Сцена пітчингів "Тисячовесни". Фото: Facebook/Tetyana Berezhna
"Тисячовесна" – це державна ініціатива президента України Володимира Зеленського, яку Міністерство культури України реалізує спільно з офісом президента. Її мета – підтримати авторів і творчі команди, які створюють сучасний український культурний продукт. На реалізацію ініціативи цьогоріч передано 4 мільярди гривень. Із 12 до 16 серпня в Івано-Франківську тривали фінальні пітчинги, де учасники презентували свої проєкти експертній комісії. Пітчинги відбувалися за шістьма напрямами: ігрове кіно, анімація, дитячий контент, сучасна музика, перформативне та візуальне мистецтво. Як ви загалом оцінюєте рівень підготовки та презентації команд цього року? Які напрями виявилися найбільш конкурентними? І де, можливо, навіть бракувало сильних заявок?
Наталія Мовшович: Зараз ми маємо 546 проєктів, рекомендованих до підтримки за цими напрямами, які ви назвали. Звісно, найбільш конкурентними були напрями кінематографу, оскільки було дуже багато заявок. Загалом у нас було понад 1200 презентацій різних проєктів за напрямами, які всі відбувалися паралельно. Найдовше працювала комісія з музики. Вони завершили оцінювання, здається, вже близько третьої години ночі напередодні оголошення результатів. Так само довго працювала комісія з ігрового кіно. Але при цьому за напрямами музики і театрального мистецтва журі не використало всі доступні кошти. Тобто там було менше, на думку журі, гідних проєктів. А найбільша конкуренція точилася за ігрові фільми та телесеріали.
З якими найбільшими викликами стикнулися експерти під час оцінювання такої кількості проєктів?
Наталія Мовшович: Найбільший виклик – це пропустити через себе велику кількість проєктів. Це понад 30 пітчів за день. У нас були дуже професійні фасилітатори. На кожен проєкт було виділено 5 хвилин на пітчинг і 2 хвилини на запитання від експертів. Дякуємо нашим міжнародним експертам, які не мали права голосу, але були дуже активними: ставили запитання, брали участь в обговоренні, мали дорадчий голос. Я думаю, що було непросто учасникам, тому що були моменти, коли пітчі переривалися через закінчення таймінгу. Я думаю, що це досвід, і вже на наступну едицію учасники зможуть краще підготуватися і точно вкластися в час.
.jpg)
Наталія Мовшович. Фото: Тарас Безпалий
Якщо оцінювати міжнародний потенціал проєктів, які саме меседжі про Україну ми можемо експортувати за кордон через проєкти-переможці?
Наталія Мовшович: Я вважаю, що головний меседж, який ми маємо експортувати через проєкти на закордонну аудиторію, — це те, що у нас дуже багато талантів і є цікаві історії, які мають розповідати українські голоси. А також те, що ми можемо бути повноцінними партнерами для міжнародної копродукції. Від іноземних колег я чула багато схвальних відгуків про проєкти в різних сферах – і в анімації, і в ігровому кіно. Вони відзначали їхній колосальний міжнародний потенціал – як на міжнародних фестивалях, так і на міжнародних преміях.Тому дуже чекаємо побачити ці проєкти на міжнародних майданчиках.
Що буде з фіналістами, які не отримали фінансування, але презентували хороші ідеї?
Наталія Мовшович: Завжди в будь-якому конкурсі є переможці та люди, які з тієї чи іншої причини не потрапили до фінального списку. До цього буде наступна едиція. Президент не раз говорив про це, коли приїжджав на Франківщину: важливо, щоб ця програма була системною, щоб вона працювала роками. Плюс деякі зекономлені кошти з інших напрямів, можливо, ми зможемо перекинути на ті напрями, де їх не вистачило. Там будемо дивитися, бо є резервні проєкти по кожному напряму, які не потрапили до фінального списку, але також були достойними.
До речі, стосовно коштів. Якби не маленька сума була виділена, як Мінкульт планує контролювати прозорість у використанні виділених коштів?
Наталія Мовшович: Після оголошення і видання наказу Мінкульту зі списком переможців розпочнуться переговорні процедури, підписання договорів, і переможці відкриють рахунки в Казначействі, на які буде перераховано передоплату. Ми будемо контролювати і підписання договорів, і кошти будуть не в приватних банках, а на рахунках у Казначействі.
До нас долучається генеральний директор фестивалю "Молодість" Андрій Халпахчі. Як ви сприймаєте такі заходи в цілому? Яка ваша роль? Розкажіть, будь ласка, і як вам загалом ті продукти, які були представлені?
Андрій Халпахчі: Це дуже важлива ініціатива. Вкрай важливо показати, що навіть під час війни українська культура існує. І те, що держава змогла знайти гроші на культурні проєкти в такий складний час, є дуже важливим. Атмосфера, в якій проходили ці пітчинги, була фантастичною. Конкурси проходили за різними напрямами. Я, як експерт, брав участь у категорії "Ігрове кіно та серіали". Було дуже багато проєктів, і було дуже важко, бо, попри велику кількість чудових проєктів, бюджет був обмежений. Я був щасливий побачити, яка кількість цікавих ініціатив з'явилася в кінематографі. Як завжди, хтось буде незадоволений, бо не всі проєкти можна було підтримати. Тож нам доводилося приймати дуже складні рішення. Наша комісія закінчила роботу майже о третій ночі, бо було дуже багато дискусій.
Андрій Халпахчі. Фото з відкритих джерел
Чи були під час пітчингів, можливо, проєкти, які не відповідали критеріям? А можливо, були напрями, які вам дуже сподобалися, які були суперконкурентними, а десь, можливо, бракувало сильних заявок?
Андрій Халпахчі: Перший етап – коли проєкти проходили технічну перевірку, другий етап – коли ми всі читали певну частину проєктів. Я прочитав 48 проєктів. Тобто вже на третій етап так чи інакше фільтрувалися проєкти, і більшість із них була достойною. Що стосується самих проєктів, то вони були дуже цікаві. Організація, до речі, знову ж таки, підкреслюю, була чудовою. Якою б насиченою і довгою для нас не була робота, організатори зробили все, щоб ми працювали тут у комфортних умовах. Що стосується майбутнього, у всіх у нас з'явилися пропозиції, як треба покращити цей проєкт, бо жоден проєкт, який ви започатковуєте, не може бути ідеальним. Є наші зауваження, які разом ми представимо Міністерству культури.
На мою думку, наприклад, не треба розглядати в одній секції разом короткометражні фільми, ігрові фільми, серіали, дебюти. Тобто має бути якесь розділення комісій. Я думаю, що до нас прислухаються, і вже наступного року він буде ще кращим. Але було дуже багато різних тем в ігрових фільмах. Були і фільми для масової аудиторії, фільми для фестивалів, були проєкти, які були пов'язані з копродукцією. І це, безумовно, треба розглядати в різних категоріях, бо дуже важко порівнювати метра, який робить уже свій десятий ігровий фільм, із дебютантом, який робить свої перші кроки. Ось тому декілька проєктів у нас потрапили в резерв. Прикро, що, скільки грошей не було б, виявилося, що пропозицій і цікавих проєктів, цікавих фільмів сьогодні більше, бо майже чотири роки не було такого сталого фінансування галузі.
Що, на вашу думку, треба покращити до наступного фестивалю?
Андрій Халпахчі: Ну, я думаю, по-перше, треба буде розпочати цей проєкт трохи раніше. Це я казав на другому етапі: коли до вас потрапляє приблизно 50 проєктів, треба мати більше часу, щоб їх прочитати й оцінити. Тобто треба починати трохи раніше – вже, мабуть, узимку, наприкінці зими. І далі – продумати формули й категорії, які входять: не розглядати разом, наприклад, серіали і фільми. Бо це інші напрямки кіноіндустрії. Те ж саме – окремо розглянути короткометражні фільми, бо повнометражні фільми мають й інші бюджети, й інше завдання. Тому я думаю, що не треба зараз поспішати і казати про якісь такі мотиви, висновки. Кожен із нас про це думає. І треба зробити пропозиції, до яких, я думаю, Міністерство культури дослухається. І пані Бережна, з якою ми розмовляли, бачить, як це робити краще.
