Що відбувається навколо будівництва теплотраси в Голосіївському районі Києва?

Що відбувається навколо будівництва теплотраси в Голосіївському районі Києва?

У Голосіївському районі Києва на масиві Теремки виник гострий екологічний конфлікт — через прокладання резервної тепломережі між житловим масивом та вулицею Теремківською. Робота супроводжується вирубкою сотень дерев, зокрема і вікових дубів. Це викликало протести місцевих жителів, після чого будівельні роботи призупинили. Активісти вимагали перегляду рішень про маршрут прокладання теплотраси до 12 серпня 2026 року. Наразі цей термін спливає. І напередодні у Голосіївській райдержадміністрації відбулася зустріч представників КМДА, керівництва РДА та ініціативної групи місцевих мешканців, присвячена захисту зелених насаджень. Журналістка Українського Радіо Ірина Жданова була присутня на цій зустрічі.

0:00 0:00
10
1x

 

Призупинене прокладання резервної тепломережі у Голосіївському районі Києва на масиві Теремки. Фото: Facebook/Victoria Ptashnyk
 

Ірино, які подробиці можеш розповісти?

Ірина Жданова: Я справді відвідала цю зустріч київської влади з мешканцями. Зараз вийшла з актової зали, бо там стає доволі гучно. Спочатку все починалося більш-менш мирно, але зібралися різні люди. Це повна актова зала, і дехто не хоче одразу слухати представників міської влади, бере навіть гучномовець, а інші присутні мешканці кажуть, мовляв, давайте спочатку послухаємо. Видно, що люди знервовані, ситуація їм болить. Перед Голосіївською районною держадміністрацією поклали, я так розумію, спеціально для цієї зустрічі дві величезні труби, як пояснили представники Київтеплоенерго, що стоять поруч. Це для того, щоб продемонструвати мешканцям, що ці комунікації, які мають прокласти, дуже масивні й великі. І коли я виходила з актової зали, виконувач обов'язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв якраз намагався пояснити, чому немає альтернативного місця, де прокладати цей маршрут. Мовляв, в іншому місці, наприклад, на вулиці Теремківській вже багато комунікацій. Тобто я бачу трохи напружену ситуацію, через те, що частина мешканців прийшла, думаючи, що будуть шукати якісь альтернативи, а працівники міської влади прийшли пояснювати, чому альтернатив немає, чому саме там, де росли ці дерева, треба робити тепломережу.

Ще є такий нюанс. Я сиділа поряд із місцевою мешканкою, яку непокоять навіть не дерева, а що вона живе поряд з котельнею, яку зараз переобладнують. Котельня була маленька, а тепер стане потужною, і жінка боїться за свою безпеку, що це буде такий вже небезпечний об'єкт. Петро Пантелеєв намагався показувати документи на екрані, але дрібним шрифтом.

Петро Пантелеєв. Фото: КМДА

Петро Пантелеєв: "Іншого інженерного коридору для прокладання цієї тепломережі наразі не існує"

Тобто зараз не йдеться про те, що може бути призупинено прокладання цієї тепломережі та знайдено альтернативу. А Петро Пантелеєв намагався пояснити, чому саме цим маршрутом вона буде прокладена. А що ж вимагають місцеві? Вони хочуть призупинити? Чи в них є якісь інші вимоги, інше бачення?

Ірина Жданова: Ключова вимога активістів, які протестували проти вирубки дерев — щоб обрали альтернативний маршрут і проклали тепломережу, яка, звісно, необхідна перед складною зимою, але водночас і не вирубали решту дерев. До речі, частину дерев уже вирубали. Але поки що всі слайди, демонстрація документів, що за ці пів години встигли показати представники міської влади, свідчать про те, що альтернативного маршруту немає, його не знайшли. Загалом тут дев'ять представників. Можливо, вони детальніше, з технічної точки зору все пояснять. Зараз на підвищених тонах спілкуються, тому не знаю, чи вдасться перейти до якоїсь конструктивної розмови.

Пропоную послухати думку Петра Пантелеєва, виконувача обов'язків першого заступника голови КМДА. Напередодні (10 серпня) був брифінг, де він прокоментував необхідність вирубки дерев і запевнив, що альтернативи цьому проєкту немає.

Петро Пантелеєв: Роботи ми призупинили для того, щоб максимально разом із мешканцями, з активістами розібратися в ситуації з можливістю альтернативної території або так званого інженерного коридору для будівництва цієї тепломережі. Що стосується дерев, які зрізали. Це дерева, що потрапляли в зону, по якій прокладається теплова мережа, а також ліворуч-праворуч на відстані, встановлені чинним законодавством для побудови і дотримання розмірів траншеї. Якоїсь диференціації відносно розміру дерев, звісно, не існує. Тому що якісь дерева там просто залишити не можна. При проведенні будівельних робіт воно там не зможе вистояти. Ми розуміємо людей, які проти знесення зелених насаджень, і ми точно не йшли б на такі заходи, якщо б не було критичної необхідності. Адже іншого інженерного коридору для прокладання цієї тепломережі наразі не існує. І тому саме таким чином виконуються ці заходи. Не існує іншої проєктної документації, ніж та, яка є на сьогодні.

Цей проєкт задумувався ще до війни. Сама ідея тоді вона базувалася на економічних чинниках, щоб тепло не гнати від Видубичів на Кільцеву дорогу. А коли розпочалася війна, економічні чинники були не першим пріоритетом. Проте зараз, коли інтенсивність обстрілів зимою дала такі негативні наслідки, цей проєкт підняли з точки зору вже безпекової, актуалізували його, завершили й отримали державну експертизу. Тому іншої проєктної документації, на яку б витрачалися кошти, не існує. У рамках проєктної документації розглядалась вулиця Теремківська як можливий варіант прокладання мереж. Але на вулиці Теремківській інженери-проєктанти дослідили, що там розташовані вже мережі водопроводу, каналізації, електрокабелі, тому розмістити там ще і теплові мережі технічно неможливо.

Вікторія Пташник. Фото: Facebook/Victoria Ptashnyk

Вікторія Пташник: "Ви за дерева чи за тепло?" — це неправильна комунікація. Так не можна поводитися з киянами"

Почуємо ще одну думку — Вікторії Пташник, депутатки Київради. Пані Вікторіє, як ви бачите цю ситуацію та її вирішення? Які аргументи лунали сьогодні?

Вікторія Пташник: Пан Пантелеєв, голова РДА Софія Дунаєвська, представники Київтеплоенерго, підрядники намагаються донести думку, що альтернативного проєкту не існує. Однак я як депутатка не довіряю просто словам і тому надіслала безліч депутатських звернень. Я писала на Кличка, на Пантелеєва, на департамент захисту довкілля, на Київтеплоенерго, на УЗН Голосіївського району, на департамент фінансів — для того, щоб розібратись у цій ситуації. Тому що в публічному просторі є вже 9 тендерів, які говорять про те, що починався цей проєкт саме із замовлення розробки технічної документації під вулицею Теремківською. Якщо по інженерних, як пан Пантелеєв каже, показниках неможливо збудувати цю тепломережу під Теремківською, то хотілося б просто подивитися експертний висновок про те, що це неможливо. Не усні слова, бо зараз вже шалена недовіра відбувається до тієї комунікації, яку проводить КМДА, а подивитися документи, щоб зрозуміти, на якому етапі відмовилися від ідеї прокладання тепломережі під вулицею Теремківською.

Що мене зачепило у цій ситуації з самого початку найбільше? Те, що комунікація КМДА, на жаль, є такою, щоб стикнути людей. Я зараз бачу це прямо в залі. Тому що є активні люди, які захищають дерева. Я оприлюднила частину акту, в якому сказано, що там був дуб 120 років, декілька дубів по 100 років, декілька по 90 років. Тобто уявляєте, яка це цінність для міста Києва? Є такі люди, які просто не вірять і кажуть: "Побудуйте тепломережу, але захистіть, будь ласка, зелену зону". Є люди, які сидять там для статистики, прямо в залі. Мені скидали активні громадяни повідомлення про те, що людей збирали, ЖЕКам розсилали інформацію, щоб керівники були присутніми обов'язково і ще взяти по кілька працівників. Хочемо взяти масовістю? Нехай. Але все одно на ці питання треба відповідати. По тендерах, які були оприлюднені, де розроблялася технічна документація, дуже детальний був запит, промальовувався колодязь, величезний опис, де проєктувальнику давалося завдання розробити документацію саме під вулицею Теремківською. Чи були оплати за розробку такої документації? Якщо оплати були і вона розроблялася, то тоді це нецільове використання коштів, тому що КМДА відмовилася від даного проєкту, щоб його далі розвивати.

Я звернулася також до Національної спілки архітекторів України. Це організація дуже відома, має репутацію, що складалася не один рік, та має представництва по всій Україні. Там є інженери, які взяли самостійно план з так званою подеревною зйомкою, де видно кожне дерево, і намагалися спроєктувати умовно таку ж тепломережу, яку зараз будують наші чиновники, однак подивитися на адекватність цього проєкту. І вони стверджують, що не потрібна така ширина тепломережі, яку закладають зараз для вирубки дерев. Що насправді там треба вирубати не 662 дерева, як вони заклали в цьому акті, а достатньо 11 дерев, які потрапляють у зону вирубки. Саме такі питання хочеться поставити й отримати на них адекватні відповіді.

Я змушена констатувати, що для мене цей проєкт — ніби як прояв величезної недбалості чиновників, які пізно почали це будівництво. Перший тендер відбувався у 2020 році, ще до повномасштабного вторгнення. Другий — у 2023 році. Чому ви тоді нічого не реалізовували? У 2023-му році так само літали ракети, були прильоти. Як можна було зволікати із цим? І зараз вони розпочали це в липні 2026-го року — реалізацію будівництва тепломереж. А особливо обурює, коли людей стикають між собою, коли намагаються показати, що є якась група громадян, які проти будівництва тепломережі. Це неправда. Я поспілкувалася з десятками громадян за ці півтора тижні, і жоден із людей не сказав, що ми "проти". Вони також "за". І тому комунікація від КМДА "Ви за дерева чи за тепло?" — це неправильна комунікація. Так не можна поводитися з киянами. Треба говорити про альтернативу.

Ірина Федорів. Фото: Facebook/Iryna Fedoriv

Ірина Федорів: "Суспільство не має бачити силовиків, які тягнуть жінок із місця події"

Почуємо ще одну думку. З нами на зв'язку Ірина Федорів, співзасновниця громадської ініціативи "Голка". Пані Ірино, хочеться почути вашу позицію і ваше бачення. Чи є вихід із цієї ситуації? Пані Пташник каже, що спілкувалася з місцевими, ніби вони теж не проти прокладання тепломережі. А в чому ж тоді конфлікт? У чому гострота цієї ситуації?

Ірина Федорів: Напевно, гострота ситуації у тому, що не скомунікували про альтернативну історію проведення тепломережі. Тобто можна прокладати не через зелену зону, як вони зараз роблять, а йти, як планували, по вулиці. Але вони цього не зробили. І тут питання, чому вони довго нічого не робили, а почали робити саме зараз? А тому, що з'явилася експериментальна урядова постанова. Наші органи влади мають діяти "в межах" і "в спосіб". Вони не могли ще кілька місяців тому зробити те, що роблять сьогодні. Уряд ухвалив нову постанову 393, яка дала можливість без погоджень, без нічого гнати комунікації, бо це ж план стійкості, бо нам треба вистояти. Отже, виходить, що ми зараз маємо ризики не тільки на Теремках і не тільки в Києві, це може статися в будь-якій громаді, за рахунок будь-якої зеленої зони. І це може робити не тільки комунальне підприємство, а вже й забудовники — отакі експерименти. Вони мали би протягувати це іншим шляхом, адже ще пів року тому не змогли б отак навпростець прокладати. І звісно, оскільки ця шпарина з'явилась завдяки уряду кілька місяців тому, то і належної комунікації з громадою не було. Але дивіться, до чого ми дійшли. У війну суспільство побачило, як сильна поліція, чоловіки відтягають жінок. І звичайно, це не залишило байдужою Олександру Матвійчук, нобелівську лауреатку, вона висловилась і на захист зелених зон, і на захист тих людей, яких тягнули. Але чому і кому вигідно у війну все ось так колотити? Напевно, треба в уряді сідати і розробляти не експериментальні постанови, які народжують конфлікти. Адже ми можемо мати каскад по всій Україні. Захотів забудовник прокласти якісь комунікації — і кладе ліс, кладе все, що на шляху трапляється, йому все одно. Але ж ми йдемо у Євросоюз, тож треба якось комунікувати з громадою. І за відсутності виборів довіра до влади на вагу золота, і до поліції також. Суспільство не має бачити силовиків, які тягнуть жінок із місця події.

Зараз питання поставили на паузу до 12-го числа. Я знаю, що в неділю була зустріч активістів із прем'єром. Пан Пантелеєв теж був на цій зустрічі в уряді, але вона була "off the records", тому вони не комунікують, що саме там обговорювалось. Причина зараз — не на місцевому рівні. Місцевий рівень – це наслідок, хоча з них ніхто не знімає відповідальності. Але зараз ключове питання до уряду – що робити з цією 393-ю постановою? Як швидко її змінювати? Які запобіжники ставити? Бо інакше — сьогодні ми говоримо про Теремки, завтра говоримо про іншу ділянку в Києві, а післязавтра будемо обговорювати всю Україну. Я не вірю в те, що зараз, у серпні вони прокладуть і запустять. Це абсурд, у такий часовий слот це не робиться. Поки вони покорчують дерева, поки прокладуть труби. І знову ж таки, дерева також чогось коштують, правда? Ну то обґрунтуйте, чому ви йдете так, чому не можна в інший спосіб прокладати. Просто чекали цієї постанови. Або вона з'явилася — і вони цією шпариною скористалися.

НАГАДУЄМО, ЩО УКРАЇНСЬКЕ РАДІО ― ВІДКРИТИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ДИСКУСІЙ. ПРЕДСТАВНИКИ УРЯДУ УКРАЇНИ ТЕЖ МОЖУТЬ ВИСЛОВИТИ СВОЮ ДУМКУ СТОСОВНО ПОСТАНОВИ, ЯКУ ЗГАДАЛА ІРИНА ФЕДОРІВ. 

Останні новини
Україні потрібні мобільні заправки, автоматизовані АЗС без операторів — Думенкова
Україні потрібні мобільні заправки, автоматизовані АЗС без операторів — Думенкова
"Сліди" в оскарівських перегонах. Коментує Алік Шпилюк
"Сліди" в оскарівських перегонах. Коментує Алік Шпилюк
Промінь рекомендує: АЗІЗА з треком "Забирай"
Промінь рекомендує: АЗІЗА з треком "Забирай"
Хвороба Альцгеймера: як вчасно розпізнати і профілактувати?  Поради неврологині
Хвороба Альцгеймера: як вчасно розпізнати і профілактувати? Поради неврологині
"Дуже добра ініціатива". Федоренко про Центр рекрутингу іноземців НГУ
"Дуже добра ініціатива". Федоренко про Центр рекрутингу іноземців НГУ
Новини по темі
Великий бізнес проти ініціативи збільшити ПДВ до 21% — Руслан Чорний
67% видатків — на безпеку й оборону: аналіз проєкту бюджету 2027 від Євгена Невмержицького
"Або померти від дрона, або від голоду": розповіді очевидців про голодомор в Олешках, який росіяни влаштували у XXI ст.
Усе про "Зимову підтримку". Ексклюзивно для Українського Радіо міністр соцполітики Денис Улютін
"Я сподіваюся, що Верховна Рада зможе проголосувати". Улютін про поліпшення ситуації з держбюджетом