Фото: Facebook-сторінка паліндром
Прикольно, що я народився в День знань. Бо насправді знання — це чи не єдина річ, яка мене манить. Щось відкривати нове, щось пізнавати і таким чином збагачувати свій багаж. Тому всім рекомендую сьогодні дізнатися щось нове
Степан Бурбан сьогодні відзначає день народження. І ми маємо величезне задоволення і честь заспівати йому сьогодні "Многая літа" (співають).
Клас! Дуже дякую, друзі.
І тобі дякуємо, Степане. Ми підписані на тебе в соціальних мережах, і нещодавно просто дивились на повторі, як ти у віконечко "Things that make me happy" співав "Думи, думи, мамі, думи" не своїм голосом. Підняв настрій!
Та це штучний інтелект, друзі (сміється).
Ну, тільки людина зі справжнім інтелектом може так відповісти на таку ситуацію. Так що дякуємо тобі за те, що ти інтелектуальна людина, глибока, з класним гумором, з класною творчістю і з фантастичною позицією, яка надихає. І бажаємо тобі щастя, здоров'я на многая літа, натхнення. Розкажи, будь ласка, як плануєш відзначати день народження, якщо взагалі ти його відзначаєш?
У мене так склалося, що всі мої день народження до якоїсь повнолітті я святкував зі своєю бабцею. Тому що в нас був день народження в один день. Ми обоє 1 вересня народилися. А після повноліття вже були якісь перші застілля з друзями і так далі. І виходить, що я швидко втомився від всіх цих банальностей. Тому, напевно, сьогодні я просто проведу день спокійно, без якихось активностей надмірних. Почитаю книжечку ввечері, можливо, навіть покошу газон. Щось таке.
Слухай, насправді це як люди, в яких день народження збігається з новим роком. От тільки першого вересня такі собі застілля.
Є ще от такий прикол. Я розумів, що цей день особливий для багатьох, тому що всі йдуть в школу. І якось все це нівелювалося одразу. Я дивився на підлітків, які випивають свій перший алкоголь десь в парках в честь дня знань. І мого дня народження, очевидно. І якось ставало на душі сумно, що оця вся особливість, вона кудись зникає. Ну, але з часом змирився, звісно.
Так що прикольно, що я народився в День знань. Бо насправді знання — це чи не єдина річ, яка мене манить. Щось відкривати нове, щось пізнавати і таким чином збагачувати свій багаж. Тому всім рекомендую сьогодні дізнатися щось нове. Це було би символічно.
Слухай, твоя творчість тісно пов'язана зі Львовом 90-х і нульових. Нам цікаво, чи змінилося за останні роки те, як ти бачиш, відчуваєш рідне місто? Взагалі, як змінився його ритм, пульс, енергетика?
Я думаю, що моя творчість дзеркалить, в принципі, моє життя "тут і зараз". Тобто, якщо я не у Львові, то, мабуть, і про Львів менше пишу. І, власне, зараз я не у Львові, я зараз живу трошки в селі. Пишу другу частину альбому в селі. Я подумав, що це буде цікаво і для мене, і загалом для слухача. Тому в моїй музиці, скажімо, зараз побільшає якихось описів, ландшафтів навколо мене, природи, дерев і так далі. Мені чомусь так видається.
А Львів наче поки що на паузі, тому що я там буваю рідко зараз. Але, з іншого боку, я от бачу, що сьогодні, як за календарем, у мене за вікном дощить. Я думаю, що сьогодні у Львові теж дощить. І мене осінній Львів манить все одно. Хочеться туди повертатися і, так чи інакше, якось його оспівувати… Ну, Львів змінився, звісно. Я би не сказав, що я якось надмірно рефлексую 90-ті у Львові, бо для мене це вже такий пройдений етап. Зараз мене цікавить якась більш глибинна структура міста, і вона не пов'язана з часом. Це якісь такі штуки, мабуть, більш метафізичні, якщо так можна сказати.
Степане, ми тобі дякуємо. Ми завжди заслуховуємося, як ти формулюєш, як ти мислиш, розказуєш. Дуже тішимось, що є в України такі люди. І щиро тобі бажаємо всіляких гараздів. Хай все здійсниться якнайкраще для тебе і вчасно. І до нових нагод на Радіо Промінь — дай Боже, найкращих.
Дякую! Люблю Радіопромінь. Дякую, що привітали мене.
До зв'язку! Любимо, обіймаємо навзаєм!
