Укриття. Фото: Дмитро Поліщук/Суспільне Житомир
6 мільярдів грн на рік на реконструкцію укриттів
Що побудовано у нас за чотири роки?
Іван Перегінець: Ми виділяємо 6 млрд грн на рік, зараз у бюджеті стільки закладено. Це йде на близько 150 нових будівель, мається на увазі для шкіл. А так ці всі кошти направляються на реконструкцію. Якщо взяти, що у нас 64 000 споруд, які знаходяться в реєстрі цивільного захисту, то це дуже невелика сума. І, як показав закордонний досвід, до цього треба йти десятки років, щоб збудувати нормальну систему цивільного захисту.
Слово "укриття" з дитячого садочка має бути звичним словом для українців.
Тобто наше життя тепер буде суцільно пов'язане з укриттям?
Абсолютно. І цього не треба боятися, тому що ми не лише у війну, ми ввійшли в еру техногенних катастроф та кліматичних змін. Тому слово "укриття" не лише для військових. У нас був Чорнобиль. І протирадіаційне укриття – це сховатися від пилу.
Швейцарці з 1815 року є нейтральною країною, але вони постійно готуються, в них найбільше укриттів на душу населення, більше, ніж 100%. Вони розуміють, що це таке.
Нам потрібно відновити культуру, починаючи із дитячого садочка, шкіл, громадськості, органів місцевого самоврядування, державної політики, має бути у нас мінімум 85-100% закрито для населення України, вони мають утримуватися певним чином, щоб, як мінімум, три доби, 72 години там було все достойне для перебування людей: і вода, і чисте повітря, і санвузли, і місця для надання першої медичної допомоги.
Укриття – це підземна частина споруди, а в нас, в основному, це напівзаглиблені, заглиблені, наземні навіть модульні укриття.
Щодо Радянського Союзу, то там були сховища, найбільш захищена споруда від ядерних ударів. Потім йшли протирадіаційні укриття, а потім уже приміщення подвійного використання, як і зараз – підвальні приміщення. Парадокс в тому, що ми вийшли з Радянського Союзу і у нас було 30 000 укриттів загалом. А зараз у нас 64 тисячі з'явилося, тому що саме ці підвали, які не завжди придатні, показали комісії, та ці захисні споруди не відповідають державним будівельним нормам. Але це, як кажуть, для галочки. Академія будівництва України на цьому постійно наголошує, що потрібно все привести до ладу. І добре, що зараз вийшли державні будівельні норми, які зобов'язують всіх забудовників мати при будівництві об'єктів категорії складності і категорії наслідків. І будувати саме укриття у вигляді приміщень подвійного використання: чи то паркінг, чи то спортзал, але з відповідністю, що це має бути укриття.
Ізраїль, який багато років живе у стані війни, має мамад – залізобетонну захисну кімнату у квартирі чи будинку, призначену для порятунку під час ракетних обстрілів. У мирний час її використовують, як звичайну житлову кімнату. Чи можемо ми цей досвід перейняти?
Ми можемо перейняти цей досвід в певній частині. Якщо ми будемо заміняти мамадами укриття цивільного захисту стаціонарні, то ми цим питання не вирішимо. Навіть правило двох стін інколи грає злий жарт із людьми. Бо засоби ураження можуть зруйнувати будинок разом із цими кімнатами. Тому якщо це вже значне зменшення ризику ураження людини, яка знаходиться у квартирі, в кімнаті або просто у квартирі, то воно є. Але воно не замінює собою споруди цивільного захисту. Тому нам, скоріше, треба рішення фінів або швейцарців, де у Фінляндії, якщо ти будуєш житло більше 1200 квадратних метрів, або промислову споруду, чи 1500 квадратних метрів, ти вже зобов'язаний мати укриття.
В Україні державна політика мала б бути направлена на те, що держава сама не витягне ці питання. Це десятки років. Ми входимо в 20-50-літню історію майбутнього. Тому треба будувати це все і заохочувати забудовників, що вони будують будинок наче для себе. І ці площі, які можна використовувати, подвійного призначення, але щоб так само забудовник вирішує і державну програму, державну політику, соціальну політику, то треба якимось чином заохочувати, щоб люди це могли утримувати.
Потрібно вживати заходів, щоб себе захистити, переміщуватися у сховища по сигналу тривоги
Андрій Харук: Боєголовки ракет, які на нас випускають, від 400 кг і вище. Цього вистачає, щоби знести під"їзд багатоквартирного будинку. В наземному приміщенні захист від влучання такої ракети забезпечити не можна. Воно не витримає просто при прямому влучанні. Витримає бомбосховище в підвалі. При цьому, що сам будинок відіграє роль конструкції, що деформується, прийме на себе удар. Бомбосховища мають бути обладнані щонайменше двома виходами, щоб людей там не заблокувало. Але навіть якщо люди там будуть заблоковані, а склепіння витримає – то це все ж таки шанс вижити, на відміну від перебування безпосередньо в цьому будинку.
Ми не застраховані від влучання ракет, тому потрібно вживати заходів, щоб самих себе захистити, переміщуватися у сховища по сигналу тривоги.
Стовідсоткового захисту навіть в укриттях немає
Чи є якісь розрахунки, чи проводяться вони зараз, аби придумати такі міцні укриття, які б справді захищали?
Іван Перегінець: Стовідсоткового захисту навіть в укриттях немає.
Казати ми можемо тільки про зменшення ризику знаходження в такому чи іншому приміщенні. Точковий удар може не захистити навіть у приміщеннях подвійного використання. Всі мають розуміти, що знаходження в квартирі чи на відкритому просторі набагато гірше, ніж ми знаходимося навіть в підземному переході, а тим більше, коли ми перебуваємо в укритті, яке підземне, стаціонарне.
В Україні є чинний закон №7398, який забезпечує будівництво мережі захисних споруд цивільного захисту задля безпеки громадян. Чи справді виконується він?
На жаль, не завжди він виконується, тому що деякі споруди – у нас же ж довгобуди бувають і 10, і 15 років. Вони будувалися за проєктною документацію ще тих часів. І зараз такий казус, що брали дозвіл на будівництво забудовники ще тоді, коли норми були старші, а зараз необхідно все приводити до ладу. Багато будівельників розуміють, що з точки зору маркетингу наявність таких приміщень, як сховища подвійного використання, тільки підвищують рейтинг самої будівлі. І якщо ви хочете продати успішно свої квартири, то наявність таких приміщень тільки збільшує вартість. Війна показує, що це необхідно робити. І цей закон про обов'язковість наявності таких приміщень в новобудовах є доцільним.
Наскільки будівельні матеріали, уже 70 років минуло, ще є міцними і такими, які відповідають стандартам укриття?
Матеріалоємність будівельних конструкцій за радянських часів була дуже великою. Запаси міцності теж. І тому запаси будівельних залізобетонних монолітних конструкцій і збірних були достатньо надійними з точки зору конструкції стін. З точки зору перекриттів – це або збірні плити, або моноліт. А от уже коли пішли дійсно панельні, коли надземна частина може слугувати, як амортизатор певний, то, на жаль, панельні будинки складаються. І дуже велика маса потім тисне на підвал. Є такі конструкції старих будівель, які дійсно надійні більш-менш з точки зору конструкції, не з точки зору обладнання приміщення згідно певних правил. Але панельні будинки і панельні конструкції підвалів навіть в таких будинках, на жаль, не відповідають. Тому має діяти в Україні проста математика, цифри, скільки від мого будинку до найближчого надійного укриття має бути, щоб я за 5-7 хвилин міг добратися. Біля кожного будинку схеми. ОСББ, чи управляюча компанія, чи районні адміністрації в місті Києві, чи органи місцевого самоврядування – в кожному місті мають їх розробити. Інтерактивні, візуальні, біля кожного будинку має бути великий плакат, куди ми евакуюємося з нашого будинку, якщо не в нашому будинку є це укриття. Листівки різного роду. Це має бути культура, коли стосується безпеки і життя людей, щоб ця математика секунд і хвилин переходу від свого житла або робочого місця в укриття була мінімальною.
Ті підвали, які є навіть у надійних будинках, не панельних: як можна було б їх укріпити, додати якихось бетонних опор, балки додатково бетонні зробити на стелі укриттів, що можна було б зробити?
Будівельна школа в Україні достатньо потужна з точки зору конструкторів. Є фахівці, які б могли взяти на кураторство укриття, які потребують обстеження і рекомендації по їхньому підсиленню. Пройшло обстеження, конструктор рекомендує, що тут треба поставити колону, наприклад. Є студенти, які могли б взяти на волонтерських засадах і зробити із приміщення дизайн-картинку, як би це приміщення могло виглядати? Якщо це буде дизайнерська картинка біля будинку вивішена, мешканці бачитимуть, як воно може бути гарно і функціонально! Тоді вже і громадськість підключиться. В мирний час буде слугувати, як приміщення для використання соціального простору, а коли тривога, то за функціональним призначенням. Ми, на жаль, не використовуємо наш науковий і освітній потенціал. Збудувати 64 000 укриттів ми не зможемо в найближчий час. А от реконструювати ці, які є, ми можемо. Привести їх до ладу. І це, мабуть, буде основною задачею на найближчі 10 років.
Будівельна індустрія реагує на виклики
В соцмережах рясніє реклама: готуємо абсолютно повністю під ключ об'єкти бетонні, які можна закопати під вашим приватним приміщенням. Якісь фірми, ініціатива все-таки є. Якщо існує це на якомусь невеличкому рівні така ініціатива, то чому не можна це масштабувати?
Це масштабується, будівельна індустрія швидко зреагувала на це. Розроблені державні стандарти ДСТУ на такі споруди, проводяться випробування в польових умовах, підривають вибухівки, дивляться, яким чином реагує споруда. Вони є не лише занурені під землю, а є наземні укриття, як модульні, які не захищають від прямого влучання, але від ударної хвилі, уламків можуть врятувати. В ухваленій Державній стратегії розвитку укриттів до 2035 року загалом законодавча база достатньо потужна. От реалізація її шкутильгає. Але юридично для органів місцевого самоврядування, для бізнесу в нас законодавче поле потужне, щоб застосовувати. І отакі споруди мобільні захисні є вже і в нормативних варіантах. І ринок уже запропонував, і достатньо вдало ці споруди продають, роблять замовлення міста, органи місцевого самоврядування, підприємства. Так що це є. Це невелика відповідь уже на ті проблеми з модульними укриттями.
Що можна зараз зробити, аби ті будівлі, які зводяться, були більш захищені?
Скляні споруди є джерелом небезпеки, коли вибухають, не лише для людей, які знаходяться в приміщеннях, а і зовні. Я не думаю, що це можна заборонити. Архітектори-дизайнери самі будуть це враховувати із вподобаннями людей. Це об'єкти комерційного призначення, або офісні приміщення, бо житлові все-таки з точки зору енергетичної ефективності через скло втрачають в 5-7 разів більше тепла, ніж через стіну капітальну або просто огороджуючу конструкцію. Тому тут іще питання енергоефективності повпливає на те, що все-таки скла буде оптимальна кількість.
Який має бути цемент, склад бетону, щоб він був якомога міцнішим?
Сьогоднішня якість бетону, бетонних сумішей, додатків хімії значно покращилась. Бетоновози, бетононасоси – технологія пішла вперед дуже добре. Але є куди ще рости. Наш цемент непоганий, турецький, який ми завозимо, європейський. На сьогодні сировинна база для приготування бетону дуже якісна. У самій технології будівництва і виконання робіт – ще потрібен певний контроль. Моделювання інформаційне буде сприяти тому, що якісніша буде сама конструкція укриття, якщо ми його робимо. Ми є лабораторією, на якій вчиться весь світ. Загально дифузія загальноєвропейських норм, якості матеріалів проникає в Україну, а український досвід проникає в Європу. Така інтеграція проходить.
Якщо студентам поставити завдання розробити найпотужніше укриття, яке б витримувало все, що завгодно, вони б придумали щось таке, щоб ми могли будувати?
У нас дуже хороша молодь, креативні хлопці і дівчата. Це треба заохочувати. Це можливо і це треба робити.
