Сцена пітчингів "Тисячовесни". Фото: Facebook/Tetyana Berezhna
Отже, з тих загальних думок, які у вас уже сформовані станом на зараз, що ви вважаєте за доцільне озвучити в першу чергу?
Алла Самойленко: Ну, я скажу, що я рада, що ціла низка дуже достойних проєктів отримає своє втілення нарешті. Багато з них я знаю особисто, тому що я певним чином долучена або буду долучена до них, і я спостерігала їхнє становлення, їхній розвиток. І це дуже хороший підсумок. Це короткометражні фільми, яких було подано досить багато, і досить значна їхня частина, хоча не всі, таки пройшла і буде фінансуватися. Там багато студентських робіт – це дипломні або курсові роботи. І це дуже хороший підсумок, тому що те, що принесли із собою ці молоді люди на пітчинг, – це була така всезагальна радість і єднання. Але, зрештою, є багато нарікань і на процедуру, і на деяку непрозорість, і на недосконалість самого конкурсу, і подачі на нього, і певної селекції на рівні оцінювання. І коли я чую, як пан Андрій звертається до тих, хто програв, і каже: "Втіштеся, все буде", я розумію, що наступна "Тисячовесна" не забариться, і там роздача цих грошей станеться раніше, і ті, хто цього року не пройшов, цілком можуть прийти наступного року.
Але в мене є загальне, дуже важливе питання. Воно стосується того, що це постанова, і це пов’язується з конкретними діями конкретних посадових осіб. Це не є рядок закону. Держкіно і його процедури, і його рамки підтримки кіно внесені в закон. А тут це постанова, окремий державний документ, і її можна змінювати, як хочеш. І там, наприклад, є нюанси, які стосуються саме відповідальності за ці гроші, які беруть виробники, тому що в цьому випадку вона дуже така лайт-версія. Вона не буде такою, як за умови проходження конкурсу Держкіно. І контролю за цими грошима не буде такого. І отут у мене дуже багато питань, тому що дуже багато переможців отримали кошти, я вважаю, хитрими способами. І там серед них є такі дивні апліканти, які за формулою Держкіно не мали б шансів. А тут раптом отримали можливості. Ну, отакі мої підсумки. І в цілому я можу сказати, що я шокована і дещо пригнічена тим, що я побачила. Є хороший підсумок – це те, що деякі хороші проєкти будуть реалізовані. І будемо дивитися, що буде далі. Є ще один нюанс: отаке державне фінансування, затоплення індустрії грошима – це фактично копія того, що відбувається в Росії, як не дивно. Там теж усе це фінансується тільки з державного джерела. І є певний контроль, тут контролю нема. Але ми не знаємо, який він може бути, зможе він з’явитися, чи ні.
Як гадаєте, пані Алло, на вашу думку, чи можна було б цього уникнути? І у який спосіб це могло б відбуватися, щоб відповідати, наприклад, вашому уявленню про правильність процесу?
Алла Самойленко: Ну так, я насправді думаю, що це могло б бути спрямоване через Держкіно. Але, якщо чесно, то той стан самого органу і ради при ньому, яка вирішує ці питання, викликає запитання. Ця рада фактично була в повному складі у числі експертів "Тисячовесни". І от через горнило Держкіно на сьогоднішній день, із цією радою, я думаю, що ці проєкти, про які я кажу, які я вважаю дуже перспективними, скоріше за все, вони б не пройшли. І якщо так оглянутися, то, мабуть, якби ця роздача була не така швидка, більш продумана, краще організована і краще прописані умови подачі, включно, наприклад, із початковими якимись показниками, до яких мають проєкти наближатися. І це було б викладено не як побажання, а як рамка, дійсно, то, можливо, ми не мали б такої кількості всіляких дивовижних випадків серед переможців і серед тих, хто не пройшов. І це могло б знизити напругу взагалі в спільноті.
Ми долучаємо до етеру Ганну Красноступ, директорку департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України. Скажіть, будь ласка, які ваші висновки щодо "Тисячовесни" і того, власне, яку потрібно зробити роботу над помилками перед наступним роком? Тому що вже дуже багато розмов про "Тисячовесну-27", уже наступну.
Ганна Красноступ: Звісно, ми працюємо вже і над "Тисячовесною-2". Щодо цього року, мої оцінки позитивні. Почну з того, що у нас велика кількість заявок. Ми не очікували, що буде 2634 заявки. Я думаю, що це завдяки широкій промоції по всій Україні. До третього етапу по шести комісіях дійшло 1227 учасників. І слід зазначити, що комісії працювали, деякі комісії на пітчингах працювали до 4 ранку. Під час третього етапу, у тому числі в Івано-Франківську, у нас була можливість отримати зворотний зв’язок як від учасників конкурсу, так і від експертів. Ми плануємо найближчим часом організувати зустріч із учасниками, з експертами. Команда "Тисячовесни" збирає всі пропозиції. Є речі, які ми маємо і хочемо вдосконалити на 2027 рік. У першу чергу – це поділити комісії за напрямами: до прикладу, серіали окремо, ігрове кіно окремо. Дебюти мають змагатися з дебютами.
Що стосується комісії Міністерства культури, у нас комісія за напрямом аудіовізуальних шоу та відео для соціальних мереж. Після розмови з експертами ми прийняли рішення про доцільність наступного року також окремо це поділити. Окремо шоу, і мова буде йти про два види шоу. Це телевізійні шоу й аудіовізуальні шоу, оскільки є різниця. І відео для соціальних мереж має розглядатися окремо. Також ми плануємо передбачити можливість учасникам конкурсу поправити їхні кошториси між другим і третім етапами. Оскільки деякі експерти у своїх фінальних коментарях зазначали, що кошторис завищений. Ми думаємо, що таку інформацію слід доводити до учасників, щоб вони могли виправити свої кошториси, дати їм шанс пройти далі. І, в принципі, треба давати більше часу для розгляду проєктів експертами. Станом на сьогодні цього року "Тисячовесна" передбачала 30 робочих днів для експертного оцінювання. Велика кількість проєктів. Ми бачимо, що треба дати більше часу. Саме тому ми плануємо розпочати "Тисячовесну-2" з початку 2027 року, збільшити саме ці строки.
Також ми додамо нові напрями. Станом на сьогодні вже є узгодження, що мова йде і про книги. Щодо інших напрямів, ми уточнюємо, узгоджуємо ці позиції. Але всі побажання учасників, експертів ми фіксуємо. У соціальних мережах наразі велика кількість як позитивних, так і негативних відгуків. Щодо організації, в принципі, на пітчингу позитивні відгуки про роботу команди. Негатив стосується конфлікту інтересів між учасниками конкурсу і експертами. Я хочу поінформувати слухачів, що під час ще напрацювання механізмів, як буде відбуватися конкурс, Міністерство доклало максимальних зусиль, щоб на нормативній базі, а саме в положенні про організацію проведення мистецьких конкурсів, передбачити всі можливі запобіжники. Про що йдеться? У першу чергу всіх експертів та перелік експертів було затверджено рішенням уряду. Ми постійно оприлюднювали інформацію з фотографіями, з іменами експертів, щоб ця інформація була публічною за кожним напрямом роботи експертної комісії.
Пані Ганно, але ж проблема не в тому, що ця інформація була непублічною. Проблема в тому, що спостерігався конфлікт інтересів і, власне, зараз найбільше закидів якраз у цю сферу.
Ганна Красноступ: По-перше, експерти мали не допускати конфлікту інтересів. Члени конкурсної комісії, у яких під час огляду та експертного оцінювання проєкту чи голосування за нього виникав реальний або потенційний конфлікт інтересів, були зобов’язані не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли їм про це стало відомо, поінформувати голову комісії і подати письмову заяву. У разі виникнення конфлікту інтересів вони не брали участі в голосуванні за цей проєкт. Я ще маю підкреслити, що такі заяви писалися після першого етапу, до жеребкування. Проєкти не потрапляли на оцінювання експертам, у яких був конфлікт інтересів. Деякі заяви пізніше подавалися, і голови комісій їх збирали. По "Тисячовесні", наскільки мені відомо, 120 заяв було подано експертами. У нас, в принципі, у галузі кінематографії всі виробники одне одного знають. Звісно, там велика кількість конфліктів інтересів. Але мета була зробити перелік експертів таким, щоб вони були професійними, відомими, щоб до них не виникало питань у нашому творчому середовищі: хто вони, хто наші експерти. Обмежити їхнє право на подачу власних проєктів ми теж не могли, тоді б ми не зібрали пул експертів. Не було б таких професіоналів, які могли б оцінювати.
І приклад наведу ще по комісії Мінкульту: мені відомо, у нас 32 експерти і 14 заяв про конфлікт інтересів. Під час засідань вони не беруть участі в розгляді, обговоренні, голосуванні за відповідні проєкти. Також ми передбачили зараз запобіжник: якщо конфлікт інтересів виявлено після оприлюднення пропозицій кожної конкурсної комісії щодо визначення переможців конкурсу, окремо Мінкульту, Держкіно, Держмистецтв за відповідними напрямами, ми маємо забезпечити перегляд конкурсною комісією таких пропозицій. Але йдеться про випадок, коли конфлікт інтересів виявлено пізніше. Наразі голови комісій зібрали до визначення й оприлюднення пропозицій усі заяви і гарантували, що експерти не брали участі в обговоренні, розгляді, голосуванні за проєкти, щодо яких у них був конфлікт інтересів.
Секретарі комісій у режимі реального часу моніторили стан справ. Тобто перед обговоренням також зазначалося, у кого є конфлікт інтересів. У кожного була таблиця, це моніторили. Звісно, коли подавалися заявки на конкурс, їхня кількість була велика. У нас 4 мільярди гривень. Запит на підтримку був більше ніж на 15 мільярдів. Тобто якщо сукупно порахувати суми всіх заявок, задовольнити їх ми не можемо. Ми очікували, насправді, міністерство і ми як команда, що будуть і позитивні відгуки, і негативні. Але все ще ми зможемо поправити на наступний рік під час вироблення механізму вдосконалення. Тобто ми маємо створити сприятливі умови для роботи експертів, для довіри до "Тисячовесни" і саме для виробників, щоб ми в результаті конкурсу досягли їхньої мети. А ми маємо вийти на якісний культурний продукт. Це головна мета – буст індустрії і забезпечити наше населення якісним культурним продуктом в усіх сферах.
