Одне з українських книговидавництв, знищених Росією. Фото: Facebook/Oksana Hmelyovska
Ігор Зарудко: "Безперечно, є ризик затримки підручників, але всі договірні зобов'язання будуть виконані"
Унаслідок ворожого удару 31 липня спалахнув склад видавничої корпорації "Ранок", який також виконував функції дистрибуційного центру мережі "КнигоЛенд". Пане Ігоре, як ви оговтуєтеся після влучання? Чи підрахували втрати?
Насправді вогонь охопив близько 9 тис. квадратних метрів, і станом на сьогодні відомо про знищення близько 8 млн примірників книжок. Щодо безпосередньо "КнигоЛенду", у нас на цій локації розміщувався склад під наш сайт та дистрибуційний центр. На сьогодні ми ще підраховуємо свої збитки, це величезні суми. Ми проводимо консультації з нашими постачальниками, з нашими партнерами. Сьогодні ми не говоримо про відновлення чи відродження дистрибуційного центру, а лише про історію "вижити" — історію запуску нашого сайту. Ми не будемо використовувати сьогодні величезних площ, тому що бачимо, що відбувається у нашій країні, бачимо горе, якого зазнали бізнеси з інших категорій товару. Бо сьогодні виходить, що велике приміщення — це ціль для Росії. Ми будемо сильно скорочувати свій склад, скорочувати кількість тайтлів у нашому складі, але однозначно на нашому сайті будуть представлені усі примірники найвідоміших українських авторів, усі примірники перекладної зарубіжної літератури і навчальна література, яка на сьогодні не згоріла, або та навчальна література, яка буде виходити з українських друкарень.
Чи відчувають книгарні наслідки знищення друкарень і складів?
Наші бізнес-процеси побудовані так, що у книгарні зберігається товар на певний період незавантаження. І сьогодні ми не відчуваємо відсутності товару. Але через певний час, коли настане момент довантаження, звісно, у нас будуть прогалини в асортименті по брендах корпорації "Ранок", тому що цього товару просто не існує, він увесь згорів. Що стосується інших видавців, ми відновлюємо роботу з ними, з багатьма видавництвами працюємо безперебійно, тому великих затримок та довгої відсутності товару в наших книгарнях не буде.
Чи є ризик затримок із постачанням підручників до початку навчального року?
Безперечно, є ризик затримки підручників. На цьому складі 1 серпня згоріло близько мільйона підручників. І потужності друкарень в Україні просто не можуть взяти і до 1 вересня надрукувати всі необхідні об'єми. Тому я думаю, що будуть затримки. Ми не виробник, а ритейлер, але перебуваємо в тісному контакті постійно з усіма виробниками — підручників, робочих зошитів, діагностування кредиту тощо — усього, що необхідно для початку навчального року в Україні. Затримки очікуються, але всі договірні зобов'язання будуть виконані, можливо, з якоюсь невеликою затримкою. Про тривалість цієї затримки я наразі сказати не можу, тому що все міняється буквально щодня.
Ігор Зарудко. Фото з відкритих джерел
Обережно запитаю, чи є резервні виробничі потужності?
У "КнигоЛенду" в принципі не існує своїх виробничих потужностей, їх не існувало. Але чи існують резервні потужності у виробників, я вам не можу сказати. Думаю, що буде правильним запитати у них. Але ми всі прекрасно розуміємо, де розташовані найбільші виробничі потужності і скільки їх вже постраждало в Україні навіть за останній місяць.
Чи розглядаєте ви такий варіант, до прикладу, як друк частини накладів за кордоном? Адже частина пошкоджених бізнесів заявляли, що вони планують шукати якісь потужності за кордоном.
Частина виробників і до цього друкувала книжки за кордоном, і я думаю, що ця тенденція може посилитися.
Як це впливає на ціну?
Безперечно, це впливає на ціну. Я не можу вам сказати, в яких відсотках чи в яких номінальних гривнях. По кожному тиражу є свої розрахунки. Безумовно, книжка, яка друкується не в Україні, буде дорожча.
Як самі атаки впливають на ціни? Чи було вже збільшення цін?
Дуже сильно впливає здорожчання паперу. Впливає, звісно, і знищена продукція. Тому що, наприклад, якщо ми беремо книжку, якусь енциклопедію, надруковану рік тому, вона коштує, грубо кажучи, 300 гривень. Тепер, щоб її надрукувати, треба закупити папір по новій ціні, тож вона вже ніколи не буде коштувати 300 гривень, тому що за цей умовний рік папір здорожчав на певний ікс (х), тож видання коштуватиме 300х. З якимось коефіцієнтом.
Як держава допомагає книговидавничій галузі?
Ми активно проводимо зараз консультації з державою, з Міністерством культури. Вони постійно з нами на зв'язку і чим можуть, тим намагаються допомогти. Я не маю на сьогодні претензій до Міністерства культури. Сказати, що вони можуть нам допомогти грошима завтра, знову ж таки, немає у мене такої інформації. Але на рівні моральної історії, юридичних консультацій, на рівні підтримки держава поряд із нами.
Оксана Хмельовська: "Зараз прогнозують подорожчання книжок ще на 30%"
Чому російські удари по друкарнях та книжкових складах вже можна назвати системною кампанією, а не випадковими атаками, як комусь раніше здавалося, можливо?
Я не певна, що це саме цілеспрямовані удари. Мені здається, зараз Росія б'є по логістичних складах, по логістиці, намагається це все перебити, а ми є частиною цього логістичного ланцюжка та всієї системи. Так, на жаль, це є системним явищем, бо ще з 2022-го року були атаки по інфраструктурі у Харкові, на "Фактор-Друк", інші харківські друкарні. Але безпрецедентним є літо цього року, тому що таких масштабів у нас ще не було. Зараз ми втратили третину взагалі всього, що було 2025 року. Усього ринку. І якщо ми трошечки піднялися у 2025, 2024, 2023, то теоретично можна порівняти так: те, що ми втратили цього літа, це фактично все, що ми надрукували 2022 року. Цифри масштабні.
За вашою інформацією, це майже 10 млн знищених книжок. А що це означає для книжкового ринку в реальних цифрах і можливостях?
Хороші були роки 2015-2016, Україна випускала 43 млн примірників. Це були одні з найкращих років, пізніше трохи почало рости, навіть до 60 млн примірників, а вже на час ковіду це були менші цифри, десь 30 млн, і 2022 року це було 11 млн. Тобто ми бачимо, наскільки ринок просів. Втрати співмірні з тим, що ми випустили взагалі за весь 2022 рік. На галузі це дуже сильно позначиться, тому що немає обігових коштів, немає що продавати, і також це призведе до подорожчання книги. На початку року, за нашими даними, книжки подорожчали приблизно на 20-30% у видавців, у різних по-різному, а зараз прогнозують подорожчання ще на 30%. Тобто ми будемо мати дуже дорогі книжки.
Оксана Хмельовська. Фото: Детектор Медіа
Чи є серед втрачених накладів шкільні підручники або книжки, які вже неможливо оперативно перевидати? І взагалі, скільки може зайняти часу процес перевидання?
Так, я думаю, що ці книжки ми не встигнемо надрукувати, на жаль. І ми вже бачимо рішення Міністерства освіти, що ці книжки, які мали бути цього року надруковані, ними займався "Ранок", будуть вже в електронному форматі. Але, звісно, ми можемо пізніше це наздогнати. У західній частині України є друкарні, які можуть цим опікуватися. Просто потрібен час. Але вже на цей рік, я думаю, ми не зможемо дочекатися саме цих підручників.
А як щодо можливості друку за кордоном?
Я вчора спілкувалася із компаніями-друкарнями у західній частині України і хочу сказати, що вони активно купують обладнання, у них є можливості друкувати. За кордоном друкує "ist publishing", здається, "Artbooks" також. Тобто є видавництва, які друкують деякі видання за кордоном, але це не поширена практика. Бо це здорожчить процес, тобто логістика буде ще дорожчою.
Чи є можливість порівняти ціни на книжки в Україні та в інших країнах?
Хочу сказати, що книжки в Україні зазвичай були дешевші, мабуть, разів у 3-4. Далі це було вдвічі, а зараз у деяких позиціях буде набиратися приблизно так, як і за кордоном. Особливо, якщо це стосується твердої обкладинки. Я думаю, що воно вже десь близьке до наших сусідів із Центральної Європи. Десь приблизно такі ж ціни.
Наприкінці липня прем'єр-міністр Сергій Корецький доручив Міністерству культури та Міністерство фінансів підготувати механізм державної підтримки вітчизняної книговидавничої галузі. Чи відомо вже, які визначено конкретні заходи?
Наскільки я знаю, зараз активно залучено і Міністерство культури, і Міністерство фінансів. Відомо, наприклад, про те, що потерпілим видавцям будуть надавати гранти. Здається, мова про 16 млн грн. Наскільки ця практика вже поширена, я точно не знаю, але йшлося саме про такі цифри. Український інститут книги активно пропонує бібліотечні закупівлі. Усі видавці на це дуже сподіваються, і бібліотеки також. Я хочу сказати, що це непоганий варіант, тому що бібліотеки — це локації, які розташовані далеко одна від одної, не в одному місці. Це не склад, тобто це можливість розпорошувати книжки, тримати їх у різних місцях. Тому, як на мене, бібліотечні закупівлі — якби гроші прийшли, наприклад, десь від іноземних інвесторів — це непогана можливість протриматися. Також я знаю, що тривають переговори стосовно того, щоб ми мали "єПідтримку", адже вона в Україні показала дуже хороші результати. І мені здається, що за рахунок і "Зимової тисячі", і "єПідтримки" ми мали "економічну кров" для цього ринку. Я сподіваюся, що це також буде враховано урядом. Поки що таких рішень немає, але я знаю, що вони напрацьовуються дуже активно. Це добрий сигнал, що принаймні книговидавничу галузь чують і щось змінюється. Але, знову ж таки, хочу сказати, що на відновлення "Фактор-Друку" пішли американські та німецькі гроші.
Я саме хотіла уточнити про гранти, які від держави отримують видавці. Очевидно, що це гроші наших іноземних партнерів. Які країни готові давати цільові гроші на підтримку нашої книговидавничої галузі?
Я не володію такими даними. Лише можу сказати, що дуже активно нас підтримували Німеччина і США у минулі роки, коли "Фактор-Друк" ми відновили в дуже-дуже короткі терміни.
Ви згадали про бібліотеки. Була інформація, що рік тому тисяча бібліотек постраждали від обстрілів, а 274 були повністю зруйновані. Як відновлюється бібліотечна галузь? Наскільки це зараз на часі?
Мені здається, дуже на часі. Це хороша можливість відновити їх у якомусь іншому форматі, наприклад. Я знаю, що зараз Міністерство культури активно співпрацює із бізнесами, зокрема з фондом "Повір у себе", який має пілотні проєкти відновлення бібліотек. Тобто — якими вони мали б бути, якби будувалися не за радянськими стандартами, а за розробленим архітектурним рішенням, з продуманою структурою, кафе тощо. Ці пілотні проєкти є, вони вже притягують читачів. Зараз ідуть такі експериментальні роботи. Мені дуже подобається, що було проведено експертне опитування Міністерством культури та компанією "Градус". Вони досліджували точкові речі — що можна зробити, щоб повернути "нечитачів" до читання. Тобто говорити не з тими людьми, які вже читають, а говорити і шукати шляхи до тих людей, які ніколи не читали. І ці бібліотеки, такі хаби в малих містечках та селах, можуть бути цим магнітом. Звісно, це великі інвестиції, але я бачу, що український бізнес, який зовсім не пов'язаний з книжками, це також розуміє, і вони готові інвестувати в українські проєкти. Коли в нас буде кілька пілотних проєктів, вони будуть класно працювати. Ми будемо бачити, що це працює і легко мережується, звісно, за бюджетні кошти. Такі речі відбуваються, і мені здається, що це також наш шанс оновити бібліотеку і вийти із радянських стандартів.
