завжди зосереджуюсь, роблю такий запит. Наприклад, перед записом альбому "Втома" з O.Torvald я прям собі сказав: я хочу з пацанами з O.Torvald записати геніальний альбом. Я так завжди якось роблю — одразу себе налаштовую, і потім просто включаюся в процес із головою. І в мене немає ніколи такої пріоритетності, тому що у мене раніше ще було дуже багато проєктів: і з Merva я грав, і з Grandma'pick, з Man-Gust, та багато достатньо проєктів і гуртів було. І я ніколи не розділяв, що щось важливіше, а щось — ні. Мені завжди хочеться зробити це все на максимум, оскільки я максималіст.
Мене завжди чомусь для всіх буває недостатньо
Як для максималіста, які амбіції в тебе стосовно проєкту DRUG? Є щось, що ти розумієш: так, я хочу туди або до такого рівня довести цей проєкт.
Амбіції є, напевно. Просто довести альбом до кінця і щоб його максимальна кількість людей почула. У мене немає амбіцій бути відомим, як Артем Пивоваров чи хтось на кшталт нього. Я хотів би знайти свого слухача, тобто людей, які тонко відчувають нашу музику, і вона б стала з ними спорідненою, допомагала їм і максимально відгукувалась. Але задачі як такої, щоб це було дуже щось масштабне, в мене ніколи не стояло. Хочеться просто знайти максимально більше своїх близьких слухачів.
Коли шукаєш більше своїх слухачів, проєкт стає популярнішим і відомішим. Чи допускаєш узагалі для себе ситуацію, коли два проєкти вимагатимуть від тебе зробити все ж таки вибір?
Не допускаю. Я думаю, що просто до того доля не доведе. Чомусь, не знаю.
Любиш бути одразу в різних місцях, так?
У принципі, так. Мене завжди чомусь для всіх буває недостатньо. Це якась моя фішка. Я не живу в Києві, я постійно їжджу в Київ на концерти. Якщо я їду під задачі в Київ, мене довго немає в Рівному, за мною сумують у Рівному, а коли я в Рівному, за мною сумують у Києві. Завжди, коли я приїжджаю, у всіх ніби якесь свято, мовляв: "О, приїхав, клас, давай щось робити".
Я не можу в тебе наостанок ще не запитати стосовно того, які амбіції загалом на це літо. Бо окрім релізів на цифрових платформах, у людей є все ж таки бажання чути гурт наживо. Чи десь можемо почути вас цим літом?
Так, зовсім скоро ми будемо грати на Faine Misto, на Main Stage, 1 серпня. Якщо я не помиляюся, наш сет має бути приблизно о 16:30. Тому хто буде на Faine Misto, залітайте до нас на наш сет, ми будемо вас рухати і драйвувати. Потім ще плануємо нарешті на осінь все ж таки закінчити наш альбом, випустити його і зробити концерт в Києві на підтримку альбому. Я ще не знаю, де це все буде, але плани такі є.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
