Ілюстративне фото: latifundist.com
"Найближчі два тижні будуть для нас основними"
Після останніх російських ударів яка ситуація з експортом української агропродукції — наближається до критичної, вразлива або її вдається стабілізувати? Як ви оцінюєте?
Ситуація досить складна. На даний час ми маємо ще достатньо резервів, щоб покласти той врожай, який збираємо, на наявних елеваторах. А ми вже маємо намолоченого більше третини того, що планували отримати — більше 20 млн тонн із зернових культур. І розмістити цю продукцію ми можемо. Надалі ситуація може ускладнюватися, і найближчі два тижні будуть для нас основними з точки зору того, що ми робитимемо далі. Є пропозиція терміново закуповувати так звані поліетиленові рукави, в які можна накопичувати це зерно, але воно там не може зберігатись більше 30 днів. Тому що вологість його у більшості випадків перевищує 14%, тож можуть заводитися різні хвороби, грибки тощо — і зерно стає непридатним. Отже, тимчасово на місяць ми можемо продовжити зберігання, але враховуючи те, що у нас перехідні залишки більші, ніж зазвичай, що знищена величезна кількість потужностей, багато з них на окупованих територіях, ми не маємо можливості розмістити все, що отримуємо. Тому треба ухвалювати рішення. Те, що сьогодні зроблено, це перший крок, дуже-дуже незначний. Чому? Тому що менші закупівельні ціни будуть спонукати трейдерів скуповувати це зерно більше, бо вони зупинилися практично це робити. Але це не вирішить проблему в цілому.
Треба ухвалювати терміново інші рішення, порушувати це питання на міжнародну платформу, тому що нам для України вистачить і третини того, що ми зберемо, навіть менше. А от світ буде потерпати дуже серйозно, і помре від голоду на планеті значно більше людей, ніж ми втратили за п'ять років на нашій території. Міжнародна спільнота повинна це враховувати. Але не тільки це. Ми підготували і направили сьогодні лист прем'єр-міністру від "Української аграрної конфедерації" зі своїми пропозиціями, які треба терміново розглянути і ухвалювати рішення.
Треба терміново зняти будь-яке обмеження на експорт кукурудзи до ЄС
Ви спілкувалися з новим прем'єром. Як оцінює аграрну ситуацію пан Корецький? Швидкість ухвалення рішень, потрібність, концентрація — всі ці моменти дають оптимізм?
Те, що пройшла зустріч, і те, що був контакт, це добре. Тому що, на жаль, таких контактів у нас не вистачало. Хоча новопризначений міністр сільського господарства, пан Висоцький, контактує онлайн, офлайн, але він поки що один у профільному міністерстві. Він не може вирішувати ті питання, які слід вирішувати не лише на рівні Кабінету міністрів, а й Верховна Рада повинна терміново ухвалити деякі рішення.
Я можу сказати, що зараз пропонуємо саме ми робити у цій ситуації. Звісно, піднімати свою спільноту, для того щоб шукати різні шляхи створення коридорів, які існували у 2023 році, з контролем країнами, що нас підтримують. Туреччина має тут займати дуже активну позицію, тому що вона є одним із провідних імпортерів наших зернових та олійних культур. Це перше.
Друге — треба вести перемовини терміново з Європейським Союзом, який обмежив суттєво, в рази експорт до країн ЄС нашої продукції. Але вони зробили офіційну заяву, що в результаті непередбачених погодно-кліматичних умов вони втратять приблизно 7 млн тонн кукурудзи, яка їм необхідна для використання на внутрішньому ринку. Вони не зберуть такий врожай, і нам треба терміново домовитися з ними. У нас квота лише на 600 тис. тонн, тож треба терміново зняти будь-яке обмеження на експорт кукурудзи до Європейського Союзу. Це радикально змінить ситуацію з точки зору перевантаження елеваторів і руху самого зерна.
"Експорт через сухопутні кордони — питання номер один"
Наступний крок. Ви знаєте, що асоціації по-різному трактують дискримінаційний підхід до аграрного сектора, тому що найбільші тарифи на перевезення — залізницею. А зараз ухвалили рішення підняти тарифи на перевезення залізницею. Треба це зупинити, тому що ціни сьогодні, які впали нижче 8 тис. грн за тонну на внутрішніх елеваторах, це не просто нульова рентабельність, а величезні втрати сільськогосподарських підприємств. Я не буду говорити, що це може спричинити, але не потрібно такого допускати. По цих цінах б'є в першу чергу вартість логістики, тому що морська логістика і сухопутна у напрямку Європи — це велика різниця. На жаль, Дунай зупинився. У них був випадок такої зупинки 38 років тому, але не такий негативний, як зараз. Сьогодні вони не бачать у найближчий місяць можливості підняти воду в Дунаї та експортувати цим коридором продукцію до Європейського Союзу. Навіть у Чорне море сьогодні вивезти більш як пів тисячі тонн на борту якогось танкера — неможливо. Тому експорт через сухопутні кордони — питання номер один. У Європі немає кукурудзи. Вони вже почали підписувати контракти, що мене здивувало найбільше, чомусь із Бразилією. Зараз попросити їх зупинитися і все-таки відчинити двері — це буде дуже важливий крок. Крім того, ще треба зняти будь-які обмеження на транзит зернових та олійних культур через територію ЄС. Щоб не висипали польські фермери зерно з вагонів на землю і щоб не зупиняли автомобілі зі збіжжям, що рухалося в бік Гданська, де вантажили кораблі й везли цю продукцію до Африканського континенту.
"Здійснювати товарні інтервенції та дозволити приватні локомотиви"
Далі — складніші питання. У нас є так званий Держрезерв, і його завдання — створювати запаси, він це робить певною мірою. Разом із Аграрним фондом вони повинні були здійснювати так звані товарні інтервенції. Тобто — якщо падає ціна на пшеницю, то Держрезерв викуповує певну кількість цієї продукції, фермери отримують не кредит у банку, а живі гроші за цю продукцію. Ця продукція зберігається до моменту, коли ціни на зерно різко ростуть, і ми тоді викидаємо його на внутрішній ринок з метою зменшити ціни на полицях магазинів. І ще болюче питання стоїть на порядку денному — дозволити використовувати приватні локомотиви для перевезення залізницею зернових та олійних культур, іншої продукції, а також дозволити будувати приватні платформи для зміни колісних пар. У нас стоять платформи ще радянського зразка, хоча є сьогодні розробки, коли автоматично, без зупинки змінюється колісна пара. Є й інші пропозиції, ми їх чітко виклали на папері й передали новому прем’єр-міністру. Ці термінові питання треба вирішити.
Міністр аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький анонсує кроки, які мають забезпечити аграріям ліквідність, щоб вони зараз не продавали врожай за безцінь. Опрацьовується механізм пролонгації пільгового кредитування за програмою "Доступні кредити 5-7-9%", пом'якшення умов кредитування під посівну кампанію наступного року тощо. Якщо ситуація буде залишатися такою, якою вона є, запас міцності у фермерів зберігається?
Якщо нічого не зміниться, то ситуація буде надзвичайно складна не для внутрішнього ринку, а в цілому для економіки. Я не маю на увазі дефіцит продовольства, цього не буде. Буде величезна проблема в економіці нашої країни, відновити потім роботу буде дуже складно. І це не питання одного року, але складно прогнозувати, тому що залежить від того, яка саме сфера, які це підприємства — малі, середні, великі тощо. Тому рішення треба приймати негайно, і це не складно зробити. Є певні складнощі, але якщо це робити вчасно і без зупинки, професійно, то проблем можна уникнути. А поки складна ситуація залишається.
Розрахунок на допомогу таких чорноморських країн, наприклад, як Туреччина, може щось дати на виході?
Звісно, і треба це робити негайно.
.jpg)
Леонід Козаченко. Фото: latifundist.com
"Втрати Росії будуть величезними"
Маємо розуміти, що і ми блокуємо ворожий агропромисловий експорт, зокрема Азовським морем. Доводилося читати, що до Керченської протоки цей російський врожай 2026-го року будуть супроводжувати військові. Може, на якомусь етапі в Кремлі зрозуміють, що краще домовитися, тому що під загрозу поставлена чверть світового експорту зернових — те, що дають Україна і Росія сумарно?
Росія, до речі, вийшла на друге місце у світі після того, як забрала у нас третину сільгоспземель. Наше зерно продають у тому числі, тож вони вийшли на друге місце у світі. Ми його тримали перед початком війни, а зараз — Росія, по обсягах експорту зернових. Тому зараз вони будуть прагнути максимально захистити свої експортні логістичні маршрути. Звісно, ми можемо шкодити їм. Те, що вони хочуть там супроводжувати кораблями, не захистить їх на 100%, лише частково. Але втрати, яких вони зазнають, будуть величезними. На території Росії зараз з'являються вже такі канали, більш відкриті, де є публічна інформація про те, що вони вже починають думати, навіщо вони починали цю війну. Тому треба нам говорити про те, що Росія себе не захистить, втрати будуть великі у нас і в них, але ще більше від цього постраждає людство на планеті. Адже 25 тисяч голодних смертей щодня — це величезна кількість, а зараз вона збільшується з кожним днем. І навіть офіційної статистики, скільки людей помирає, а скільки буде ще помирати, ніхто не знає.
"А як закінчиться війна, то все зміниться"
Ми говорили, що частково зерно можна експортувати залізницею, але з 1 серпня зросли тарифи на 30%. Наслідки вкрай негативні, бо це змінює кардинальним чином логістику. Хто може прийняти рішення, щоб ситуацію відіграли назад?
Рішення може прийняти уряд, профільне міністерство — і скасувати таке підвищення тарифів. Я не хочу називати інші галузі, але йдеться про будівництво, виробництво металів, виробів з металу, там немає підвищення тарифів. Тільки в аграрній сфері. І пояснення таке, що аграрна галузь сьогодні найбільш потужна, найбільш стійка, дає 60% експорту, надходжень валюти, тож аграрії це переживуть. Наші фермери не помруть від голоду, у них там залишаться діляночки, так жартують, і вони самі себе нагодують. А як закінчиться війна, то все зміниться.
Ще у 2019 році я був автором законопроєкту, який давав можливість виготовляти приватні товарні вагони. У проєкті закону були і пасажирські, і товарні, і локомотиви. Держави Євросоюзу тримають контроль над магістральними залізничними лініями з точки зору безпеки руху, догляду за ними, ремонту тощо. Три країни Європейського Союзу мають державні компанії, які мають пасажирські товарні потяги. Але на той момент було 319 ліцензій видано приватним компаніям на переміщення по всіх залізницях ЄС і товарів, і пасажирів, і приватних локомотивів тощо, і проблем із цим не було. У нас це зробити неможливо. Вдалося тільки прийняти рішення по товарних вагонах. Зараз деякі компанії замовили, вже мають по 2000 вагонів, більша частина стоїть, тому що немає чим їх рухати. Не дають локомотивів. Але зараз в "Укрзалізниці" не вистачає вагонів, деяким вже десятки років, їх треба списувати. І я не бачу проблеми в тому, щоб це зробити. Єдине — треба контролювати, щоб одна компанія не отримала дозвіл, а всі решта — ні. Я думаю, якщо відкриватимуть двері, то мінімум 10 компаній, які представляють і аграрні, і інші сектори економіки, куплять ці локомотиви. І тарифи впадуть мінімум на 40%.
