Фото: Міністерство цифрової трансформації України
"Зараз найбільший акцент на тому, щоб забезпечити сталість зв'язку"
У міністерстві ви відповідаєте за регіональну цифровізацію. Чи є різниця і наскільки вона суттєва між столицею та регіонами у плані цифровізації?
Не дуже коректно порівнювати, наприклад, зовсім маленькі села та селища з великими громадами, тим паче, що ситуація дуже відрізняється у прифронтових регіонах і в тилових, це очевидно. Проте, що стосується державних послуг, ми робимо все можливе, для того щоб цей розрив був мінімальним. І відповідно, щоб мешканці могли отримати якісні, швидкі послуги, де б вони не перебували. Тобто в цьому плані ми, звісно, також працюємо, щоб всім було комфортно. І зараз найбільший акцент на тому, щоб забезпечити сталість зв'язку. Це стосується не лише прифронтових, а також тилових регіонів, адже ми розуміємо, що зараз дуже активно тривають ворожі атаки у різних областях. Тому ми стараємося, щоб максимально рівно розвивалась цифровізація.
Послугою "Шлюб онлайн" скористалося вже понад 73 тисячі осіб
Поговорімо про державні послуги та їхнє оцифрування. Що з'явилося нового з тих послуг, про які варто дізнатися? Щоб почати їх отримувати людям різного віку, різного рівня освіти, з різним рівнем смартфонів.
Що стосується нових послуг, можна розповісти про розлучення онлайн. У нас, звісно, є шлюб онлайн, і дуже багато людей вже скористалися цією послугою — понад 73 тисячі осіб. Проте ми розуміємо, що також важливо забезпечити можливість послуги розлучення, якщо виникає така необхідність. Це потрібно забезпечити швидко та якісно, для того щоб людям не потрібно було відвідувати державні установи.
"Функціонують університети третього віку та різні онлайн-курси"
Якщо говорити про людей старшого віку та пенсіонерів, зокрема, що з'явилося або з'явиться найближчим часом у сфері цифрових послуг?
Тут, мабуть, більше йдеться про різні пільгові виплати, які в нас уже функціонують. Не можу сказати, що це зовсім нові послуги, проте вони є, і ними варто користуватися. Дуже важливо тут зауважити, що люди пенсійного віку потребують, можливо, трішки більше навичок, для того щоб навчитись отримувати ці послуги онлайн. Вони можуть отримати послуги у ЦНАПах офлайн, але ми працюємо над тим, щоб цифрова рівність поширювалася на всі категорії нашого населення. І відповідно, у нас функціонують різні, наприклад, університети третього віку, де можна здобути базові навички про те, як отримати різні онлайн-послуги. Також доступні різні онлайн-курси. Мабуть, найбільш актуально — це різні виплати. Також це те, що стосується, на жаль, не лише людей пенсійного віку, а й усіх громадян нашої країни. У разі, якщо є певне пошкоджене майно, то можна подати заяву на виплату через "Дію" — і також отримати відшкодування.
"Дуже важливий напрям — це кібербезпека і захист даних"
Ви зараз говорите про програму "єВідновлення", так? Якщо є фотодокументація чи інші свідчення, що житло зруйноване, то можна через "Дію" подати відповідну заявку — і людина може отримати сертифікат на певну суму, відповідно до державної програми. Якраз щодо громад, які ближче до лінії фронту, на чому ви робите акцент, щоб полегшити їхнє життя, на чому спрямовуєте увагу в процесі цифровізації?
Власне, окремий великий напрям саме під час повномасштабної війни — це стійкість зв'язку, зокрема живлення базових станцій. Ми бачимо, що наші громади більш активно починають працювати, наприклад, з даними, вони створюють різні сервіси для громадян, щоб зробити максимально все можливе, аби людям не потрібно було звертатись за різними послугами чи за інформацією безпосередньо до установ. Також дуже важливий напрям зараз — це кібербезпека, оскільки Україна перебуває у топ-5 країн світу, які потерпають від кібератак. І також дуже важливо забезпечувати надійний захист усіх даних, якими володіють і органи місцевого самоврядування, і різні територіальні представництва державних органів. Тому в цьому плані ми також працюємо як централізовано, так і рекомендуємо органам місцевого самоврядування впроваджувати максимально всі рішення, для того щоб, з одного боку, захистити ці дані, а з іншого, переходити на хмарні сховища, щоб, знову ж таки, максимально зберегти всю цю інформацію та забезпечити безперебійність надання послуг, навіть за умови різних атак.
"Органи місцевого самоврядування створюють власні додатки, які допомагають бути на зв'язку із громадянами"
Ми живемо без виборів вже сім років поспіль, тож питання комунікації влади із людьми набуває ще більшого значення. Які інструменти зараз функціонують, тобто як зараз громадяни за допомогою цифрових послуг можуть впливати на владу, на спосіб вироблення рішень?
Найперше, я хотіла б зауважити, що органи місцевого самоврядування є незалежними, відповідно до реформи децентралізації. І тому, що стосується державних послуг, ми намагаємося забезпечити тут впровадження їх на максимально високому рівні. Проте щодо саме місцевих послуг, органи місцевого самоврядування можуть самі вирішувати, як вони взаємодіють, комунікують зі своїми громадянами. На рівні держави у нас є інструменти участі громадян, наприклад, електронні петиції, якщо мешканці вирішують, що є якісь питання, які вони хочуть висунути на обговорення або на розгляд своєї міської чи селищної ради. У більшості органів місцевого самоврядування цей інструмент вже функціонує, тобто така можливість є. Вона, звісно, є безкоштовною у кожному місті, селі чи селищі. Що стосується більш оперативної комунікації з владою, багато органів місцевого самоврядування створюють свої додатки, які допомагають бути на зв'язку із громадянами. Тобто вони там можуть проводити різні опитування, консультації, а також мешканці можуть користуватися різними чат-ботами, для того щоб отримати інформацію або відповідь на своє питання. Деякі наші громади, це переважно стосується більших міст, обласних центрів, створюють різні сервіси на базі вже штучного інтелекту. До прикладу, у Миколаївській громаді функціонує такий помічник на базі штучного інтелекту. Одна з послуг, яку там можна отримати, це простежити за тим, щоб харчування у школі вашої дитини відповідало тому, як воно має бути. І якщо, наприклад, ви бачите, що якість харчування дитини трішки просідає, можна зробити фотографію, завантажити — і відповідні органи отримають цю інформацію та візьмуть у роботу ваш кейс.
.jpg)
Катерина Шуварська. Фото: facebook
"Серед лідерів вже кілька років — Львівщина та Дніпропетровщина"
Пані Катерино, крім столиці, які б регіони ви виокремили у плані того, що вони мають успіхи у просуванні діджиталізації державних послуг?
У нас є такий інструмент, який називається індекс цифрової трансформації. Він є окремий для регіонів та окремий для громад. Можна зайти на портал "Дія. Цифрова громада", обрати громаду або область, яка вас цікавить, і подивитися, як саме вона цифровізується. Переважно серед лідерів вже кілька років — Львівщина та Дніпропетровщина. Цього разу ми, звісно, розуміючи всі виклики, розділили цей індекс на прифронтові та тилові регіони. Відповідно, серед тилових переможців за 2025 рік також Львівщина, серед прифронтових — Дніпропетровщина. Проте інші області також показують гарні результати, вони розвиваються. Зокрема, наприклад, Полтавська, Тернопільська, Рівненська області також активно працюють над тим, щоб підніматися вище по цих сходинках цифровізації. Ми не сприймаємо наш індекс як рейтинг. Радше він допомагає нам зрозуміти, де ще є слабкі місця, над чим ще треба попрацювати, куди ще потрібно залучити ресурс для того, щоб цифровізація розвивалася на місцях швидше та інтенсивніше. Цікаво спостерігати за цим прогресом, як наші області та громади активно працюють, щоб досягати гарних результатів.
В Україні працюють вже 1400 "цифрових лідерів"
А якщо йдеться про Львівську та Дніпропетровську області, за рахунок чого їм вдається просуватися? Це місцевий ентузіазм чи якісь систематичні дії?
Зараз без ентузіазму — нікуди, тому він теж присутній. Але обласний індекс формується, в тому числі, з результатів того, які бали у громадах. Тобто успіх можливий тільки тоді, якщо всі будуть працювати разом і поділяти одну мету. Чому виходить так, що вони лідери? У першу чергу, є профільні заступники обласних адміністрацій — це заступники з питань цифровізації начальників обласних військових адміністрацій. На рівні громад у нас також є такі лідери, ми їх називаємо "цифрові лідери", їх вже понад 1400 в країні. Отже, у нас є люди, команди, які стабільно працюють над тим, щоб розвивати цифровізацію у регіонах і на місцях. З однієї сторони, вони допомагають впроваджувати загальнонаціональні проєкти і дуже тісно взаємодіють і з нами, і з іншими міністерствами. З іншої сторони, вони працюють над тим, щоб впроваджувати свої проєкти. Адже кожен регіон є особливим. Він має певні пріоритети і працює для того, щоб орієнтуватися на своїх мешканців, які саме в них потреби, який саме запит. Наприклад, Миколаївська область більше рухається у напрямку штучного інтелекту. Львівська область підключила всі свої громади до електронного документообігу. Кожен регіон має свої успішні проєкти.
Ми рухаємося до концепції "Agentic State" — "агентна держава"
А куди далі рухається цей напрямок цифровізації? Якою Україна, з точки зору цифровізації, має бути за п'ять років?
Станом на сьогодні у нас оцифровано вже близько 50% державних послуг. І звісно, дуже хочеться, щоб ця цифра досягла 100%, як, наприклад, в Естонії. Щоб значно більша кількість наших мешканців ними користувалася. З іншого боку, ми також рухаємось до концепції "Agentic State". Якщо говорити простішими словами, це коли держава стає максимально непомітною для громадян. Тобто наші мешканці можуть отримати послугу навіть проактивно від держави, не подаючи запит. Умовно — у вас народилась дитина, держава вже про це знає і пропонує вам отримати сертифікат про народження дитини. Або ж ви плануєте укласти шлюб чи отримати якусь іншу послугу, навіть сертифікат майстра спорту, — у будь-якій сфері держава вже має певні сигнали про це і, відповідно, пропонує отримати послугу ще до того, як ви звернулися за цією допомогою. Відтак я сподіваюся, що через п'ять років ми вже зможемо похвалитися такими досягненнями, коли взаємодія держави і мешканців стане ще більш непомітною, швидкою та ефективною.
